Перегляд вихідного коду сторінки Спадкування кредитних зобов'язань

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України (ЦК України)]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/898-15 Закон України "Про іпотеку"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок)]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0005740-12 Постанова Пленуму Верховного Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0007700-08#Text Постанова Пленуму Верховного суду України від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Відповідно до пункту 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/164-2022-%D0%BF#Text постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 "Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану"] перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття '''зупиняється''' на час дії воєнного стану, але '''не більше ніж на чотири місяці.''' Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини.

'''Зверніть увагу! з 18.06.2023''' зазначена норма скасовується ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/469-2023-%D0%BF#Text постанова Кабінету Міністрів України від 9 травня 2023 року № 469]). Тобто діятиме загальний строк прийняття спадщини - 6 місяців.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0325-22#Text Наказом Міністерства юстиції України від 11 березня 2022 року № 1118/5 "Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів у сфері нотаріату"] (набрав чинності 19.03.2022) внесено зміни до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12#Text Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженому наказом Міністерство юстиції України від 22 лютого 2012 року N 296/5,] відповідно до яких:
*в умовах воєнного або надзвичайного стану спадкова справа заводиться за зверненням заявника будь-яким нотаріусом України, незалежно від місця відкриття спадщини;
*в умовах воєнного або надзвичайного стану за відсутності доступу до Спадкового реєстру нотаріус заводить спадкову справу без використання цього реєстру та перевіряє наявність заведеної спадкової справи, спадкового договору, заповіту протягом п'яти робочих днів з дня відновлення такого доступу;
*забороняється видача свідоцтва про право на спадщину у спадковій справі, заведеній без використання Спадкового реєстру, до її реєстрації у Спадковому реєстрі.
На виконання [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/164-2022-%D0%BF#Text постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану»] наказом Міністерства юстиції України від 3 травня 2022 р. № 1760/5 затверджено '''[https://minjust.gov.ua/pages/list_of_notaries перелік нотаріусів, якими в умовах воєнного стану вчиняються нотаріальні дії щодо цінного майна.]'''
|}
== Алгоритм дій кредиторів після відкриття спадщини ==
Відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 статті 1218 ЦК України] до складу спадщини входять як права так обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Враховуючи положення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#top ст. 1219 ЦК України], обов’язок спадкоємця задовольнити вимогу кредитора, не є таким, що нерозривно пов'язаний з особою спадкодавця, а тому входить до складу спадщини.

Виходячи із змісту статті 1281 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ЦК України] законодавець допускає два способи пред’явлення кредитором спадкодавця вимог до спадкоємців:
* безпосередньо до спадкоємців (пред'явлення вимоги);
* опосередковано - через нотаріуса, за місцем відкриття спадщини, а за межами України – через консула.
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12#Text Порядку] претензії кредитора визначені однією з підстав заведення нотаріусом спадкової справи ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 підпункт 2.1 пункту 2 глави 10 розділу ІІ Порядку]).

== Строки пред'явлення вимог кредитором ==

Кредиторові спадкодавця належить пред'явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину:

* у випадку повідомлення спадкоємцями, якщо їм відомо про наявність боргів, та/або якщо вони спадкують майно, обтяжене правами третіх осіб, '''не пізніше шести місяців''' з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги;
* у випадку відсутності повідомлення спадкоємців та у випадку, якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, він має право пред’явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, '''протягом шести місяців з дня, коли він дізнався''' про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину.
Сплив визначених статтею 1281 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5984 ЦК України] строків пред'явлення кредитором вимоги до спадкоємців ''має наслідком позбавлення кредитора права вимоги за основним і додатковим зобов`язаннями, а також припинення таких зобов'язань''.

== Обов'язок спадкоємців задовольнити вимоги кредитора ==

[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page Частиною першою статті 1281 ЦК України] передбачено обов'язок спадкоємців повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги та/або якщо вони спадкують майно, обтяжене правами третіх осіб.

