Суд присяжних

Нормативна база

• Конституція України
• Цивільний процесуальний кодекс України
• Господарський процесуальний кодекс України
• Кримінальний процесуальний кодекс України
• Кодекс України про адміністративні правопорушення
• Кримінальний кодекс України
• Закон України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів»
• Закон України від 7 липня 2010 року № 2453-VI «Про судоустрій і статус суддів»
• Закон України від 07 вересня 2016 року № 1492-VIII "Про внесення зміни до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення виконання кримінальних покарань та реалізації прав засуджених"
• Постанова Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 171 «Про затвердження Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, і внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України»
• Наказ Державної судової адміністрації України від 05 жовтня 2016 року № 198 "Про затвердження Порядку виплати винагороди та відшкодування витрат, виплати добових присяжному за час виконання ним обов’язків у суді"
• Рішення Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року № 1-зп, справа № 03/29-97 “Про офіційне тлумачення статей 58, 78, 79, 81 Конституції України та статей 243-21, 243-22, 243-25 Цивільного процесуального кодексу України (у справі щодо несумісності депутатського мандата)”
• Рішення Конституційного Суду України від 09 лютого 2019 року № 1-рп/99, справа № 1-7/99 “У справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів)
• Рішення Конституційного Суду України від 19 квітня 2000 року № 6-рп/2000, справа № 1-3/2000 “У справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення положень статті 58 Конституції України, статей 6, 81 Кримінального кодексу України (справа про зворотну дію кримінального закону в часі)
• Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Президента України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України від 05 квітня 2001 року № 3-рп/2001, справа № 1-16/2001"Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (справа про податки)
• Лист Судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 20 січня 2017 року № 223-106/0/4-17 «Про деякі питання здійснення кримінального провадження в суді першої інстанції судом присяжних»

Загальні положення

Відповідно до ч. 4 ст. 124 Конституції України народ безпосередньо бере участь у здійсненні правосуддя через присяжних.

В статтях 63-68 Глави 3 Розділу ІІІ Закону України «Про судоустрій і статус суддів» розкривається статус, окреслюються вимоги до присяжного, процедура затвердження списків присяжних, обов’язки, строк повноважень, підстави і порядок увільнення від виконання обов'язків, залучення присяжних до виконання обов'язків у суді, гарантії прав присяжних.

Статус присяжного (ст. 63) - Присяжним є особа, яка у випадках, визначених процесуальним законом, та за її згодою вирішує справи у складі суду разом із суддею або залучається до здійснення правосуддя.

Обов’язки присяжного (ч. 2 ст. 63) - присяжні виконують обов'язки, визначені пунктами 1, 2, 4 - 6 частини сьомої статті 56 цього Закону /Права та обов'язки судді/, а саме:

• справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства;
• дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів;
• виявляти повагу до учасників процесу;
• не розголошувати відомості, які становлять таємницю, що охороняється законом, у тому числі таємницю нарадчої кімнати і закритого судового засідання;
• виконувати вимоги та дотримуватися обмежень, установлених законодавством у сфері запобігання корупції.

Список присяжних (ст. 64): Для затвердження списку присяжних територіальне управління Державної судової адміністрації України звертається з поданням до відповідних місцевих рад, які формують і затверджують у кількості, зазначеній у поданні, список громадян, які постійно проживають на територіях, на які поширюється юрисдикція відповідного окружного суду, відповідають вимогам статті 65 цього Закону і дали згоду бути присяжними.

Список присяжних для розгляду господарських справ затверджується в порядку, визначеному законом, з числа осіб, які відповідають вимогам статті 65 цього Закону і дали згоду бути присяжними (наразі, Господарський процесуальний кодекс України не містить відповідних положень щодо участі в розгляді господарських справ присяжних, окрім встановленої п. 4 ч. 1 ст. 67 ГПК, заборони допиту в якості свідка судді та присяжного - про обставини обговорення в нарадчій кімнаті питань, що виникли під час ухвалення судового рішення, або про інформацію, що стала відома судді під час врегулювання спору за його участю).

У разі неприйняття місцевою радою (місцевими радами) протягом двох місяців з моменту отримання подання рішення про затвердження списку присяжних територіальне управління Державної судової адміністрації України звертається з поданням щодо затвердження списку присяжних до відповідної обласної ради.

Список присяжних затверджується на три роки і переглядається в разі необхідності для заміни осіб, які вибули зі списку, за поданням територіального управління Державної судової адміністрації України. Після затвердження списку присяжних такий список передається до відповідного окружного суду, в тому числі в електронній формі. Інформацію, що міститься у зазначеному списку, не може бути використано для цілей, що не пов'язані із добором присяжних.

