Особливості доступу журналістів до судових справ

Матеріал з WikiLegalAid
Версія від 08:26, 8 серпня 2024, створена Olha.hlechyk (обговорення | внесок)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)

Нормативна база

Загальні положення

Відповідно до ст. 11 ЗУ "Про забезпечення права на справедливий суд" учасники судового процесу, інші особи, присутні у залі судового засідання, представники засобів масової інформації можуть проводити в залі судового засідання фотозйомку, відео- та аудіозапис з використанням портативних відео- та аудіотехнічних засобів без отримання окремого дозволу суду, але з урахуванням обмежень, установлених законом. Трансляція судового засідання здійснюється з дозволу суду. Проведення в залі судового засідання фотозйомки, відеозапису, а також трансляція судового засідання повинні здійснюватися без створення перешкод у веденні засідання та здійсненні учасниками судового процесу їхніх процесуальних прав.

Забороняється цензура - будь-яка вимога, спрямована, зокрема, до журналіста, засобу масової інформації, його засновника (співзасновника), видавця, керівника, розповсюджувача, узгоджувати інформацію до її поширення або накладення заборони чи перешкоджання в будь-якій іншій формі тиражуванню або поширенню інформації, ця заборона не поширюється на випадки, коли попереднє узгодження інформації здійснюється на підставі закону, а також у разі накладення судом заборони на поширення інформації.

Забороняються втручання у професійну діяльність журналістів, контроль за змістом поширюваної інформації, зокрема з метою поширення чи непоширення певної інформації, замовчування суспільно необхідної інформації, накладення заборони на висвітлення окремих тем, показ окремих осіб або поширення інформації про них, заборони критикувати суб'єкти владних повноважень, крім випадків, встановлених законом, договором між засновником (власником) і трудовим колективом, редакційним статутом, а умисне перешкоджання законній професійній діяльності журналістів та/або переслідування журналіста за виконання професійних обов'язків, за критику тягне за собою відповідальність згідно із законами України.

Ця заборона не поширюється на випадки, коли попереднє узгодження інформації здійснюється на підставі закону, а також у разі накладення судом заборони на поширення інформації (ст.24 ЗУ "Про інформацію")

Про час, місце та стан розгляду справи в суді можна ознайомитись на офіційному сайті Судова влада України в категорії "Справи" далі Список справ призначених до розгляду" або "Інформація щодо стану розгляду справ"(пошук справи можна здійснити наприклад за такими даними як: прізвище, ім'я, по батькові учасника справи чи найменуванню юридичної особи і.т.д., при знаходженні відповідної справи при натисканні на неї можливий перехід на сайт реєстру содових рішень для ознайомлення з ухвалами, постановами та рішеннями суду).

Ознайомитись з процесуальними документами по справі можна використовуючи Єдний державний реєстр судових рішень, (пошук зазвичай здійснюється за номером справи).

Участь представників медіа у цивільному процесі

У випадку якщо особа немає акредитації представника ЗМІ то відповідно до ч.2 ст. 7 ЦПК України будь-яка особа має право бути присутньою у відкритому судовому засіданні. Від особи, яка бажає бути присутньою у судовому засіданні, забороняється вимагати будь-які документи, крім документа, що посвідчує особу. Особи, які бажають бути присутніми у судовому засіданні, допускаються до зали судових засідань до початку судового засідання або під час перерви.

Відповідно до ч.4 ст. 7 ЦПК України особи, присутні в залі судового засідання, представники медіа можуть проводити у залі судового засідання фотозйомку, відео- та аудіозапис з використанням портативних відео- та аудіотехнічних засобів без отримання окремого дозволу суду, але з урахуванням обмежень, встановлених ЦПК України.

Трансляція судового засідання здійснюється з дозволу суду. Якщо всі учасники справи беруть участь у судовому засіданні в режимі відео конференції, здійснюється транслювання перебігу судового засідання в мережі Інтернет в обов’язковому порядку.