Варто зазначити, що на відміну від спадкоємця, який прийняв спадщину, та відповідно до статті 1282 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5984 ЦК України] зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора, на '''набувача за спадковим  договором такий обов'язок не покладається''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0007700-08#Text абзац шостий пункту 28 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування»]).

=== Строк задоволення вимог кредиторів ===
Протягом строків, передбачених частинами [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page другою та третьою статті 1281 ЦК України], кредитори спадкодавця вправі лише заявити спадкоємцям або нотаріусу за місцем відкриття спадщини про свої претензії. Саме ж задоволення таких вимог відбувається вже після прийняття спадщини спадкоємцями і не раніше спливу шестимісячного строку з дня відкриття спадщини або одержання ними свідоцтва про право на спадщину.

'''Зверніть увагу''', що задоволення вимог відбувається лише спадкоємцями. Навіть за умови участі в цих відносинах виконавця заповіту останній має лише право прийняти, зафіксувати вимоги спадкоємців, проте самостійно здійснювати їх погашення він не вправі. Обов'язки спадкодавця, як і його права, за правилами універсального наступництва переходять безпосередньо до спадкоємців і не можуть перейти до третіх осіб.

Спадкоємці несуть відповідальність за зобов'язаннями спадкодавця в межах дійсної вартості спадкового майна, що перейшло до нього. При цьому під дійсною вартістю спадкового майна розуміється ринкова грошова оцінка його на момент відкриття спадщини. 

Встановлені законом строки для пред'явлення претензій кредиторами не є строками позовної давності. На ці строки не розповсюджуються норми [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page статей 259, 263, 264 ЦК України], які регулюють питання зміни, зупинення або переривання строків позовної давності. Непред'явлення кредиторами у встановлені статтею 1281 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ЦК України] строки претензій погашає належні їм права вимоги, в той час як сплив строку позовної давності є підставою лише для відмови в позові ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page частина четверта статті 267 ЦК України]) і не позбавляє особу самого матеріального права. 
=== Обсяг відповідальності спадкоємців ===
За наявності кількох спадкоємців кожен з них відповідає за борги спадкодавця пропорційно до одержаної ними частки у спадковому майні. Якщо до спадкоємців перейшли не ідеальні (у дробах) частки у спадщині, а реальні - чітко визначене у заповідальному розпорядженні майно, потрібна пропорція вираховується шляхом встановлення того співвідношення, у якому вартість цієї речі знаходиться із вартістю спадкової маси.

Таким чином, відповідальність спадкоємців за борги спадкодавця носить частковий характер і обмежується вартістю майна, успадкованого цією особою. Проте у виключних випадках, наприклад, при неподільності предмета зобов'язання, відповідальність спадкоємців буде солідарною ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page стаття 543 ЦК України]) і кредитор матиме змогу вимагати виконання вимоги як від усіх спадкоємців разом, так і від кожного з них окремо, причому як повністю, так і в частині боргу. Спадкоємець, який виконав спільне зобов'язання, має [[Право зворотної вимоги до винної особи (регрес)|право пред'явити зворотну вимогу (регрес)]] до кожного з решти боржників у рівній частці ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page стаття 544 ЦК України]).

=== Форма задоволення вимог кредитора ===
За загальним правилом вимоги кредитора задовольняються спадкоємцями у грошовій формі шляхом одноразового платежу, причому кредитор вправі наполягати на виконанні зобов'язання за рахунок спадкового майна саме цим способом, а при відмові спадкоємця - звернутися до суду за захистом своїх прав. Проте у деяких випадках (зокрема, у разі, коли змістом невиконаного спадкодавцем зобов'язання є не сплата грошей, а виконання певних дій, надання послуг тощо) кредитор більше заінтересований у виконанні зобов'язання саме у тій формі, у якій воно існувало за життя спадкодавця. Тому договором між спадкоємцем, частка якого обтяжена зобов'язанням, і кредитором може бути передбачений інший спосіб і порядок виконання зобов'язання.

