|
|
| Рядок 1: |
Рядок 1: |
| '''Поняття та загальна характеристика договору дарування''' | | |
| Відчуження майна не завжди відбувається на платних засадах. Відносини, що виникають при безоплатному переданні майна у власність іншій особі, опосередковуються, зокрема, договором дарування.
| | == Нормативна база == |
| За договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов'язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність (ч. 1 ст. 717 ЦК України). Законодавець виділяє кілька видів договору дарування:
| | [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України] |
| 1) договір дарування з обов'язком передати дарунок у майбутньому (ст. 723,724 ЦК України);
| | |
| 2) договір дарування з обов'язком обдаровуваного на користь третьої особи (ст. 725, 726 ЦК України);
| | == Поняття договору дарування == |
| 3) договір про пожертву (ст. 729,730 ЦК України).
| | '''Договір дарування''' - це домовленість, за якою одна сторона (''дарувальник'') передає або зобов'язується передати в майбутньому другій стороні (''обдаровуваному'') безоплатно майно (дарунок) у власність (частини першої статті 717 Цивільного кодексу України). <br /> |
| За своїми юридичними ознаками договір дарування є реальним (крім такого його виду як договір дарування з обов'язком передати дарунок у майбутньому), оскільки права та обов'язки виникають у сторін з моменту прийняття дарунка обдаровуваним, двостороннім (коли обов'язки покладаються на обох сторін) і безвідплатним (немає зустрічного задоволення з боку обдаровуваного).
| | Договір дарування вважається укладеним з моменту передання майна (реальний договір), окрім випадків, коли дарувальник зобов'язується передати обдаровуваному майно у майбутньому (консенсуальний договір). |
| Двосторонній характер цього договору має свої особливості, оскільки обов'язки у дарувальника, за винятком договору дарування з обов'язком обдаровуваного на користь третьої особи та договору про пожертву, виникають лише у випадку наявності у дарунка певних недоліків або особливих властивостей, які можуть бути небезпечними для життя, здоров'я, майна обдаровуваного або інших осіб. В обдаровуваного ж обов'язок виникне лише у разі пред'явлення дарувальником вимоги про розірвання договору. Отже, виходить, що в деяких випадках за цим договором може взагалі не виникати обов'язків у його сторін.
| | |
| Окремо необхідно зупинитися на безвідплатності договору дарування. Цей правочин у будь-якому разі не повинен містити умов про надання зустрічного задоволення. У ч. 2 ст. 717 ЦК України підкреслюється: договір, який встановлює обов'язок обдаровуваного вчинити на користь дарувальника будь-яку дію майнового або немайнового характеру, не є договором дарування.
| | == Сторони договору == |
| Слід мати на увазі, що сплата обдаровуваним умовної або символічної суми за дарунок, що часто зустрічається у побуті (наприклад, дрібних монет при даруванні тварин, ножів), не робить цей договір відплатним. При цьому важливе значення має усвідомлення сторонами того факту, що надання зустрічного майнового задоволення є саме даниною традиції та не виконує ролі компенсації за отримане майно. За відсутності усвідомлення умовності й символічного характеру надання з боку обдаровуваного і, навпаки, спрямування волі сторін саме на компенсацію дарунка їх правовідносини не можуть розглядатися як договір дарування, навіть якщо зустрічне надання є явно нееквівалентним отриманому дарунку.
| | Сторонами договору дарування є дарувальник і обдаровуваний, а саме: <u>фізичні та юридичні особи, держава Україна, Автономна Республіка Крим і територіальна громада</u>. <br /> |
| Сторонами договору дарування є дарувальник і обдаровуваний. Ними можуть бути фізичні та юридичні особи, держава Україна, Автономна Республіка Крим і територіальна громада (ч. 1 ст. 720 ЦК України). | | Від імені дарувальника договір може укласти його представник щодо того майна, яке вказано у довіреності. В довіреності обов'язково зазначається ім'я обдаровуваного. <br/> |
| На сторони договору дарування, як і сторони будь-якого цивільно-правового договору, поширюються загальні вимоги щодо обсягу їх дієздатності (статті 31, 32, 37, 41 ЦК України), заборони щодо можливості надання згоди на здійснення правочину піклувальником (ст. 70 ЦК України), вимоги щодо необхідності отримання дозволу органу опіки та піклування на вчинення деяких правочинів (ст. 71 ЦК України). Крім того, законодавець встановлює додаткові обмеження стосовно можливості укладення цього договору.
