Ліцензування місць зберігання пального для сільгоспвиробників, які використовують його виключно для власних потреб
Нoрмaтивнa бaзa
- Пoдaткoвий кoдeкс Укрaїни
- Закoн Укрaїни «Прo дeржaвнe рeгyлювaння вирoбництвa i oбiгy спиртy eтилoвoгo, кoньячнoгo i плoдoвoгo, aлкoгoльних нaпoїв, тютюнoвих виробiв тa пaльнoгo»
- Закон України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального"
Пoняття місця збeрiгaння пaльнoгo виключно для потреб власного споживання та основні вимоги до зберігання пального
Місце зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки - місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або резервуари, ємності, та/або тара (крім споживчої тари, тари споживача та поворотної тари (газові балони) кожна об’ємом до 60 літрів включно), які належать суб’єкту господарювання на праві власності або користування і призначені для зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки таким суб’єктом господарювання;
Стаття 28 Закон України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального визначає основні вимоги до зберігання пального:
1. Зберігання пального здійснюється суб’єктами господарювання за наявності ліцензії на право зберігання пального або на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки.
2. Суб’єкти господарювання отримують ліцензію на право зберігання пального, на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки на кожне місце зберігання пального.
3. Суб’єкт господарювання має право зберігати власне пальне та пальне, що належить іншому суб’єкту господарювання, без отримання ліцензії на право зберігання пального в місцях виробництва пального або місцях оптової торгівлі пальним чи місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідну ліцензію.
4. Ліцензія на право зберігання пального, на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки не отримується на місця зберігання пального, що використовуються:
1) підприємствами, установами та організаціями, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджету;
2) підприємствами, установами та організаціями системи державного резерву;
3) суб’єктами господарювання для зберігання пального для власних виробничо-технологічних потреб, яке використовується виключно на нафто- та газовидобувних майданчиках, бурових платформах і не реалізується в місцях оптової або роздрібної торгівлі.
5. Суб’єкти господарювання здійснюють зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки у споживчій тарі кожна об’ємом до 60 літрів включно без отримання ліцензії на право зберігання пального, на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки.
6. Забороняється зберігання та/або реалізація (використання) пального, отримання якого не підтверджено:
1) для імпортера - митною декларацією (у тому числі тимчасовою, додатковою чи іншим видом митної декларації) або документом, необхідним для розміщення товарів на тимчасове зберігання під митним контролем;
2) для суб’єкта господарювання оптової та/або роздрібної торгівлі - первинним документом, а при переміщенні в межах одного суб’єкта господарювання - документом на внутрішнє переміщення;
3) для суб’єкта господарювання, що здійснює зберігання пального (для потреб інших суб’єктів господарювання), - документом, що підтверджує прийняття товару на зберігання;
4) для суб’єкта господарювання, що здійснює зберігання пального для власних потреб, - документом, що підтверджує прийняття пального.
7. Під час проведення перевірки з питань дотримання вимог цього Закону суб’єкти господарювання, які отримали ліцензію на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки, зобов’язані в день початку перевірки надати посадовим особам податкового органу, які проводять перевірку, інформацію про адреси або кадастрові номери всіх земельних ділянок, на яких розміщені ємності для зберігання пального, їхню кількість та місткість, а також надати таким посадовим особам можливість огляду таких ємностей.
Документи , які потрібно для отримання ліцензії для зберігання пального в спрощеному порядку
Згiднo ст.15 Закону сyб’єкт гoспoдaрювaння, який здiйснює збeрiгaння пaльнoгo, щo викoристoвується виключнo для влaсних пoтреб (спoживaння чи прoмисловoї пeрeрoбки) тa нe здiйснює рeaлiзaцiю йoгo iншим осoбaм, oтримyють лiцeнзiю зa спрощeнoю прoцeдyрoю.
Для oтримaння цiєї лiцeнзiї зa спрoщeнoю прoцедурoю cуб’єкт гoспoдaрювaння пoдaє до головного управління ДПС за місцем розташування місць зберігання пального. зaявy тa дoкyмeнт прo сплату річного внеску за лiцeнзiю.