Пунктом 37 Розділу XII /Прикінцеві та перехідні положення/ Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що списки присяжних мають бути сформовані відповідно до процедури, передбаченої цим Законом, протягом шести місяців з дня набрання ним чинності. До списків присяжних дозволяється включати громадян, обраних народними засідателями.

Вимоги до присяжного (ст. 65):

Присяжним може бути громадянин України, який досяг тридцятирічного віку і постійно проживає на території, на яку поширюється юрисдикція відповідного окружного суду, якщо інше не визначено законом.

Не включаються до списків присяжних громадяни:

• визнані судом обмежено дієздатними або недієздатними;
• які мають хронічні психічні чи інші захворювання, що перешкоджають виконанню обов'язків присяжного;
• які мають незняту чи непогашену судимість;
• народні депутати України, члени Кабінету Міністрів України, судді, прокурори, працівники правоохоронних органів (органів правопорядку), військовослужбовці, працівники апаратів судів, інші державні службовці, посадові особи органів місцевого самоврядування, адвокати, нотаріуси, члени Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Вищої ради правосуддя;
• особи, на яких протягом останнього року накладалося адміністративне стягнення за вчинення корупційного правопорушення;
• громадяни, які досягли шістдесяти п'яти років;
• особи, які не володіють державною мовою.

Особа, включена до списку присяжних, зобов'язана повідомити суд про обставини, що унеможливлюють її участь у здійсненні правосуддя, у разі їх наявності.

Підстави і порядок увільнення від виконання обов'язків присяжного (ст. 66):
За наявності обставин, зазначених у частині другій статті 65 цього Закону, голова суду повинен увільнити особу, яку було включено до списку присяжних, від виконання обов'язків присяжного. Голова суду також увільняє від виконання обов'язків присяжного (ч. 2 ст. 66):

• особу, яка перебуває у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами, у відпустці по догляду за дитиною, а також особу, яка має дітей дошкільного чи молодшого шкільного віку або утримує дітей з інвалідністю або членів сім'ї похилого віку;
• керівника або заступника керівника органу місцевого самоврядування;
• особу, яка через свої релігійні переконання вважає для себе неможливою участь у здійсненні правосуддя;
• іншу особу, якщо голова суду визнає поважними причини, на які вона посилається.
  

Особу, зазначену в частині другій цієї статті, увільняють від виконання обов'язків присяжного за її заявою, поданою до початку виконання цих обов'язків.

Увільнення від виконання обов'язків присяжного внаслідок відводу (самовідводу) у конкретній справі здійснюється в порядку, встановленому процесуальним законом або за поданням головуючого судді.

Залучення присяжних до виконання обов'язків у суді (ст. 67):
Суд залучає присяжних до здійснення правосуддя у порядку черговості на строк не більше одного місяця на рік, крім випадків, коли продовження цього строку зумовлено необхідністю закінчити розгляд справи, розпочатий за їхньою участю.

Добір осіб для запрошення до участі у здійсненні правосуддя як присяжних здійснюється за допомогою за допомогою автоматизованої системи.

Письмове запрошення для участі у здійсненні правосуддя суд надсилає присяжному не пізніше ніж за сім днів до початку судового засідання. Запрошення містить інформацію про права та обов'язки присяжного, вимоги до нього, а також підстави для увільнення від виконання обов'язків. Одночасно із запрошенням надсилається письмове повідомлення для роботодавця про залучення особи як присяжного.

Залучення присяжних до виконання обов'язків у суді та їх виклик здійснюються в порядку, визначеному процесуальним законом.

Роботодавець зобов'язаний увільнити присяжного від роботи на час виконання ним обов'язків зі здійснення правосуддя. Відмова в увільненні від роботи вважається неповагою до суду.

Присяжний зобов'язаний вчасно з'явитися на запрошення суду для участі в судовому засіданні. Неприбуття в судове засідання без поважних причин вважається неповагою до суду.

Гарантії прав присяжних (ст. 68):

Присяжним за час виконання ними обов'язків у суді виплачується винагорода, розрахована виходячи з посадового окладу судді місцевого суду з урахуванням фактично відпрацьованого часу в порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України. Присяжним відшкодовуються витрати на проїзд і наймання житла, а також виплачуються добові. Зазначені виплати здійснюються за рахунок коштів бюджетної програми на здійснення правосуддя територіальними управліннями Державної судової адміністрації України за рахунок коштів Державного бюджету України.

За присяжними на час виконання ними обов'язків у суді за місцем основної роботи зберігаються всі гарантії та пільги, визначені законом. Час виконання присяжним обов'язків у суді зараховується до всіх видів трудового стажу. Звільнення присяжного з роботи або переведення на іншу роботу без його згоди під час виконання ним обов'язків у суді не допускається.

