Порядок використання земель з меліоративними системами: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 1: Рядок 1:
 
== Нормативно-правова база ==
 
'''1. Нормативно-правова база '''
 
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/go/2768-14 Земельний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/go/2768-14 Земельний кодекс України]
Рядок 8: Рядок 6:
* [http://dbn.at.ua/load/normativy/dbn/1-1-0-288 ДБН України «Меліоративні системи та споруди»]
* [http://dbn.at.ua/load/normativy/dbn/1-1-0-288 ДБН України «Меліоративні системи та споруди»]


'''2. Основні поняття'''
== Основні поняття ==
 
'''Меліорація земель'''      -      комплекс      гідротехнічних, культуртехнічних,  хімічних,  агротехнічних,  агролісотехнічних, інших  меліоративних заходів,  що здійснюються з метою регулювання водного,  теплового,  повітряного  і  поживного  режиму  грунтів, збереження  і  підвищення  їх  родючості  та формування екологічно збалансованої раціональної структури угідь; <br>
'''Меліоративні заходи'''  -  роботи,  спрямовані  на  поліпшення хімічних  і  фізичних  властивостей  грунтів,  обводнення пасовищ, створення захисних лісових насаджень,  проведення культуртехнічних робіт,  поліпшення  земель  з  несприятливим  водним  режимом  та інженерно-геологічними    умовами,    проектування,    будівництво (реконструкція)  і  експлуатація  меліоративних систем,  включаючи наукове,  організаційне  та  виробничо-технічне  забезпечення  цих робіт; <br>
'''Меліоровані землі'''  -  угіддя,  на  яких  здійснено  комплекс меліоративних заходів відповідно до затвердженої  в  установленому порядку проектної документації; <br>
 
'''Меліоративна система'''  -  технологічно  цілісна  інженерна інфраструктура,  що  включає  в  себе  такі  окремі  об'єкти,  як меліоративна    мережа  каналів,  трубопроводів  (зрошувальних, осушувальних,  осушувально-зволожувальних, колекторно-дренажних) з гідротехнічними  спорудами  і насосними станціями,  захисні дамби, спостережна мережа,  дороги  і  споруди  на  них,  взаємодію  яких забезпечує  управління  водним,  тепловим,  повітряним  і поживним режимом грунтів на меліорованих землях.<br>
 
'''Меліоративна система  загальнодержавного  значення'''  (далі  - загальнодержавна меліоративна система) - меліоративна система,  що знаходиться на території більше  ніж  однієї  області,  забезпечує міжобласну  подачу,  розподіл  і  відведення  води  та  об'єкти інженерної інфраструктури якої перебувають на балансі підприємств, установ і організацій, що входять до сфери управління центрального органу  виконавчої  влади,  що  реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства;<br>
'''Міжгосподарська меліоративна  система''' - меліоративна система, що знаходиться в межах Автономної Республіки Крим,  однієї області або  одного  району  і  забезпечує  міжрайонну  та міжгосподарську подачу, розподіл та відведення води; <br>
'''Внутрішньогосподарська меліоративна  система''' -  меліоративна система,  що  знаходиться  в  межах  земель  одного  власника (користувача) і забезпечує подачу,  розподіл та відведення води на цих землях.
 
== Законодавство про меліорацію земель ==
Діяльність у сфері меліорації  земель  регулюється  Земельним кодексом України, Водним кодексом України, Кодексом України  про  надра,  Законом України "Про охорону навколишнього природного  середовища",  Законом України " Про меліорацію земель",  іншими нормативно-правовими актами, а також міжнародними договорами України,  згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.<br>
Якщо міжнародним  договором України,  згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України,  встановлено інші норми, ніж ті,  що  передбачені законодавством України про меліорацію земель, то застосовуються норми міжнародного договору.
 
