Перегляд вихідного коду сторінки Зняття арешту з майна у виконавчому провадженні

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України] 
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закон України "Про виконавче провадження"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/393/96-вр Закон України "Про звернення громадян"] 
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України "Про судовий збір"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/108/95-вр Закон України "Про оплату праці"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0489-12 Наказ Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5 "Про затвердження Інструкції з організації примусового виконання рішень"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0005740-16 Постанова Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03 червня 2016 року № 5 "Про судову практику в справах про зняття арешту з майна"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0006740-14 Постанова Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року № 6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах»]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України:
* '''фізичні особи - боржники''', на кошти яких накладено арешт органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями, '''можуть здійснювати видаткові операції з поточного рахунку''' на суму в розмірі, що протягом одного календарного місяця не '''перевищує двох розмірів мінімальної заробітної плати''', встановленої законом про Державний бюджет України на 1 січня поточного календарного року, а також сплачувати податки, збори без урахування такого арешту, за умови що такий поточний рахунок визначений для здійснення видаткових операцій у порядку, встановленому цим підпунктом. Звернення стягнення у межах зазначеної суми на такому рахунку не здійснюється;

* '''юридичні особи - боржники, самозайняті особи (які використовують найману працю фізичних осіб)''', на кошти яких накладено арешт органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями, можуть здійснювати видаткові операції з поточних рахунків '''виключно для виплати заробітної плати в розмірі не більше п’яти розмірів мінімальної заробітної плати на місяць на одного працівника такої юридичної особи чи самозайнятої особи''', а також для сплати податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
<u>[https://kyivobljust.gov.ua/news/info/derjavna-vikonavcha-slujba-yak-zvyazatis-iz-derjavnimi-vikonavtsyami?fbclid=IwAR1pYKBLZd58n_6EdHHEyw3aUgZT56QjCc3y-2QcZFnTtqRn3_66MAhtlpo Контакти для термінового зв'язку з органами державної виконавчої служби]</u>.
|}
== Зняття арешту з майна у виконавчому провадженні ==
Виконавець під час проведення виконавчих дій вчиняє примусові заходи щодо виконання рішень, серед таких дій є накладення арешту на майно та кошти боржника.

'''Арешт накладається шляхом винесення виконавцем:'''
* постанови про арешт коштів боржника, які містяться на банківських рахунках; 
* про арешт майна боржника;  
* постанови про опис арешт майна (коштів) боржника.  
Після того, як виконавець вчинив такі дії боржник '''не може вчиняти будь-які дії щодо відчуження майна'''. 

'''Підставою для зняття арешту з майна (коштів) боржника у виконавчому провадженні є:'''
* '''закінчення виконавчого провадження''' на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19/conv#n390 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження»] (крім випадків коли '''визнано боржника банкрутом''' і відкриття ліквідаційної процедури, '''закінчене виконавче провадження за судовим рішенням''', винесеним у порядку '''про забезпечення позову''' чи вжиття запобіжних заходів,  '''не стягнення виконавчого збору''' або '''витрат виконавчого провадження''', '''не стягнення основної винагороди приватним виконавцем'''); 
* '''повернення  виконавчого документа до суду,''' який його видав;
* '''скасування судом заходів забезпечення позову''' за завершеним виконавчим провадженням;
* '''надходження на рахунок''' органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця '''суми коштів, стягнених з боржника''', необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника за завершеним виконавчим провадженням; 
* якщо '''після повернення виконавчого документа''' за письмовою заявою стягувача ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19/conv#n370 частина 1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження»]), '''встановлено , що виконавчий документ не підлягає виконанню або покладені виконавчим документом на боржника зобов’язання підлягають припиненню''' відповідно до умов угоди про врегулювання спору (мирової угоди), укладеної між іноземним суб’єктом та державою Україна на будь-якій стадії урегулювання спору або розгляду справи, включаючи стадію визнання та виконання рішення, незалежно від дати укладення такої угоди.  
Після настання таких підстав '''арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається''', '''відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників та реєстру обтяжень, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення.  '''

Слід зазначити, що '''про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження''' або '''повернення виконавчого документа''', яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника.   

Щодо опису й арешту майна, то відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19/conv#n565 статті 59 Закону України «Про виконавче провадження»] '''особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт,''' '''належить їй''', а не боржникові, '''може звернутися до суду''' з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. 

На підставі рішення суду про зняття арешту з майна боржника, яке набрало законної сили, арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. 