| | |
| Так, батьки (усиновлювачі), опікуни не мають права дарувати майно дітей, підопічних (ч. 2 ст. 68, ч. 2 ст. 720 ЦК України). Однак опікун, його дружина, чоловік та близькі родичі (батьки, діти, брати, сестри) можуть передавати майно підопічному у власність за договором дарування, а піклувальник може дати згоду на дарування своєю дружиною (своїм чоловіком) або своїми близькими родичами майна підопічному (ч. 1 ст. 68, ч. 1 ст. 70 ЦК України). Цим законодавець захищає інтереси малолітніх, неповнолітніх і недієздатних осіб, оскільки особливістю договору дарування є зменшення майна дарувальника без надання відповідної компенсації.
| | Підприємницькі товариства можуть укладати договір дарування між собою, якщо право здійснювати дарування прямо встановлено установчим документом дарувальника, окрім укладання договору пожертви). <br /> |
| Відповідно до ч. 2 ст. 720 ЦК України підприємницькі товариства можуть укладати договір дарування між собою, лише якщо право здійснювати дарування прямо встановлено установчим документом дарувальника (це положення не поширюється на право юридичної особи укладати договір пожертви).
| | Батьки (усиновлювачі), опікуни не мають права дарувати майно дітей, підопічних (частина друга стаття 68, частина друга стаття 720 Цивільного кодексу України). Однак опікун, його дружина, чоловік та близькі родичі (батьки, діти, брати, сестри) можуть передавати майно підопічному у власність за договором дарування, а піклувальник може дати згоду на дарування своєю дружиною (своїм чоловіком) або своїми близькими родичами майна підопічному. |
| Договір дарування від імені дарувальника може укласти його представник. При цьому у дорученні на укладення такого договору обов'язково потрібно зазначити особу обдаровуваного, оскільки в іншому випадку воно є нікчемним.
| | |
| Предметом договору дарування (дарунком) можуть бути рухомі речі, в тому числі гроші й цінні папери, нерухомі речі, а також майнові права, якими дарувальник володіє або які можуть виникнути у нього в майбутньому (ст. 718 ЦК України).
| | == Предмет договору == |
| Однак слід мати на увазі, що дарування речей, обмежених у цивільному обігу (наприклад, вогнепальної зброї, пам'яток історії та культури), не повинно порушувати їх спеціального правового режиму. Не можна дарувати майнові права, які нерозривно пов'язані з особою їх володільця (право одержання аліментів, пенсії тощо). Деякі майнові права (наприклад, сервітути) не можуть бути предметом самостійного відчуження, тобто їх не можна передавати окремо від речі, яку вони обслуговують.
| | Не вилучені з цивільного обороту ''рухомі речі'',( в тому числі гроші й цінні папери), ''нерухомі речі'', а також ''майнові права'', якими дарувальник володіє або які можуть виникнути у нього в майбутньому. |
| Право власності обдаровуваного на дарунок виникає з моменту його прийняття (ч. 1 ст. 722 ЦК України). При цьому, якщо дарунок направлено обдаровуваному без його попередньої згоди і обдаровуваний негайно не заявить про відмову від його прийняття, дарунок вважається прийнятим. Також прийняттям дарунка є прийняття обдаровуваним документів, що посвідчують право власності наріч, інших документів, які посвідчують належність дарувальникові предмета договору, або символів речі (ключів, макетів тощо).
| | |
| Форма договору дарування предметів особистого користування та побутового призначення може бути усною.
| | == Форма договору == |
| Договір дарування майнового права та договір дарування з обов'язком передати дарунок у майбутньому обов'язково мають бути укладеними у письмовій формі, при недодержанні якої вони є нікчемними.
| | '''''Усна:''''' застосовується для договорів дарування предметів особистого користування та побутового призначення.<br /> |
| Дарування рухомої речі, яка має особливу цінність, також підлягає письмовому оформленню. Передання такої речі за усним договором є правомірним тільки у випадку, якщо суд не встановить, що обдаровуваний заволодів нею незаконно.