На присяжних поширюються гарантії незалежності і недоторканності суддів, установлені законом, на час виконання ними обов'язків із здійснення правосуддя. За обґрунтованим клопотанням присяжного заходи безпеки щодо нього можуть уживатися і після закінчення виконання цих обов'язків.

Оплата праці присяжних

Згідно «Порядку виплати винагороди та відшкодування витрат, виплати добових присяжному за час виконання ним обов'язків у суді», затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 05 жовтня 2016 р. № 198, присяжному за час виконання ним обов'язків у суді виплачується винагорода, розрахована виходячи з посадового окладу судді місцевого суду (із застосуванням відповідного регіонального коефіцієнту) з урахуванням фактично відпрацьованого часу: з 2017 року - у порядку, визначеному статтею 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", з урахуванням пункту 24 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" цього закону.

До фактично відпрацьованого часу належить:

• ознайомлення присяжного з матеріалами судової справи, в якій він бере участь як присяжний;
• участь присяжного в судовому засіданні;
• перебування присяжного в нарадчій кімнаті;
• час очікування присяжним початку судового засідання, який визначено в процесуальному документі, у разі зміщення графіку засідань у суді (з часу, визначеного у процесуальному документі, до фактичного початку судового засідання).

Базовою одиницею для нарахування винагороди присяжному є кількість відпрацьованих годин. У разі, якщо присяжним для виконання обов'язків витрачено менше години, цей час зараховується як одна година.

Виплата винагороди присяжному за час виконання ним обов'язків у суді здійснюється відповідним територіальним управлінням Державної судової адміністрації України за рахунок коштів бюджетної програми на здійснення правосуддя на підставі письмової заяви присяжного.

До заяви присяжний додає копії паспорта громадянина України та облікової картки платника податків.

Перерахування коштів здійснюється на відкритий банком рахунок, вказаний у заяві присяжного.

Територіальне управління Державної судової адміністрації України не пізніше наступного робочого дня після отримання заяви присяжного звертається до відповідного суду для отримання підтвердження виконання присяжним обов'язків у суді.

Суд не пізніше трьох робочих днів з дня отримання звернення територіального управління Державної судової адміністрації України надає територіальному управлінню Державної судової адміністрації України довідку за формою згідно з Додатком до цього Порядку, підписану головуючим суддею у справі за участю присяжного, про виконання/невиконання присяжним обов'язків у суді із зазначенням фактично відпрацьованого часу на підставі табелю обліку робочого часу.

Табель обліку робочого часу присяжного та довідка за формою згідно з Додатком до цього Порядку складається уповноваженою особою суду, визначеною керівником апарату суду.

Суд щоквартально, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, надає відповідному територіальному управлінню Державної судової адміністрації України узагальнену інформацію щодо розгляду справ за участю присяжних, у якій вказує номер справи, прізвище, ім'я, по батькові присяжного із зазначенням фактично відпрацьованого присяжним часу.

Територіальне управління Державної судової адміністрації України протягом п'яти робочих днів після отримання від суду підтвердження виконання присяжним обов'язків у суді здійснює перерахування коштів на користь присяжного через відповідні органи Державної казначейської служби України в разі наявності кошторисних призначень та відкритих асигнувань з відрахуванням податків і зборів відповідно до законодавства.

Відшкодування витрат на проїзд і наймання житла, виплата добових присяжному провадяться відповідним територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в порядку та розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України для відряджень у межах України.

Спеціальна перевірка народних засідателів та присяжних

Спеціальна перевірка не проводиться щодо осіб, під час розгляду питання про включення їх до списку народних засідателів та присяжних, згідно п.п. 5 п. 2 Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 року №171.

Перешкоджання явці до суду народного засідателя та присяжного, відповідальність за протиправні дії щодо них

Відповідно до ст. 185⁵ Кодексу України про адміністративні правопорушення перешкоджання посадовою особою під будь-яким приводом явці до суду народного засідателя, присяжного для виконання покладених на них обов'язків тягне за собою накладення штрафу від п'яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Погроза або насильство, посягання на життя щодо народного засідателя чи присяжного, а також щодо їх близьких родичів, умисне знищення або пошкодження майна належного народному засідателю чи присяжному або їх близьким родичам у зв'язку з їх діяльністю, пов'язаною із здійсненням правосуддя, - караються кримінальною відповідальністю (ст.ст. 377, 378, 379 Кримінального кодексу України).

Присяжні в цивільному процесі

Частиною 2 ст. 34 (Склад суду) Глави 3 /Склад суду. Відводи/ Цивільного процесуального кодексу України (надалі — ЦПК України) установлено наступне: у випадках, встановлених цим Кодексом, цивільні справи у судах першої інстанції розглядаються колегією у складі одного судді і двох присяжних, які при здійсненні правосуддя користуються всіма правами судді.

