Умови скидання зворотних вод у водні об'єкти

Нормативна база

• Водний кодекс України
• Постанова Кабінету Міністрів України від 25 березня 1999 р. N 465 «Про затвердження Правил охорони поверхневих вод від забруднення зворотними водами»
• Постанова Кабінету Міністрів України від 10 серпня 1992 р. № 459 «Про порядок видачі дозволів на спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду і встановлення лімітів використання ресурсів загальнодержавного значення»
• Постанова Кабінету Міністрів України від 13 березня 2002 р. № 321 “Про затвердження порядку погодження та видачі дозволів на спеціальне водокористування та внесення змін до постанови КМУ від 10 серпня 1992 р. № 459”
• Наказ Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 24 жовтня 2014 р. № 755 «Про затвердження Правил охорони праці та безпечної експлуатації технологічних трубопроводів»
• Наказ Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 15 грудня 1994 р. № 116 “Про затвердження Інструкції про порядок розробки та затвердження гранично допустимих скидів (ГДС) речовин у водні об’єкти із зворотними водами”

Нормативна вимога до зворотних вод

Зворотна вода – це вода, що повертається за допомогою технічних споруд і засобів з господарської ланки кругообігу води в його природні ланки у вигляді стічної, шахтної, кар'єрної чи дренажної води.
Задовільний екологічний стан поверхневих вод і якість води, що відповідає вимогам для конкретних видів водокористування, забезпечуються шляхом встановлення та дотримання нормативів гранично допустимого скиду у водні об’єкти зворотних вод за показниками їх складу і властивостей.
Важливим показником властивостей зворотних вод є рівень токсичності, що визначається методом біотестування і характеризує їх небезпеку для водних організмів, нормальне функціонування яких забезпечує самоочисну спроможність води водних об’єктів.
Нормативною вимогою до якості зворотних вод на скиді у водний об’єкт є відсутність гострої летальної токсичності – представників біотичної складової водної екосистеми. З метою обмеження надходження у водні об’єкти зворотних вод, до складу яких входять специфічні хімічні речовини токсичної дії, визначають фактичні та встановлюють гранично допустимі рівні токсичності зворотних вод при їх скиданні у водні об’єкти.

Умови скидання зворотних вод у водні об'єкти

Відповідно до ст. 70 ВК скидання стічних вод у водні об'єкти допускається лише за умови дотримання нормативів гранично допустимих концентрацій та гранично допустимого скидання забруднюючих речовин.
Водокористувачі зобов'язані здійснювати заходи щодо запобігання скиданню стічних вод чи його припинення, якщо вони:

1. ) можуть бути використані у системах оборотного, повторного і послідовного водопостачання;
2. ) містять цінні відходи, що можуть бути вилучені;
3. ) містять промислову сировину, реагенти, напівпродукти та кінцеві продукти підприємств у кількості, що перевищує встановлені нормативи технологічних відходів;
4. ) містять речовини, щодо яких не встановлено гранично допустимі концентрації;
5. ) перевищують гранично допустимі скиди токсичних речовин та містять збудників інфекційних захворювань;
6. ) за обсягом скидання забруднюючих речовин перевищують гранично допустимі нормативи;
7. ) призводять до підвищення температури води водного об'єкта більш ніж на 3 градуси за Цельсієм порівняно з її природною температурою в літній період;
8. ) є кубовими залишками, шламами, що утворюються в результаті їх очищення і знезараження.

Скидати стічні води, використовуючи рельєф місцевості (балки, пониззя, кар'єри тощо), забороняється.
Відповідно до статті 71 ВК, у разі перевищення встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин скидання стічних вод у поверхневі водні об'єкти може бути обмежено, тимчасово заборонено (зупинено) чи припинено в порядку, встановленому законодавством.

Охорона поверхневих вод від забруднення зворотними водами.

Правила охорони поверхневих вод від забруднення зворотними водами спрямовані на попередження та усунення забруднення поверхневих водних об’єктів зворотними водами, відтворення водних ресурсів і забезпечення безпечних умов водокористування. Правила обов’язкові для виконання всіма водокористувачами, діяльність яких щодо скидання зворотних вод у водні об’єкти впливає або може вплинути на стан поверхневих вод.
Відповідно до Правил охорони поверхневих вод від забруднення зворотними водами , скидання зворотних вод у водні об'єкти допускається тільки за умови одержання в установленому порядку дозволу на спеціальне водокористування. Необхідний ступінь очищення зворотних вод, що скидаються у водні об'єкти, визначається нормативами гранично допустимого скидання (ГДС) забруднюючих речовин. Граничний обсяг скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти встановлюється у дозволі на спеціальне водокористування.
Водокористувачі, які скидають промислові стічні води до каналізаційних мереж, повинні дотримуватися правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації міст та селищ.
Встановлення обмежень на скидання забруднюючих речовин залежить від категорії якості поверхневих вод, передбаченої для окремих ділянок водного об'єкта.
Водокористувачі зобов'язані забезпечувати монтування таексплуатацію пристроїв, призначених для здійснення регулярного контролю за обсягами та якістю зворотних вод, а також сприяти працівникам контролюючих органів під час проведення перевірок і відбору проб у контрольних створах та в системах водовідводу, в тому числі за межами території, де розташовані їх об'єкти.
Контроль за станом водних об'єктів здійснюється спеціально уповноваженими органами виконавчої влади у галузі використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів. Водокористувачі здійснюють контроль за якістю і кількістю скинутих у водні об'єкти зворотних вод і забруднюючих речовин. Контроль за якістю води у транскордонних водних об'єктах здійснюється відповідно до міжнародних договорів.