| | '''''Проста письмова:''''' для договору дарування з обов'язком передати дарунок у майбутньому та за умови, що згідно з законом не потрібне нотаріальне посвідчення та (або) державна реєстрація відповідного договору ([http://www.xn--80aqeejfmlki0b7ds0a.com.ua/zrazok-dogovoru/daruvannia/78-2009-05-02-16-36-06.html ''зразок договору дарування'']).<br /> |
| Договори дарування нерухомої речі та валютних цінностей на суму, яка перевищує п'ятдесяти кратний розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, укладаються обов'язково у письмовій формі та підлягають нотаріальному посвідченню.
| | '''''Письмова нотаріальна:''''' при даруванні валютних цінностей ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/15-93 декрет Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю від 19 лютого 1993 року № 15-93]) на суму, яка не перевищує 50-кратний розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.<br /> |
| Основною ознакою, за якою договір дарування відмежовується від інших цивільно-правових договорів, спрямованих на передання права власності, є його безвідплатність.
| | '''''Письмова нотаріальна з наступною державною реєстрацією:''''' у випадку дарування нерухомого майна. |
| Проте окремо необхідно зупинитися на відмінностях договору дарування від договору ренти. Відповідно до ч. 2 ст. 734 ЦК України, якщо договором ренти встановлено, що одержувач ренти передає майно у власність платника ренти безоплатно, до відносин сторін щодо передання майна застосовуються положення про договір дарування. Однак у такому випадку договір ренти за своєю суттю не стає договором дарування. У договорі ренти "безоплатність" при відчуженні майна означає відсутність зустрічного задоволення з боку платника ренти лише у момент передання йому майна. Виконання договору ренти обумовлює отримання одержувачем ренти зустрічного майнового задоволення у вигляді ренти, що йому сплачується, й означає, на відміну від дарування, відплатність цього договору.
| | |
| '''Права та обов'язки сторін за договором дарування'''
| | == Права та обов'язки сторін == |
| Дарувальник зобов'язаний:
| | {| class="wikitable" |
| 1) повідомити обдаровуваному про відомі недоліки речі, що є дарунком, або її особливі властивості, які можуть бути небезпечними для життя, здоров'я, майна обдаровуваного або інших осіб (ч. 1 ст. 721 ЦК України);
| | |- |
| 2) відшкодувати шкоду, завдану майну, та шкоду, завдану каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю в результаті володіння чи користування дарунком, якщо він не повідомив обдаровуваного про відомі йому недоліки або особливі властивості подарованої речі (ч. 2 ст. 721 ЦК України). Отже, обов'язок відшкодувати завдану шкоду покладається на дарувальника за наявності таких умов у сукупності:
| | ! Сторони !! Права !! Обов'язки |
| - зазначена шкода була завдана саме внаслідок недоліків чи особливих властивостей дарунка; | | |- |
| - дарувальнику було відомо про недоліки чи особливі властивості його дарунка, через які обдаровуваному або іншим особам було завдано шкоду;
| | | Дарувальник || |
| - дарувальник не повідомив обдаровуваного про вказані недоліки чи особливі властивості дарунка.
| | * скасувати дарування до вручення речі обдаровуваному, якщо ця річ була передана через органи транспорту, зв'язку або через іншу особу;<br /> |
| Дарувальник має право:
| | * відмовитися від виконання обов'язку передати дарунок, якщо після укладення договору його майновий стан істотно погіршився;<br /> |
| 1) доручити укласти договір дарування представнику (ч. 4 ст. 720 ЦК України);
| | * вимагати від обдаровуваного виконання покладеного на нього обов'язку вчинити певну дію майнового змісту або утриматися від її виконання;<br /> |
| 2) відмовитися від договору дарування до вручення речі обдаровуваному, якщо вона передана підприємству, організації транспорту, зв'язку або іншій особі для вручення обдаровуваному (ч. 2 ст. 722 ЦК України);
| | * вчинення на користь третьої особи (передати грошову суму чи інше майно у власність, сплачувати грошову ренту, надати право довічного користування дарунком чи його частиною, не пред'являти вимог до третьої особи про виселення тощо). Вимагати від бдаровуваного виконання покладеного на нього обов'язку має право дарувальник, а в разі його смерті, визнання безвісно відсутнім чи недієздатним - особа, на користь якої має бути виконаний цей обов'язок;<br /> |
| 3) вимагати розірвання договору дарування у встановлених законом випадках (статті 726, 727 ЦК України).