Також керівник відділу ДВС, якому підпорядкований виконавець у разі виявлення порушення '''порядку накладення арешту''', встановленого цим Законом, своєю '''постановою знімає арешт з майна боржника.'''
== Обов'язок виконавця зняти арешт з коштів на рахунку боржника в умовах воєнного стану з 06.05.2023 (станом на 29.01.2024) ==
З 06.05.2023 року набув чинності Закон України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3048-20#Text «Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих особливостей організації примусового виконання судових рішень і рішень інших органів під час дії воєнного стану»] 

Фізичні особи - боржники, на кошти яких накладено арешт виконавцями, можуть здійснювати видаткові операції з поточного рахунку на суму в розмірі не більше ''2 мінімальних зарплат на місяць (встановленої законом про Державний бюджет України на 1 січня поточного календарного року). У 2023 році це - 13 400 грн., у 2024 році - 14 200 грн.''

У разі накладення арешту на кошти, розміщені на декількох поточних рахунках фізичної особи - боржника в одному банку або у різних банках, для здійснення видаткових операцій ''має бути визначений лише один поточний рахунок'' фізичної особи - боржника в одному банку.

У разі наявності декількох виконавчих проваджень стосовно однієї фізичної особи - боржника для усіх виконавчих проваджень визначається один поточний рахунок для здійснення видаткових операцій.

!Кількість виконавчих проваджень не впливає на розмір суми, яка не підлягає зверненню стягнення і на яку фізична особа - боржник може здійснювати видаткові операції.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19/conv#n471 Пунктом 2 частини 2 статті 48 Закону України «Про виконавче провадження»] визначено перелік коштів на рахунках боржника на які забороняється здійснюва стягнення та накладати арешт.  
== Підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини  ==
{| class="wikitable"
|+
! colspan="2" |Підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є:
|-
|1
|'''Отримання''' виконавцем документального '''підтвердження''', що '''рахунок боржника має спеціальний режим використан'''ня та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом;
|-
|2
|'''Надходження на рахунок''' органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця '''суми коштів, стягнених з боржника''' (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника;
|-
|3
|'''Отримання''' виконавцем документів, що підтверджують про '''повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах''';
|-
|4
|'''Наявність письмового висновку експерта,''' суб’єкта оціночної діяльності - суб’єкта господарювання '''щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна''' боржника у зв’язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням;
|-
|5
|'''Відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця''', зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, п'''исьмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно;'''
|-
|6
|Отримання виконавцем '''судового рішення про скасування заходів забезпечення позову''';
|-
|7
|'''Погашення заборгованості із сплати періодичних платежів,''' якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника;
|-
|8
|'''Отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів''', достатніх для виконання рішення про забезпечення позову.
|}
{| class="wikitable"
!'''ВАЖЛИВО! У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.'''
|}
== Що робити, якщо арешт накладено на зарплатні виплати? ==
'''На підставі постанови виконавця про арешт коштів боржника, банк зупиняє видаткові операції згідно арештованого рахунку боржника''' в межах суми, на яку накладено арешт, крім випадків, коли арешт накладено без встановлення такої суми [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2121-14#n972 (стаття 59 Закону України «Про банки і банківську діяльність).]

Підставою для зняття арешту з рахунків боржника є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання (на рахунку містяться кошти цільового призначення (зарплата, пенсія…)) та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n565 (пункт 1 частини 4 статті 59 Закону України «Про виконавче провадження»).].  Таке підтвердження зобов’язаний надати банк виконавцю та повернути постанову про арешт коштів без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту. 

Також боржник може звернутися '''до банківської установи''' з метою отримання '''довідки про те, що рахунок боржника має спеціальний режим використання''' на який зараховуються виключно зарплатні виплати'''.'''

'''Після отримання вищезазначеної довідки, керуючись''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n565 пунктом 1 частини 4 статті 59 Закону України «Про виконавче провадження»] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4303 статтею 43 Конституції України], '''боржнику слід звернутися до виконавця із заявою''' ([https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%97%D1%80%D0%B0%D0%B7%D0%BE%D0%BA_%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%B8_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D0%B7%D0%BD%D1%8F%D1%82%D1%82%D1%8F_%D0%B0%D1%80%D0%B5%D1%88%D1%82%D1%83_%D0%B7_%D0%BA%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%BA%D0%B8.docx Зразок заяви]) про зняття арешту з коштів, які містяться на арештованому рахунку боржника із зазначенням реквізитів такого рахунку (довідка банківської установи додається обов’язково).  

В такому випадку виконавець може звернути стягнення на заробітну боржника відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text статті 68 Закону України «Про виконавче провадження».]