Пунктом 4 частини 1 ст. 70 ЦПК України 'встановлена заборона допиту в якості свідка' судді та присяжного - про обставини обговорення в нарадчій кімнаті питань, що виникли під час ухвалення судового рішення, або про інформацію, що стала відома судді під час врегулювання спору за його участю.

Частиною 4 ст. 293 ЦПК України передбачено, що у випадках, встановлених пунктами 1, 3, 4, 9, 10 частини другої цієї статті, розгляд справ проводиться судом у складі одного судді і двох присяжних, а саме йдеться про розгляд наступних справ в порядку окремого провадження:

• обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи;
• визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою;
• усиновлення;
• надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку;
• примусову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу.

Присяжні в кримінальному процесі

Особливості кримінального провадження стосовно присяжного

Згадка про «Народного засідателя» в чинному Кримінальному процесуальному кодексі України (надалі, - КПК України) - відсутня.
Пунктом 23 ч. 1 ст. 3 КПК України (Визначення основних термінів Кодексу) терміни, що їх вжито в цьому Кодексі, якщо немає окремих вказівок, мають таке значення:
“суддя - голова, заступник голови, суддя Верховного Суду, Вищого антикорупційного суду, апеляційного суду, місцевих загальних судів, які відповідно до Конституції України на професійній основі уповноважені здійснювати правосуддя, а також присяжний”.

В Кримінальному процесуальному кодексі України в процесуальному статусі фігурує тільки і виключно «Присяжний».

В пункті 7 ч. 2 ст. 65 КПК України міститься заборона допиту у якості свідка судді та присяжного - про обставини обговорення в нарадчій кімнаті питань, що виникли під час ухвалення судового рішення, за винятком випадків кримінального провадження щодо прийняття суддею (суддями) завідомо неправосудного вироку, ухвали.

Щодо підслідності справ, то п. 1 ч. 5 ст. 216 КПК України передбачено, що детективи Національного антикорупційного бюро України здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених статтями 191, 206², 209, 210, 211, 354 (стосовно працівників юридичних осіб публічного права), 364, 366¹, 368, 368⁵, 369, 369², 410 Кримінального кодексу України, якщо наявна хоча б одна з таких умов:

кримінальне правопорушення вчинено суддею (крім суддів Вищого антикорупційного суду), суддею Конституційного Суду України, присяжним (під час виконання ним обов'язків у суді), Головою, заступником Голови, членом, інспектором Вищої ради правосуддя, Головою, заступником Голови, членом, інспектором Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Загалом, п. 2 ч. 1 ст. 480 КПК України (Особи, щодо яких здійснюється особливий порядок кримінального провадження), визначено, що особливий порядок кримінального провадження застосовується стосовно, зокрема, судді, судді Конституційного Суду України, судді Вищого антикорупційного суду, а також присяжного на час виконання ним обов'язків у суді, Голови, заступника Голови, члена Вищої ради правосуддя, Голови, заступника Голови, члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 481 Глави 37 КПК України письмове повідомлення про підозру здійснюється: судді, судді Конституційного Суду України, присяжному на час виконання ним обов'язків у суді, Голові, заступнику Голови, члену Вищої ради правосуддя, Голові, заступнику Голови, члену Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, працівникам Національного антикорупційного бюро України - Генеральним прокурором або його заступником.

Категорії кримінальних проваджень, які розглядаються судом присяжних:

Частиною 3 ст. 31 КПК України передбачено, що кримінальне провадження в суді першої інстанції щодо злочинів, за вчинення яких передбачено довічне позбавлення волі, здійснюється колегіально судом у складі трьох суддів, а за клопотанням обвинуваченого - судом присяжних у складі двох суддів та трьох присяжних. Кримінальне провадження стосовно кількох обвинувачених розглядається судом присяжних стосовно всіх обвинувачених, якщо хоча б один з них заявив клопотання про такий розгляд.

Визначення присяжних для судового розгляду

Визначення присяжних для судового розгляду відбувається з числа осіб, які внесені до списку присяжних за допомогою автоматизованої системи документообігу суду (п. 2 ч. 1 ст. 35 КПК УКраїни).

Обставини, що виключають участь присяжного в кримінальному провадженні, відвід присяжного

Присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні (ст. 75, 76 КПК України):

• якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;
• якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник;
• якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження;
• за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;
• у випадку порушення встановленого ч. 3 ст. 35 КПК України порядку визначення присяжного для розгляду справи;
• якщо він є родичем будь-кого зі складу суду, що здійснює судове провадження;
• за умов недопустимості повторної участі судді (присяжного) в кримінальному провадженні згідно ст. 76 КПК України.
  