Гранично допустимий скид (ГДС) речовини.

Гранично допустимий скид (ГДС) речовини - маса речовини у зворотній воді, що є максимально допустимою для відведення за встановленим режимом даного пункту водного об'єкта за одиницю часу. Гранично допустимі скиди розраховують відповідно до Інструкції про порядок розробки та затвердження граничнодопустимих скидів (ГДС) речовин у водні об'єкти із зворотними водами, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 15 грудня 1994 р. № 116.
Для користувачів води з технологічною метою ліміти водокористування визначено Положенням про порядок видачі дозволів на спеціальне використання природних ресурсів і встановлення лімітів використання природних ресурсів загальнодержавного значення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 10 серпня 1992 р. № 459.

Нормативи гранично допустимих скидів (ГДС).

Згідно п. 18 Правил охорони поверхневих вод від забруднення зворотними водами, нормативи ГДС забруднюючих речовин встановлюються з метою поетапного поліпшення якості води і дотримання санітарно-гігієнічних нормативів у місцях розташування водозаборів, а рибогосподарських - у водних об'єктах комплексного використання. Для комунальних споруд повного біологічного очищення стічних вод встановлюються такі нормативи гранично допустимого вмісту забруднюючих речовин (мг/л):

    біохімічне споживання кисню (БСК5) - не більш як 15; 

    хімічне споживання кисню - не більш як 80; 

    завислі речовини - не більш як 15. 

Нормування гранично допустимого скидання інших забруднюючих речовин у водні об'єкти здійснюється органами, уповноваженими видавати дозвіл на спеціальне водокористування, за умови, що досягнута категорія якості води при цьому не погіршиться.
При організованому відведенні зворотних вод до водотоків та водойм слід виключити можливість забруднення природних вод шляхом забезпечення відповідного очищення вод, що скидаються. Умовою достатнього захисту водотоків та водойм від забруднення при скиді зворотних вод є забезпечення дотримання норм якості природних вод. Досягнення цієї вимоги здійснюється завдяки забезпеченню необхідного ступеню очистки зворотних вод, а також умовам змішування та розбавлення вод, що скидаються, з водою водного об’єкту – приймача скидних вод. Показники складу скидних вод, що не являють небезпеки забруднення природних вод, мають назву: нормативи гранично допустимих скидів (ГДС).
Згідно з визначенням: ГДС = Qск Сі гдс , де
Qск – витрата скидних вод (зазвичай максимальна за годину), м3/год;
Сі гдс – гранично допустиме значення концентрації нормованої речовини у воді, що скидається до водного об’єкту, г/м3.
ГДС встановлюється для кожного випуску і для кожної нормованої речовини складу скидних вод.
Якщо фактичний склад вод, що скидаються, не відповідає нормативам ГДС, розробляється план заходів по їх досягненню. На період виконання цього плану встановлюються тимчасові нормативи скиду, які в міру впровадження окремих заходів плану поступово наближаються до затверджених нормативів.
Нормативи ГДС розробляються і затверджуються одночасно з дозволом на спеціальне водокористування. Читайте наступну статтю: Спеціальне водокористування

Умови скидання шахтних, кар'єрних і рудникових вод у водні об'єкти та повернення супутньо-пластових вод нафтогазових родовищ до підземних горизонтів

Відповідно до статті 72 ВК Підприємства, установи і організації, які відкачують шахтні, кар'єрні та рудникові води для запобігання затоплення шахт, кар'єрів та рудників під час видобування корисних копалин, зобов'язані впроваджувати ефективні технології, що забезпечують зниження рівня їх мінералізації перед скиданням у водні об'єкти, а підприємства, установи та організації, що добувають нафту і газ, повертають супутньо-пластові води нафтогазових родовищ до підземних горизонтів.
Умови скидання цих вод у водні об'єкти та повернення до підземних горизонтів супутньо-пластових вод нафтогазових родовищ встановлюються обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища.