Однак зазвичай банк видає довідку особі на її вимогу про те, що на рахунок надходять зарплатні кошти чи пенсія, поряд з цим зазначає, що на такий рахунок можуть зараховуватися і інші кошти та не визначає статус такого рахунку боржника, що має спеціальний режим використання. Така довідка '''не може бути підставою для зняття арешту з коштів боржника.'''

'''Зарплатні, пенсійні кошти, з моменту їх зарахування на банківський рахунок переходять у власність особи''' (боржника), який має виключне право розпорядження ними, а банк в свою чергу в межах договору та відповідно до вимог законодавства виконує функції з обслуговування банківського рахунка клієнта (здійснює зберігання коштів, за розпорядженням клієнта проводить розрахунково-касові операції за допомогою платіжних інструментів тощо) і не є набувачем цих коштів.

'''Кошти після зарахування на рахунок особи (боржника) є його власністю, втратили свій цільовий статус''' (пенсії, соціальних виплат…), та набули статус вкладу.

Такого висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах дійшов Верховний Суд України у постанові від 24 червня 2015 року у справі  № 6-535цс15. Аналогічна позиція Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду, висловлена у рішенні від 03 лютого 2021 у справі № 756/1927/16-ц.
{| class="wikitable"
!'''ВАЖЛИВО!''' Згідно позиції Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду, висловленої в [https://reyestr.court.gov.ua/Review/94737744 рішенні від 03 лютого 2021 року у справі № 756/1927/16-ц], якщо рахунок  не відноситься до рахунків зі спеціальним чи обмеженим режимом використання, накладення арешту на кошти на якому заборонено, кошти після зарахування на рахунок отримувача є його власністю, втратили свій цільовий статус (пенсії, соціальних виплат тощо), та набули статусу вкладу.
Кошти, переказані платником отримувачу, з моменту їх зарахування на банківський рахунок переходять у власність останнього, який має виключне право розпорядження ними, а банк у свою чергу в межах договору та відповідно до вимог законодавства виконує функції з обслуговування банківського рахунка клієнта (здійснює зберігання коштів, за розпорядженням клієнта проводить розрахунково-касові операції за допомогою платіжних інструментів тощо) і не є набувачем цих коштів.
|}
=== '''Користування коштами, на які накладено арешт під час дії воєнного стану''' ===
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3048-20#Text Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих особливостей організації примусового виконання судових рішень і рішень інших органів під час дії воєнного стану» від 11 квітня 2023 року № 3048-IX], '''під час дії воєнного стану фізичним особам - боржникам, на кошти яких накладено арешт виконавцями, можуть здійснювати видаткові операції з поточного рахунку на суму в розмірі, що протягом одного календарного місяця''' не перевищує двох розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом про Державний бюджет України на 1 січня поточного календарного року, а також сплачувати податки, збори без урахування такого арешту, за умови що такий поточний рахунок визначений для здійснення видаткових операцій у порядку, встановленому цим підпунктом. Звернення стягнення у межах зазначеної суми на такому рахунку не здійснюється.

'''З травня місяця 2023''' можна користуватися арештованими коштами боржникам у виконавчому проваджені не більше, '''як ''13 400 грн'''''  (двох розмірів мінімальної заробітної плати) ''протягом одного календарного місяця''.

'''Слід зазначити, що у такому випадку арешт з коштів боржника, які містяться на відкритих рахунках, не знімається.'''

Щоб можна було користуватися такими коштами, боржникам у виконавчому провадженні необхідно: <u>визначити один поточний рахунок (якщо їх декілька) для здійснення таких операцій в одному банку.</u>

Тобто, можна буде користуватися коштами в сумі 13 400 грн в місяць, тільки за умови, що такі кошти будуть надходити на один рахунок у зазначеному боржником банку. У випадку, якщо в наявності декілька виконавчих проваджень стосовно однієї фізичної особи для усіх виконавчих проваджень визначається один поточний рахунок для користування коштами.

Кількість виконавчих проваджень не впливає на розмір суми, яка не підлягає зверненню стягнення і на яку фізична особа - боржник може здійснювати видаткові операції. '''Для визначення такого поточного рахунку у банку, необхідно звернутися до виконавця, який наклав арешт на кошти, із заявою''' (''зразок заяви)''
[[Файл:Зразок заяви .docx|міні]]
про визначення поточного рахунку у банку для здійснення видаткових операцій.

Заява може бути подана в паперовій формі (наручно або засобами поштового зв’язку) або в електронній формі з дотриманням вимог, встановлених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/851-15#Text Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг".]

