Огляд місця події, відмінності від обшуку
Нормативно-правова база
- Кримінальний кодекс України (далі - КПК України)
- Постанова Кабінету Міністрів України від 19 листопада 2012 року № 1104 "Про реалізацію окремих положень Кримінального процесуального кодексу України"
- Постанова Касаційного кримінального суду Верховного Суду у справі №518/203/17 від 05.09.2019
- Постанова Верховного Суду у справі № 586/187/20 від 04.10.2022
Поняття огляду місця події
Огляд місця події - це слідча дія, яка має на меті безпосереднє сприйняття, дослідження обстановки на місці події, виявлення, фіксацію та вилучення різних речових доказів, з`ясування характеру події, що відбулася, встановлення особи злочинця та мотивів скоєння злочину. Огляд місця події є однією з перших та невідкладних слідчо-оперативних дій, а також джерелом отримання доказів. За змістом статей 214, 223, 237 КПК України огляд є слідчою дією, спрямованою на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні, яка проводиться в межах досудового розслідування кримінального провадження (постанова Касаційного кримінального суду Верховного Суду №518/203/17 від 05.09.2019).
Коло осіб, уповноважених проводити огляд місця події
Огляд місця події проводить слідчий, прокурор (ст. 237 КПК України), проте дізнавач також наділений повноваженнями проводити огляд місця події, що передбачено положеннями ст.40-1 КПК України.
Час внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань
За загальним правилом, слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов’язаний внести відповідні відомості до ЄРДР, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з ЄРДР. Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до ЄРДР. Здійснення досудового розслідування, крім випадків, передбачених частиною 3 статті 214 КПК України, до внесення відомостей до реєстру або без такого внесення не допускається і тягне за собою відповідальність, встановлену законом. У невідкладних випадках до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі – ЄРДР) може бути проведений огляд місця події (відомості вносяться невідкладно після завершення огляду).
Коло осіб, які можуть брати участь в огляді
Для участі в огляді може бути запрошений потерпілий, підозрюваний, захисник, законний представник та інші учасники кримінального провадження (ч.ч.3, 4 статті 237 КПК України).
Цікава судова практика склалася стосовно участі понятого в огляді місця події - залучення родичів підозрюваного до участі в огляді місця події як понятих НЕ тягне визнання недопустимим протоколу, складеного за результатами цієї слідчої дії. Верховний Суд дає визначення поняттю понятий - це особа, яку запрошують слідчий або прокурор бути присутніми при проведенні обшуку, виїмки, огляду, пред`явленні осіб, трупа і предметів для впізнання, огляду трупа, в тому числі пов`язаного з ексгумацією, освідування особи, відтворенні обстановки і обставин події (слідчий експеримент), або інших процесуальних діях. Ця фізична особа своїм підписом засвідчує відповідність записів у процесуальних документах виконаним діям і має бути особисто не заінтересована у результатах проведених дій, тобто не мати власного процесуального інтересу у кримінальному провадженні. Також Суд зазначає, що на підтвердження позиції про недопустимість протоколу огляду місця події, яке відбувалося за участю понятих – родичів підозрюваного, мають бути надані докази чи принаймні аргументи, які би свідчили про будь-яку заінтересованість родичів підзахисного в результатах огляду місця події. Крім того, жоден із учасників судового розгляду (обвинувачений, захисник, прокурор, потерпілий) не заперечували достовірності інформації, зафіксованої в протоколі огляду місця події, та не вказували на невідповідність даних, викладених у цьому документі, тим, що були зафіксовані під час проведення цієї слідчої дії. Суд наголошує, що ч. 7 ст. 223 КПК не передбачає обов`язкової участі понятих при огляді місця події, а тому в даному конкретному провадженні участь родичів підозрюваного при проведенні огляду місця події не тягне визнання недопустимим процесуального документу, оформленого у результаті огляду місцевості (Постанова Верховного Суду від 04.10.2022 у справі № 586/187/20).
З метою одержання допомоги з питань, що потребують спеціальних знань, слідчий, прокурор для участі в огляді може запросити спеціалістів. Особи, у присутності яких здійснюється огляд, при проведенні цієї слідчої (розшукової) дії мають право робити заяви, що підлягають занесенню до протоколу огляду.
Слідчий, прокурор має право заборонити будь-якій особі залишити місце огляду до його закінчення та вчинювати будь-які дії, що заважають проведенню огляду. Невиконання цих вимог тягне за собою передбачену законом відповідальність (ч. 6 ст. 237 КПК України). До прикладу, ч. 1 ст. 185 КУпАП передбачена відповідальність за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків.
Вилучення предметів, речей, документів тощо під час огляду місця події
При проведенні огляду дозволяється вилучення лише речей і документів, які мають значення для кримінального провадження, та речей, вилучених з обігу. Усі вилучені речі і документи підлягають негайному огляду і опечатуванню із завіренням підписами осіб, які брали участь у проведенні огляду. У разі якщо огляд речей і документів на місці здійснити неможливо або їх огляд пов’язаний з ускладненнями, вони тимчасово опечатуються і зберігаються у такому вигляді доти, доки не буде здійснено їх остаточні огляд і опечатування (ч.5 ст.237 КПК України).
Предмети, які вилучені законом з обігу (наприклад, об’єкти ядерної енергетики), підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, що не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном (ч. 7 ст. 237 КПК України).
Під час огляду може здійснюватися тимчасове вилучення майна, передбачено положеннями ст. 168 КПК України. Слідчий, прокурор, інша уповноважена службова особа під час затримання або обшуку і тимчасового вилучення майна або негайно після їх здійснення зобов’язана скласти відповідний протокол, копія якого надається особі, у якої вилучено майно, або її представнику. Після тимчасового вилучення майна уповноважена службова особа зобов’язана забезпечити схоронність такого майна в порядку, передбаченому постановою Кабінету Міністрів України від 19.11.2012 № 1104.
У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 КПК України, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено (абз.2 ч. 5 ст. 171 КПК України).
При огляді слідчий, прокурор або за їх дорученням залучений спеціаліст має право проводити вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення оглянутого місця чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати речі і документи, які мають значення для кримінального провадження (ч. 7 ст. 237 КПК України).
Відмінності огляду місця події та обшуку
Для того, щоб виявити, які мають відмінності такі процесуальні дії як огляд місця події та обшук, візьмемо для аналізу положення ст.ст. 234 (регулює порядок проведення обшуку), 237 (регулює порядок проведення огляду) КПК України.
Відмінності огляду місця події та обшуку:
| Ознака | Огляд місця події | Обшук | |
| Мета | виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення | виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб. | |
| Отже, огляд місця події передбачає собою виявлення та фіксацію відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення, коли обшук, в свою чергу, має більше функцій на меті: виявлення, фіксація, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб. | |||
| Підстава | Статтею 237 КПК України не передбачено отримання ухвали слідчого судді для проведення огляду місця події, крім випадків, коли проводиться огляд житла чи іншого володіння особи. Проте, практика Верховного Суду передбачає випадки, коли такий дозвіл не потрібен, наприклад, при отриманні інформації про труп у жилому приміщенні. В такому випадку не вимагається ухвала слідчого судді для проведення огляду житла чи іншого володіння. | Обшук проводиться на підставі ухвали слідчого судді місцевого загального суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, а у кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду. Проте, у випадках, передбачених ч.ч. 1, 3 ст. 233
КПК України,обшук житла чи іншого володіння особи може проводитись без постановлення ухвали слідчого судді: - лише за добровільною згодою такої особи; - лише у невідкладних випадках, пов’язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні кримінального правопорушення. | |
| Отже, незважаючи на ч.2 ст. 237 КПК України, яка відсилає нас до положень ст. 236 КПК України, яка передбачає обов’язкову наявність дозволу на проведення огляду житла чи іншого володіння особи/обшуку, є винятки з цього правила, як от у випадку, викладеному у Постанові Касаційного кримінального суду Верховного Суду №518/203/17 від 05.09.2019. | |||
| Проведення слідчої (розшукової) дії до внесення відомостей до ЄРДР | Відомості до ЄРДР вносяться невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення. Проте у невідкладних випадках до внесення відомостей до ЄРДР може бути проведений огляд місця події (відомості вносяться невідкладно після завершення огляду) (ч.ч. 1, 3 ст.214 КПК України). | Положеннями ст.214, 234 – 236 КПК України не передбачені винятки щодо проведення обшуку до внесення відомостей до ЄРДР. | |
Судова практика
Підставою для проведення огляду місця події слугує інформація про вчинення кримінального правопорушення, зафіксована у певній процесуальній формі. Постановою Касаційного кримінального суду Верховного Суду №518/203/17 від 05.09.2019 було встановлено, що підставою для проведення огляду місця події (житла) стало повідомлення про подію - смерть людини. З метою перевірки вказаної інформації та з`ясування події, що відбулася, здійснився огляд житлового будинку, в процесі якого було виявлено труп з ознаками насильницької смерті. Місце виявлення трупа завжди вважається місцем події незалежно від того, де настала смерть певної людини. В такому випадку, огляд є невідкладною слідчою дією, яка здійснювалася з метою перевірки отриманої інформації та не потребувала попереднього дозволу суду.