За наявності підстав, передбачених статтями 75-76 КПК України присяжний зобов'язаний заявити самовідвід (ст. 80 КПК України).

Особи, які беруть участь у кримінальному провадженні за наявності цих підстав можуть заявити відвід присяжному (ч. 2 ст. 80 КПК України).

Заяви про відвід під час судового провадження подаються до початку судового розгляду. Подання заяви про відвід після початку судового розгляду допускається лише у випадках, якщо підстава для відводу стала відома після початку судового розгляду (ч. 4 ст. 80 КПК України).

Провадження в суді присяжних

Провадження в суді присяжних врегульоване § 2 Глави 30 Розділу IV КПК України і відноситься до особливих порядків провадження в суді першої інстанції.

Кримінальне провадження судом присяжних здійснюється відповідно до загальних правил цього Кодексу з особливостями, встановленими цим параграфом.

Суд присяжних утворюється при місцевому загальному суді першої інстанції.

Роз'яснення права на суд присяжних (ст. 384 КПК України):

Прокурор, суд зобов'язані роз'яснити обвинуваченому у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді довічного позбавлення волі, можливість та особливості розгляду кримінального провадження стосовно нього судом присяжних.

Письмове роз'яснення прокурора обвинуваченому про можливість, особливості і правові наслідки розгляду кримінального провадження судом присяжних додається до обвинувального акта і реєстру матеріалів досудового розслідування, які передаються до суду.

Обвинувачений у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді довічного позбавлення волі, під час підготовчого судового засідання має право заявити клопотання про розгляд кримінального провадження стосовно нього судом присяжних.

Виклик присяжних (ст. 385 КПК України): Після призначення судового розгляду судом присяжних головуючий дає секретарю судового засідання розпорядження про виклик присяжних у кількості семи осіб, які визначаються автоматизованою системою документообігу суду з числа осіб, які внесені до списку присяжних.

Громадяни, які внесені до списку присяжних і можуть бути викликані до суду як присяжні, визначаються згідно із Законом України "Про судоустрій і статус суддів".

Письмовий виклик має бути вручений присяжному під розписку не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання. У виклику зазначаються день, час і місце проведення судового засідання, права та обов'язки присяжного, перелік вимог до присяжних, а також підстави для увільнення їх від виконання обов'язків, припис про явку, а також обов'язок присяжного (чи іншої особи, яка одержала виклик для передачі його присяжному) невідкладно повідомити суд про причини неможливості явки.

На підставі письмового виклику роботодавець зобов'язаний звільнити присяжного від роботи на час виконання ним обов'язків зі здійснення правосуддя.

Права і обов'язки присяжного (ст. 386 КПК України):

Присяжний має право:

• брати участь у дослідженні всіх відомостей та доказів у судовому засіданні;
• робити нотатки під час судового засідання;
• з дозволу головуючого ставити запитання обвинуваченому, потерпілому, свідкам, експертам, іншим особам, які допитуються;
• просити головуючого роз'яснити норми закону, що підлягають застосуванню під час вирішення питань, юридичні терміни і поняття, зміст оголошених у судовому засіданні документів, ознаки злочину, у вчиненні якого обвинувачується особа.
  

Присяжний зобов'язаний:

• правдиво відповісти на запитання головуючого і учасників судового провадження щодо можливих перешкод, передбачених цим Кодексом або законом, для його участі в судовому розгляді, його стосунків з особами, які беруть участь у кримінальному провадженні, що підлягає розгляду, та поінформованості про його обставини, а також на вимогу головуючого подати необхідну інформацію про себе;
• додержуватися порядку в судовому засіданні і виконувати розпорядження головуючого;
• не відлучатися із залу судового засідання під час судового розгляду;
• не спілкуватися без дозволу головуючого з особами, що не входять до складу суду, стосовно суті кримінального провадження та процесуальних дій, що здійснюються (здійснювалися) під час нього;
• не збирати відомості, що стосуються кримінального провадження, поза судовим засіданням;
• не розголошувати відомості, які безпосередньо стосуються суті кримінального провадження та процесуальних дій, що здійснюються (здійснювалися) під час нього, і стали відомі присяжному у зв'язку з виконанням його обов'язків.

Відбір присяжних у суді (ст. 387 КПК України):

Відбір присяжних здійснюється після відкриття судового засідання.

Головуючий повідомляє присяжним, яке провадження підлягає розгляду, роз'яснює їм права та обов'язки, а також умови їх участі в судовому розгляді. Кожен із присяжних має право заявити про неможливість його участі в судовому розгляді, вказавши на причину цього, та заявити собі самовідвід.
Головуючий з'ясовує, чи немає передбачених цим Кодексом або законом підстав, які перешкоджають залученню громадянина в якості присяжного або є підставою для звільнення окремих присяжних від виконання їх обов'язків, а так само для звільнення присяжних від виконання їх обов'язків за їх усними чи письмовими заявами.

Для з'ясування обставин, що можуть перешкоджати участі присяжного в судовому розгляді, прокурор, потерпілий, обвинувачений з дозволу головуючого можуть ставити присяжним відповідні запитання.

Кожному з присяжних, який з'явився, учасники судового провадження можуть заявити відвід з підстав, передбачених статтями 75 і 76 КПК УКраїни.
Усі питання, пов'язані зі звільненням присяжних від участі в розгляді кримінального провадження, а також із самовідводом і відводом присяжних, вирішуються ухвалою суду у складі двох суддів, що постановляється після проведення наради на місці без виходу до нарадчої кімнати, крім випадків, коли вихід до нарадчої кімнати буде визнаний судом необхідним. У разі якщо судді не прийшли до одноголосного рішення щодо вирішення питання, пов'язаного зі звільненням присяжного від участі в розгляді кримінального провадження або самовідводом чи відводом присяжного, присяжний вважається звільненим від участі в розгляді кримінального провадження або відведеним (ч. 5 ст. 387 КПК України).

Якщо після виконання вказаних вимог, присяжних залишилося більше необхідної для участі в судовому розгляді кількості, присяжні визначаються автоматизованою системою документообігу суду з числа присяжних, що не були звільнені або відведені від участі в розгляді кримінального провадження.
Якщо в результаті виконання дій, зазначених у частині п'ятій цієї статті, присяжних залишилося менше необхідної для участі в судовому розгляді кількості, секретар судового засідання за вказівкою головуючого викликає присяжних додатково.

Після відбору основних присяжних відбирається двоє запасних присяжних з додержанням зазначених у цій статті правил.

Прізвища відібраних основних і запасних присяжних заносяться до журналу судового засідання в тому порядку, в якому їх було відібрано.

Запасні присяжні під час судового засідання постійно перебувають на відведених їм місцях і до ухвалення вироку можуть бути включені до складу основних присяжних у разі неможливості кого-небудь з основних присяжних продовжувати участь у судовому розгляді. Про заміну вибулих основних присяжних запасними суд присяжних постановляє ухвалу.

Передача справи з одного суду до іншого у зв'язку з ліквідацією суду не потребує заміни присяжних, які беруть участь у розгляді цієї справи, крім випадків, коли справа передається до суду, юрисдикція якого не поширюється на територію, на якій постійно проживає присяжний (абз. 2 ч. 3 ст. 319 КПК України).

Приведення присяжних до присяги (ст. 388 КПК України):

Після закінчення відбору основних і запасних присяжних вони займають місця, відведені їм головуючим.

За пропозицією головуючого присяжні складають присягу такого змісту:
"Я, (прізвище, ім'я, по батькові), присягаю виконувати свої обов'язки чесно і неупереджено, брати до уваги лише досліджені в суді докази, при вирішенні питань керуватися законом, своїм внутрішнім переконанням і совістю, як личить вільному громадянину і справедливій людині".

Текст присяги зачитує кожен присяжний, після чого підтверджує, що його права, обов'язки та компетенція йому зрозумілі.

Усунення присяжного (ст. 390 КПК України):

Присяжний може бути усунутий від подальшої участі в судовому розгляді кримінального провадження у таких випадках:

• у разі невиконання присяжним обов'язків, передбачених ч. 2 ст. 386 КПК України;
• за наявності обґрунтованих підстав вважати, що присяжний у результаті незаконного впливу втратив неупередженість, необхідну для вирішення питань кримінального провадження відповідно до закону.
  

Присяжний може бути усунутий від подальшої участі в судовому розгляді кримінального провадження за ініціативою головуючого рішенням більшості від складу суду присяжних, яке приймається в нарадчій кімнаті та оформлюється вмотивованою ухвалою.

У разі усунення присяжного до складу суду включається запасний присяжний, після чого судовий розгляд продовжується, або, у разі відсутності запасного присяжного, здійснюється відбір нового присяжного в порядку, передбаченому цим параграфом, після чого судове провадження розпочинається з початку.

Порядок наради і голосування в суді присяжних (ст. 391 КПК України):

Нарадою суду присяжних керує головуючий, який послідовно ставить на обговорення питання, передбачені статтею 368 КПК України (Питання, що вирішуються судом при ухваленні вироку), проводить відкрите голосування і веде підрахунок голосів.

Усі питання вирішуються простою більшістю голосів. Головуючий голосує останнім.