=== Особливості спадкування кредитних зобов’язань ===
Відповідно до пункту 32 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0005740-12#Text Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин»] спадкоємці несуть зобов'язання погасити нараховані відсотки і неустойку тільки в тому випадку, якщо вони вчинені позичальникові за життя. Інші нараховані зобов'язання фактично не пов'язані з особою позичальника і не можуть присуджуватися до сплати спадкоємцями. Це роз’яснення встановлює виняток із загального правила, передбаченого [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 частиною першою статті 1282 ЦК України].

При цьому слід враховувати, що згідно з положенням [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 частини другої статті 1231 ЦК України] до спадкоємця переходить обов'язок сплатити неустойку (штраф, пеню) за умови, що:
* судом було прийнято рішення з призначенням певної суми до виплати кредитору;
* боржник (спадкодавець) не виконав такого рішення суду.

Тому слід ретельно перевірити, чи мало місце пред’явлення кредиторами вимог до спадкодавця щодо погашення боргу за його життя, чи були додатково нараховані до суми боргу відсотки та чи було рішення суду про стягнення неустойки зі спадкодавця за його життя.

Крім того, право вимоги кредиторів до спадкоємця та обов’язок спадкоємця задовольнити такі вимоги в межах прийнятої спадщини не встановлюють солідарність зобов’язання. Кожен кредитор виступає окремо, і задоволення спадкоємцем вимог одного з них у повному обсязі за рахунок прийнятого у спадщину майна фактично може позбавити інших кредиторів можливості задовольнити свої вимоги.

Проте нерідко кредитор для стягнення заборгованості за кредитним договором застосовує усі можливі методи стягнення – як позасудові, так і судові. Такими методами є ігнорування факту смерті позичальника, стягнення заставного майна, у тому числі і з майнового поручителя, вчинення [[Вчинення нотаріусами виконавчих написів|виконавчих написів]] на [[Договір іпотеки|договорах іпотеки]], позови до суду з вимогою повернення чи дострокового повернення заборгованості. Часто банки застосовують кілька таких дій водночас. Необхідно звернути увагу, що правовідносини за кредитним договором припиняються лише після погашення вимог кредитора.

Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов’язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених частиною другою [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page20 статті 625 Цивільного кодексу України], оскільки зобов’язання залишається невиконаним належним чином відповідно до вимог [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page20 стаетй 526, 599 Цивільного кодексу України]. Отже, вже після рішення суду, якщо спадкоємець не здійснює погашення заборгованості, на нього можуть бути нараховані інфляційні втрати і 3% річних.

Поручитель приймає на себе зобов'язання відповідати за виконання кредитного договору за боржника ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 статті 553 - 554 ЦК України]), а також за будь-якого боржника в разі переводу боргу чи смерті боржника, якщо таке зазначено у [[Договір поруки|договорі поруки]].
Відповідно до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 статті 523 ЦК України] порука або застава, встановлена іншою особою, припиняється після заміни боржника, якщо поручитель або заставодавець не погодився забезпечувати виконання зобов'язання новим боржником, а згідно зі статтею 607 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ЦК України] зобов'язання припиняється неможливістю його виконання у зв'язку з обставиною, за яку жодна зі сторін не відповідає.
Таким чином, на поручителів може бути покладено відповідальність за порушення боржником обов'язку щодо виконання зобов'язання за кредитним договором у випадку смерті позичальника лише за наявності у позичальника правонаступника, який прийняв спадщину, та згоди поручителя відповідати за будь-якого нового боржника, зафіксоване в тому числі у договорі поруки.

У разі смерті поручителя (крім випадків майнової поруки), враховуючи положення [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page20 статті 607], частини першої [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page20 статті 608 ЦК України], а також сутності поруки як особистого зобов'язання відповідати за належне виконання основного зобов'язання, <u>спадкоємці поручителя не є солідарними боржниками</u> за кредитним договором.