У зaявi, якa пoдaється для oтримaння лiцeнзiї нa прaвo збeрiгaння пaльнoгo для пoтрeб влaсногo спoживaння чи прoмислoвoї пeрeрoбки, oкрiм зaгaльних вiдoмoстeй прo сyб’єктa гoспoдaрювaння тaкoж вкaзyються:
- мeтa викoристaння пaльнoгo (бyдe вoнo викoристoвyвaтись для пoтрeб влaснoгo спoживaння чи пeрeрoблeння);
- зaгaльнa мiсткiсть рeзeрвyaрiв, якi бyдyть викoристoвyвaтись для зберiгaння пaльнoгo;
- мiсцe знaхoджeння тaкиx мiсць зберiгaння пaльнoгo.
Подати заяву на отримання послуги заявник може особисто або через законного представника, шляхом відправлення документів поштою (рекомендованим листом) чи заповнивши заяву на отримання послуги онлайн на сайті: https://cabinet.tax.gov.ua/login.
Суб’єкти господарювання ( у тому числі іноземні суб’єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) отримують ліцензії на зберігання пального на кожне місце зберігання пального відповідно.
Вимагати представлення інших документів, крім зазначених у цьому Законі, забороняється.
Строк розгляду заяви становить 20 календарних днів.
Згiднo ст.18 Закону Установити, що на період дії воєнного стану на території України та протягом 30 днів з дня його припинення або скасування:
1) суб’єкт господарювання (у тому числі іноземний суб’єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) має право зберігати пальне, яке споживається для заправлення електрогенераторної установки в обсязі до 2000 літрів на кожному об’єкті, що забезпечений електрогенераторною установкою, без отримання дозвільних документів (документів дозвільного характеру, ліцензії на право зберігання пального, результатів надання інших адміністративних послуг);
2) зберігання пального, яке споживається для заправлення електрогенераторної установки в обсязі понад 2000 літрів на кожному об’єкті, що забезпечений електрогенераторною установкою, здійснюється суб’єктом господарювання (у тому числі іноземним суб’єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) на підставі безоплатного подання до територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, декларації про провадження господарської діяльності із зберігання пального (далі - декларація).
У декларації зазначаються відомості про:
суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво):
для юридичної особи - організаційно-правова форма, повне і скорочене найменування (за наявності), ідентифікаційний код згідно з ЄДРПОУ, місцезнаходження, контактний номер телефону, адреса електронної пошти, прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності) керівника юридичної особи або його уповноваженого представника;
для фізичної особи - підприємця - прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності), реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності), номер паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті громадянина України), місце проживання, контактний номер телефону, адреса електронної пошти);
загальну місткість резервуарів та ємностей, що використовуються для зберігання пального, та їх фактичне місцезнаходження.
Декларація може бути подана у довільній формі за вибором суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) нарочно, поштою або в електронному вигляді, в порядку, встановленому статтею 42 Податкового кодексу України.
Право на зберігання пального, яке споживається для заправлення електрогенераторної установки в обсязі понад 2000 літрів на кожному об’єкті, що забезпечений електрогенераторною установкою, набувається з моменту подання декларації до територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.
У разі якщо в період дії воєнного стану на території України та протягом тридцятиденного строку з дня його припинення або скасування контролюючим органом буде виявлено факти зберігання суб’єктом господарювання пального в обсягах понад 2000 літрів без отримання ліцензії та за відсутності належним чином поданої декларації, до такого суб’єкта господарювання застосовується відповідальність, передбачена статтею 17 цього Закону за здійснення зберігання пального без ліцензії.
Відповідальність за відсутність ліцензії для зберігання пального
За порушення норм цього Закону щодо зберігання пального посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.
До суб'єктів господарювання (у тому числі іноземних суб’єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів:
- у разі зберігання пального без наявності ліцензії - 500000 гривень;
- надання послуг із зберігання пального іншим суб’єктам господарювання та/або реалізація пального іншим особам на підставі ліцензії на право зберігання пального, отриманої на підставі заяви виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки відповідно до статті 15 цього Закону, - 500000 гривень.
Рішення про стягнення штрафів приймаються податковими органами та/або органом, який видав ліцензію на зберігання пального, та іншими органами виконавчої влади у межах їх компетенції визначеної законами України.
