Дитячий будинок сімейного типу

Нормативна база

1. Сімейний кодекс України
2. Кримінальний кодекс України
3. Житловий кодекс України
4. Постанова Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2002 р. № 564 "Про затвердження Положення про дитячий будинок сімейного типу"
5. Наказ Міністерства України у справах сім'ї, молоді та спорту від 23.09.2009 № 3357 "Про затвердження Порядку здійснення соціального супроводження прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу"
6. Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 20.08.2008 № 479 "Про затвердження Переліку захворювань, за наявності яких особа не може бути усиновлювачем"

Загальні положення

Метою створення дитячого будинку сімейного типу є забезпечення належних умов для виховання в сімейному оточенні дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування.

Дитячий будинок сімейного типу - окрема сім'я, що створюється за бажанням подружжя або окремої особи, яка не перебуває у шлюбі, які беруть на виховання та спільне проживання не менш як 5 дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування.

Батьки-вихователі - особи, які беруть на виховання та спільне проживання дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування (далі - вихованці).

Вихованці перебувають у дитячому будинку сімейного типу до досягнення 18-річного віку, а в разі продовження навчання у закладі загальної середньої освіти, за денною формою навчання у закладі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти - до 23 років або до закінчення відповідних навчальних закладів.

Загальна кількість дітей у дитячому будинку сімейного типу не повинна перевищувати 10 осіб, враховуючи рідних.

Не допускається одночасне застосування різних форм влаштування до дитячого будинку сімейного типу дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, крім випадків, коли батьки-вихователі перебувають з підопічним у сімейних чи родинних відносинах.

Створення та ліквідація дитячого будинку сімейного типу

Порядок створення дитячого будинку сімейного типу

Рішення про створення та забезпечення функціонування дитячого будинку сімейного типу приймається районною, районною у мм. Києві та Севастополі держадміністрацією, виконавчими органами міських рад (далі - орган, який прийняв рішення) на підставі заяви подружжя або окремої особи, яка не перебуває у шлюбі, що виявили бажання створити такий будинок, та поданого службою у справах дітей відповідного висновку про наявність умов для його створення з урахуванням рекомендації центру соціальних служб за результатами проходження курсу навчання з виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.
Служба у справах дітей обов’язково інформує таких осіб про стан здоров’я, фізичний і розумовий розвиток дітей, яких вони бажають взяти на виховання та для спільного проживання.

Договір про організацію діяльності дитячого будинку сімейного типу

На підставі рішення про створення дитячого будинку сімейного типу між батьками-вихователями та органом, який прийняв рішення про його створення, укладається договір за формою згідно з додатком Постанови Кабінету Міністрів України від 26.04.2002 № 564 (далі - договір).

Дія договору припиняється у разі, коли в дитячому будинку сімейного типу виникають несприятливі умови для виховання та спільного проживання дітей (тяжка хвороба батьків-вихователів, відсутність взаєморозуміння з дітьми, конфліктні стосунки між дітьми, невиконання батьками-вихователями обов’язків щодо належного виховання, розвитку та утримання дітей, невиконання індивідуальної програми реабілітації дитини з інвалідністю), повернення вихованців рідним батькам (опікуну, піклувальнику, усиновителю), досягнення дитиною повноліття, виявлення обставин щодо навмисного виведення дитини із дитячого будинку сімейного типу з метою усиновлення її іноземцями, за винятком ситуацій, коли іноземець є родичем дитини, за згодою сторін, з інших причин, передбачених договором, за рішенням суду, а також за наявності обставин, зазначених у статті 212 Сімейного кодексу України.

Дія договору також припиняється у разі, коли батькам-вихователям або членам сім'ї, з якими вони проживають на спільній житловій площі, у тому числі малолітнім та неповнолітнім дітям, діагностовано захворювання, зазначені в абзаці дванадцятому пункту 17 Положення.

У разі припинення дії договору питання про подальше влаштування вихованців вирішується органом опіки і піклування, який вживає вичерпних заходів влаштування дітей у сім'ї громадян України - на усиновлення, під опіку або піклування, у прийомні сім'ї, дитячі будинки сімейного типу.

Надання батькам-вихователям житла

Орган, що ухвалив рішення, позачергово надає батькам-вихователям обладнаний індивідуальний житловий будинок або багатокімнатну квартиру (далі - житлове приміщення) за нормами, встановленими законодавством..