У разі переходу права власності на предмет іпотеки від іпотекодавця до третьої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, слід враховувати, що іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статусу іпотекодавця, має всі його права і несе всі його обов'язки за іпотечним договором у тому обсязі й на тих самих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/898-15 стаття 23 Закону України "Про іпотеку"]). Проте якщо право власності на предмет іпотеки переходить до спадкоємця фізичної особи - іпотекодавця, який є відмінним від боржника, такий спадкоємець не несе відповідальності перед іпотекодержателем за виконання основного зобов'язання, але в разі його порушення боржником він відповідає за задоволення вимог іпотекодержателя в межах вартості предмета іпотеки. Якщо боржник та іпотекодавець - одна й та сама особа, то після її смерті до спадкоємця переходять не лише права та обов'язки іпотекодавця, а й обов'язки за основним зобов'язанням у межах вартості спадкового майна.

Отже, правила [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 статті 1281 ЦК України] щодо строку пред'явлення кредитором спадкодавця вимог до спадкоємців не застосовуються до зобов'язань, забезпечених іпотекою.

== Альтернативне задоволення вимог кредиторів ==
Слід звернути увагу на питання про можливість альтернативного задоволення вимог кредиторів, коли фактично спадщина прийнята, але свідоцтво про право на нерухоме майно ще не оформлене (частина перша статті 1297 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ЦК України]). Судова практика ще не встановила можливість стягнення зі спадкоємців еквівалента вартості успадкованого майна.

Якщо ж спадкоємець не бажає задовольняти вимогу кредитора шляхом реалізації успадкованого нерухомого майна, можна скористатися альтернативним способом – задовольнити таку вимогу в грошовому еквіваленті. Таке задоволення вимоги кредитора можна реалізувати шляхом:

* укладення з кредитором мирової угоди, за якою спадкоємець повертає кредитору суму боргу в грошовому еквіваленті, виходячи з оціночної вартості успадкованого нерухомого майна, що підтверджується висновком експертної установи;
* оформлення нотаріально завіреної заяви (про проведення розрахунку), а саме про те, що кредитор отримав від спадкоємця грошову суму, яка відповідає сумі позовних вимог у відповідній справі, визнає належне виконання спадкоємцем боргового зобов’язання та відмовляється від позову.

Але навіть задовольнивши в такий спосіб інтереси одного кредитора, спадкоємець не застрахований від того, що інші кредитори в майбутньому не звернуться до нього з вимогами про виконання кредитних зобов’язань. За такої ситуації основними інструментами захисту інтересів спадкоємця буде рішення суду, мирова угода, квитанція про перерахування суми боргу кредитору та висновок експертної установи щодо оціночної вартості нерухомості, прийнятої у спадщину. Якщо грошова сума, еквівалентна вартості прийнятого у спадщину нерухомого майна, була повністю перерахована кредитору для погашення суми боргу, то задоволення вимог інших кредиторів, керуючись [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page20 частиною другою статті 1282 ЦК України], буде неможливим. Якщо ж спадкоємець сплатив частину зазначеної грошової суми для повного погашення боргу перед кредитором, то наступні кредитори можуть пред’являти вимоги лише в межах вартості спадкового майна, яке залишилося.
Важливо пам’ятати, що кожна особа, приймаючи спадщину чи за [[Спадкування за законом|законом]], чи за [[Спадкування за заповітом|заповітом]], має [[Відмова від прийняття спадщини|право відмовитись]] від неї, щоб уникнути судової тяганини щодо задоволення вимог кредиторів.

== Див. також ==
* [[Оформлення права на спадщину]]
* [[Прийняття спадщини. Визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини]]
* [[Відмова від прийняття спадщини]]
* [[Порядок задоволення спадкоємцями вимог кредитора спадкодавця]]
[[Категорія:Спадкове право]]
[[Категорія:Позика, кредит, банківський вклад]]