Умови скидання дренажних вод у водні об'єкти

Підприємства, установи і організації, які експлуатують дренажні системи для ліквідації підтоплення, заболочення чи вторинного засолення зрошуваних земель, зобов'язані впроваджувати ефективні технології для зниження рівня природного і техногенного забруднення дренажних вод перед скиданням їх у водні об'єкти. Умови скидання цих вод у водні об'єкти встановлюються обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища 73 ВК.
Скидання дренажних вод у водні об'єкти не є спеціальним водокористуванням (див. ст. 48 ВК). Разом із тим, закон встановлює певні вимоги до такого скидання. Забезпечення реалізації обов'язку, передбаченого статтею ст. 73 ВК, здійснюється з допомогою державної екологічної експертизи проекту такої дренажної системи чи проекту будівництва виробничих об'єктів підприємства, якщо дренажна система є їх складовою.
Вимога щодо впровадження ефективних технологій для зниження рівня природного та техногенного забруднення дренажних вод перед скидання їх у водні об'єкти конкретизована за допомогою Правил охорони поверхневих вод від забруднення зворотними водами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.99 N 465. Згідно з п. 10 Правил водокористувачі повинні забезпечувати дотримання відповідного санітарного стану на території, де розташовані їх об'єкти, і не допускати винесення через дощові каналізаційні мережі сміття, продуктів ерозії грунтів, сировини та відходів виробництва.
Дані вимоги конкретизовані у Правилах охорони праці та безпечної експлуатації технологічних трубопроводів

Порядок захоронення забруднюючих речовин, відходів виробництва, стічних вод у глибокі підземні водоносні горизонти та повернення супутньо-пластових вод нафтогазових родовищ до підземних горизонтів.

Створення полігонів для захоронення у глибокі підземні водоносні горизонти, що не містять прісних вод, забруднюючих рідинних речовин, відходів виробництва та стічних вод, включаючи мінералізовані шахтні та термальні води, що утворюються на основі природних вод і не піддаються очищенню існуючими методами, допускається у виняткових випадках після проведення спеціальних досліджень з дозволу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, за проектами, погодженими із центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, та відповідною місцевою радою (75 ВК).
Повернення супутньо-пластових вод нафтогазових родовищ до підземних горизонтів здійснюється за технологічними проектами, погодженими з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, і центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Відповідальність за порушення водного законодавства

За порушення водного законодавства застосовуються такі види відповідальності: цивільно-правова, адміністративна, дисциплінарна, кримінальна.

Водокористувачі звільняються від відповідальності за порушення водного законодавства, якщо вони виникли внаслідок дії непереборних сил природи чи воєнних дій.

Згідно статті 110 Водного кодексу України, відповідальність за порушення водного законодавства несуть особи, винні у:

1) самовільному захопленні водних об'єктів;

2) забрудненні та засміченні вод;

3) порушенні режиму господарської діяльності у водоохоронних зонах та на землях водного фонду;

4) руйнуванні русел річок, струмків та водотоків або порушенні природних умов поверхневого стоку під час будівництва і експлуатації автошляхів, залізниць та інших інженерних комунікацій;

5) введенні в експлуатацію підприємств, комунальних та інших об'єктів без очисних споруд чи пристроїв належної потужності;

6) недотриманні умов дозволу або порушенні правил спеціального водокористування;

7) самовільному проведенні гідротехнічних робіт (будівництво ставків, дамб, каналів, свердловин);

8) порушенні правил ведення державного обліку вод або перекрученні чи внесенні недостовірних відомостей в документи державної статистичної звітності;

9) пошкодженні водогосподарських та гідрометричних споруд і пристроїв, порушенні правил експлуатації та встановлених режимів їх роботи;

10) незаконному створенні систем скидання зворотних вод у водні об'єкти, міську каналізаційну мережу або зливну каналізацію та несанкціонованому скиданні зворотних вод;

11) використанні земель водного фонду не за призначенням;

12) неповідомленні (приховуванні) відомостей про аварійні ситуації на водних об'єктах;

13) відмові від надання (приховуванні) проектної документації та висновків щодо якості проектів підприємств, споруд та інших об'єктів, що можуть впливати на стан вод, а також актів і висновків комісій, які приймали об'єкт в експлуатацію;

14) порушенні правил охорони внутрішніх морських вод та територіального моря від забруднення та засмічення;

15) обмеженні в будь-який спосіб безперешкодного та безоплатного доступу громадян до узбережжя морів, морських заток, лиманів та островів у внутрішніх морських водах у межах пляжної зони, а також до берегів річок, водойм та островів для загального водокористування, крім випадків, передбачених законом.

Законодавством України може бути встановлено відповідальність і за інші правопорушення щодо використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів.

Відповідно до статті 111 Водного кодексу України, підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України. Відшкодування збитків, завданих внаслідок порушень водного законодавства, не звільняє винних від збору за спеціальне водокористування, а також від необхідності здійснення заходів щодо ліквідації шкідливих наслідків.Притягнення винних у порушенні водного законодавства до відповідальності не звільняє їх від обов'язку відшк

Читайте наступну статтю: Користування водними об'єктами на умовах оренди