Перегляд вихідного коду сторінки Поняття, види доказів у адміністративному процесі, обов'язок доказування(Переглядів: 6431)

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%EA/96-%E2%F0 Конституція України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2747-15/page Кодекс адміністративного судочинства України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4038-12 Закон України "Про судову експертизу"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2155-19 Закон України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги]
== Поняття доказів у адміністративному процесі. Види доказів ==
Відповідно до положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15/page#n10098 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України] (далі - КАСУ) '''доказами''' в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

<u>Ці дані встановлюються такими засобами:</u>
* письмовими, речовими і електронними доказами;
* висновками експертів;
* показаннями свідків.
=== Письмові докази ===
'''Письмовими доказами''' є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15/page#n10098 КАСУ]. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. 

Учасники справи мають право подавати письмові докази в електронних копіях, посвідчених [[Порядок отримання кваліфікованого електронного підпису|електронним цифровим підписом]], прирівняним до власноручного підпису відповідно до закону.

<u>Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом.</u> Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. 

Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги. Документи, отримані за допомогою факсимільного чи інших аналогічних засобів зв’язку, приймаються судом до розгляду як письмові докази у випадках і в порядку, які встановлені законом або договором.

Іноземний офіційний документ, що підлягає [[Порядок консульської легалізації офіційних документів в Україні і за кордоном|дипломатичній або консульській легалізації]], може бути письмовим доказом, якщо він легалізований у встановленому порядку. Іноземні офіційні документи визнаються письмовими доказами без їх легалізації у випадках, визначених міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

Оригінали письмових доказів до набрання судовим рішенням законної сили повертаються судом за клопотанням осіб, які їх подали, якщо це можливо без шкоди для розгляду справи. У справі залишається засвідчена суддею копія письмового доказу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15/page#n10237 стаття 94 КАСУ]).
=== Речові докази ===
'''Речовими доказами є''' предмети матеріального світу, які своїм існуванням, своїми якостями, властивостями, місцезнаходженням, іншими ознаками дають змогу встановити обставини, що мають значення для справи ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15/page#n10250 стаття 96 КАСУ]).

Речові докази до набрання рішенням суду законної сили зберігаються в матеріалах справи або за окремим описом здаються до камери схову речових доказів суду. Речові докази, які не можуть бути доставлені до суду, зберігаються за місцем їх знаходження. 

Речові докази повинні бути докладно описані у протоколі огляду і, за необхідності та можливості, їх суттєві особливості сфотографовані або зафіксовані у відеозапису або в інший подібний спосіб, після чого вони підлягають опечатуванню. Протоколи огляду та зображення речового доказу додаються до матеріалів справи. 

Суд вживає заходів для забезпечення зберігання речових доказів у незмінному стані. Речові докази повертаються судом після їх огляду і дослідження за клопотанням осіб, які їх надали, якщо це можливо без шкоди для розгляду справи. В інших випадках речові докази повертаються особам, від яких вони були одержані, після набрання судовим рішенням законної сили.

Речові докази, які є об’єктами, що вилучені з цивільного обороту або обмежено оборотоздатні, передаються особам, які відповідно до закону мають право ними володіти. 
=== Електронні докази ===
'''Електронними доказами є''' інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам’яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).

Електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій [[Порядок отримання кваліфікованого електронного підпису|електронним цифровим підписом]], прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2155-19 "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги"] Законом може бути визначено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу.

Учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених в порядку, визначеному законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом. Учасник справи, який подає копію електронного доказу, повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу електронного доказу. Якщо подано копію (паперову копію) електронного доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал електронного доказу. Якщо оригінал електронного доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність копії (паперової копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15/page#n10260 стаття 99 КАСУ]).

Оригінали або копії електронних доказів зберігаються у суді в матеріалах справи. За заявою особи, яка надала суду оригінал електронного доказу на матеріальному носії, суд повертає такий матеріальний носій, на якому міститься оригінал доказу, цій особі після дослідження вказаного електронного доказу, якщо це можливо без шкоди для розгляду справи, або після набрання судовим рішенням законної сили. У матеріалах справи залишається засвідчена суддею копія електронного доказу або витяг з нього.
=== Висновок експерта ===
'''Висновок експерта''' - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені перед експертом, складений у порядку, визначеному законодавством ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15/page#n10270 частина перша статті 101 КАСУ]).

'''<u>Детальніше див.:</u>''' "[[Залучення експерта у адміністративному судочинстві, судова експертиза у адміністративному провадженні]]"
=== Показання свідка ===
'''Показаннями свідка''' є повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи. Не є доказом показання свідка, який не може назвати джерела своєї обізнаності щодо певної обставини. Якщо показання свідка ґрунтуються на повідомленнях інших осіб, то ці особи повинні бути також допитані. За відсутності можливості допитати особу, яка надала первинне повідомлення, показання з чужих слів не може бути допустимим доказом факту чи обставин, на доведення яких вони надані, якщо показання не підтверджується іншими доказами, визнаними допустимими згідно з правилами КАСУ ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15/page#n10225 стаття 91 КАСУ]).
== Обов’язок доказування. Підстави звільнення від доказування ==
=== Обов’язок доказування ===
Відповідно до положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15/page#n10117 частини першої статті 77 КАСУ] кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на <u>відповідача</u>.

Суб’єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом. Суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів.
Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
=== Підстави звільнення від доказуванння ===
Положеннями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15/page#n10124 статті 78 КАСУ] визначено підстави звільнення від доказування. Так, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Відмова від визнання обставин приймається судом, якщо сторона, яка відмовляється, доведе, що вона визнала ці обставини внаслідок помилки, що має істотне значення, обману, насильства, погрози, тяжкої обставини або обставини, визнаної у результаті зловмисної домовленості її представника з іншою стороною. Про прийняття відмови сторони від визнання обставин суд постановляє '''ухвалу.''' У разі прийняття судом відмови сторони від визнання обставин вони доводяться в загальному порядку.

Обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування. Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, <u>не доказуються при розгляді іншої справи</u>, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про [[Підстави закриття провадження у кримінальній справі|закриття кримінального провадження]] і [[Звільнення від кримінальної відповідальності. Правові підстави|звільнення особи від кримінальної відповідальності]] або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов’язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов’язковою для суду.

Обставини, встановлені рішенням [[Звернення до третейського суду|третейського суду]] або [[Визнання та надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу|міжнародного комерційного арбітражу]], підлягають доказуванню в загальному порядку при розгляді справи судом.

=== Витребування доказів. ===
Відповідно до положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15/page#n10144 статті  80 КАСУ]  учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15/page#n10133 статті 79 цього Кодексу]. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

У клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено:

1) який доказ витребовується;

2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати;

3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа;

4) заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

=== Судова практика. ===
Судді Верховного Суду розповіли про докази і доказування в адміністративному, господарському та цивільному процесах https://supreme.court.gov.ua/supreme/pres-centr/news/1126155/
[[Категорія: Адміністративне процесуальне право]]