Перегляд вихідного коду сторінки Поновлення строків позовної давності в цивільному судочинстві

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України] 
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України] 
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено '''режим воєнного стану'''!

Відповідно до пункту 19 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України] '''у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України], продовжуються на строк його дії.'''
|}
== Поняття позовної давності ==
'''Позовна давність''' - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Позовна давність надає потерпілій особі чітко визначений, але цілком достатній строк для захисту свого права. Цей строк покликаний сприяти усуненню невизначеності у відносинах учасників цивільно-правового обороту, оскільки за відсутності позовної давності потерпіла особа могла б скільки завгодно утримувати боржника під загрозою застосування заходів державно-примусового впливу, не вдаючись при цьому до реалізації свого інтересу. Встановлення строку позовної давності не тільки спонукає особу, права чи охоронювані інтереси якої порушено, до звернення до суду, а й служить інтересам іншої сторони, встановлюючи часові межі такого звернення, сприяє стабільності правопорядку в цілому.<br>Сплив строку позовної давності є підставою для відмови в позові.

== Види позовної давності ==
===== Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України] виділяють два види строків позовної давності: =====
# Загальна - три роки (стаття 257 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]);
# Спеціальна - один рік (стаття 258 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]), яка в свою чергу може бути :
'''Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог:'''
* про стягнення неустойки (штрафу, пені);
* про спростування недостовірної інформації, поміщеної у засобах масової інформації.
У цьому разі позовна давність обчислюється від дня поміщення цих відомостей у засобах масової інформації або від дня, коли особа довідалася чи могла довідатися про ці відомості;
* про переведення на співвласника прав та обов'язків покупця у разі порушення переважного права купівлі частки у праві спільної часткової власності (стаття 362 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]);
* у зв'язку з недоліками проданого товару (стаття 681 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]);
* про розірвання договору дарування (стаття 728 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]);
* у зв'язку з перевезенням вантажу, пошти (стаття 925 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]);
* про оскарження дій виконавця заповіту (стаття 1293 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]);
* про визнання недійсним рішення загальних зборів товариства;
* Позовна давність, що застосовується до вимог щодо неналежної якості роботи (стаття 863 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]);
* Наслідки несплати чека '''('''стаття 1106 ЦК України '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]).'''
Позовна давність у чотири роки застосовується за вимогами про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави.

== Початок перебігу позовної давності ==
'''Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.'''
<br>Перебіг позовної давності за вимогами про визнання недійсним правочину, вчиненого під впливом насильства, починається від дня припинення насильства.
<br>Перебіг позовної давності за вимогами про застосування наслідків нікчемного правочину починається від дня, коли почалося його виконання.
<br>У разі порушення цивільного права або інтересу неповнолітньої особи позовна давність починається від дня досягнення нею повноліття.
<br>За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
<br>За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.
<br>За регресними зобов'язаннями перебіг позовної давності починається від дня виконання основного зобов'язання.

Перебіг позовної давності за вимогами про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави починається від дня набуття оспорюваних активів відповідачем.

Заміна сторін у зобов'язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності


== Зупинення перебігу позовної давності ==
===== Перебіг позовної давності зупиняється: =====
# якщо пред'явленню позову перешкоджала надзвичайна або невідворотна за даних умов подія (непереборна сила);
# у разі відстрочення виконання зобов'язання (мораторій) на підставах, встановлених законом;
# у разі зупинення дії закону або іншого нормативно-правового акта, який регулює відповідні відносини;
# якщо позивач або відповідач перебуває у складі Збройних Сил України або в інших створених відповідно до закону військових формуваннях, що переведені на воєнний стан.                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                           

====== У разі виникнення обставин, встановлених частиною першою статті 263 ЦКУ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text], перебіг позовної давності зупиняється на весь час існування цих обставин. Від дня припинення обставин, що були підставою для зупинення перебігу позовної давності, перебіг позовної давності продовжується з урахуванням часу, що минув до його зупинення. ======

== Поновлення строку позовної давності ==
Поновлення строку позовної давності полягає в тому, що суд, визнавши, що строк пропущено з поважної причини, поновлює перебіг строку позовної давності.
Важливо знати, що позовна давність застосовується судом тільки за заявою сторони у спорі.

== Підстави для поновлення строку позовної давності ==
Особа, яка пропустила строки позовної давності, повинна чітко викласти причини такого пропуску у своїй заяві та аргументувати їх.
Такі причини є  різними та можуть стосуватися особистого стану особи, наприклад :
# тяжка хвороба
# безпорадний стан
# перебування позивача або відповідача у тривалому відрядженні
# необізнаність особи щодо місця перебування боржника
# протиправних дій інших осіб та ін.
Також вагомою підставою для поновлення строку позовної давності є те,  що  особа довідалася про порушення свого права або про особу, яка його порушила, після спливу загального або спеціального строку позовної давності. Такі обставини мають бути викладені у заяві про поновлення строків позовної давності із посиланням на доказову базу.

== Наслідки спливу позовної давності ==
===== Важливо звернути увагу на наслідки спливу позовної давності: =====
# ''Особа, яка виконала зобов'язання після спливу позовної давності, не має права вимагати повернення виконаного, навіть якщо вона у момент виконання не знала про сплив позовної давності''.
# ''Заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності''.
# ''Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення''.
# ''Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові''.
# ''Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту''.

== Вимоги, на які позовна давність не поширюється ==
'''Позовна давність не поширюється:'''
* на вимогу, що випливає із порушення особистих немайнових прав, крім випадків, встановлених законом;
* на вимогу вкладника до банку (фінансової установи) про видачу вкладу;
* на вимогу про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, крім випадків завдання такої шкоди внаслідок недоліків товару, що є рухомим майном, у тому числі таким, що є складовою частиною іншого рухомого чи нерухомого майна, включаючи електроенергію;
* на вимогу страхувальника (застрахованої особи) до страховика про здійснення страхової виплати (страхового відшкодування);
* на вимогу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державних резервів, стосовно виконання зобов’язань, що випливають із Закону України "Про державні резерви"[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3310-20#Text];
* на вимогу про визнання недійсним правочину, предметом якого є відчуження гуртожитку як об’єкта нерухомого майна та/або його частини, на який поширюється дія Закону України"Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків"[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/500-17#Text], про визнання недійсним свідоцтва про право власності на такий гуртожиток як об’єкт нерухомого майна та/або його частини, про визнання недійсним акта передачі такого гуртожитку як об’єкта нерухомого майна та/або його частини до статутного капіталу (фонду) товариства (організації), створеного у процесі приватизації (корпоратизації) колишніх державних (комунальних) підприємств.

[[Категорія:Інші питання цивільного права]]
[[Категорія:Суди]]