Порушення правил екологічної безпеки: відмінності між версіями
Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
Рядок 45: | Рядок 45: | ||
* [[Екологічне правопорушення]] | * [[Екологічне правопорушення]] | ||
* [[Забруднення. Класифікація забруднень довкілля]] | * [[Забруднення. Класифікація забруднень довкілля]] | ||
[[Категорія:Екологічне право]] | [[Категорія:Екологічне право]] | ||
[[Категорія:Злочини]] |
Версія за 08:49, 13 травня 2020
Нормативна база
- Кримінальний кодекс України
- Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища"
- Закон України "Про оцінку впливу на довкілля"
- Постанова Пленуму Верховного Суду України від 10 грудня 2004 року № 17 "Про судову практику у справах про злочини та інші правопорушення проти довкілля "
Загальна інформація
Відповідно до статті 236 Кримінального кодексу України злочином вважається порушення порядку здійснення оцінки впливу на довкілля, правил екологічної безпеки під час проектування, розміщення, будівництва, реконструкції, введення в експлуатацію, експлуатації та ліквідації підприємств, споруд, пересувних засобів та інших об'єктів, якщо це спричинило загибель людей, екологічне забруднення значних територій або інші тяжкі наслідки.
Склад злочину
Об'єкт злочину
Об'єктом злочину є екологічна безпека довкілля (стан навколишнього природного середовища, за якого забезпечується попередження погіршення екологічної обстановки та виникнення небезпеки для здоров'я людей).
Предмет злочину
Предметом злочину є підприємства, споруди, пересувні засоби та інші об'єкти (наприклад, цехи, ділянки, установки, місця утворення і складування промислових відходів, мережі каналізації, водо- і теплопостачання, житлові будинки, об'єкти науки), у зв'язку з проектуванням, експлуатацією яких існує небезпека негативного впливу на людину і довкілля. Серед таких об'єктів виділяють потенційно небезпечні - це об'єкти, які створюють реальну загрозу виникнення надзвичайних ситуацій (на них використовуються, виготовляються, переробляються, зберігаються або транспортуються небезпечні радіоактивні матеріали, пожежовибухові, хімічні речовини та біологічні препарати; об'єкти з видобування корисних копалин; гідротехнічні споруди).
Об'єктивна сторона злочину
Об'єктивна сторона злочину полягає в порушенні вимог, що визначають порядок проведення екологічної експертизи, правил екологічної безпеки під час проектування, розміщення, будівництва, реконструкції, введення в експлуатацію, а також експлуатації та ліквідації підприємств, споруд, пересувних засобів та інших об'єктів.
Правила проведення такої експертизи встановлені Законом України "Про оцінку впливу на довкілля".
Обов’язковою ознакою об’єктивної сторони злочину є наявність наслідків:
♦ загибель людей - смерть хоча б однієї людини на час учинення порушення правил екологічної безпеки чи після такого, але в причинному зв’язку з ним;
♦ екологічне забруднення значних територій - істотне погіршення екологічного стану внаслідок значного запилення, задимлення, викидів радіоактивних, хімічних, бактеріологічних та інших речовин, що становлять небезпеку для людини, довкілля, матеріальних цінностей;
♦ настання інших тяжких наслідків:
- загибель чи масове захворювання людей;
- істотне погіршення екологічного стану в тому чи іншому регіоні (місцевості);
- зникнення, масова загибель чи тяжкі захворювання об’єктів тваринного і рослинного світу;
- неможливість відтворити протягом тривалого часу ті чи інші природні об’єкти або використовувати природні ресурси в певному регіоні;
- генетичне перетворення тих чи інших природних об’єктів;
- заподіяння матеріальної шкоди в особливо великих розмірах тощо.
Порушення правил екологічної безпеки може бути вчинене шляхом дії або бездіяльності.
Суб'єктивна сторона злочину
Суб'єктивна сторона злочину характеризується складною формою вини: до дії — умисел або необережність, до наслідків — необережність.
Суб'єктом злочину
Суб'єктом злочину спеціальний - особа, на яку покладено правовий обов'язок дотримуватись відповідних приписів законодавства щодо порядку проведення державної екологічної експертизи, правил екологічної безпеки (наприклад, працівники еколого-експертних підрозділів Міністерства енергетики та захисту довкілля України, інші експерти державної екологічної експертизи, конструктори ядерних установок і джерел іонізуючого випромінювання, службові особи підприємств, установ, організацій, відповідальні за проектування, розміщення, експлуатацію певних об'єктів, члени приймальних комісій таких об'єктів).
Корисні посилання
- Науково-практичний коментар до статті 236 Кримінального кодексу України
- Кримінальне право України (особлива частина)