Для забезпечення належних санітарно-гігієнічних і побутових умов проживання, виховання, навчання та розвитку дітей житлове приміщення на момент його передачі в користування повинне бути обладнане необхідними меблями, побутовою технікою та іншими предметами тривалого вжитку. Обладнання житлового приміщення забезпечується органом, який прийняв рішення, з урахуванням кількості влаштованих дітей, їх індивідуальних потреб, віку, статі, стану здоров’я.

Перелік необхідних меблів, побутової техніки та інших предметів тривалого вжитку визначається органом, який прийняв рішення, з урахуванням пропозицій батьків-вихователів.

Користування наданим житловим приміщенням здійснюється в порядку, встановленому законодавством для користування службовими приміщеннями.

У разі зменшення кількості вихованців

У разі зменшення кількості вихованців внаслідок вибуття їх за віком або з інших причин за згодою сторін договору вирішується питання про поповнення дитячого будинку сімейного типу вихованцями, або переведення його в статус прийомної сім'ї.

Рішення про поповнення дитячого будинку сімейного типу вихованцями приймається на підставі заяви батьків-вихователів за наявності висновків служби у справах дітей, центру соціальних служб або соціального працівника або фахівця із соціальної роботи, який здійснює соціальне супроводження сім’ї, про доцільність влаштування дітей на виховання та спільне проживання у сім’ю.

Батьки-вихователі у разі прийому до дитячого будинку сімейного типу нових вихованців подають службі у справах дітей за місцем проживання чи перебування довідку про доходи сім’ї за останні шість місяців без урахування державної соціальної допомоги на дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, або довідку про подану декларацію про майновий стан і доходи (про сплату податку на доходи фізичних осіб та про відсутність податкових зобов’язань з такого податку).

У разі коли середньомісячний сукупний дохід сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців є меншим від розміру встановленого законом прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, питання функціонування дитячого будинку сімейного типу виноситься на розгляд комісії з питань захисту прав дитини.

У разі зміни сімейного стану

У разі зміни сімейного стану (одруження, розлучення, смерті одного з подружжя) батьки-вихователі зобов’язані не пізніше ніж через 10 календарних днів з дати зміни сімейного стану повідомити про це відповідній службі у справах дітей та соціальному працівнику або фахівцю із соціальної роботи, який здійснює соціальне супроводження сім’ї.

Служба у справах дітей із залученням соціального працівника або фахівця із соціальної роботи, який здійснює соціальне супроводження сім’ї, протягом п’яти робочих днів після надходження повідомлення з’ясовує обставини, що склалися в сім’ї, перевіряє умови утримання, навчання, виховання дітей шляхом відвідування сім’ї, проведення бесід з батьками-вихователями, вихованцями, особами з їх оточення, з’ясовує, чи має особа, яка в результаті зміни сімейного стану стала членом сім’ї (дитячого будинку сімейного типу) (далі - особа, яка стала членом сім’ї), намір стати одним із батьків-вихователів. За результатами відвідування соціальний працівник або фахівець із соціальної роботи, який відвідав сім’ю, складає акт про результат відвідування, коригує план соціального супроводження дитячого будинку сімейного типу.

Якщо особа, яка стала членом сім’ї, не виявила бажання стати одним із батьків-вихователів, батьки-вихователі зобов’язані протягом одного місяця з дати відвідування служби у справах дітей та соціального працівника або фахівця із соціальної роботи, який здійснює соціальне супроводження сім’ї, подати органу, який прийняв рішення, такі документи: копію документа, що посвідчує особу, яка стала членом сім’ї; копію свідоцтва про шлюб;висновок про стан здоров’я заявника за формою, встановленою в додатку 5 до Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 р. N 866- для особи, яка стала членом сім’ї; довідку про наявність/відсутність судимості, видану територіальним центром з надання сервісних послуг МВС за місцем проживання особи, яка стала членом сім’ї.

Якщо зміна сімейного стану батьків-вихователів призвела до виникнення несприятливих умов для виховання та спільного проживання вихованців або батьки-вихователі відмовились подати документи, зазначені в абзацах сьомому - десятому цього пункту, або органом, який прийняв рішення, виявлено, що особа, яка стала членом сім’ї, не може бути відповідно до пунктів 3-6, 8 і 10 частини першої статті 212 Сімейного кодексу України одним із батьків-вихователів, такий орган приймає рішення про припинення функціонування дитячого будинку сімейного типу.

Контроль за умовами проживання вихованців

Контроль за умовами утримання, виховання, навчання вихованців здійснюють служби у справах дітей районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських рад за місцем проживання сім’ї шляхом її відвідування. Періодичність відвідувань установлюється окремим графіком. Відвідування повинні проводитись не рідше ніж один раз на рік, крім першого відвідування, яке проводиться через три місяці після влаштування дитини в дитячий будинок сімейного типу.