| | * вимагати розірвати договір і повернути дарунок у разі ухилення обдаровуваного від виконання обов'язку на користь третьої особи;<br /> |
| За загальним правилом, на обдаровуваного покладається лише обов'язок повернути дарунок у натурі (якщо він є збереженим) у разі розірвання договору дарування (ч. 5 ст. 727 ЦК України). Йому також надаються відповідні до обов'язків дарувальника права.
| | * зажадати скасування договору дарування нерухомих речей чи іншого особливо цінного майна, якщо обдаровуваний умисно вчинив злочин проти життя, здоров'я, власності дарувальника, його батьків, дружини (чоловіка) та дітей;<br /> |
| '''Розірвання договору дарування'''
| | * дарувальник має право вимагати розірвання договору дарування, якщо обдаровуваний створює загрозу безповоротної втрати дарунка, що має для дарувальника велику немайнову цінність;<br /> |
| Вимагати розірвання договору дарування дарувальник має право лише у випадку, коли на момент пред'явлення вимоги дарунок є збереженим, і при цьому обдаровуваний:
| | * зажадати скасування договору дарування, якщо через недбале ставлення обдаровуваного до речі, що становить історичну, наукову,культурну цінність, ця річ може бути знищена або істотно пошкоджена. |
| 1) умисно вчинив злочин проти життя, здоров'я, власності дарувальника, його батьків, дружини (чоловіка) або дітей. Додатковою обов'язковою умовою для розірвання договору дарування у такому разі є те, що предметом договору дарування є нерухомі речі чи інше особливо цінне майно;
| | || |
| 2) створює загрозу безповоротної втрати дарунка, що має для дарувальника велику немайнову цінність (наприклад, у дарувальника з предметом договору дарування пов'язані спогади про певні події);
| | * повідомити обдаровуваного про відомі йому недоліки речі, що є дарунком, або її особливі властивості. Які можуть бути небезпечними для життя, здоров'я, майна обдаровуваного або інших осіб;<br /> |
| 3) недбало ставиться до речі, що становить культурну цінність, внаслідок чого ця річ може бути знищена або істотно пошкоджена.
| | * відшкодувати шкоду, завдану майну, та шкоду, завдану каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю в результаті володіння чи користування дарунком у випадку, якщо дарувальнику було відомо про недоліки або особливі властивості подарованої речі і який не повідомив про них обдаровуваного. |
| Крім дарувальника, право вимагати розірвання договору дарування мають його спадкоємці, якщо обдаровуваний вчинив умисне вбивство дарувальника.
| | |
| До вимог про розірвання договору дарування застосовується позовна давність в один рік.
