Боргова розписка

Нормативна база:

• Цивільний кодекс України
• Цивільний процесуальний кодекс України

Визначення боргової розписки

Згідно із частиною другою статті 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної грошової суми або речей.

Якщо Ви вирішили надати в борг грошові кошти, або ж отримати їх дані дії та умови повернення позиченого варто викласти в договорі позики і додатково підтвердити написаною позичальником борговою розпискою.

Визначення договору позики

За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Зміст та форма боргової розписки

Боргова розписка укладається у довільній письмовій формі. Зразок боргової розписки: Файл:Богова розписка.docx

Варто наголосити, що боргова розписка сама по собі НЕ Є ДОГОВОРОМ ПОЗИКИ – це лише підтвердження такого договору, який був укладений між сторонами!!!

При написанні розписки варто виокремити основні реквізити, які обов’язково потрібно зазначати:
дата складання;
місце складання;
прізвище ім’я та по батькові позичальника, його паспортні дані та місце проживання (та фактичного проживання), ID код;
прізвище ім’я та по батькові позикодавця, його місце проживання і паспортні дані;
боргова сума (точна сума і валюта) (варто визначити, як цифрами так і прописом);
конкретну дату, коли борг повинен бути повернутий;
підписи сторін;
прізвище ім’я та по батькові свідків (щонайменше 2-х) їх паспортні дані та місце проживання (та фактичного проживання), підписи.

Договір позики доцільніше підготувати в друкованому вигляді з фіксацією моментів щодо повернення суми боргу, та відсотків за користування коштами, якщо вони встановлені.

Строк (термін) виконання зобов'язання

1. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
2. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Дострокове виконання зобов'язання

Боржник має право виконати свій обов'язок достроково, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Згідно з вимогами статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідальність за порушення грошового зобов'язання

Частиною першою статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною третьою статті 545 ЦК України передбачено, що наявність боргового документа у боржника підтверджує виконання ним свого обов`язку. Згідно ст.625 ЦК України

1. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
2. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
   

Прийнявши виконання зобов`язання, кредитор повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання зобов`язання частково або в повному обсязі. У разі відмови кредитора повернути борговий документ або видати розписку боржник має право затримати виконання зобов`язання. У цьому разі настає прострочення кредитора (частини перша, четверта статті 545 ЦК України). Згідно з частиною другою статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судова практика

У Постанові від 02.09.2020р.У справі № 569/24347/18 ВС встановлено, що на час пред`явлення позову та виникнення спору оригінал договору позики з розпискою позичальника про отримання суми позики, знаходився у позивача (позикодавця), що згідно з положеннями статті 545 ЦК України є одним із свідчень того, що зобов`язання з повернення позики позичальником не виконано.
Згідно з абзацом 2 частини першої статті 218 ЦК України заперечення однією із сторін факту вчинення правочину або оспорювання окремих його частин може доводитися письмовими доказами, засобами аудіо-, відеозапису та іншими доказами. Рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків.
Аналогічні положення містяться й у статті 1051 ЦК України, згідно з якою позичальник має право оспорити договір позики на тій підставі, що грошові кошти або речі насправді не були одержані ним від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором.
Отже, якщо договір позики має бути укладений у письмовій формі, рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків для підтвердження того, що гроші або речі насправді не були одержані позичальником від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором.
Поясненнями сторони та показаннями свідка не може доводитися факт виконання зобов`язання за договором позики. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 18 липня 2018 року у справі № 143/280/17 (провадження № 61-33033св18).

• Постанова Верховного Суду України від 13 грудня 2017 року у справі № 309/3458/14-ц (наявність між сторонами позикових відносин підтверджується наявним у позивача оригіналом розписки, яка підтверджує як факт отримання боржником коштів за договором позики, так і зобов'язання повернути ці кошти).
• Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 серпня 2019 року у справі № 369/3340/16-ц (недоведеність існування між сторонами правовідносин за договором позики, оскільки відповідно до розписки відповідач зобов'язаний лише віддати позивачу грошові кошти після продажу земельної ділянки, а не повернути отриману в борг суму коштів).
• Постанова Верховного Суду від 04 березня 2020 року у справі № 632/2209/16 (боргова розписка, яка не містить посилання на момент передання грошових коштів, а умови надання та повернення коштів є суперечливими, не може свідчити про укладання договору позики).