Раз на рік служба у справах дітей за місцем проживання сім’їскладає звіт про стан виховання, утримання і розвитку дітей в дитячому будинку сімейного типу на основі інформації, що надається центром соціальних служб, іншими установами або закладами надання соціальних послуг чи соціальним працівником або фахівцем із соціальної роботи, який здійснює соціальне супроводження сім’ї, адміністрацією закладу дошкільної освіти або закладу загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти, де навчається дитина, лікарем загальної практики - сімейним лікарем, лікарем-педіатром і дільничним офіцером місцевої поліцейської дільниці. Батьки-вихователі обов'язково ознайомлюються з складеним звітом, який затверджується начальником служби у справах дітей.

Відлік річного строку починається з дати влаштування дитини в дитячий будинок сімейного типу, а у разі переїзду - з дати прийняття рішення про забезпечення функціонування дитячого будинку сімейного типу на відповідній адміністративно-територіальній одиниці.

Соціальне супроводження дитячих будинків сімейного типу

Соціальне супроводження дитячих будинків сімейного типупередбачає здійснення заходів, спрямованих на сприяння створенню батьками-вихователями належних умов функціонування дитячого будинку сімейного типу, в тому числі надання соціальних послуг (у разі потреби).

Соціальне супроводження дитячого будинку сімейного типу здійснюється постійно.

Для здійснення соціального супроводження за дитячим будинком сімейного типу закріплюється соціальний працівник або фахівець із соціальної роботи, який пройшов спеціальну підготовку за програмою, затвердженою наказом Мінсоцполітики. Соціальний працівник або фахівець із соціальної роботи проходить навчання не рідше ніж один раз на п'ять років у регіональному центрі соціальних служб.

Порядок здійснення соціального супроводження дитячого будинку сімейного типу затверджується наказом Мінсоцполітики.

Ліквідація дитячого будинку сімейного типу

Ліквідація дитячого будинку сімейного типу здійснюється за рішенням органу, який створив його, або за рішенням суду.

Влаштування дітей до дитячого будинку сімейного типу

До дитячого будинку сімейного типу в першу чергу влаштовуються діти, які:

• перебувають між собою в родинних стосунках, за винятком випадків, коли за медичними показаннями або з інших причин їх не можна виховувати разом;
• перебувають на первинному обліку дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, на відповідній адміністративно-територіальній одиниці;
• перемістилися з тимчасово окупованої території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі або району проведення антитерористичної операції і заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях.

Дітей із числа внутрішньо переміщених осіб за відсутності документів влаштовують до дитячого будинку сімейного типу на підставі витягу з обліково-статистичної картки дитини. Зазначений витяг подається обласною службою у справах дітей, в якій дитина перебувала на первинному обліку дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, або Мінсоцполітики на письмовий запит відповідної служби у справах дітей.

Влаштування дітей у дитячий будинок сімейного типу проводиться з урахуванням віку батьків-вихователів та дітей за умови, що на час досягнення обома батьками-вихователями пенсійного віку всі вихованці досягли віку вибуття з дитячого будинку сімейного типу.
У разі досягнення пенсійного віку одним з батьків-вихователів час перебування дітей визначається за віком молодшого з батьків. В окремих випадках за згодою сторін дитячий будинок сімейного типу може функціонувати і після досягнення батьками-вихователями пенсійного віку, але не більше ніж протягом п’яти років.

Для влаштування дитини-сироти і дитини, позбавленої батьківського піклування, до дитячого будинку сімейного типу необхідна згода дитини, якщо вона досягла такого віку та рівня розвитку, що може висловити свою думку.

Згода дитини на влаштування її до дитячого будинку сімейного типу з’ясовується адміністрацією закладу, в якому вона перебуває, у присутності батьків-вихователів і представника органу опіки та піклування, про що складається відповідний документ.

Перелік необхідних документів

На кожну дитину орган опіки та піклування зобов'язаний надати батькам-вихователям такі документи:

• рішення органу опіки і піклування про направлення дитини на виховання та спільне проживання у дитячому будинку сімейного типу;
• свідоцтво про народження дитини;
• медичну довідку про стан здоров'я або витяг з історії розвитку дитини;
• довідку про освіту; висновок про комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку дитини, що надається інклюзивно-ресурсним центром (за наявності);
• документи про батьків або осіб, які їх замінюють (свідоцтво про смерть, вирок або рішення суду, довідка про хворобу, розшук батьків та інші документи, що підтверджують відсутність батьків або неможливість виховання ними своїх дітей);
• довідку про наявність та місцезнаходження братів і сестер чи інших близьких родичів дитини;
• опис належного дитині майна, у тому числі житла, та відомості про осіб, які відповідають за його збереження;
• пенсійну книжку на дітей, які одержують пенсію, копію ухвали суду про стягнення аліментів.

