Торгівля ювелірними виробами

Матеріал з WikiLegalAid
Версія від 10:43, 6 серпня 2024, створена Maksym.halushko (обговорення | внесок) (Внесенні зміни та доповнення відповідно до чинного законодавства)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)

Нормативна база

  1. Закон України "Про захист прав споживачів"
  2. Закон України "Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними"
  3. Постанова Кабінету Міністрів України від 4 червня 1998 року № 802 "Про Правила торгівлі дорогоцінними металами (крім банківських металів) і дорогоцінним камінням, дорогоцінним камінням органогенного утворення та напівдорогоцінним камінням у сирому та обробленому вигляді і виробами з них, що належать суб’єктам господарювання на праві власності"
  4. Постанова Кабінету Міністрів України від 19 березня 1994 р. N 172 "Про реалізацію окремих положень Закону України "Про захист прав споживачів"

Основні терміни та поняття

Дорогоцінні метали - золото, срібло, платина і метали платинової групи (паладій, іридій, родій, осмій, рутеній) у будь-якому вигляді та стані (сировина, сплави, напівфабрикати, промислові продукти, хімічні сполуки, вироби, відходи, брухт тощо);
Дорогоцінне каміння - природні та штучні (синтетичні) мінерали в сировині, необробленому та обробленому вигляді (виробах):

  • першого порядку - алмаз, рубін, сапфір синій, смарагд, олександрит;
  • другого порядку - демантоїд, евклаз, жадеїт (імперіал), сапфір рожевий та жовтий, опал благородний чорний, шпінель благородна;
  • третього порядку - аквамарин, берил, кордієрит, опал благородний білий та вогняний, танзаніт, топаз рожевий, турмалін, хризоберил, хризоліт, цаворіт, циркон, шпінель;
  • четвертого порядку - адуляр, аксиніт, альмандин, аметист, гесоніт, гросуляр, данбурит, діоптаз, кварц димчастий, кварц рожевий, кліногуміт, кришталь гірський, кунцит, моріон, піроп, родоліт, скаполіт, спесартин, сподумен, топаз блакитний, винний та безколірний, фенакіт, фероортоклаз, хризопраз, хромдіопсид, цитрин;

Дорогоцінне каміння органогенного утворення - перли і бурштин в сировині, необробленому та обробленому вигляді;
Напівдорогоцінне каміння - природні та штучні (синтетичні) мінерали, органогенні утворення та гірські породи в сировині, необробленому та обробленому вигляді (виробах):

  • першого порядку - бірюза, жадеїт, лазурит, малахіт, молдавіт, нефрит, тигрове та кошаче око, хауліт, хризокола, цоізит, чароїт;
  • другого порядку - агат, амазоніт, гагат, гематит, дерево скам'яніле, джеспіліт, егіриніт, епідозит, кахолонг, кварцит кольоровий, кремінь кольоровий, онікс мармуровий, опал, пегматит, пірофіліт, родоніт, сердолік, серпентиніт, скарни кольорові, содаліт, халцедон, шпати іризуючі польові, яшма;

Банківські метали - це золото, срібло, платина, метали платинової групи, доведені (афіновані) до найвищих проб відповідно до світових стандартів у зливках і порошках, що мають сертифікат якості, а також монети, вироблені з дорогоцінних металів;
Проба - державний стандарт, що визначає цінність сплаву, з якого виготовлено вироби з дорогоцінних металів, і засвідчує вміст вагових одиниць основного дорогоцінного металу в одній тисячі вагових одиниць сплаву.