== Використання земель з меліоративними системами ==
У ЗУ «Про меліорацію земель» під терміном «меліоровані землі» розуміються «угіддя, на яких здійснено комплекс меліоративних заходів відповідно до затвердженої в установленому порядку проектної документації» (ст.1 Закону).<br>
 
Під меліоративними заходами маються на увазі «роботи, спрямовані на поліпшення хімічних і фізичних властивостей ґрунтів, обводнення пасовищ, створення захисних лісових насаджень, проведення культуртехнічних робіт, поліпшення земель з несприятливим водним режимом та інженерно-геологічними умовами, проектування, будівництво (реконструкція) і експлуатація меліоративних систем, включаючи наукове, організаційне та виробничо-технічне забезпечення цих робіт» (ст.1 ЗУ «Про меліорацію земель»). «Комплекс меліоративних заходів» зазвичай передбачає будівництво та утримання меліоративних систем.<br>
 
Меліоративні системи поділяються на міжгосподарську та внутрішньогосподарську частини. «Функціональним призначенням міжгосподарської меліоративної системи є забір води із джерела зрошування, транспортування її до зрошуваної території і розподіл між водокористувачами або ж, навпаки, відведення води із водоколекторів до водних джерел. Внутрішньогосподарські меліоративні системи, які є продовженням міжгосподарських, призначені для дальшого розподілу поданої господарством для зрошення води між сівозмінами і полями, а в випадку осушення – відведення надлишкової ґрунтової вологи до водних колекторів. Для експлуатації меліоративних систем … створена спеціальна експлуатаційна служба органів меліорації і водного господарства»
Земельні ділянки, одержані громадянами внаслідок приватизації земель державних та комунальних сільськогосподарських підприємств, на яких розташовані та функціонують меліоративні системи, використовуються спільно на підставі угоди. У разі відсутності згоди щодо спільного використання зазначених земельних ділянок питання вирішується в судовому порядку.<br>
 
Поза сумнівом, існує необхідність забезпечення комплексного, ефективного та раціонального використання меліоративних систем як єдиного цілого. Саме на це спрямовані положення статті, які вимагають використовувати земельні ділянки, одержані громадянами внаслідок приватизації земель державних та комунальних сільськогосподарських підприємств, на яких розташовані та функціонують меліоративні системи, "спільно на підставі угоди".<br>


Меліорація земель - комплекс гідротехнічних, культуртехнічних, хімічних, агротехнічних, агролісотехнічних, інших меліоративних заходів, що здійснюються з метою регулювання водного, теплового, повітряного і поживного режиму ґрунтів, збереження і підвищення їх родючості та формування екологічно збалансованої раціональної структури угідь;
Проте ефективність даної норми є незначною. Досягнення угоди десятками та сотнями власників з суперечливими інтересами € проблематичним. А складність судового процесу за участю десятків та сотень сторін ставить під сумнів доцільність його ініціювання.<br>
Меліоровані землі - угіддя, на яких здійснено комплекс меліоративних заходів відповідно до затвердженої в установленому порядку проектної документації;


'''3. Використання земель з меліоративними системами'''
Слід також зважати, що під час паювання земель та майна колективних сільськогосподарських підприємств меліоративні системи не паювалися (п.21 Методики уточнення складу і вартості пайових фондів майна членів КСП, у тому числі реорганізованих, затв. ПКМ від 28.02.2001 № 177). Оскільки у разі ліквідації КСП існувала можливість переходу меліоративних систем у власність членів КСП, що була серйозною загрозою для їх цілісності, змінами до ЗУ "Про колективне сільськогосподарське підприємство" (п.8 ст. 31 в ред. від 20.02.2003) було передбачено, що меліоративні системи в складі іншого майна, що не підлягало паюванню, підлягають безоплатній передачі до комунальної власності в порядку, встановленому КМУ (див. ПКМ від 13.08.2003 № 1253 "Про затвердження Порядку безоплатної передачі у комунальну власність об'єктів соціальної сфери, житлового фонду, у тому числі незавершеного будівництва, а також внутрішньогосподарських меліоративних систем колективних сільськогосподарських підприємств, що не підлягали паюванню в процесі реорганізації цих підприємств та передані на баланс підприємств-правонаступників"). Таке рішення призвело до утворення ситуації, коли на приватних землях знаходяться комунальні меліоративні системи.<br>
Для забезпечення ефективного та еколого-безпечного використання меліорованих земель 02.11.2006 Державним комітетом України по водному господарству та Міністерством аграрної політики України було видано спільний наказ № 206/638 "Про Порядок використання меліоративних фондів і меліорованих земель". Як видається, положення затв. наказом Порядку мають обмежений ефект, оскільки або повторюють існуючі вимоги законодавства, або не забезпечені механізмом примусового забезпечення.<br>