Проведення в залі судового засідання фотозйомки, відеозапису, а також трансляція судового засідання повинні здійснюватися без створення перешкод у веденні засідання і здійсненні учасниками судового процесу їхніх процесуальних прав.

Розгляд справи у закритому судовому засіданні проводиться у випадках, коли відкритий судовий розгляд може мати наслідком розголошення таємної чи іншої інформації, що охороняється законом, або за клопотанням учасників справи з метою забезпечення таємниці усиновлення, запобігання розголошенню відомостей про інтимні чи інші особисті сторони життя учасників справи або відомостей, що принижують їхню честь і гідність, а також в інших випадках, установлених законом.

Про розгляд справи у закритому судовому засіданні поставляється ухвала. Суд ухвалою може оголосити судове засідання закритим повністю або закритою його частину.

Розгляд справи та вчинення окремих процесуальних дій у закритому судовому засіданні проводяться з додержанням правил здійснення цивільного судочинства. Під час такого розгляду можуть бути присутні лише учасники справи, а в разі необхідності - свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі. Суд попереджає зазначених осіб про обов’язок не розголошувати інформацію, для забезпечення захисту якої розгляд справи або вчинення окремих процесуальних дій відбувається в закритому судовому засіданні.

Якщо судове рішення оголошується прилюдно, учасники справи, інші особи, присутні у залі судового засідання, представники засобів масової інформації можуть проводити в залі судового засідання фотозйомку, відеозапис, транслювання проголошення рішення по радіо і телебаченню, в мережі Інтернет.

Взаємодія суду з медіа

Взаємодія суду з представниками медіа відбувається відповідно до Конституції України, процесуального законодавства, законів України "Про судоустрій і статус суддів", "Про доступ до публічної інформації", "Про інформацію", "Про медіа", Регламент роботи суду чи Положення про апарат суду, тощо. Досить часто окремі суди розробляють та затверджують Порядок взаємодії суду з представниками медіа, до прикладу:

Порядок взаємодії Верховного Суду з представниками медіа;

Порядок взаємодії Конституційного Суду України із засобами масової інформації/журналістами;

Порядок взаємодії Львівського окружного адміністративного суду з представниками засобів масової інформації.

Основні положення взаємодії:

  • Присутність представників медіа на судових засіданнях Суду відбувається без попередньої акредитації за пред'явленням документа, що посвідчує особу, крім випадків проведення закритих судових засідань відповідно до процесуального законодавства.
  • Представники медіа, як й інші учасники судового процесу та вільні слухачі, можуть проводити в залі судового засідання фотозйомку, відео- та аудіозапис із використанням портативних фото-, відео- та аудіотехнічних засобів без отримання окремого дозволу Суду, але з урахуванням обмежень, установлених законом.
  • Представники медіа, присутні на судовому засіданні, мають дотримуватися загальних правил поведінки в судовому засіданні, вимог процесуального законодавства, не порушувати права інших осіб, не заважати здійсненню правосуддя. Порушення зазначених вимог тягне за собою відповідальність, установлену законом.
  • Акредитація представників медіа на заходи, організовані Судом та не пов'язані з процесуальною діяльністю Суду, здійснюється на кожен захід окремо шляхом складання відповідних списків.
  • Список представників медіа, які виявили бажання бути присутніми на відповідному заході, складається на основі телефонних, письмових, надісланих електронною поштою заявок або за допомогою заповнення спеціальних електронних форм із зазначенням імен та прізвищ представників медіа, які вони представляють, і в часових межах, визначених у пресанонсі.
  • Інформування представників медіа про події та заходи, відкриті для відвідування медіа, які проводитиме Суд, відбувається шляхом завчасного розміщення пресанонсів на офіційному вебсайті Суду, офіційній сторінці Суду в соціальній мережі «Фейсбук», а також на офіційному телеграм-каналі Суду.
  • Представники медіа повинні приходити на заходи Суду заздалегідь (не пізніше, ніж за 10–20 хвилин до початку заходу) та мати із собою документ, що посвідчує особу, і редакційне посвідчення.