В Україні для ювелірних та побутових виробів із дорогоцінних металів встановлюються такі проби:

Платина Золото Срібло Паладій
900 (дев'ятисота) 375 (триста сімдесят п'ята) 800 (восьмисота) 500 (п'ятисота)
950 (дев'ятсот п'ятдесята) 500 (п'ятисота) 830 (вісімсот тридцята) 850 (вісімсот п'ятдесята)
585 (п'ятсот вісімдесят п'ята) 875 (вісімсот сімдесят п'ята)
750 (сімсот п'ятдесята) 925 (дев'ятсот двадцять п'ята)
958 (дев'ятсот п'ятдесят восьма) 960 (дев'ятсот шістдесята)
999 (дев'ятсот дев'яносто дев'ята)


Залишаються в обігу і реалізуються ювелірні та побутові вироби із золота 333 (триста тридцять третьої) і 583 (п'ятсот вісімдесят третьої) проби та срібла 750 (сімсот п'ятдесятої) проби з відбитком державного пробірного клейма

Іменник - спеціальний знак, що засвідчує виготовлювача ювелірних та побутових виробів із дорогоцінних металів.
Суб’єкти господарювання, які виготовляють ювелірні та побутові вироби з дорогоцінних металів, зобов’язані мати іменник, відбиток якого проставляється виготовлювачем або за його дорученням державною установою пробірного контролю на всіх виробах.
Ювелірні вироби - ювелірними та побутовими виробами з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння

Регулювання видобутку, виробництва та реалізації видобутих і вироблених дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння

Всі суб’єкти господарювання незалежно від форми власності, що займаються операціями з дорогоцінними металами і дорогоцінним камінням, дорогоцінним камінням органогенного утворення та напівдорогоцінним камінням, ювелірними виробами з них, виробами та матеріалами, що містять дорогоцінні метали і дорогоцінне каміння, проводять їх облік за встановленим порядком і подають звітність.
Відповідно до частини 5 статті 4 Закону України "Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними" суб'єкти господарювання, незалежно від форми власності, та фізичні особи в установленому порядку набувають у власність дорогоцінні метали в зливках та виробах, дорогоцінне каміння, дорогоцінне каміння органогенного утворення та напівдорогоцінне каміння на ринках дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння за договорами купівлі-продажу, дарування, іншими цивільно-правовими договорами, а також за правом спадкоємства.
Ввезення в Україну ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів суб'єктами господарювання провадиться за умови їх наступного обов'язкового клеймування в органах, які здійснюють державний пробірний контроль.
Вивезення з України ювелірних виробів з дорогоцінних металів суб'єктами господарювання може провадитися без клеймування пробірним клеймом за наявності такої умови у договорі контракті) про виготовлення та (або) поставку зазначених ювелірних виробів.

Торгівля дорогоцінними металами і дорогоцінним камінням та виробами з них

Торгівля дорогоцінними металами, дорогоцінним камінням, дорогоцінним камінням органогенного утворення, напівдорогоцінним камінням та виробами з них здійснюється суб’єктами господарювання з дотриманням вимог Закону України “Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними”.

Роздрібна торгівля ювелірними та побутовими виробами з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння (далі - ювелірні вироби) здійснюється через:

  • спеціалізовані магазини,
  • спеціалізовані відділи (секції) магазинів з універсальним асортиментом товарів,
  • за допомогою засобів дистанційного зв’язку.

Продаж ювелірних виробів у дрібнороздрібній торговельній мережі, на ринках (крім розміщених на них спеціалізованих магазинів, відділів) та з рук забороняється.
За торгівлю ювелірними виробами у місцях, не встановлених для такої торгівлі, суб’єкти господарювання несуть відповідальність згідно із законом.

Споживач має право:

  • на вільний вибір товару,
  • на перевірку його якості, безпеки, комплектності, міри, ваги та ціни,
  • демонстрацію безпечного та правильного його використання
  • на вимогу споживача продавець зобов’язаний надати йому контрольно-вимірювальний прилад, документи про якість, безпеку, ціну товару.

Відповідно до Переліку товарів належної якості, що не підлягають обміну (поверненню), затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 19 березня 1994 р. N 172, ювелірні вироби з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння не підлягають поверненню та обміну

Засоби вимірювальної техніки, що використовуються під час продажу ювелірних виробів, повинні бути у справному стані, мати повірочне тавро та проходити періодичну повірку в установленому законодавством порядку.

Після купівлі товару, обов’язково зберігайте розрахунковий документ.

Якщо протягом гарантійного терміну ви виявили дефекти, наприклад, виріб тріснув чи не тримається камінчик, ви маєте право відповідно до вимог статті 8 Закону України «Про захист прав споживачів» звернутися до суб’єкта господарювання з письмовою заявою  про:

-  пропорційне зменшення ціни;

-  безоплатне усунення недоліків товару в розумний строк;

-  відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

Скористатися цією статтею ви маєте право лише в тому випадку, якщо буде доведено, що недолік виробничого характеру.

Якщо ж ви придбавши виріб з дорогоцінного металу, засумнівалися в його якості, можна виріб перевірити.

Для перевірки якості виробу можна звернутися до державної пробірної служби України. Окрім цього покупець має право звернутися з письмовою заявою до підприємця в якого придбав виріб, аби провести експертизу. Експертиза має бути організована продавцем в триденний строк з дня отримання письмової згоди на її проведення від покупця. Щоправда, якщо здогадки покупця не виправдаються, оплатити експертизу йому доведеться з власної кишені.

Зважування ювелірних виробів із золота та платини здійснюється з точністю не менш як до 0,01 г, срібних виробів - до 0,1 г. Дорогоцінне каміння зважується з точністю не менш як до 0,01 карата
Ювелірні вироби як вітчизняного, так і іноземного виробництва під час продажу повинні мати товарні ярлики.
Товарний ярлик ювелірних виробів передбачає наявність такої інформації:

  • найменування або товарний знак підприємства-виробника,
  • найменування виробу або його шифр,
  • найменування сплаву металу та його проба,
  • маса виробу,
  • номер (розмір) каблучки або браслета,
  • найменування каменю та його маса,
  • позначки “виріб був у вжитку” або “б/в” для ювелірних виробів, які були у вжитку

Торгівля ювелірними виробами з дорогоцінних металів здійснюється суб’єктами господарювання тільки за наявності відбитка державного пробірного клейма України.

Державне пробірне клеймо - знак установленого єдиного зразка, що засвідчує цінність виробів із дорогоцінних металів.

Опис державного пробірного клейма та його форма затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики. Виготовлення державних пробірних клейм здійснюється за замовленням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного пробірного контролю.

Торгівля ювелірними виробами без відбитків державного пробірного клейма України забороняється

Відповідальність суб'єктів господарювання за торгівлю на території України ювелірними та побутовими виробами з дорогоцінних металів

Суб’єкти господарювання несуть відповідальність згідно із законом за торгівлю на території України ювелірними та побутовими виробами з дорогоцінних металів, які не мають відбитка державного пробірного клейма або мають відбиток підробленого державного пробірного клейма.

Суб'єкти господарювання несуть таку відповідальність:

  • за торгівлю на території України ювелірними та побутовими виробами з дорогоцінних металів, які не мають відбитка державного пробірного клейма або мають відбиток підробленого державного пробірного клейма, - сплачують штраф у розмірі ста відсотків вартості зазначених виробів, що знаходяться у продажу.
  • за невиконання законних вимог посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного пробірного контролю, спрямованих на усунення порушень законодавства України, що регулює порядок здійснення операцій з дорогоцінними металами, дорогоцінним камінням та виробами з них, або створення перешкод для діяльності посадових осіб цього органу - сплачують штраф у розмірі від двадцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
  • за здійснення діяльності щодо операцій з дорогоцінними металами, дорогоцінним камінням та виробами з них без обов’язкової реєстрації в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного пробірного контролю, - сплачують штраф у розмірі від двадцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Керівник центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного пробірного контролю, або його заступники на підставі акта перевірки, оформленого в установленому порядку, за наявності порушень, передбачених частиною четвертою цієї статті, видають суб’єкту господарювання постанову про накладення штрафу за формою, яка встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.
У разі невиконання порушником постанови про накладення штрафу протягом 15 днів з дня її вручення сума штрафу стягується за рішенням суду.
Оскарження дій щодо накладення штрафів провадиться у судовому порядку.