Перегляд вихідного коду сторінки Порядок притягнення до відповідальності за введення суду в оману(Переглядів: 2654)

== Нормативна база ==  
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/sp:head#Text Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12 Господарський процесуальний кодекс України] 
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України] 
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальний кодекс України]

== Загальні підстави відповідальності ==
Унаслідок проведення процесуальної реформи було встановлено відповідальність сторін за зловживання своїми правами та обов’язками.<br>
Відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2147-19 Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII], запроваджено механізми запобігання зловживанню процесуальними правами.<br>
Цей закон прийнято з метою подолання процесуальних проблем, які перешкоджають ефективному судовому захисту в Україні. Серед яких низький рівень правової культури учасників процесу, зловживання процесуальними правами та невиконання процесуальних обов’язків, поєднані з неефективними заходами відповідальності за порушення правил судового процесу.<br>

Однією з основних засад цивільного, господарського та адміністративного судочинства визначено неприпустимість зловживання процесуальними правами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/sp:head#Text (п.11 ч.3 ст.2 ЦПК України], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12#Text п.11 ч.3 ст.2 ГПК України], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text п.9 ч.3 ст.2 КАС України]). <br>
Законодавчого визначення поняття '''«зловживання процесуальними правами»''' немає. Процесуальні кодекси передбачають лише невиключний перелік дій, які можуть бути визнані як зловживання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/sp:head#Text ч.2 ст.44 ЦПК України], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12#Text ч.2 ст.43 ГПК  України] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text ч.2 ст.45 КАС України]).<br>
Виходячи зі змісту завдання судочинства ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/sp:head#Text ч.1 ст.2 ЦПК України], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12#Text ГПК України] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text КАС України]), а також норм [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/sp:head#Text ч.2 ст.44 ЦПК України], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12#Text ч.2 ст.43 ГПК України] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text ч.2 ст.45 КАС України], залежно від конкретних обставин зловживанням є дії, які суперечать завданню судочинства, зокрема:

1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення;

2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями;

3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер;

4) необґрунтоване або штучне об’єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою;

5) укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.

Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Суд зобов’язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені чинним законодавством.

'''''Тобто такі дії, що йдуть урозріз із справедливим, неупередженим та своєчасним розглядом і вирішенням спорів (справ) задля ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів учасників справ. Вказані положення визначають лише загальні підстави застосування до учасників процесу заходів процесуальної відповідальності.'''''<br>

'''Отже, під зловживання слід розглядати використання учасниками процесу своїх суб’єктивних процесуальних прав з метою, яка суперечить завданням судочинства.''' Попри те, що не всі положення нових процесуальних кодексів є однозначними та чіткими, запровадження такого інституту є однією з потреб судочинства.

<br>
''Регламентування таких питань на законодавчому рівні дозволяє:''
* підвищити рівень дисципліни учасників судового процесу і забезпечити добросовісне користування ними процесуальними правами;
* мінімізувати можливість затягування розгляду справи у суді, обмежуючи учасників процесу у зловживаннях;
* закріпити процесуальний механізм притягнення до відповідальності в таких випадках.<br>
Разом з тим добросовісне виконання сторонами процесуальних прав і обов’язків кореспондується з обов’язком дотримання процесуальних норм і суддями. Більше того, вбачається необхідність у глибокому і системному розумінні останніми цих норм аби застосування заходів процесуального примусу не перетворювалося на обмеження прав учасників процесу.

Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; '''зловживання процесуальними правами не допускається''' (ч.1 ст. 44 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text ЦПК України] ; ч.1 ст. 45 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text КАС України]; [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12#Text ч.1 ст.43 ГПК України]).

'''Важливо!''' За введення суду в оману щодо фактичних обставин справи винні особи несуть відповідальність, встановлену законом. (ст.44 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text ЦПК України], ст.44 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text КАС України], ст. 42 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12#Text ГПК України])

== Залишення без розгляду або повернення скарг, заяв, клопотань ==
''Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема:'' 
* подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана);
* подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин;
* заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.
Заходи відповідальності можуть застосовуватися лише у наведених вище випадках. Йдеться про оскарження рішень (ухвал) судів, які не можуть бути оскаржені окремо від рішення по суті, подання інших скарг (заяв). Адже подання подібних заяв не матиме наслідків для розгляду чи вирішення справи, крім його затягування.<br> 
'''До них можуть належати:'''
* заяви про відвід, подані із порушенням процесуальних строків і без обґрунтування винятковості випадку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/sp:head#Text ч.3 ст.39 ЦПК України], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12#Text ч.3 ст.38 ГПК України], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text ч.3 ст.39 КАС України]); 
* клопотання про приєднання до матеріалів справи доказів із порушенням процесуальних строків і без надання заяви про їх поновлення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/sp:head#Text ст.83 ЦПК України], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12#Text ст.80 ГПК України], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text ст.79 КАС України]); 
* заява про привід свідка щодо особи, яка не підлягає приводу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/sp:head#Text ч.4 ст.147 ЦПК України], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text ч.2 ст.148 КАС України]), інші заяви, що прямо порушують вимоги процесуального закону.

Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання ( ч.3 ст.44 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text ЦПК України]; ч.3 ст. 45 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text КАС України]; [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12#Text ч.3 ст.43 ГПК України]).

== Подання позову, що має ознаки завідомо безпідставного ==
У випадку подання позову, що має ознаки завідомо безпідставного, або такого, в якому предмет спору відсутній чи є штучним, може бути застосоване забезпечення та попередня оплата судових витрат ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/sp:head#Text ч.4 ст.135 ЦПК України], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12#Text ч.4 ст.125 ГПК України]).<br>Як захід забезпечення судових витрат суд з урахуванням конкретних обставин справи має право, за клопотанням відповідача, зобов’язати позивача внести на депозитний рахунок суду грошову суму для забезпечення можливого відшкодування майбутніх витрат відповідача на професійну правничу допомогу та інших витрат, які має понести відповідач у зв’язку із розглядом справи (забезпечення витрат на професійну правничу допомогу).

Таке забезпечення судових витрат застосовується, якщо:

* позов має ознаки завідомо безпідставного або інші ознаки зловживання правом на позов; або
* позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування судових витрат відповідача у випадку відмови у позові.

Таке забезпечення судових витрат також може бути застосоване, якщо суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування судових витрат відповідача у випадку відмови у позові.

Подання завідомо безпідставного позову означає, що позивач заздалегідь усвідомлював безпідставність свого позову та всупереч інтересам правосуддя, а також засадам судочинства, звернувся з таким позовом. Про це можуть свідчити дії позивача, які за своєю суттю та наслідками суперечать один одному. Штучність позову, серед іншого, може бути у разі подачі позову з метою перешкоджання іншому провадженню в іншій справі. Однак такий висновок не повинен ґрунтуватися лише на припущеннях. В іншому випадку висновок про те, що подання такого позову є зловживанням процесуальними правами, не буде переконливим, а отже, залишення позовної заяви без розгляду може розцінюватися як порушення права позивача на судовий захист. Окрім того, питання штучності позову не може вирішуватися на стадії подачі позову без встановлення обставин справи.<br>
'''Слід зауважити, що при розгляді справ в адміністративному судочинстві такого заходу відповідальності за зловживання процесуальними правами не передбачено з огляду на суб’єктний склад учасників справи.'''

== Розподіл судових витрат ==
У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/sp:head#Text ч.9 ст.141 ЦПК України], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12#Text ч.9 ст.129 ГПК України], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text ч.8 ст.139 КАС України]).<br>
Ця норма спрямована не тільки на забезпечення дисципліни під час розгляду справи, попередження зловживання процесуальними правами, а й на дотримання дисципліни сторонами та їхнє відповідальне ставлення під час виконання зобов’язань, невиконання яких і стало передумовою для розгляду відповідного спору.

== Попередження і видалення із зали засідання ==
'''Попередження''' — це роз'яснення порушнику проте, що його поведінка не відповідає встановленим у суді правилам і що йому слід припинити вчинення подібних дій, інакше він буде підданий більш суворому примусовому заходу. Тож, змістом попередження є як інформування особи про здійснення нею протиправної поведінки, так і вимога до особи про те, від яких дій вона має утриматися, або які дії вона повинна виконати для припинення правопорушення.

Про застосування попередження суд постановляє ухвалу (зазвичай в усній формі), у якій зазначає порушення, що стало підставою для попередження, і повідомляє про те, що у разі повторного вчинення такого порушення або його продовження особу буде видалено із залу судового засідання.

'''Видалення із залу судового засідання''' є крайнім заходом процесуального примусу за порушення порядку під час судового засідання або невиконання розпоряджень головуючого. Воно застосовується до особи, яка повторно допускає порушення або продовжує його чинити після застосування до неї попередження, тобто воно спрямоване на припинення протиправної поведінки особи.

Про видалення особи із залу судового засідання суд постановляє ухвалу (зазвичай в усній формі); її не може бути оскаржено окремо, але заперечення проти неї можуть бути включені до скарги на судове рішення, ухвалене за результатами розгляду справи. Особа зобов'язана негайно виконати ухвалу і залишити залу судового засідання. Якщо вона не виконує добровільно ухвалу, тоді її виводить із залу судовий розпорядник.

