Повторність, сукупність і рецидив кримінальних правопорушень: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
Немає опису редагування
(Немає відмінностей)

Версія за 13:01, 9 листопада 2018

Нормативна база

Поняття

Повторність злочинів — це вчинення особою двох або більше злочинів, виписаних в одній або різних статтях Особливої частини КК, за жоден з яких вона не була засуджена. Теорія кримінального права визначає загальну, спеціальну та родову повторність.

Загальна повторність - передбачає вчинення нового злочину після будь-якого (вбивство після крадіжки. Спеціальна повторність — це вчинення нового умисного злочину, тотожного попередньому (одержання хабара повторно).

Родова повторність — це вчинення нового умисного злочину, що збігається з попереднім за об'єктом посягання та формою вини (грабіж після крадіжки).

Сукупність злочинів - визнається вчинення особою двох або більше злочинів, передбачених різними статтями або різними частинами однієї статті Особливої частини КК, за жоден з яких її не було засуджено.

Рецидивом злочинів - (як різновидом повторності) ст. 34 КК України визнає вчинення нового умисного злочину особою, яка має судимість за умисний злочин. Рецидив злочинів можливий за наявності двох ознак: а) вчинення особою нового будь-якого тотожного чи однорідного злочину; б) наявність у такої особи судимості (однієї або кількох) за раніше вчинений злочин; в) судимість має бути за умисний раніше вчинений злочин й вчинення нового умисного злочину.

Ознаки сукупності злочинів

а) кожний окремий злочин, що входить до сукупності, має характер одиничного злочину;

б) такі злочини вчиняються одночасно або з певним проміжком часу між першим і наступним злочином;

в) за жоден з цих злочинів особа не була засуджена;

г) особа підлягає відповідальності за кожен вчинений злочин за відповідною статтею або частиною статті;

д) після вчинення особою попереднього злочину до моменту вчинення наступного не минули строки давності притягнення її до відповідальності згідно зі ст. 49 КК України.

У теорії кримінального права виділяють реальну та ідеальну сукупність злочинів.

Види сукупності злочинів

Реальна сукупність утворюється вчиненням двох і більше простих злочинних дій. Наприклад, особа привласнює майно шляхом зловживання службовим становищем, а потім це майно контрабандою вивозить через митний кордон України. Ідеальна сукупність утворюється однією складною злочинною дією. У разі ідеальної сукупності єдина протиправна дія утворює кілька пов'язаних між собою злочинів, що потребують окремої кваліфікації (контрабанда шляхом незаконного перетинання державного кордону).

Види рецидиву

Загальний рецидив — це вчинення будь-якого умисного злочину особою, яка має судимість за будь-який раніше вчинений умисний злочин. Спеціальний рецидив — це повторне (після засудження за перше) вчинення не будь-якого злочину, а тотожного або однорідного. Спеціальний рецидив становить підвищену суспільну небезпеку, оскільки у таких випадках може йтися про певну кримінальну спеціалізацію суб'єкта, про стійкий кримінальний стиль життя. Теорія кримінального права згадує ще два види рецидиву: простий (дві судимості) і складний (три і більше судимостей).