Куріння тютюнових виробів в заборонених місцях

Нормативна база

1. Кодекс України про адміністративні правопорушення
2. Закон України "Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення"
3. Закон України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів"
4. Указ Президії Верховної Ради Української РСР від 09.03.1988 № 5540-XI "Про затвердження Положення про адміністративні комісії Української РСР"

Заборона куріння тютюнових виробів, а також електронних сигарет і кальянів

Забороняється куріння тютюнових виробів, а також електронних сигарет і кальянів:

• у ліфтах і таксофонах;
• у приміщеннях та на території закладів охорони здоров’я;
• у приміщеннях та на території навчальних закладів;
• на дитячих майданчиках;
• у приміщеннях та на території спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд та закладів фізичної культури і спорту;
• у під’їздах житлових будинків;
• у підземних переходах;
• у транспорті загального користування, що використовуєтьсядля перевезення пасажирів;
• у приміщеннях закладів ресторанного господарства;
• у приміщеннях об’єктів культурного призначення;
• у приміщеннях органів державної влади та органів місцевого самоврядування, інших державних установ;
• на стаціонарно обладнаних зупинках маршрутних транспортних засобів;
• а також в інших місцях, визначених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради.

Забороняється, крім спеціально відведених для цього місць, куріння тютюнових виробів:

• у приміщеннях підприємств, установ та організацій усіх форм власності;
• у приміщеннях готелів та аналогічних засобів розміщення громадян;
• у приміщеннях гуртожитків;
• в аеропортах та на вокзалах.

Правила обладнання спеціально відведених місць для куріння

У місцях та закладах, де куріння заборонено, має бути розміщена наочна інформація, яка складається із графічного знака про заборону куріння та тексту такого змісту: "Куріння заборонено!".

У спеціально відведених для куріння місцях розміщується наочна інформація, яка складається із відповідного графічного знака та тексту такого змісту: "Місце для куріння. Куріння шкодить Вашому здоров'ю!".

Власник, уповноважені ним особи або орендарі відповідних споруд чи окремих приміщень зобов’язані відвести спеціальні місця для куріння, сумарна площа яких не має перевищувати 10 відсотків загальної площі відповідної споруди чи приміщення, обладнані витяжною вентиляцією чи іншими засобами для видалення тютюнового диму, а також розмістити інформацію, передбачену частиною п’ятою цієї статті.

На час проведення масових заходів сільські, селищні та міські ради в межах відповідної адміністративної території можуть заборонити або обмежити куріння тютюнових виробів.

Куди звернутися?

Якщо Вам відомо про порушення норм законодавствапро заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення Ви можете звернутися до органів місцевого самоврядування або до поліції.

Справа про порушення вищевказаної заборони розглядається органами національної поліції, а в деяких випадках – адміністративними комісіями при виконкомах міських рад.

Адміністративна відповідальність

Закон України "Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення встановлює адміністративну відповідальність громадян та посадових осіб рекламодавця та/або розповсюджувача реклами за порушення вимог законодавства щодо заборони реклами та спонсорства тютюнових виробів (залежно від складу правопорушення на громадян може бути накладено штраф від п`яти до двадцяти п`яти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, на посадових осіб рекламодавця та/або розповсюджувача реклами - від ста до трьохсот п`ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян).

Закон також визначає фінансові санкції для суб`єктів господарювання у разі порушення ними заборони на рекламу, стимулювання продажу та спонсорство тютюнових виробів (від тридцяти тисяч гривень до п`ятдесяти тисяч гривень за кожен факт реклами на окремому рекламному носії або кожний окремий захід з метою стимулювання продажу тютюнових виробів).

статті 175-1 Кодексу України про адміністративіні правопорушення куріння тютюнових виробів у місцях, де це заборонено законом, а також в інших місцях, визначених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради, - тягне за собою попередження або накладення штрафу від трьох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, - тягне за собою накладення штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Також чинним законодавством України передбачені окремі статті за правопорушення, пов’язані з курінням у невстановлених місцях на суднах, куріння ввагонах (у тому числі в тамбурах) приміських поїздів, у невстановлених для куріння місцях у поїздах місцевого і дальнього сполучення, а також в метрополітенах, куріння в автобусах, маршрутних таксі, тролейбусах або трамваях.

У випадку куріння в перерахованих місцях, застосовуються спеціальні норми. Частина 2 статті 110 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає, що куріння у вагонах (у тому числі в тамбурах) приміських поїздів, у невстановлених для куріння місцях у поїздах місцевого і дальнього сполучення, а також в метрополітенах, тягне за собою попередження або накладення штрафу від п’яти (85 грн.) до двадцяти (340 грн.) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Відповідно до частини 2 статті 115 Кодексу України про адміністративні правопорушення куріння у невстановлених місцях на суднах, тягне за собою попередження або накладення штрафу від п’яти (85 грн.) До двадцяти (340 грн.) Неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно частини 3 статті 119 Кодексу України про адміністративні правопорушення куріння в автобусах, маршрутних таксі, тролейбусах або трамваях, тягне за собою попередження або накладення штрафу від п’яти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п’ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови – не пізніш як через п’ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.