Кримінальна відповідальність за експлуатацію дітей

Нормативна база

Конституція України
Кримінальний кодекс України Закон України "Про охорону дитинства"
Конвенція про заборону та негайні заходи щодо ліквідації найгірших форм дитячої праці N 182
Конвенція про скасування примусової праці N 105
Конвенція про права дитини

Об'єкт злочину

Основним безпосереднім об'єктом цього злочину є гідність людини.
Згідно з Конвенцією про права дитини, у зв'язку з фізичною та розумовою незрілістю дитина потребує особливої охорони, турботи і допомоги, у т.ч. належного правового захисту, для повного і гармонійного розвитку її особистості дитині необхідно рости в сімейному оточенні, в атмосфері щастя, любові і розуміння. Експлуатація дитини знаходиться у явному протиріччі з наведеними вимогами. В цьому і полягає суспільна небезпека злочину, передбаченого ст. 150 КК України.
Об'єкт злочину - особиста свобода, фізичне і психічне здоров'я дитини.

Обов'язковою ознакою складу злочину є потерпілий. Ним може бути тільки дитина, яка не досягла віку. з якого законодавством дозволяється працевлаштування. Відповідно ж до законодавства України допускається прийняття на роботу осіб, які досягли шістнадцяти, за згодою одного з батьків або особи, що його замінює, - п'ятнадцяти, а за сукупністю інших, крім такої згоди, умов (щодо учнів певних навчальних закладів, для виконання легкої роботи, що не завдає шкоди здоров'ю і не порушує процесу навчання, у вільний від навчання час) - чотирнадцяти років.

Об’єктивна сторона злочину

З об'єктивної сторони злочин, передбачений ст. 150, полягає в суспільне небезпечних діях - експлуатації дитини. Під експлуатацією слід розуміти використання примусової праці дитини або добровільної праці, але безоплатно чи з оплатою, яка геть не відповідає кількості або якості виконуваної нею роботи. Також у контексті ст. 150 КК під експлуатацією слід розуміти використання праці дитини, яке суперечить приписам КЗпП, а саме:

• використання приватною особою праці особи, якій не виповнилось 16 років;
• використання приватною особою праці особи, якій виповнилось 15 років, без згоди батьків.

У ст. 150 під експлуатацією дитини розуміється привласнення не будь-яких матеріальних результатів (продуктів) її праці (доходу у вигляді матеріальних благ), а лише прибутку як різниці між доходами і виробничими витратами. Проте, якщо особа не несе виробничих витрат у зв'язку з використанням праці дитини, отримані нею доходи і є фактичним прибутком. Слід також мати на увазі, що, оскільки діяльність, пов'язана з експлуатацією дитини, яка не досягла певного віку, є завжди незаконною, то для кваліфікації злочину за ст. 150 не має значення, обліковується чи не обліковується винним одержаний прибуток.

Суб’єкт злочину

За загальним правилом, ним є фізична осудна особа, якій на момент вчинення злочину виповнилось 16 років.

Суб’єктивна сторона злочину

3 суб'єктивної сторони злочин характеризується прямим умислом.
Ставлення винної особи до наслідків у вигляді істотної шкоди (ч. 2 ст. 150) може характеризуватися також непрямим умислом або необережністю. Обов'язковою метою експлуатації дитини є отримання прибутку.