| | |- |
| | | Обдаровуваний || |
| | * зажадати передання йому дарунку у разі настання строку (терміну) або відкладальної обставини;<br /> |
| | * у випадку, якщо дарувальник, незважаючи на настання умови, ухилятиметься від виконання свого обов'язку, обдаровуваний має право на примусове витребування відповідної речі або компенсацію її вартості;<br /> |
| | * право в будь-який момент односторонньо відмовитися від договору дарування і повернути річ, якщо вона не потребує догляду або особливих умов утримання чи зберігання. |
| | || |
| | * обов'язок обдаровуваного вчинити певну дію майнового характеру на користь третьої особи або утриматися від її вчинення (передати грошову суму чи інше майно у власність, виплачувати грошову ренту, надати право довічного користування дарунком чи його частиною, не пред'являти вимог до третьої особи про виселення, тощо);<br /> |
| | * у разі порушення обдаровуваним обов'язку на користь третьої особи дарувальник має право вимагати розірвання договору і повернення дарунка, а якщо таке повернення неможливе, -відшкодування його вартості;<br /> |
| | * у разі розірвання договору дарування зобов'язаний повернути дарунок у натурі. |
| | |} |
| | |
| | == Підстави припинення договору == |
| | 1) відмова однієї зі сторін;<br /> |
| | 2) розірвання договору:<br /> |
| | а) на вимогу дарувальника: |
| | * щодо нерухомих речей чи іншого особливо цінного майна, якщо обдаровуваний умисно вчинив злочин проти життя, здоров'я, власності дарувальника, його батьків, дружини (чоловіка) або дітей;<br /> |
| | * якщо обдаровуваний вчинив умисне вбивство дарувальника, спадкоємці дарувальника мають право вимагати розірвання договору дарування;<br /> |
| | * якщо обдаровуваний створює загрозу безповоротної втрати дарунка, що має для дарувальника велику немайнову цінність;<br /> якщо внаслідок недбалого ставлення обдаровуваного до речі, що становить історичну, наукову, культурну цінність, ця річ може бути знищена або істотно пошкоджена. |
| | б) на вимогу обдаровуваного: [http://wiki.legalaid.gov.ua:8555/index.php/%D0%A3%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F,_%D0%B7%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0,_%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%96%D1%80%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83 на загальних підставах], визначених статтею 651 Цивільного кодексу України.<br /> |
| | 3) недійсність договору.<br /> |
| | |
| | У разі розірвання договору дарування, дарувальникові повертається дарунок <u>у натурі</u>, а якщо це неможливо, - <u>компенсація його вартості</u>. На вимоги про скасування договору дарування застосовується позовна давність в один рік. |
| | |
| | {| class="wikitable" |
| | |- |
| | | '''Цікаво!''' [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/n0021323-11 Роз'яснення Міністерства юстиції України від 16 березня 2011 року "Договір дарування"] |
| | |} |
| | |
| | |
| [[Категорія:Договірне (зобов’язальне) право]] | | [[Категорія:Договірне (зобов’язальне) право]] |
| [[Категорія:Нотаріат]] | | [[Категорія:Нотаріат]] |
Нормативна база
Цивільний кодекс України
Поняття договору дарування
Договір дарування - це домовленість, за якою одна сторона (дарувальник) передає або зобов'язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність (частини першої статті 717 Цивільного кодексу України).
Договір дарування вважається укладеним з моменту передання майна (реальний договір), окрім випадків, коли дарувальник зобов'язується передати обдаровуваному майно у майбутньому (консенсуальний договір).
Сторони договору
Сторонами договору дарування є дарувальник і обдаровуваний, а саме: фізичні та юридичні особи, держава Україна, Автономна Республіка Крим і територіальна громада.
Від імені дарувальника договір може укласти його представник щодо того майна, яке вказано у довіреності. В довіреності обов'язково зазначається ім'я обдаровуваного.
Підприємницькі товариства можуть укладати договір дарування між собою, якщо право здійснювати дарування прямо встановлено установчим документом дарувальника, окрім укладання договору пожертви).
Батьки (усиновлювачі), опікуни не мають права дарувати майно дітей, підопічних (частина друга стаття 68, частина друга стаття 720 Цивільного кодексу України). Однак опікун, його дружина, чоловік та близькі родичі (батьки, діти, брати, сестри) можуть передавати майно підопічному у власність за договором дарування, а піклувальник може дати згоду на дарування своєю дружиною (своїм чоловіком) або своїми близькими родичами майна підопічному.
Предмет договору
Не вилучені з цивільного обороту рухомі речі,( в тому числі гроші й цінні папери), нерухомі речі, а також майнові права, якими дарувальник володіє або які можуть виникнути у нього в майбутньому.
Форма договору
Усна: застосовується для договорів дарування предметів особистого користування та побутового призначення.
Проста письмова: для договору дарування з обов'язком передати дарунок у майбутньому та за умови, що згідно з законом не потрібне нотаріальне посвідчення та (або) державна реєстрація відповідного договору (зразок договору дарування).
Письмова нотаріальна: при даруванні валютних цінностей (декрет Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю від 19 лютого 1993 року № 15-93) на суму, яка не перевищує 50-кратний розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Письмова нотаріальна з наступною державною реєстрацією: у випадку дарування нерухомого майна.
Права та обов'язки сторін
| Сторони |
Права |
Обов'язки
|
| Дарувальник |
- скасувати дарування до вручення речі обдаровуваному, якщо ця річ була передана через органи транспорту, зв'язку або через іншу особу;
- відмовитися від виконання обов'язку передати дарунок, якщо після укладення договору його майновий стан істотно погіршився;
- вимагати від обдаровуваного виконання покладеного на нього обов'язку вчинити певну дію майнового змісту або утриматися від її виконання;
- вчинення на користь третьої особи (передати грошову суму чи інше майно у власність, сплачувати грошову ренту, надати право довічного користування дарунком чи його частиною, не пред'являти вимог до третьої особи про виселення тощо). Вимагати від бдаровуваного виконання покладеного на нього обов'язку має право дарувальник, а в разі його смерті, визнання безвісно відсутнім чи недієздатним - особа, на користь якої має бути виконаний цей обов'язок;
- вимагати розірвати договір і повернути дарунок у разі ухилення обдаровуваного від виконання обов'язку на користь третьої особи;
- зажадати скасування договору дарування нерухомих речей чи іншого особливо цінного майна, якщо обдаровуваний умисно вчинив злочин проти життя, здоров'я, власності дарувальника, його батьків, дружини (чоловіка) та дітей;
- дарувальник має право вимагати розірвання договору дарування, якщо обдаровуваний створює загрозу безповоротної втрати дарунка, що має для дарувальника велику немайнову цінність;
- зажадати скасування договору дарування, якщо через недбале ставлення обдаровуваного до речі, що становить історичну, наукову,культурну цінність, ця річ може бути знищена або істотно пошкоджена.
|
- повідомити обдаровуваного про відомі йому недоліки речі, що є дарунком, або її особливі властивості. Які можуть бути небезпечними для життя, здоров'я, майна обдаровуваного або інших осіб;
- відшкодувати шкоду, завдану майну, та шкоду, завдану каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю в результаті володіння чи користування дарунком у випадку, якщо дарувальнику було відомо про недоліки або особливі властивості подарованої речі і який не повідомив про них обдаровуваного.
|
| Обдаровуваний |
- зажадати передання йому дарунку у разі настання строку (терміну) або відкладальної обставини;
- у випадку, якщо дарувальник, незважаючи на настання умови, ухилятиметься від виконання свого обов'язку, обдаровуваний має право на примусове витребування відповідної речі або компенсацію її вартості;
- право в будь-який момент односторонньо відмовитися від договору дарування і повернути річ, якщо вона не потребує догляду або особливих умов утримання чи зберігання.
|
- обов'язок обдаровуваного вчинити певну дію майнового характеру на користь третьої особи або утриматися від її вчинення (передати грошову суму чи інше майно у власність, виплачувати грошову ренту, надати право довічного користування дарунком чи його частиною, не пред'являти вимог до третьої особи про виселення, тощо);
- у разі порушення обдаровуваним обов'язку на користь третьої особи дарувальник має право вимагати розірвання договору і повернення дарунка, а якщо таке повернення неможливе, -відшкодування його вартості;
- у разі розірвання договору дарування зобов'язаний повернути дарунок у натурі.
|
Підстави припинення договору
1) відмова однієї зі сторін;
2) розірвання договору:
а) на вимогу дарувальника:
- щодо нерухомих речей чи іншого особливо цінного майна, якщо обдаровуваний умисно вчинив злочин проти життя, здоров'я, власності дарувальника, його батьків, дружини (чоловіка) або дітей;
- якщо обдаровуваний вчинив умисне вбивство дарувальника, спадкоємці дарувальника мають право вимагати розірвання договору дарування;
- якщо обдаровуваний створює загрозу безповоротної втрати дарунка, що має для дарувальника велику немайнову цінність;
якщо внаслідок недбалого ставлення обдаровуваного до речі, що становить історичну, наукову, культурну цінність, ця річ може бути знищена або істотно пошкоджена.
б) на вимогу обдаровуваного: на загальних підставах, визначених статтею 651 Цивільного кодексу України.
3) недійсність договору.
У разі розірвання договору дарування, дарувальникові повертається дарунок у натурі, а якщо це неможливо, - компенсація його вартості. На вимоги про скасування договору дарування застосовується позовна давність в один рік.