Земельні ділянки, одержані громадянами внаслідок приватизації земель державних та комунальних сільськогосподарських підприємств, на яких розташовані та функціонують меліоративні системи, використовуються спільно на підставі угоди. У разі відсутності згоди щодо спільного використання зазначених земельних ділянок питання вирішується в судовому порядку.
Поза сумнівом, існує необхідність забезпечення комплексного, ефективного та раціонального використання меліоративних систем як єдиного цілого. Саме на це спрямовані положення статті, які вимагають використовувати земельні ділянки, одержані громадянами внаслідок приватизації земель державних та комунальних сільськогосподарських підприємств, на яких розташовані та функціонують меліоративні системи, "спільно на підставі угоди". Спеціальних вимог щодо форми таких угод закон не встановлює, тому вона визначається згідно із загальними положеннями [http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/435-15/ed20120618 ст.ст. 205-209 ЦКУ]
Проте ефективність даної норми є незначною. Досягнення угоди десятками та сотнями власників з суперечливими інтересами € проблематичним. А складність судового процесу за участю десятків та сотень сторін ставить під сумнів доцільність його ініціювання.
Слід також зважати, що під час паювання земель та майна колективних сільськогосподарських підприємств меліоративні системи не паювалися (п.21 Методики уточнення складу і вартості пайових фондів майна членів КСП, у тому числі реорганізованих, затв. ПКМ від 28.02.2001 № 177). Оскільки у разі ліквідації КСП існувала можливість переходу меліоративних систем у власність членів КСП, що була серйозною загрозою для їх цілісності, змінами до ЗУ "Про колективне сільськогосподарське підприємство" (п.8 ст. 31 в ред. від 20.02.2003) було передбачено, що меліоративні системи в складі іншого майна, що не підлягало паюванню, підлягають безоплатній передачі до комунальної власності в порядку, встановленому КМУ (див. ПКМ від 13.08.2003 № 1253 "Про затвердження Порядку безоплатної передачі у комунальну власність об'єктів соціальної сфери, житлового фонду, у тому числі незавершеного будівництва, а також внутрішньогосподарських меліоративних систем колективних сільськогосподарських підприємств, що не підлягали паюванню в процесі реорганізації цих підприємств та передані на баланс підприємств-правонаступників"). Таке рішення призвело до утворення ситуації, коли на приватних землях знаходяться комунальні меліоративні системи.
Для забезпечення ефективного та еколого-безпечного використання меліорованих земель 02.11.2006 Державним комітетом України по водному господарству та Міністерством аграрної політики України було видано спільний наказ № 206/638 "Про Порядок використання меліоративних фондів і меліорованих земель". Як видається, положення затв. наказом Порядку мають обмежений ефект, оскільки або повторюють існуючі вимоги законодавства, або не забезпечені механізмом примусового забезпечення.
Таким чином, задовільна правова база для спільного використання земель з меліоративними системами відсутня. Чинне законодавство, що визначає правовий режим земельних ділянок з меліоративними системами (Закон України "Про меліорацію земель", ДБН В.2.4-1-99 "Меліоративні системи та споруди" тощо), на жаль, не розраховане на ситуацію, коли земельні ділянки із меліоративними системами поділені на дрібні "клаптики".
Таким чином, задовільна правова база для спільного використання земель з меліоративними системами відсутня. Чинне законодавство, що визначає правовий режим земельних ділянок з меліоративними системами (Закон України "Про меліорацію земель", ДБН В.2.4-1-99 "Меліоративні системи та споруди" тощо), на жаль, не розраховане на ситуацію, коли земельні ділянки із меліоративними системами поділені на дрібні "клаптики".


