Перегляд вихідного коду сторінки Арешт майна у кримінальному процесі та порядок зняття арешту


== Нормативна база ==  

*  [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України]
*  [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]   
*  [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податковий кодекс України]
*  [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/n0001740-14 Узагальнення судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінаьних справ від 07 лютого 2014 року]

== Арешт майна ==

'''Арешт майна''' є одним із  заходів забезпечення кримінального провадження, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1379 статтею 131 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України)], суть якого полягає у тимчасовому, до скасування у встановленому порядку, позбавленні за ухвалою слідчого судді або суду <u>права на відчуження, розпорядження та/або користування майном</u>, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає [[Спеціальна конфіскація|спеціальній конфіскації]] у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, [[Конфіскація майна за вироком суду у кримінальних провадженнях|конфіскації]] у юридичної особи, для забезпечення [[Відшкодування (компенсація) шкоди у кримінальному провадженні, цивільний позов|цивільного позову]], стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1662 частина перша статті 170 КПК України]). 

'''Арешт майна застосовується з''' '''метою забезпечення''':
* збереження речових доказів;
* [[Спеціальна конфіскація|спеціальної конфіскації]];
* [[Конфіскація майна за вироком суду у кримінальних провадженнях|конфіскації майна]] як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
* [[Відшкодування (компенсація) шкоди у кримінальному провадженні, цивільний позов|відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов)]], чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

== Порядок накладення арешту ==

З клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися <u>прокурор, слідчий</u> за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову, також - <u>цивільний позивач</u> ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1662 частина перша статті 171 КПК України]).

Клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано '''не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна''' (у випадку, якщо таке вилучення відбулося під час обшуку, огляду на підставі ухвали слідчого судді - '''протягом 48 годин після вилучення'''<u>)</u>, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1662 частина п'ята статті 171 КПК України]).

Сторона кримінального провадження (прокурор, слідчий), яка подає клопотання про арешт майна <u>зобов'язана навести підстави</u>, у зв'язку з якими потрібно здійснити арешт майна (правову кваліфікацію правопорушення, яке передбачає покарання у вигляді конфіскації майна, докази факту завдання шкоди і розміру цієї шкоди). У свою чергу, слідчий суддя, задовольняючи клопотання про накладення арешту на майно, зобов'язаний навести ці підстави у рішенні.

Вартість майна, яке належить арештувати з <u>метою забезпечення цивільного позову</u>, має бути співмірною з розміром шкоди, завданої кримінальним правопорушенням ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1662 частина восьма статті 170 КПК України]), або ж, якщо <u>метою арешту майна є забезпечення конфіскації</u>, то вартість арештованого майна має узгоджуватись із санкцією статті, яка передбачає покарання за злочин, у вчиненні якого підозрюється чи обвинувачується особа.

У випадку задоволення цивільного позову суд за клопотанням прокурора, цивільного позивача може вирішити питання про накладення арешту на майно для забезпечення цивільного позову до набрання судовим рішенням законної сили, якщо таких заходів не було вжито раніше. 

Клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом '''не пізніше 2 днів''' з дня його надходження до суду за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження.

Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1662 частина перша статті 172 КПК України]).

Ухвалу про арешт тимчасово вилученого майна має бути постановлено не пізніше '''сімдесяти двох годин''' із дня находження до суду відповідного клопотання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1662 частина шоста статті 173 КПК України]). Аналіз судової практики свідчить про те, що є випадки порушення цього строку.
== Майно, на яке може бути накладено арешт ==

'''Арешт може бути накладено на:'''
# рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права;
# майно у вигляді речей, документів, грошей, якщо вони відповідають критеріям, зазначеним у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1662 частині другій статті 167 КПК України]), а саме:
* підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди;
* надані особі з метою схилити її до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та (або) матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи як винагорода за його вчинення;
* є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом;
* одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та (або) є доходами від них, або на які було спрямоване кримінальне правопорушення.
Заборона або обмеження користування, розпорядження майном <u>можуть бути застосовані лише у разі</u>, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна. При цьому не допускається заборона використання житлового приміщення, в якому на законних підставах проживають будь-які особи ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1662 частина дванадцята статті 170 КПК України]).

Заарештованим може бути як майно підозрюваного, обвинуваченого чи засудженого, так і третіх осіб, а також юридичної особи, до якого можуть бути застосовані заходи кримінально-правового характеру за рішенням, ухвалою суду або слідчого судді.

До третіх осіб, майно яких може бути заарештовано, відносяться особа, якщо вона набула його безоплатно або за ціною, вищою чи нижчою за ринкову вартість, і знала або повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій з ознак, передбачених пунктами 1-4 частини першої статті 96<sup>2</sup> [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n546 Кримінального кодексу України] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1662 частина четверта статті 170 КПК України]).

== Майно, на яке забороняється накладати арешт ==
Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів. Також, згідно зі статтею 170 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1680 Кримінального процесуального кодексу України] '''забороняється''' накладати арешт на:
* кошти на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35<sup>1</sup> [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового кодексу України];
* кошти на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість;
* кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання відповідно до законів України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2019-19#top "Про ринок електричної енергії"] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2633-15#n261 "Про теплопостачання"];
*кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 26<sup>1</sup> [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2633-15#Text Закону України "Про теплопостачання"] і статті 18<sup>1</sup> [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2918-14#Text Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення"];
*кошти, що перебувають на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України "Про впорядкування питань, пов’язаних із забезпеченням ядерної безпеки".

== Порядок скасування арешту майна ==
Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які <u>не були присутні при розгляді питання про арешт майна</u>, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання <u>під час досудового розслідування</u> розглядається '''слідчим суддею''', а під час <u>судового провадження</u> - '''судом'''.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу '''відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1662 частина перша статті 174 КПК України]).

Клопотання про скасування арешту майна розглядає слідчий суддя, суд не пізніше '''трьох днів після''' його надходження до суду. Про час та місце розгляду повідомляється особа, яка заявила клопотання, та особа, за клопотанням якої було арештовано майно.

Прокурор одночасно з винесенням постанови про закриття кримінального провадження скасовує арешт майна, якщо воно не підлягає спеціальній конфіскації.

Тобто, '''арешт майна має бути скасованим повністю або частково, якщо:'''
* відпали підстави його застосування;
* арешт було накладено необґрунтовано.
Необхідність скасування накладення арешту майна можуть обумовити такі обставини: 

♦ відшкодування підозрюваним, обвинуваченим завданої ним шкоди, з метою забезпечення відшкодування якої був накладений арешт; 

♦ зміна кваліфікації дій підозрюваного, обвинуваченого на статтю Кримінального кодексу, санкція якої не передбачає додаткового виду покарання у вигляді конфіскації майна, якщо арешт майна був накладений саме з метою її забезпечення; 

♦ помилкове накладення арешту на майно осіб, які не мають статусу підозрюваного або обвинуваченого та не несуть за законом матеріальну відповідальність за їх дії.

'''Підставою скасування арешту майна є:'''
# ухвала слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано;
# винесення прокурором постанови про закриття кримінального провадження;
# ухвалення судового рішення, яким закінчується судовий розгляд.

Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1662 частина четверта статті 174 КПК України]).
[[Категорія:Суди]]
[[Категорія:Заходи забезпечення кримінального провадження]]