Перегляд вихідного коду сторінки Господарські зобов’язання та їх особливості

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодексом України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/436-15 Господарський кодекс Украни]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12 Господарський процесуальний Кодекс України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_003#Text Конвенцією ООН "Про договори міжнародної купівлі-продажу товарів" від 11.04.1980 р]
==Загальні положення про господарські зобов’язання ==
'''''Господарськими зобов'язаннями''' є зобов'язання,'' що виникає між суб’єктами господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених господарським законодавством, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15/print ч. 1 ст. 173 ГК України]).

Основними видами господарських зобов'язань є майново-господарські зобов'язання та організаційно-господарські зобов'язання. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15/print ч. 2 ст. 173 ГК України])
== Підстави виникнення господарських зобов'язань ==
Господарські зобов'язання можуть виникати ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15/print ст. 174 ГК України]):
* безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність;
* з акту управління господарською діяльністю;
* з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать;
* внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання, придбання або збереження майна суб'єкта або суб'єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав;
* у результаті створення об'єктів інтелектуальної власності та інших дій суб'єктів, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.
== Види господарських зобов’язань ==
* Майново-господарські зобов'язання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15/print ст. 175 ГК України]);
* Організаційно-господарські зобов'язання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15/print ст. 176 ГК України]);
* Соціально-комунальні зобов’язаня [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#Text (ст. 177 ГК України)];
* Публічні зобов’язаня [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#Text (ст. 178 ГК України)];
* Господарсько-договірні зобов’язання [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#Text (ст. 179 -188 ГК України)].<br>
'''Майново-господарськими''' визнаються цивільно-правові зобов’язання, що виникають між учасниками господарських відносин під час здійснення господарської діяльності, на підставі яких зобов’язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Суб'єктами майново-господарських зобов'язань можуть бути суб'єкти господарювання, зазначені у статті 55 цього Кодексу, негосподарюючі суб'єкти - юридичні особи, а також органи державної влади, органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією. Якщо майново-господарське зобов'язання виникає між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами, зобов'язаною та управненою сторонами зобов'язання є відповідно боржник і кредитор.

<br>
'''Організаційно-господарськими''' визнаються господарські зобов'язання, що виникають у процесі управління господарською діяльністю між суб'єктом господарювання та суб'єктом організаційно-господарських повноважень, в силу яких зобов'язана сторона повинна здійснити на користь другої сторони певну управлінсько-господарську (організаційну) дію або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. ( ст. 176 ГК України).

Суб'єкти господарювання мають право разом здійснювати господарську діяльність для досягнення спільної мети, без утворення єдиного суб'єкта господарювання, на умовах, визначених договором про спільну діяльність. У разі якщо учасники договору про спільну діяльність доручають керівництво спільною діяльністю одному з учасників, на нього може бути покладено обов'язок ведення спільних справ. Такий учасник здійснює організаційно-управлінські повноваження на підставі доручення, підписаного іншими учасниками. 

'''Соціально-комунальні''' - це зобов'язання  за якими  місцева ради приймає рішення за рахунок своїх коштів відповідно до закону створювати спеціальні робочі місця для осіб з обмеженою працездатністю та організовувати їх професійну підготовку. 

'''Публічні зобов'язання''' - за якими суб'єкт господарювання, який відповідно до закону та своїх установчих документів зобов'язаний здійснювати виконання робіт, надання послуг або продаж товарів кожному, хто до нього звертається на законних підставах, не має права відмовити у виконанні робіт, наданні послуг, продажу товару за наявності у нього такої можливості або надавати перевагу одному споживачеві перед іншими, крім випадків, передбачених законодавством.  
== Виконання та припинення господарських зобов’язань. ==
Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (ст. 193 ГК України).

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#Text ст. 197 ГК України], господарське зобов'язання підлягає виконанню за місцем, визначеним законом, господарським договором, або місцем, яке визначено змістом зобов'язання.
Якщо місце виконання зобов'язання не визначено, зобов'язання повинно бути виконано:
* за зобов'язаннями, змістом яких є передача прав на нерухоме майно (будівлю, земельну ділянку, інше нерухоме майно) - за місцезнаходженням нерухомості;

* за грошовими зобов'язаннями - за місцезнаходженням (місцем проживання) управленої сторони на момент виникнення зобов'язання, або за її новим місцезнаходженням (місцем проживання) за умови, що управлена сторона своєчасно повідомила про нього зобов'язану сторону;

* за іншими зобов'язаннями - за місцезнаходженням (місцем проживання) зобов'язаної сторони, якщо інше не передбачено законом.
У разі якщо в господарському зобов'язанні беруть участь кілька управнених або кілька зобов'язаних суб'єктів, кожний з управнених суб'єктів має право вимагати виконання, а кожний із зобов'язаних суб'єктів повинен виконати зобов'язання відповідно до частки цього суб'єкта, визначеної зобов'язанням. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#Text ст. 196 ГК України)]. Виконання за участю кількох зобов'язаних осіб має бути солідарним [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#Text (ч. 2 ст. 196 ГК).]

У разі відсутності управненої сторони, ухилення її від прийняття виконання або іншого прострочення нею виконання зобов'язана сторона за грошовим зобов'язанням має право внести належні з неї гроші або передати за зобов'язанням цінні папери до депозиту нотаріальної контори або приватного нотаріуса, які повідомляють про це управнену сторону. Внесення грошей (цінних паперів) до депозиту нотаріальної контори або приватного нотаріуса вважається виконанням зобов'язання.

Виконання господарського зобов'язання може бути покладено в цілому або в частині на третю особу, що не є стороною в зобов'язанні. Управнена сторона зобов'язана прийняти виконання, запропоноване третьою особою - безпосереднім виконавцем, якщо із закону, господарського договору або характеру зобов'язання не випливає обов'язок сторони виконати зобов'язання особисто.
=== Припинення господарських зобов’язань ===
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#Text ст. 202 ГК України]Господарське зобов'язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов'язання; у разі поєднання управненої та зобов'язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами.

Господарське зобов'язання припиняється також у разі його розірвання або визнання недійсним за рішенням суду.

Господарське зобов'язання, всі умови якого виконано належним чином, припиняється, якщо виконання прийнято управненою стороною ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#Text ст. 203 ГК України]).

Господарське зобов'язання може бути припинено за згодою сторін, зокрема угодою про заміну одного зобов'язання іншим між тими самими сторонами, якщо така заміна не суперечить обов'язковому акту, на підставі якого виникло попереднє зобов'язання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#Text ст. 204 ГК України]).

Господарське зобов'язання припиняється неможливістю виконання у разі виникнення обставин, за які жодна з його сторін не відповідає, якщо інше не передбачено законом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#Text ст. 205 ГК України]).
== Відповідальність за порушення господарських зобов’язань  ==
Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#Text ст. 216 ГК України]).

''Господарсько-правова відповідальність базується на принципах, згідно з якими ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#Text п. 3, ст. 216 ГК України]).:''
# потерпіла сторона має право на відшкодування збитків незалежно від того, чи є застереження про це в договорі;
# передбачена законом відповідальність виробника (продавця) за недоброякісність продукції застосовується також незалежно від того, чи є застереження про це в договорі;
# сплата штрафних санкцій за порушення зобов'язання, а також відшкодування збитків не звільняють правопорушника без згоди другої сторони від виконання прийнятих зобов'язань у натурі;
# у господарському договорі неприпустимі застереження щодо виключення або обмеження відповідальності виробника (продавця) продукції.
''У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#Text п. 2, ст. 217 ГК України]).::''
* відшкодування збитків.
* штрафні санкції, якими визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносив зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання;
* оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язання, що використовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку.
Як зазначено в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#Text ч. 2. ст. 216 ГКУ], застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасниками господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання

Відповідно до ст. 617 ЦКУ особа, яка порушила зобов’язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов’язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Такі самі наслідки передбачено й у ст. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#Text 218 ГКУ] ГКУ, яка передбачає, що суб’єкт господарювання за порушення господарського зобов’язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов’язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Звільнення від відповідальності внаслідок дії форс-мажорних обставин передбачено також [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_003#Text Конвенцією ООН про договори міжнародної купівлі-продажу товарів від 11.04.1980 р]. Так, відповідно до ч. 4 ст. 79 зазначеної Конвенції сторона, яка не виконує свого зобов’язання, повинна повідомити іншу сторону про перешкоду і про її вплив на її здатність здійснити виконання. Якщо інша сторона не отримала це повідомлення протягом розумного строку після того, як про цю перешкоду стало чи повинно було стати відомо стороні, яка не виконує свого зобов’язання, ця остання сторона несе відповідальність за збитки, які є результатом того, що таке повідомлення не було отримане.
[[Категорія:Господарське право]]