[[Категорія:Доробити]]
[[Категорія: Земельне]]

Версія за 06:48, 3 січня 2019

Нормативно-правова база

Основні поняття

Меліорація земель - комплекс гідротехнічних, культуртехнічних, хімічних, агротехнічних, агролісотехнічних, інших меліоративних заходів, що здійснюються з метою регулювання водного, теплового, повітряного і поживного режиму грунтів, збереження і підвищення їх родючості та формування екологічно збалансованої раціональної структури угідь;
Меліоративні заходи - роботи, спрямовані на поліпшення хімічних і фізичних властивостей грунтів, обводнення пасовищ, створення захисних лісових насаджень, проведення культуртехнічних робіт, поліпшення земель з несприятливим водним режимом та інженерно-геологічними умовами, проектування, будівництво (реконструкція) і експлуатація меліоративних систем, включаючи наукове, організаційне та виробничо-технічне забезпечення цих робіт;
Меліоровані землі - угіддя, на яких здійснено комплекс меліоративних заходів відповідно до затвердженої в установленому порядку проектної документації;

Меліоративна система - технологічно цілісна інженерна інфраструктура, що включає в себе такі окремі об'єкти, як меліоративна мережа каналів, трубопроводів (зрошувальних, осушувальних, осушувально-зволожувальних, колекторно-дренажних) з гідротехнічними спорудами і насосними станціями, захисні дамби, спостережна мережа, дороги і споруди на них, взаємодію яких забезпечує управління водним, тепловим, повітряним і поживним режимом грунтів на меліорованих землях.

Меліоративна система загальнодержавного значення (далі - загальнодержавна меліоративна система) - меліоративна система, що знаходиться на території більше ніж однієї області, забезпечує міжобласну подачу, розподіл і відведення води та об'єкти інженерної інфраструктури якої перебувають на балансі підприємств, установ і організацій, що входять до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства;

Міжгосподарська меліоративна система - меліоративна система, що знаходиться в межах Автономної Республіки Крим, однієї області або одного району і забезпечує міжрайонну та міжгосподарську подачу, розподіл та відведення води;
Внутрішньогосподарська меліоративна система - меліоративна система, що знаходиться в межах земель одного власника (користувача) і забезпечує подачу, розподіл та відведення води на цих землях.

Законодавство про меліорацію земель

Діяльність у сфері меліорації земель регулюється Земельним кодексом України, Водним кодексом України, Кодексом України про надра, Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища", Законом України " Про меліорацію земель", іншими нормативно-правовими актами, а також міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України про меліорацію земель, то застосовуються норми міжнародного договору.

Використання земель з меліоративними системами

У ЗУ «Про меліорацію земель» під терміном «меліоровані землі» розуміються «угіддя, на яких здійснено комплекс меліоративних заходів відповідно до затвердженої в установленому порядку проектної документації» (ст.1 Закону).

Під меліоративними заходами маються на увазі «роботи, спрямовані на поліпшення хімічних і фізичних властивостей ґрунтів, обводнення пасовищ, створення захисних лісових насаджень, проведення культуртехнічних робіт, поліпшення земель з несприятливим водним режимом та інженерно-геологічними умовами, проектування, будівництво (реконструкція) і експлуатація меліоративних систем, включаючи наукове, організаційне та виробничо-технічне забезпечення цих робіт» (ст.1 ЗУ «Про меліорацію земель»). «Комплекс меліоративних заходів» зазвичай передбачає будівництво та утримання меліоративних систем.