Такі заходи, як попередження і видалення із зали засідання, передусім спрямовані на дотримання порядку. Так, процесуальні кодекси передбачають, що за порушення порядку або невиконання розпоряджень судді (головуючого) до учасників процесу та інших присутніх застосовується попередження. У разі ж повторного вчинення зазначених дій – видалення із зали засідання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/sp:head#Text ч.1 ст.145 ЦПК України], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12#Text ч.1 ст.133 ГПК України], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text ч.1 ст.146 КАС України]).

== Штраф і окрема ухвала ==
Ще одним видом заходів процесуального примусу є '''штраф''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/sp:head#Text ст.148 ЦПК України], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12#Text ст.135 ГПК України], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text ст.149 КАС України]).

Суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі до від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках:

1) невиконання процесуальних обов’язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу;

2) зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству;

3) неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин;

4) невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів, ненадання копії відзиву на позов, апеляційну чи касаційну скаргу, відповіді на відзив, заперечення іншому учаснику справи у встановлений судом строк;

5) використання під час процедури врегулювання спору за участю судді портативних, аудіотехнічних пристроїв, а також здійснення фото- і кінозйомки, відео-, звукозапису.

У випадку повторного чи систематичного невиконання процесуальних обов’язків, повторного чи неодноразового зловживання процесуальними правами, повторного чи систематичного неподання витребуваних судом доказів без поважних причин або без їх повідомлення, триваючого невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів суд з урахуванням конкретних обставин стягує у дохід державного бюджету з відповідного учасника судового процесу або відповідної іншої особи штраф у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
{| class="wikitable"
|+
!Див. додатково: [[Прожитковий мінімум]]
|}
У випадку невиконання процесуальних обов’язків, зловживання процесуальними правами представником учасника справи суд з урахуванням конкретних обставин справи може стягнути штраф як з учасника справи, так і з його представника.

Ухвалу про стягнення штрафу може бути оскаржено в апеляційному порядку до суду вищої інстанції. Оскарження такої ухвали не перешкоджає розгляду справи. Постанова суду апеляційної інстанції за результатами перегляду ухвали про накладення штрафу є остаточною і оскарженню не підлягає.

Ухвала Верховного Суду про стягнення штрафу оскарженню не підлягає.

Ухвала про стягнення штрафу є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Стягувачем за таким виконавчим документом є Державна судова адміністрація України.

Суд може скасувати постановлену ним ухвалу про стягнення штрафу, якщо особа, стосовно якої її постановлено, виправила допущене порушення та (або) надала докази поважності причин невиконання відповідних вимог суду чи своїх процесуальних обов’язків.

<br>
Останнім заходом процесуального примусу є '''винесення окремої ухвали'''. Це не є новелою, проте процесуальні кодекси містять додаткові підстави для цього.

<br>
Постановити окрему ухвалу суд може у випадку зловживання процесуальними правами, порушення процесуальних обов’язків, неналежного виконання професійних обов’язків (зокрема, якщо підписана адвокатом позовна заява містить суттєві недоліки) або іншого порушення законодавства адвокатом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/sp:head#Text ч.2 ст.262 ЦПК України], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12#Text ч.2 ст.246 ГПК України], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text ч.3  ст.249 КАС України]). Така ухвала надсилається органу, до повноважень якого належить притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності, із зазначенням строків для надання відповіді та її виконання.

== Відповідальність за введення суду в оману ==
'''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Статтею 384 КК України]''' '''(Введення в оману суду або іншого уповноваженого органу) передбачено''':
# Завідомо неправдиве показання свідка, потерпілого, завідомо неправдивий висновок експерта, спеціаліста, складені для надання або надані органу, що здійснює досудове розслідування, виконавче провадження, суду, Вищій раді правосуддя, тимчасовій слідчій чи спеціальній тимчасовій слідчій комісії Верховної Ради України, подання завідомо недостовірних або підроблених доказів, завідомо неправдивий звіт оцінювача про оцінку майна, а також завідомо неправильний переклад, зроблений перекладачем у таких самих випадках, - '''''караються виправними роботами на строк до двох років або пробаційним наглядом на строк до двох років, або обмеженням волі на той самий строк.'''''
# Ті самі дії, поєднані з обвинуваченням у тяжкому чи особливо тяжкому злочині, або зі штучним створенням доказів обвинувачення чи захисту, а також вчинені з корисливих мотивів, - '''''караються виправними роботами на строк до двох років або обмеженням волі на строк до п'яти років, або позбавленням волі на строк від двох до п'яти років.'''''
'''Особа підлягає кримінальній відповідальності за введення в оману суду або іншого уповноваженого органу, також у випадках вчинення таких діянь у провадженні, що здійснюється Міжнародним кримінальним судом.'''
[[Категорія: Адміністративне процесуальне право‏]]
[[Категорія: Господарський процес]]
[[Категорія: Цивільне процесуальне право]]
[[Категорія: Суди‏]]