Примусове лікування осіб хворих на наркоманію: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
Немає опису редагування
Рядок 15: Рядок 15:
встановлюється Кабінетом Міністрів України.
встановлюється Кабінетом Міністрів України.


Не підлягають направленню на примусове лікування  особиякі страждають на тяжкі психічні розлади або іншу  тяжку  хворобу,  що перешкоджає перебуванню в таких закладах, інваліди І та  ІІ  груп, вагітні жінки і матері, що мають немовлят, а також чоловіки  віком понад  60  років  і  жінки  віком  понад  55  років. До таких осіб застосовується  лікування  в  порядку,  визначеному  центральним органом  виконавчої  влади,  що  забезпечує  формування  державної  
== Не підлягають направленню на примусове лікування  особи ==
політики у сфері охорони здоров'я
* які страждають на тяжкі психічні розлади або іншу  тяжку  хворобу,  що перешкоджає перебуванню в таких закладах,
 
* інваліди І та  ІІ  груп, вагітні жінки і матері, що мають немовлят,  
* чоловіки  віком понад  60  років  і  жінки  віком  понад  55  років.
До таких осіб застосовується  лікування  в  порядку,  визначеному  центральним органом  виконавчої  влади,  що  забезпечує  формування  державної  
політики у сфері охорони здоров'я.
До осіб, щодо яких порушено клопотання про направлення на примусове лікування, в разі ухилення від з'явлення до суду застосовується привід органом Національної поліції.
До осіб, щодо яких порушено клопотання про направлення на примусове лікування, в разі ухилення від з'явлення до суду застосовується привід органом Національної поліції.



Версія за 11:33, 2 квітня 2019

Нормативна база

Куди звертатись із заявою та хто не підлягає направленню на примусове лікування?

Примусове лікування осіб, визнаних хворими на наркоманію, але які ухилються від добровільного лікування або продовжють після лікування вживати наркотичні засоби без призначення лікаря і відносно яких у зв'язку з їхньою небезпечною поведінкою до органів Національної поліції або прокуратури звернулися близькі родичі чи інші особи, за рішенням суду може бути направлена на лікування від наркоманії до спеціалізованого лікувального закладу органів охорони здоров'я, а неповнолітні, які досягли шістнадцятирічного віку, - до спеціалізованих лікувально-виховних закладів терміном до одного року. Спеціалізовані лікувальні і лікувально-виховні заклади для неповнолітніх визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я. Порядок лікування таких хворих та функціонування спеціалізованих закладів встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Не підлягають направленню на примусове лікування особи

  • які страждають на тяжкі психічні розлади або іншу тяжку хворобу, що перешкоджає перебуванню в таких закладах,
  • інваліди І та ІІ груп, вагітні жінки і матері, що мають немовлят,
  • чоловіки віком понад 60 років і жінки віком понад 55 років.

До таких осіб застосовується лікування в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я. До осіб, щодо яких порушено клопотання про направлення на примусове лікування, в разі ухилення від з'явлення до суду застосовується привід органом Національної поліції.

Розгляд матеріалів у суді про направлення осіб на примусове лікування від наркоманії

Матеріали про направлення на примусове лікування осіб, хворих на наркоманію, розглядаються районним (міським) судом за місцем проживання особи або за місцем розташування органу, який подав такі матеріали. Матеріали про направлення на примусове лікування від наркоманії підлягають розгляду суддеюодноособово не пізніш як у двадцятиденний строк з моменту їх надходження до суду у відкритому судовому засіданні у присутності особи, щодо якої порушено таке клопотання, її законного представника, а за їх бажанням - і захисника. Про час розгляду матеріалів суддя повідомляє прокурора, нез'явлення якого не перешкоджає розгляду матеріалів. В судовому засіданні перевіряються обгрунтованість медичного висновку про необхідність направлення особи на примусове лікування від наркоманії та інші фактичні дані, що доводять чи спростовують потребу застосування до особи такого лікування.

В необхідних випадках до суду можуть бути запрошені члени (член) медичної комісії, які проводили медичне обстеження хворого на наркоманію і склали медичний висновок про необхідність направлення його на примусове лікування, а також особи, що порушили таке клопотання.

Після дослідження матеріалів, дачі пояснень запрошених осіб та заслухавши думку прокурора і думку захисника (в разі їх участі) суддя в нарадчій кімнаті виносить мотивовану постанову про направлення особи на примусове лікування від наркоманії чи про відмову в такому лікуванні, на яку може бути подано апеляцію до апеляційного суду.

Дострокове звільнення від примусового лікування від наркоманії

За постановою районного (міського) суду за місцем розташування спеціалізованого лікувального закладу особа, яка перебуває на примусовому лікуванні, на підставі подання спеціалізованого лікувального закладу і медичного висновку може бути достроково звільнена від нього або виписана з такого лікувального закладу в разі тяжкого захворювання, що перешкоджає подальшому її перебуванню в цій установі, або коли відпала необхідність у лікуванні від наркоманії.

Продовження строку примусового лікування від наркоманії

У разі систематичного порушення особою, яка перебуває в спеціалізованому лікувальному закладі, режиму та курсу лікування від наркоманії, внаслідок чого заходи лікувального впливу не дали позитивних результатів, за поданням адміністрації лікувального закладу, погодженим з прокурором, і на підставі медичного висновку районний (міський) суд за місцем розташування лікувального закладу може продовжити цій особі строк перебування у ньому. При цьому загальний термін примусового лікування не може перевищувати дванадцяти місяців. Зазначене подання розглядається судом не пізніш як у десятиденний строк з моменту його надходження до суду в присутності особи, щодо якої порушено клопотання про продовження строку перебування у закладі, і, за її бажанням, - захисника. На постанову суду про продовження або про відмову в продовженні строку примусового лікування в спеціалізованому лікувальному закладі може бути подано апеляцію до апеляційного суду. Особа, яка втекла із спеціалізованого лікувального закладу, а так само по дорозі до такого закладу, притягається до відповідальності згідно з чинним законодавством.