Перегляд вихідного коду сторінки Строк та термін в цивільному праві

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Цивільний процесуальний кодекс України] 
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/540-20#Text Закон України від 30 березня 2020 року № 540-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID–19)»]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Відповідно до пункту 19 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України] '''у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України], продовжуються на строк його дії. ''Факт запровадження воєнного стану в Україні без обґрунтування неможливості вчинити процесуальну дію у встановлені строки не може вважатися поважною причиною для безумовного поновлення цих строків.'''''

Згідно висновку Верховного касаційного адімінстративного суду в постанові від 29.09.2022 року по справі №500/1912/22, протягом усього періоду дії воєнного стану, запровадженого на території України у зв'язку із збройною агресією російської федерації, суворе застосування адміністративними судами процесуальних строків стосовно звернення до суду із позовними заявами, апеляційними і касаційними скаргами, іншими процесуальними документами може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду, гарантованого статтями 55, 124, 129 Конституції України, статтею 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права та статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
|}
== Поняття строку та терміну в цивільному праві ==
Відповідно до ст. 251 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного Кодексу України]:
* Строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.
* Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.<br />
'''''Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.'''''
== Види цивільно-правових строків ==
Розмаїття строків, що регулюються цивільним правом, зумовлює потребу їхньої класифікації. ''Строки у цивільному праві групуються за різними критеріями:''

'''''Залежно від того, де і ким вони визначаються строки поділяються'''''<br />
{| class="wikitable"
|-
| Законні || це строки, що визначаються законодавчими органами в актах цивільного законодавства (у ЦК, законах України, указах Президента тощо). Так, наприклад, закон встановлює 6-місячний строк для прийняття спадщини або відмови від неї (ст. 1270 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ЦК України]), строк позовної давності та інші.
|-
| Договірні || це строки, що визначаються сторонами в правочинах за їхнім бажанням, будь-якої тривалості, якщо інше не передбачено в законі.
|-
| Судові строки || це строки, що встановлюються процесуальними законами або судом. Наприклад, суд може визначити строк для примирення сторін. 
|}
'''''Залежно від того, які правові наслідки вони створюють строки поділяються'''''<br />
{| class="wikitable"
|-
| Правовстановлюючі або правостворюючі || це строки, з якими пов´язане виникнення правовідносин або окремих прав та обов´язків. Так, саме з досягненням громадянином повноліття (18-ти років) законодавець пов´язує виникнення цивільної дієздатності в повному обсязі, що дає можливість громадянинові самостійно набувати та здійснювати конкретні цивільні права.
|-
| Правоприпиняючі  || це строки, з перебігом яких законодавець пов´язує припинення певних правовідносин, окремих прав та обов´язків. Так, по закінченню певного часу кредитор втрачає право звернутися з претензією до поручителя.
|-
| Правозмінюючі || це строки по закінченню яких припиняються одні права та обов´язки і виникають інші. Наприклад, якщо особа загубила річ, і ця річ певний час зберігалася в органах внутрішніх справ, то по закінченню визначеного строку особа перестає бути власником речі і право власності на цю річ виникає у держави. 
|}
'''''Залежно від ступеня самостійності сторін у встановленні строку вини поділяються'''''
{| class="wikitable"
|-
| Імперативні строки || тобто такі, що не можна змінити за домовленістю сторін (строки позовної давності, претензійні строки).
|-
| Диспозитивні строки || це строки, які хоч і передбачені законом, але можуть бути змінені за погодженням сторін. Наприклад, боржник повинен виконати зобов´язання, визначене моментом витребування в 20-денний строк від дня пред´явлення вимоги кредитором, якщо сторони в договорі не передбачили негайного виконання цього зобов´язання.
|}
'''''Залежно від способу визначення строки поділяються'''''
{| class="wikitable"
|-
| Визначені календарною датою || Наприклад (строк повернення боргу)
|-
| Певним періодом часу  || (поставка продукції - поквартальна, щомісячна)
|-
| Вказівкою на подію|| яка неодмінно має настати (настання навігації - за договором перевезення водним транспортом: кожного року неможливо визначити конкретну дату настання цієї події)
|}
'''''За поширенням:'''''

- '''загальні строки''' (терміни) мають загальне значення та стосуються всіх без винятку суб'єктів та всіх однотипових випадків. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст.257 ЦК України);

- '''спеціальні строки''' (терміни) встановлюються для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю (ст. 258 ЦК України).
{| class="wikitable"
|Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до  вимог
|1) про стягнення  неустойки (штрафу, пені);
|-
| rowspan="7" |
|2) про спростування недостовірної інформації, поміщеної у медіа ( цьому разі  позовна давність обчислюється від дня поміщення цих відомостей у медіа або  від дня, коли особа довідалася чи могла довідатися про ці відомості)
|-
|3) про переведення на  співвласника прав та обов'язків покупця у разі порушення переважного права  купівлі частки у праві спільної часткової власності 
|-
|4) у зв'язку з  недоліками проданого товару
|-
|5) про розірвання  договору дарування
|-
|6) у зв'язку з  перевезенням вантажу, пошти
|-
|7) про оскарження дій  виконавця заповіту
|-
|8) про визнання  недійсним рішення загальних зборів товариства.
|-
|Позовна  давність у чотири роки застосовується
|за вимогами  про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави.
|}

== Строки здійснення суб'єктивних цивільних прав ==
Строки здійснення суб'єктивних цивільних прав - строки, впродовж яких володілець суб'єктивного права може реалізувати ті можливості, які закладено в суб'єктивному праві. Строки здійснення суб'єктивних цивільних прав поділяють на такі:

- строки існування цивільних прав - це строки дії суб'єктивного права в часі; 
[[Файл:98507265 c9887366-d2b1-4d30-b28b-a7980e6bf39a.jpg|міні]]
- преклюзивний строк - це період, із закінченням якого припиняється цивільне право як таке; 

- претензійний строк - строк, упродовж якого уповноважений суб'єкт вправі, а іноді й зобов'язаний звернутися до безпосередньо зобов'язаної особи для врегулювання спору, що виник між ними перед зверненням до суду за захистом свого порушеного права; 

- гарантійний строк - період часу, впродовж якого продавець, виготівник чи інший послугонадавач гарантує придатність товару (речі) чи послуги для використання за звичайним призначенням, а набувач (користувач) вправі вимагати безоплатного усунення виявлених недоліків, заміни товару (послуги) чи застосування інших встановлених законом чи договором наслідків.

== Порядок визначення моменту спливу строку та закінчення строку ==
Відповідно до ст. 253 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України]:
''Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.''
* Що стосується закінчення строку то згідно ст. 254 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України]:
* Строк, що визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку.
* До строку, що визначений півроком або кварталом року, застосовуються правила про строки, які визначені місяцями. При цьому відлік кварталів ведеться з початку року.
* Строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку. Строк, що визначений у півмісяця, дорівнює п'ятнадцяти дням.
* Якщо закінчення строку, визначеного місяцем, припадає на такий місяць, у якому немає відповідного числа, строк спливає в останній день цього місяця.
* Строк, що визначений тижнями, спливає у відповідний день останнього тижня строку.
* Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.
== Порядок вчинення дій в останній день строку ==
Відповідно до ст. 255 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України]:
* Якщо строк встановлено для вчинення дії, вона може бути вчинена до закінчення останнього дня строку. У разі, якщо ця дія має бути вчинена в установі, то строк спливає тоді, коли у цій установі за встановленими правилами припиняються відповідні операції.
* Письмові заяви та повідомлення, здані до установи зв'язку до закінчення останнього дня строку, вважаються такими, що здані своєчасно.
== Продовження строків на період дії карантину ==
2 квітня 2020 року набрав чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/540-20#Text Закон України від 30 березня 2020 року № 540-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID–19)» (далі – Закон № 540-ІХ)], яким розділ ХІІ «Прикінцеві положення» [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text ЦПК України] доповнено пунктом 3 такого змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), '''строки,''' визначені статтями 49, 83, 84, 170, 178, 179, 180, 181, 185, 210, 222, 253, 275, 284, 325, 354, 357, 360, 371, 390, 393, 395, 398, 407, 424 цього Кодексу, а також '''інші процесуальні строки''' щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, подання заяви про перегляд заочного рішення, повернення позовної заяви, пред’явлення зустрічного позову, заяви про скасування судового наказу, розгляду справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами '''продовжуються на строк дії такого карантину».'''

[[Категорія:Цивільне право]]
[[Категорія:Договірне (зобов’язальне) право]]
[[Категорія:Суди]]