Міжнародна практика висвітлення судових процесів

Узагальненням позиції ООН з питань взаємодії судів та ЗМІ є твердження про те, що «функцією та правом ЗМІ є збір та поширення серед громадськості інформації, висловлювань та критичних тверджень про судочинство, а також висвітлення судових справ до, після та під час судового розгляду, не порушуючи при цьому презумпцію невинуватості» (відповідно до Мадридських принципів взаємодії засобів масової інформації та суддівської незалежності.

Позиція Ради Європи, відображена в Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (1950), у її тлумаченнях Європейського суду з прав людини, а також у резолюціях та рекомендаціях органів Ради Європи. Для запобігання зловживанням владою та для захисту прав підсудного вкрай важливим є суспільний контроль. Комітет Міністрів Ради Європи у своїх рекомендаціях від 10 липня 2003 року «Щодо надання інформації через засоби масової інформації стосовно до кримінального судочинства» закликав держави — члени Євросоюзу співпрацювати зі ЗМІ, організовувати тренінги з правових питань для журналістів, щоб поширювати знання про процедури і права, пов’язані з кримінальним судочинством.

Право ЗМІ збирати і поширювати інформацію про суд може підлягати певним обмеженням, які потрібно застосовувати на чітко визначених підставах. Такі обмеження поділено на дві категорії — обмеження доступу до судових процесів і обмеження на поширення інформації про судові процеси. Резолюція № R (81) 19 Комітету Міністрів Ради Європи про доступ до інформації (Комітет Міністрів ухвалив документ 25 листопада 1981 року), визначає загальні принципи оприлюднення інформації державних органів. В документі, зокрема, наголошено на необхідності дотримуватися особливого порядку одержання інформації щодо судових органів: «кожна особа, що перебуває під юрисдикцією держави-члена, має право на отримання за запитом інформації, яка є в розпорядженні державних органів, без урахування законодавчих органів та органів судової влади».

Такі стандарти відносин судів і ЗМІ відображено в Рекомендації № Rес. (2003) 19 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо надання через ЗМІ інформації про кримінальні процеси (Комітет Міністрів ухвалив документ 10 липня 2003 року).

Європейський суд з прав людини спирається на специфічні стандарти взаємодії ЗМІ і судів, відмінні від стандартів, застосовуваних в інших сферах діяльності інститутів влади. Принцип незалежності та неупередженості суду визначає специфічні обмеження та ризики для ЗМІ у висвітленні судової проблематики. В рішенні у справі «Санді таймс» проти Сполученого Королівства (1979) зазначено, що «суди є форумом для вирішення спорів». «Проте попереднє обговорення може відбуватися і в інших місцях, таких як спеціальні журнали, масова періодика чи громадськість». Значення такого обговорення полягає в тому, що громадськості надають можливість отримати інформацію про стан судових справ та системи судочинства загалом і відповідним способом оцінювати їх».

В демократичному суспільстві суди не можуть залишатися поза межами громадської дискусії про ефективність органів влади. Тому громадськість має бути належним способом поінформована про стан речей у судовій системі. А в такому разі критика журналістів, спрямована на різні аспекти судочинства, стає не лише можливою, а й — за певних обставин — виправданою. У справі Де Ґаєс та Ґійзельс проти Бельгії (1997) Суд визнав, що «судді мають бути захищені від деструктивних випадів з боку ЗМІ, що не базуються на жодній фактичній підставі». Водночас, якщо критика судових проблем або окремих суддів спирається на «належні та ретельні журналістські розслідування, що є частиною громадського обговорення важливих суспільних проблем», то підстав обмежувати свободу мас-медіа немає. Неабияке значення має також інший висновок Суду: «судді мусять виявляти розважливість, що не дозволяє їм (на відміну, наприклад, від політиків) відповідати на різку критику».

Див. також: