Перегляд вихідного коду сторінки Звільнення у разі нез'явлення на роботу протягом більш як чотирьох місяців підряд внаслідок тимчасової непрацездатності

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1645-14 Закон України "Про захист населення від інфекційних хвороб"] 
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України "Про судовий збір"]   
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 Закон України  "Про військовий обов'язок і військову службу"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#n1174 Закон України "Про загальнобов'язкове державне соціальне страхування" від 23.09.1999 р. №1105-XIV]

{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |
'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!

У період дії воєнного стану, введеного відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] особливості трудових відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій в Україні незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами визначає [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#Text Закон України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану"] (далі- Закон). 

Відповідно до ч. 1 ст. 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#Text Закону] у період дії воєнного стану допускається звільнення працівника з ініціативи роботодавця у період його тимчасової непрацездатності, а також у період перебування працівника у відпустці (крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку) із зазначенням дати звільнення, яка є першим робочим днем, наступним за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначеним у документі про тимчасову непрацездатність, або першим робочим днем після закінчення відпустки (в т.ч. звільнення за ''п. 5 ч. 1 ст. 40 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n275 КЗпП України]'' (нез’явлення на роботу протягом більш як 4-х місяців підряд внаслідок тимчасової непрацездатності)).
|}

==Умови та порядок звільнення==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n231 Пунктом 5 ст. 40 КЗпП України] передбачено, що трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності може бути розірваний власником або уповноваженим ним органом у випадку нез'явлення на роботу протягом більш як чотирьох місяців підряд внаслідок тимчасової непрацездатності, не рахуючи відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, якщо законодавством не встановлений триваліший строк збереження місця роботи (посади) при певному захворюванні. '''Важливо!''' За працівниками, які втратили працездатність у зв'язку з трудовим каліцтвом або професійним захворюванням, місце роботи (посада) зберігається до відновлення працездатності або встановлення інвалідності. 

Не допускається звільнення працівника з ініціативи роботодавця в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за пунктом 5 цієї статті), а також у період перебування працівника у відпустці. Це правило не поширюється на випадок повної ліквідації підприємства, установи, організації. 

Згідно вимог  [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n275 ст. 43 КЗпП України] розірвання трудового договору з підстав, передбачених п. 5 ст. 40 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України], може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 ст. 43-1 КЗпП України] розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу без згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) допускається у випадках:
*ліквідації підприємства, установи, організації;
*незадовільного результату випробування, обумовленого при прийнятті на роботу;
*звільнення з суміщуваної роботи у зв'язку з прийняттям на роботу іншого працівника, який не є сумісником, а також у зв'язку з обмеженнями на роботу за сумісництвом, передбаченими законодавством;
*поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу;
*звільнення працівника, який не є членом первинної профспілкової організації, що діє на підприємстві, в установі, організації;
*звільнення з підприємства, установи, організації, де немає первинної профспілкової організації;
*звільнення керівника підприємства, установи, організації (філіалу, представництва, відділення та іншого відокремленого підрозділу), його заступників, головного бухгалтера підприємства, установи, організації, його заступників, а також працівників, які мають статус державних службовців відповідно до Закону України "Про державну службу", керівних працівників, які обираються, затверджуються або призначаються на посади державними органами, органами місцевого самоврядування, а також громадськими організаціями та іншими об'єднаннями громадян;
*звільнення працівника, який вчинив за місцем роботи розкрадання (в тому числі дрібне) майна власника, встановлене вироком суду, що набрав законної сили, чи постановою органу, до компетенції якого входить накладення адміністративного стягнення або застосування заходів громадського впливу;
*призову або мобілізації власника - фізичної особи під час особливого періоду.
Законодавством можуть бути передбачені й інші випадки розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу без згоди відповідного виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).

Керівник приймає рішення про звільнення на підставі запису у табелі обліку робочого часу, листків непрацездатності та службової записки начальника відділу. Звільнити працівника за зазначеною підставою можливо вже на наступний день після чотирьохмісячного строку. Відсутність на робочому місці протягом чотирьох місяців обов’язково повинна бути підтверджена наявністю листків непрацездатності, у разі їх відсутності підставою звільнення буде п. 4 ст. 40 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України] за прогул без поважних причин. Тому, якщо лікарняного листка від працівника, що відсутній, ще не надходило, роботодавцю потрібно повідомити його (краще письмово) про необхідність обґрунтувати свою відсутність і про те, що інакше його можуть звільнити за прогул.
Звільнення працівника у зв’язку з нез’явленням на роботі протягом більш як чотирьох місяців підряд внаслідок тимчасової непрацездатності – право начальника, а не обов’язок.

==Право на оскарження рішення роботодавця==
Якщо працівник не згоден з даним фактом, то для вирішення трудового спору він має право звернутися до суду. Відповідно до ст. 232 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України] трудові спори за заявами працівників про поновлення на роботі незалежно від підстав припинення трудового договору, зміну дати і формулювання причини звільнення, оплату за час вимушеного прогулу або виконання нижчеоплачуваної роботи, за винятком спорів працівників, вказаних у частині третій статті 221 і статті 222 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України] розглядаються безпосередньо в районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судах.

Відповідно до ст. 233 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України] працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення – в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Відповідно до ст. 5 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України «Про судовий збір»]   позивачі за подання позовів про стягнення заробітної плати, поновлення на роботі та за іншими вимогами, що випливають із трудових правовідносин звільняються від сплати судового збору.

==Продовження строку==
Законодавством може бути встановлений триваліший строк збереження місця роботи (посади) при певних захворюваннях. Відповідно до ст. 25 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1645-14 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб"] особам працездатного віку, в яких уперше виявлено захворювання на туберкульоз або стався його рецидив, листок непрацездатності для проведення безперервного курсу лікування та оздоровлення може видаватися на строк до 10 місяців. За такими особами протягом цього строку зберігається місце роботи. За працівниками, які втратили працездатність у зв'язку з трудовим каліцтвом або професійним захворюванням, місце роботи (посада) зберігається до відновлення працездатності або встановлення інвалідності. Якщо військовозобов'язаний або резервіст захворів під час зборів і продовжує хворіти після їх закінчення, за ним зберігаються місце роботи і займана посада, а з дня закінчення зборів, у разі тимчасової непрацездатності, замість заробітної плати виплачується допомога відповідно до законодавства (ст. 29 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу]").

У термін неявки на роботу не входить час перебування у відпустці в зв'язку з вагітністю та пологами.

==Оплата праці при непрацездатності==
Умови, за яких працівник має право на оплату лікарняного, визначає [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#n1174 Закон України "Про pагальнобов'язкове державне соціальне страхування" від 23.09.1999 р. №1105-XIV]. Наказом Міністерства охорони здоров'я України від 17 червня 2021 року №1234 "Про затвердження Порядку видачі (формування) листків непрацездатності в Електронному реєстрі листків непрацездатності" та Наказом Міністерства охорони здоров'я України від 01 червня 2021 року №1066 "Про затвердження  Порядку формування медичних висновків про тимчасову непрацездатність в Реєстрі медичних висновків в електронній системі охорони здоров'я" визначено механізм видачі/формування електронних лікарняних.

На період дії воєнного стану та протягом 3 місяців з дня його припинення або скасування залишаються також умови оформлення паперових листків непрацездатності, визначені Інструкцією про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затверджена Наказом Міністерства охорони здоров’я України від 13 листопада 2001 року, № 455 та Інструкцією про порядок заповнення листка непрацездатності, що затверджена Наказом Міністерства охорони здоров’я України від 3 листопада 2004 року, № 532/274/1 Зб-ос/1406.

Інформацію про сформований листок непрацездатності працівника роботодавець отримує через свій кабінет страхувальника на вебпорталі електронних послуг Пенсійного фонду України. 

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" уповноваженим органом управління в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та від нещасного випадку (далі - уповноважений орган управління) є Пенсійний фонд України. 

Перші 5 днів тимчасової непрацездатності оплачує установа-роботодавець, інші оплачуються за рахунок страхових коштів від Пенсійного фонду України. Для нарахування лікарняних визначається розрахунковий період, який складається з середньоденної заробітної плати, а ще залежить від терміну праці співробітника. Підставою для фінансування страхувальників територіальними органами ПФУ є оформлена заява-розрахунок, що містить інформацію про нараховані застрахованим особам суми страхових виплат за їх видами. Територіальні органи ПФУ здійснюють фінансування страхувальників протягом 3 робочих днів після надходження заяви-розрахунка, зокрема й в електронній формі. 

==Поновлення на роботі==
За працівниками, які втратили працездатність у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням, зберігається місце роботи (посада) та середня заробітна плата на весь період до відновлення працездатності або визнання їх у встановленому порядку особами з інвалідністю. У разі неможливості виконання потерпілим попередньої роботи власник зобов'язаний забезпечити, відповідно до медичних рекомендацій, його перепідготовку і працевлаштування, встановити пільгові умови та режим роботи.

Час перебування у зв'язку із отриманою інвалідністю, яка настала під час  нещасного випадку на виробництві або професійним захворюванням зараховується до стажу роботи для призначення пенсії за віком, а також до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах.

При поновленні на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу, новоприйнятий працівник, незалежно від того, на невизначений чи на певний строк укладено з ним трудовий договір, може бути звільнений власником або уповноваженим ним органом на підставі п. 6 статті 40 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України].<br />
[[Категорія:Розірвання трудового договору, звільнення]]