Перегляд вихідного коду сторінки Визнання недійсним договору дарування земельної ділянки

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-09 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2112-20#Text Законом України від 03.03.2022 року № 2112-IX "Про внесення зміни до частини сьомої статті 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо визначення територіальної підсудності судових справ"] визначено, що '''у разі неможливості здійснення правосуддя судом''' з об’єктивних причин під час воєнного або надзвичайного стану, у зв’язку зі стихійним лихом, військовими діями, заходами щодо боротьби з тероризмом або іншими надзвичайними обставинами '''може бути змінено територіальну підсудність судових справ,''' що розглядаються в такому суді, за рішенням Вищої ради правосуддя, що ухвалюється за поданням Голови Верховного Суду, шляхом її передачі до суду, який найбільш територіально наближений до суду, який не може здійснювати правосуддя, або іншого визначеного суду. 

Додатково див.:
* [https://supreme.court.gov.ua/supreme/gromadyanam/terutor_pidsudnist/ Розпорядження Верховного Суду про визначення територіальної підсудності справ в умовах воєнного стану]

* [https://supreme.court.gov.ua/userfiles/media/new_folder_for_uploads/supreme/rozporyadjennya/Zagalna_tablica_sudiv_25_07_2022.pdf Перелік судів, територіальна підсудність яких була змінена у зв’язку з неможливістю здійснювати правосуддя під час воєнного стану]
* [https://supreme.court.gov.ua/userfiles/media/new_folder_for_uploads/supreme/rozporyadjennya/25_07_2022_Vidnovleno_pidsudnist.pdf Перелік судів, територіальну підсудність яких було відновлено]
|}
== Поняття договору дарування ==
Глава 55 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України] визначає поняття, загальні умови та підстави укладення договору дарування.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України] договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Стаття 717 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України] визначає поняття договору дарування.

'''За договором дарування''' одна сторона (дарувальник) передає або зобов'язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність.

'''Важливо!''' Договір дарування нерухомої речі укладається у ''письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню''.

''Сторонами'' у договорі дарування можуть бути фізичні особи, юридичні особи, держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальна громада.

Сімейне та цивільне законодавство України встановлює додаткові гарантії захисту осіб, які перебувають під опікою або піклуванням. Так, опікун не має права без дозволу органів опіки і піклування укладати угоди, а піклувальник — давати згоду на їх здійснення, якщо вони виходять за межі побутових. Такими угодами, зокрема, є договори, що підлягають нотаріальному посвідченню і спеціальній реєстрації.

Відповідно до ст. 726 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України], що визначає правові наслідки порушення обдаровуваним обов'язку на користь третьої особи, у разі порушення обдаровуваним обов'язку на користь третьої особи дарувальник має право вимагати розірвання договору і повернення дарунка, а якщо таке повернення неможливе, - відшкодування його вартості.
== Підстави визнання договору дарування земельної ділянки недійсним ==
Цивільні відносини щодо недійсності правочинів регулюються:
[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільним кодексом України]
[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельним кодексом України]
[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейним кодексом України]
[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Законом України "Про захист прав споживачів"]
[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/161-14 Законом України "Про оренду землі"] та іншими актами законодавства.

Недійсність правочину, що прямо не випливає із закону повинна визнаватися в судовому порядку.

При розгляді справ про визнання правочинів недійсними суди залежно від предмета і підстав позову повинні застосовувати норми
матеріального права, якими регулюються відповідні відносини, та на підставі цих норм вирішувати справи. 

Згідно із статтями 4, 10 та 203 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/ Цивільного кодексу України] зміст правочину не може суперечити [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільному кодексу України], іншим законам України, які приймаються відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституції України] та [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України], міжнародним договорам, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актам Президента України, постановам Кабінету Міністрів України, актам інших органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, а також моральним засадам суспільства.

Зміст правочину не повинен суперечити положенням також інших, крім актів цивільного законодавства, нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до Конституції України.
Відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину. 

'''Підставами недійсності договору є:'''

<big>недотримання в момент укладення договору стороною (сторонами) таких вимог:</big>
* волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі;
* правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним;
* правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей;
<big>договір є недійсним, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин):</big>
* у разі недотримання вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору; 
* укладення договору дарування від імені неповнолітнього без згоди органу опіки та піклування;
<big>також договір є недійсним у разі:</big>
* недотримання письмової форми; 
* вчинення під впливом помилки (неправильне сприйняття особою фактичних обставин договору, що вплинуло на її волевиявлення);
* обману; 
* насильства; 
* якщо його вчинено під впливом тяжкої обставини
* фіктивний.
Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1303 ч.ч.1 та 2 ст. 234 Цивільного кодексу України] '''фіктивним''' є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.
== Судовий порядок визнання договору дарування земельної ділянки недійсним  ==
Позовна заява про визнання договору дарування земельної ділянки недійсним розглядається місцевими загальними судами як судами першої інстанції (міського, районного, районного в місті, міськрайонного суду) за правилами цивільного судочинства, що встановлені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Цивільним процесуальним кодексом України] (далі - ЦПК України).

Позовна заява повинна відповідати вимогам ст. 175 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text ЦПК України]. Позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб (ст. 177 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text ЦПК України]).

'''Зверніть увагу!''' Поряд з позовною вимогою про визнати договору дарування земельної ділянки недійсним необхідно;:
* скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень;
* скасувати записи про право власності на земельну ділянку, внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Згідно з ч. 3 ст. 6 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#n73 Закону України «Про судовий збір»], за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об’єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

== Позовна давність, що застосовується до вимог про розірвання договору дарування ==
'''Зверніть увагу!''' Відповідно до п. 5 частини другої ст. 258 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/ Цивільного кодексу України] до вимог про розірвання договору дарування застосовується '''позовна давність в один рік.'''
== Практика Верховного суду України з питань визнання договору дарування земельної ділянки недійсним ==
Згідно з [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-09 Постановою Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними"],
''правочин може бути визнаний судом недійсним'' якщо його вчинено особою під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах, чим друга сторона правочину скористалася.
Тяжкими обставинами можуть бути тяжка хвороба особи, членів її сім’ї чи родичів, смерть годувальника, загроза втратити житло чи загроза банкрутства та інші обставини, для усунення або зменшення яких необхідно укласти такий правочин. Особа (фізична чи юридична) має вчиняти такий правочин добровільно, без наявності насильства, обману чи помилки. Особа, яка оскаржує правочин, має довести, що за відсутності тяжкої обставини правочин не було б вчинено взагалі або вчинено не на таких умовах.

Правочини, що вчиняються особою під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах, характеризуються тим, що особа їх вчиняє добровільно, усвідомлює свої дії, але вимушена це зробити через тяжкі обставини.

Пунктом 19 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-09 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними"], роз'яснено, що правочин, вчинений під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною або внаслідок впливу тяжкої обставини, є оспорюваним. Обставини, щодо яких помилилася сторона правочину, мають існувати саме на момент вчинення правочину. Особа на підтвердження своїх вимог про визнання правочину недійсним повинна довести, що така помилка дійсно мала місце, а також що вона має істотне значення. Помилка внаслідок власного недбальства, незнання закону чи неправильного його тлумачення однією зі сторін не є підставою для визнання правочину недійсним.

Відповідно до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-09 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року №9], вирішуючи питання про усунення розбіжностей у застосуванні судом касаційної інстанції вказаних норм матеріального права, Судова палата у цивільних справах Верховного суду України виходить із наступного, згідно із частиною третьою ст. 203 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України] волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним. Істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов’язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням. Помилка щодо мотивів правочину не має істотного значення, крім випадків, установлених законом [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 (частина перша ст. 229 Цивільного кодексу України).]
[[Категорія:Договір дарування‎]]
[[Категорія:Суди‎]]
[[Категорія:Нотаріат‎‎]]