Ніхто зі складу суду присяжних не має права утримуватися від голосування, крім випадку, коли вирішується питання про міру покарання, а суддя чи присяжний голосував за виправдання обвинуваченого. У цьому разі голос того, хто утримався, додається до голосів, поданих за рішення, яке є найсприятливішим для обвинуваченого. При виникненні розбіжностей про те, яке рішення для обвинуваченого є більш сприятливим, питання вирішується шляхом голосування.
Кожен із складу суду присяжних має право викласти письмово окрему думку, яка не оголошується в судовому засіданні, а приєднується до матеріалів провадження і є відкритою для ознайомлення.

У випадку, коли серед більшості складу суду, яка ухвалила рішення, відсутні судді, головуючий зобов'язаний надати допомогу присяжним у складенні судового рішення.

Особливості КПК України щодо участі присяжного в прийнятті судом рішень, інше

• ч. 3 ст. 331 КПК України – передбачено, що під час здійснення судового провадження судом присяжних особисто головуючий вирішує питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою і за наявності підстав суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
• ч. 1 ст. 361 КПК України – містить заборону проведення огляду на місці під час здійснення провадження судом присяжних.
• ст. 389 КПК України – містить припис, згідно з яким прокурору, обвинуваченому, потерпілому та іншим учасникам кримінального провадження протягом усього судового розгляду забороняється спілкуватися з присяжними інакше, ніж у порядку, передбаченому цим Кодексом.

Рекомендаційні роз’яснення Судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Судова палата у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в листі «Про деякі питання здійснення кримінального провадження в суді першої інстанції судом присяжних» від 20.01.2017 р. N 223-106/0/4-17 звернула увагу голів апеляційних судів областей, міст Києва та Севастополя, Апеляційного суду Автономної Республіки Крим та зазначила:

«Для забезпечення однакового та правильного застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм чинного законодавства, з метою уникнення неоднозначного тлумачення норм закону в судовій практиці та запобігання помилок, з огляду на звернення представників судової гілки влади стосовно позиції ВССУ щодо застосування п. 37 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 02 червня 2016 року N 1492-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (далі - ЗУ від 02 червня 2016 року), а також щодо можливості подальшого залучення присяжних з відповідних списків, сформованих в порядку, передбаченому Законом України від 07 липня 2010 року N 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів" (далі - ЗУ від 07 липня 2010 року), діючи відповідно до п. 7 розділу XII "Перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02 червня 2016 року N 1402-VIII, судова палата у кримінальних справах ВССУ звертає увагу місцевих та апеляційних судів на таке.

Відповідно до п. 37 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" ЗУ від 02 червня 2016 року списки присяжних, до яких дозволяється включати громадян, обраних народними засідателями, мають бути сформовані відповідно до процедури, передбаченої цим Законом, протягом шести місяців з дня набрання ним чинності, тобто до 30 березня 2017 року.

Судова палата у кримінальних справах ВССУ, здійснивши системний аналіз нормативно-правових актів, звертає увагу на те, що:

* аналіз чинних процесуальних кодифікованих актів свідчить про те, що можливість залучення до здійснення правосуддя громадян України як присяжних передбачено нині лише в Кримінальному процесуальному кодексі Україні (далі - КПК). Іншими словами, передбачена цим Законом необхідність формування списку присяжних не зумовлює розширення їх функцій, юридичне поле їх діяльності й надалі залишається винятково кримінальним;

* Цивільний процесуальний кодекс України (далі - ЦПК) передбачає утворення складу суду для розгляду окремих категорій справ за участю народних засідателів (ч. 2 ст. 18, ч. 4 ст. 234 ЦПК). Законодавчо можливість заміни статусу "народного засідателя" на "присяжного" не передбачена. У зв'язку із цим формування оновлених списків присяжних, тобто формування таких списків з можливістю включати до переліку присяжних громадян, обраних народними засідателями, жодним чином не сприяє вирішенню ситуації, що склалася в цивільному судочинстві. Зазначимо, що народні засідателі (на відміну від присяжних) обиралися безстроково, водночас дія повноважень останніх (присяжних) обмежувалась двома роками (нині строк їх повноважень становить три роки);

* процедура формування списків присяжних (списки мають бути сформовані протягом шести місяців з дня набрання Законом чинності (п. 37 розділу XII ЗУ від 02 червня 2016 року)) закріплена у главі 3 розділу III "Судді та присяжні" цього Закону;

* Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 13 травня 1997 року N 1-зп у справі щодо несумісності депутатського мандата зазначав, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії у часі. Це означає, що вони поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими правовими актами чинності. Закріплення в ст. 58 Конституції України цього принципу є гарантією безпеки людини і громадянина, довіри до держави, стабільності суспільних відносин, у тому числі відносин між державою і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього закону чи нормативно-правового акта. Аналогічну думку Конституційний Суд України висловив у рішеннях від 09 лютого 1999 року N 1-рп у справі про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів; від 19 квітня 2000 року N 6-рп у справі про зворотну дію кримінального закону в часі та в рішенні від 5 квітня 2001 року N 3-рп/2001 у справі за конституційним поданням Президента України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (справа про податки).

Підсумовуючи наведене, судова палата у кримінальних справах ВССУ одностайно вважає, що:

* присяжні, які розпочали судовий розгляд у кримінальному провадженні в складі суду присяжних, продовжують здійснювати свою діяльність у кримінальному провадженні до його завершення (постановлення судового рішення по суті) попри набрання чинності ЗУ від 02 червня 2016 року і закінчення строку, встановленого п. 37 розділу XII цього Закону, за винятком випадків, коли строк дії їх повноважень (два роки) закінчився;

* присяжні, які внесені до списку присяжних у порядку, передбаченому ЗУ від 07 липня 2010 року, можуть розпочати здійснення своїх обов'язків відповідно до положень КПК (визначення автоматизованою системою документообігу суду із числа присяжних) до 30 березня 2017 року включно або до формування оновленого списку присяжних згідно з п. 37 розділу XII ЗУ від 02 червня 2016 року, якщо таке формування передувало цій даті. При цьому присяжні, які розпочали судовий розгляд у складі суду присяжних, наприклад, 29 березня 2017 року, продовжують виконувати свої обов'язки у кримінальному провадженні до його завершення (постановлення судового рішення по суті), за винятком випадків, коли строк дії їх повноважень (два роки) закінчився.

Крім того, звертаємо увагу, що Законом України від 07 вересня 2016 року N 1492-VIII "Про внесення зміни до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення виконання кримінальних покарань та реалізації прав засуджених" (ЗУ від 07 вересня 2016 року), який набрав чинності 08 жовтня 2016 року, крім іншого, внесено зміни до ст. 68 Кримінального кодексу України (далі - КК), а саме: доповнено її зміст новою частиною "4. Довічне позбавлення волі за вчинення готування до злочину та вчинення замаху на злочин не застосовується, крім випадків вчинення злочинів проти основ національної безпеки України, передбачених у статтях 109 - 114 1, проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, передбачених у статтях 437 - 439, частині першій статті 442 та статті 443 цього Кодексу". Наведена норма, з огляду на її імперативний характер, свідчить, що:

* одним із загальних правил призначення покарання за незакінчений злочин є незастосування довічного позбавлення волі за вчинення готування до злочину та вчинення замаху на злочин, передбачений ч. 2 ст. 115, ч. 3 ст. 258, ч. 3 ст. 321-1, ст. 348, ст. 348-1, ст. 379, ст. 400, ч. 5 ст. 404, ч. 3 ст. 447 КК;

* винятком із загального правила, з огляду на закріплену у цій частині статті вказівку про обмеження її положень та з урахуванням санкцій наведених у ній статей Особливої частини КК, є вчинення готування та замах на злочин, передбачений ч. 3 ст. 110, ст. 112, ч. 2 ст. 438, ч. 2 ст. 439, ч. 1 ст. 442, ст. 443 КК. За вчинення готування та замах на ці злочини покарання у виді довічного позбавлення волі може бути призначене.

Разом з тим слід зазначити, що зміни до ст. 68 КК стосуються змін до загальних засад призначення покарання, сприяють його максимальній індивідуалізації, що передбачає персоніфікацію кримінальної відповідальності: вона настає лише щодо конкретної особи, яка вчинила злочин (статті 2, 18, 50 КК), та не стосується порядку здійснення кримінального провадження, зокрема передбаченого главою 30 КПК такого особливого порядку провадження у суді першої інстанції, як провадження у суді присяжних.

Системний аналіз положень чинного законодавства з огляду на вжите у ч. 3 ст. 31 КПК формулювання "щодо злочинів, за вчинення яких передбачено довічне позбавлення волі", зважаючи, що таке покарання у санкціях статей Особливої частини КК не є безальтернативним, а також те, що наведене формулювання містить вказівку на злочин, за вчинення якого передбачено таке покарання, а не вказівку на можливість його призначення вироком суду, свідчить, що право на суд присяжних зберігається у обвинуваченого, який обвинувачується у вчиненні відповідного злочину, незалежно від його суб'єктивних характеристик (особа, що вчинила злочин, у віці до 18 років або понад 65 років, або жінка в стані вагітності тощо) чи стадії вчиненого злочину (готування до злочину, замах на злочин чи закінчений злочин).»

(Рекомендаційні роз'яснення підготовлено заступником Голови ВССУ Кравченком С. І. та начальником відділу забезпечення діяльності заступника Голови Слуцькою Т. І., розглянуто, обговорено та затверджено на нараді судової палати у кримінальних справах 18.01.2017 р.)