У разі коли на момент влаштування дитини до дитячого будинку сімейного типу деякі із зазначених документів відсутні, місцева служба у справах дітей зобов'язана надати їх протягом двох місяців.

За достовірність відомостей у наданих батькам-вихователям документах відповідальність у межах своєї компетенції несуть органи опіки і піклування за місцем походження або місцем проживання дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування, та керівник закладу, в якому перебувала дитина.

За вихованцями зберігаються раніше призначені аліменти, пенсія, інші види державної допомоги. Суми коштів, що належать вихованцям як пенсія, аліменти чи інші види державної допомоги, переходять у розпорядження батьків-вихователів і витрачаються на утримання вихованців.

Батьки-вихователі, їхні права та обов'язки

Хто має право бути батьками-вихователями?

Батьками-вихователями можуть бути повнолітні та працездатні особи, за винятком:

• осіб, визнаних у встановленому порядку недієздатними або обмежено дієздатними;
• осіб, позбавлених батьківських прав;
• осіб, які були усиновлювачами, опікунами, піклувальниками, прийомними батьками, батьками-вихователями іншої дитини, але усиновлення було скасовано або визнано недійсним, опіку, піклування чи діяльність прийомної сім'ї або дитячого будинку сімейного типу було припинено з їх вини;
• осіб, які за станом здоров'я не можуть виконувати обов'язки щодо виховання дітей (інваліди I і II групи, які за висновком медико-соціальної експертної комісії потребують стороннього догляду, особи, в яких офіційно зареєстровані асоціальні прояви, нахили до насильства);
• осіб, які перебувають на обліку або на лікуванні у психоневрологічному чи наркологічному диспансері;
• осіб, які зловживають спиртними напоями або наркотичними засобами;
• осіб, які страждають на хвороби, перелік яких затверджений МОЗ щодо осіб, які не можуть бути усиновлювачами;
• осіб, які були засуджені за злочини проти життя і здоров'я, волі, честі та гідності, статевої свободи та статевої недоторканості особи, проти громадської безпеки, громадського порядку та моральності, у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, а також за злочини, передбачені статтями 148, 150, 150-1, 164, 166, 167, 169, 181, 187, 324 і 442 Кримінального кодексу України, або мають непогашену чи не зняту в установленому законом порядку судимість за вчинення інших злочинів;
• осіб, які не мають постійного місця проживання та постійного заробітку (доходу);
• осіб, які не пройшли курс навчання з виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування;
• сіб, інтереси яких суперечать інтересам дитини, у тому числі осіб, які вчинили домашнє насильство у будь-якій формі.

Середньомісячний сукупний дохід сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, що передували місяцю звернення із заявою про утворення дитячого будинку сімейного типу, не може бути менший ніж розмір прожиткового мінімуму, встановлений законом для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Не можуть бути батьками-вихователями особи, з якими проживають члени сім'ї (у тому числі малолітні та неповнолітні діти), які мають глибокі органічні ураження нервової системи, алкогольну та наркотичну залежність, хворі на СНІД, відкриту форму туберкульозу, психотичні розлади, в яких офіційно зареєстровані асоціальні прояви, нахили до насильства.

Перелік необхідних документів

Кандидати у батьки-вихователі подають до органу, який приймає рішення про створення дитячого будинку сімейного типу, такі документи:

• заяву кандидатів у батьки-вихователі про створення дитячого будинку сімейного типу із зазначенням інформації про наявність або відсутність кредитних зобов’язань;
• довідку про реєстрацію місця проживання особи (для кандидатів у батьки-вихователі та членів сім’ї, які проживають з ними на спільній житловій площі);
• довідку про склад сім'ї;
• копію свідоцтва про шлюб (для подружжя);
• довідку про проходження курсу навчання з виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування;
• копії документів, що посвідчують особу кандидатів у батьки-вихователі;
• довідку про доходи за останні шість місяців або довідку про подану декларацію про майновий стан і доходи (про сплату податку на доходи фізичних осіб та про відсутність податкових зобов’язань з такого податку);
• висновок про стан здоров’я заявника за формою згідно з додатком 5 до Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 р. N 866 "Питання діяльності органів опіки та піклування, пов’язаної із захистом прав дітей" - для заявників та членів сім’ї, які проживають з ними на спільній житловій площі;
• довідку про наявність або відсутність судимості, видану територіальним органом з надання сервісних послуг МВС за місцем проживання заявника (для кожного заявника та членів сім’ї, які проживають з ними на спільній житловій площі);
• копію документа, що підтверджує право власності на житло (у разі створення дитячого будинку сімейного типу на власній житловій площі кандидатів у батьки-вихователі) або договору оренди (у разі створення дитячого будинку сімейного типу на орендованій житловій площі);
• письмову згоду всіх повнолітніх членів сім'ї, які проживають разом з кандидатами у батьки-вихователі вирішили його створити на власній житловій площі, засвідчену нотаріально або написану власноручно в присутності посадової особи, яка приймає документи, про що робиться позначка на заяві із зазначенням прізвища, імені, по батькові, підпису посадової особи та дати.

Батьки-вихователі в обов'язковому порядку проходять навчання з метою підвищення свого виховного потенціалу (один раз на два роки), проведення якого забезпечують регіональні центри соціальних служб за програмою, затвердженою наказом Мінсоцполітики.

Батьки-вихователі несуть відповідальність за життя, здоров'я, фізичний і психічний розвиток вихованців.

Батьки-вихователі є законними представниками вихованців і захисниками їх прав та інтересів у всіх органах, установах та організаціях без спеціальних на те повноважень.

Батьки-вихователі зобов’язані сприяти забезпеченню пріоритетного права вихованців на усиновлення.

Створення батьками-вихователями перешкод у забезпеченні такого права вихованців є підставою для перегляду рішення про подальше функціонування дитячого будинку сімейного типу.

Матеріальне забезпечення дитячого будинку сімейного типу

Виплата державної соціальної допомоги на дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які перебувають у дитячих будинках сімейного типу, грошового забезпечення батькам-вихователям, а також сплата єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за батьків-вихователів здійснюються за рахунок коштів, передбачених у загальному фонді державного бюджету Мінсоцполітики за відповідною програмою, згідно з Порядком призначення і виплати державної соціальної допомоги на дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, грошового забезпечення батькам-вихователям і прийомним батькам за надання соціальних послуг у дитячих будинках сімейного типу та прийомних сім’ях за принципом "гроші ходять за дитиною", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26 червня 2019 р. N 552.

Заощаджені протягом року бюджетні кошти вилученню не підлягають і використовуються батьками-вихователями для задоволення потреб вихованців у наступному році.

За згодою сторін договору дитячому будинку сімейного типу може надаватися у користування земельна ділянка для ведення садівництва та городництва поблизу місця його знаходження, а також транспортний засіб.

На час навчання вихованців у закладах загальної середньої освіти, за денною формою навчання у закладах професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти після досягнення ними 18-річного віку до досягнення ними 23 років або до закінчення відповідних закладів освіти здійснюються виплати, передбачені пунктом 24 цього Положення.

Місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування щороку забезпечують оздоровлення та відпочинок вихованців.

Вихованці, які за медичними показаннями потребують санаторно-курортного лікування, забезпечуються путівками до санаторіїв.

Вихованці та рідні діти батьків-вихователів, які проживають в одному дитячому будинку сімейного типу, направляються до дитячих закладів оздоровлення та відпочинку за рахунок коштів державного бюджету.

Інші питання матеріального та фінансового забезпечення дитячого будинку сімейного типу (проведення у разі потреби поточного або капітального ремонту житла тощо) вирішуються органом, який прийняв рішення про його створення.

Дитячому будинку сімейного типу може надаватися юридичними та фізичними особами благодійна допомога.

Після закінчення строку перебування вихованців у дитячому будинку сімейного типу в разі відсутності у них права на житло органи опіки (піклування) забезпечують вихованців дитячого будинку сімейного типу протягом місяця у позачерговому порядку впорядкованим соціальним житлом.

Соціальна допомога на дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування

Розмір державної соціальної допомоги на дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, становить 2,5 прожиткових мінімуми для дітей відповідного віку.

Державна соціальна допомога і грошове забезпечення виплачуються щомісяця не пізніше 20 числа за місцем проживання дитини у дитячому будинку сімейного типу батькам-вихователям через державні підприємства поштового зв'язку або перераховуються на особові рахунки обох батьків-вихователів у банківській установі за їх вибором.