У заяві необхідно зазначити номер поточного рахунку, який Ви просите визначити для можливості користування коштами, та найменування банку, в якому відкрито такий рахунок.  

Після отримання вищезазначеної заяви, '''протягом 2-х робочих днів, виконавець має винести постанову про визначення поточного рахунку''' фізичної особи - боржника у банку для здійснення видаткових операцій та невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після винесення постанови надіслати відповідну постанову банку (обслуговуючому банку).

Також виконавець '''має перевірити наявність виконавчих проваджень в інших виконавців''' та у випадку перебування таких виконавчих документів надіслати відповідну постанову  виконавцю, який здійснює примусове виконання у таких виконавчих провадженнях. У такому разі поточний рахунок, зазначений у відповідній постанові, вважається визначеним для здійснення видаткових операцій і в межах таких виконавчих проваджень.

Також слід зазначити, що інші кошти, які будуть на Вашому рахунку можуть бути стягнуті в рахунок погашення заборгованості згідно виконавчих проваджень.  

Якщо Вам відомо, що арешт накладено на Ваші кошти, однак Ви не знаєте чому? Або Вам невідомо куди звертатися (до якого виконавця)? Ви можете перевірити дані щодо себе у Єдиному реєстрі боржників за посиланням https://erb.minjust.gov.ua/#/search-debtors (зазначити своє прізвище, ім’я, по батькові). Якщо, щодо Вас є відкритті виконавчі провадження у пошуковому полі з’являться Ваші анкетні дані та контактні дані виконавця у якого перебуває виконавчий документ на виконанні. 
== Вирішення спору в судовому порядку ==
Боржник вправі звернутися до суду із позовом про '''зняття арешту з майна (коштів) боржника чи із скаргою на дії державного виконавця.'''

'''До такої позовної заяви чи скарги додаються:'''
* Квитанція про сплату судового збору; 
* Копія ідентифікуючих документів заявника (напр. паспорт, код, копія витягу з Єдиного державного демографічного реєстру щодо реєстрації місця проживання);
* Супровідний лист відділу державної виконавчої служби та постанова державного виконавця про накладення арешту на майно ( кошти) боржника;
* Довідка про відкритий рахунок, призначення рахунку (для зарахування заробітної плати, пенсії, тощо)
* Роз’яснення виконавця щодо неможливості зняти арешт з майна (коштів) боржника;
* Довідка з місця роботи/ пенсійне посвідчення/ довідка МСЕК про інвалідність.
'''Також додають інші документи, що обґрунтовують право зняття арешту чи підтверджують вчинення дій виконавця із порушенням закону.'''
=== Підсудність ===
Підсудність справи визначена [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ст. 446 ЦПК України], де роз'яснено, що процесуальні питання, пов’язані з виконанням: 
* судових рішень у цивільних справах, '''вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції''', якщо інше не визначено цим розділом.
* рішень інших органів (посадових осіб), '''вирішуються судом за місцем виконання відповідного рішення.'''
=== Судовий збір ===
За подання позову в порядку позовного провадження особа повинна сплатити судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 підпункт 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір"]) крім випадків, коли особа звільнена від сплати судового збору.

Варто зауважити, що ні розділом VII ЦПК, ні [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#Text Законом України «Про судовий збір»] не передбачено необхідності сплати судового збору за '''подання скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи ДВС''', то '''за подання скарги на дії державного виконавця судовий збір не сплачується ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0006740-14 п. 14 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» від 07.02.2014 № 6]).'''
== Зразки документів ==
* [[Файл:Зразок позовна заява про зняття арешту з коштів боржника.docx|міні]]
*
*[[Файл:Зразок заяви про зняття арешту.docx|міні]]

*[[Файл:Скарга на дії державного виконавця (зняття арешту з рахунку боржника).odt|міні]]
== Зняття арешту з майна, накладених на боржника за завершеним виконавчим провадженням ==
{| class="wikitable"
|+
!'''ВАЖЛИВО! При скасуванні судом заходів забезпечення позову за завершеним виконавчим провадженням, надходженні на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника, необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника за завершеним виконавчим провадженням, виконавець не пізніше наступного робочого дня виносить постанову про зняття арешту з майна''' '''боржника <u>без винесення постанови про відкриття чи відновлення виконавчого провадження.</u>'''
|}
== Див. також ==
* [[Порядок звернення стягнення на майно боржника]]
* [[Порядок зняття обтяження, накладеного договором іпотеки]]
[[Категорія: Виконавче провадження]]
[[Категорія:Виконання судових рішень]]