Меліоративні системи поділяються на міжгосподарську та внутрішньогосподарську частини. «Функціональним призначенням міжгосподарської меліоративної системи є забір води із джерела зрошування, транспортування її до зрошуваної території і розподіл між водокористувачами або ж, навпаки, відведення води із водоколекторів до водних джерел. Внутрішньогосподарські меліоративні системи, які є продовженням міжгосподарських, призначені для дальшого розподілу поданої господарством для зрошення води між сівозмінами і полями, а в випадку осушення – відведення надлишкової ґрунтової вологи до водних колекторів. Для експлуатації меліоративних систем … створена спеціальна експлуатаційна служба органів меліорації і водного господарства» Земельні ділянки, одержані громадянами внаслідок приватизації земель державних та комунальних сільськогосподарських підприємств, на яких розташовані та функціонують меліоративні системи, використовуються спільно на підставі угоди. У разі відсутності згоди щодо спільного використання зазначених земельних ділянок питання вирішується в судовому порядку.

Поза сумнівом, існує необхідність забезпечення комплексного, ефективного та раціонального використання меліоративних систем як єдиного цілого. Саме на це спрямовані положення статті, які вимагають використовувати земельні ділянки, одержані громадянами внаслідок приватизації земель державних та комунальних сільськогосподарських підприємств, на яких розташовані та функціонують меліоративні системи, "спільно на підставі угоди".

Проте ефективність даної норми є незначною. Досягнення угоди десятками та сотнями власників з суперечливими інтересами € проблематичним. А складність судового процесу за участю десятків та сотень сторін ставить під сумнів доцільність його ініціювання.

Слід також зважати, що під час паювання земель та майна колективних сільськогосподарських підприємств меліоративні системи не паювалися (п.21 Методики уточнення складу і вартості пайових фондів майна членів КСП, у тому числі реорганізованих, затв. ПКМ від 28.02.2001 № 177). Оскільки у разі ліквідації КСП існувала можливість переходу меліоративних систем у власність членів КСП, що була серйозною загрозою для їх цілісності, змінами до ЗУ "Про колективне сільськогосподарське підприємство" (п.8 ст. 31 в ред. від 20.02.2003) було передбачено, що меліоративні системи в складі іншого майна, що не підлягало паюванню, підлягають безоплатній передачі до комунальної власності в порядку, встановленому КМУ (див. ПКМ від 13.08.2003 № 1253 "Про затвердження Порядку безоплатної передачі у комунальну власність об'єктів соціальної сфери, житлового фонду, у тому числі незавершеного будівництва, а також внутрішньогосподарських меліоративних систем колективних сільськогосподарських підприємств, що не підлягали паюванню в процесі реорганізації цих підприємств та передані на баланс підприємств-правонаступників"). Таке рішення призвело до утворення ситуації, коли на приватних землях знаходяться комунальні меліоративні системи.

Для забезпечення ефективного та еколого-безпечного використання меліорованих земель 02.11.2006 Державним комітетом України по водному господарству та Міністерством аграрної політики України було видано спільний наказ № 206/638 "Про Порядок використання меліоративних фондів і меліорованих земель". Як видається, положення затв. наказом Порядку мають обмежений ефект, оскільки або повторюють існуючі вимоги законодавства, або не забезпечені механізмом примусового забезпечення.

Таким чином, задовільна правова база для спільного використання земель з меліоративними системами відсутня. Чинне законодавство, що визначає правовий режим земельних ділянок з меліоративними системами (Закон України "Про меліорацію земель", ДБН В.2.4-1-99 "Меліоративні системи та споруди" тощо), на жаль, не розраховане на ситуацію, коли земельні ділянки із меліоративними системами поділені на дрібні "клаптики".