Перегляд вихідного коду сторінки Умови та порядок звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з примиренням винного з потерпілим

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України] 
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України]
== Умови звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з примиренням винного з потерпілим ==
Особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень, пов’язаних з корупцією, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 стаття 46 Кримінального кодексу України] (далі - КК України).

'''Підставою цього виду звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов'язкова сукупність таких умов, як:'''
* особа вчинила кримінальне правопорушення вперше;
* кримінальне правопорушення належить до кримінальних проступків або нетяжких злочинів у випадку вчинення злочину з необережності;
* особа, яка вчинила такий злочин, примирилася з потерпілим;
* особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду. 
'''[[Кримінальні проступки: поняття, їх місце в класифікації та порядок досудового розслідування|Кримінальним проступком]]''' є передбачене [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України] діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов’язане з позбавленням волі (частина друга статті 12 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України]).

'''Нетяжким злочином''' є передбачене [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України] діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше п’яти років ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 частини четверта статті 12 КК України]).

Відповідно до примітки до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 статті 45 КК України] <u>корупційними кримінальними правопорушеннями вважаються злочини, вчинені шляхом зловживання службовим становищем</u>, передбачені наступними статтями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 КК України]:
# [[Привласнення, розтрата або заволодіння майном шляхом зловживання службовим становищем, відмінність від інших майнових злочинів|Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем]] (стаття 191);
# Викрадення, привласнення, вимагання вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових речовин чи радіоактивних матеріалів або заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживанням службовим становищем (стаття 262);
# Викрадення, привласнення, вимагання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів чи заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем (стаття 308);
# Викрадення, привласнення, вимагання прекурсорів або заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем (стаття 312);
# Викрадення, привласнення, вимагання обладнання, призначеного для виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, чи заволодіння ним шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем та інші незаконні дії з таким обладнанням (стаття 313);
# Порушення встановлених правил обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів (стаття 320);
# Викрадення, привласнення, вимагання документів, штампів, печаток, заволодіння ними шляхом шахрайства чи зловживання службовим становищем або їх пошкодження (стаття 357);
# Викрадення, привласнення, вимагання військовослужбовцем зброї, бойових припасів, вибухових або інших бойових речовин, засобів пересування, військової та спеціальної техніки чи іншого військового майна, а також заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем (стаття 410).
Також, <u>корупційними злочинам є кримінальні правопорушення</u>, передбачені такими статтями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 КК України], як:
# Нецільове використання бюджетних коштів, здійснення видатків бюджету чи надання кредитів з бюджету без встановлених бюджетних призначень або з їх перевищенням (стаття 210);
# Підкуп працівника підприємства, установи чи організації (стаття 354);
# Зловживання владою або службовим становищем (стаття 364);
# Зловживання повноваженнями службовою особою юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми (стаття 364<sup>1</sup>);
# [[Зловживання повноваженнями особами, які надають публічні послуги]] (стаття 365<sup>2</sup>);
# [[Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою]] (стаття 368);
# [[Відповідальність за незаконне збагачення|Незаконне збагачення]] (стаття 368<sup>2</sup>);
# Підкуп службової особи юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми (стаття 368<sup>3</sup>);
# Підкуп особи, яка надає публічні послуги (стаття 368<sup>4</sup>);
# Пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі (стаття 369);
# Зловживання впливом (стаття 369<sup>2</sup>).
== Відшкодування (компенсація) шкоди у кримінальному провадженні, цивільний позов ==
Підозрюваний, обвинувачений, а також за його згодою будь-яка інша фізична чи юридична особа має право на будь-якій стадії кримінального провадження відшкодувати шкоду, завдану потерпілому, територіальній громаді, державі внаслідок кримінального правопорушення. Шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Шкода, завдана потерпілому внаслідок кримінального правопорушення, компенсується йому за рахунок Державного бюджету України у випадках та в порядку, передбачених законом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 стаття 127 Кримінального процесуального кодексу України] (далі - КПК України).

Особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження <u>до початку судового розгляду</u> пред’явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

На захист інтересів неповнолітніх осіб та осіб, визнаних у встановленому законом порядку недієздатними чи обмежено дієздатними, цивільний позов може бути пред’явлений їхніми законними представниками. Цивільний позов може бути поданий прокурором у випадках, встановлених законом, також в інтересах громадян, які через недосягнення повноліття, недієздатність або обмежену дієздатність неспроможні самостійно захистити свої права ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 стаття 128 КПК України]).

Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв’язку з цивільним позовом, цим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України] не врегульовані, до них застосовуються норми [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Цивільного процесуального кодексу України] за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства. Особа, яка не пред’явила цивільного позову в кримінальному провадженні, а також особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред’явити його в порядку [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі|цивільного судочинства]].

Ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів [[Примусові заходи медичного характеру: умови та порядок застосування|медичного]] або виховного характеру, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому. У разі встановлення відсутності події кримінального правопорушення суд відмовляє в позові.

У разі виправдання обвинуваченого за відсутності в його діях складу кримінального правопорушення або його непричетності до вчинення кримінального правопорушення, а також у випадках, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 частиною першою статті 326 КПК України], суд залишає позов без розгляду ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 частина третя статті 129 КПК України]).
== Порядок кримінального провадження у зв’язку з примиренням винного з потерпілим ==
У кримінальному провадженні може бути укладено такий вид угоди, як '''угода''' про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 пункт 1 частини першої статті 468 КПК України]).

'''Потерпілим''' у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди. Права і обов’язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого.

Потерпілому вручається пам’ятка про процесуальні права та обов’язки особою, яка прийняла заяву про вчинення кримінального правопорушення. Потерпілим є також особа, яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдана шкода і у зв’язку з цим вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 стаття 55 КПК України]).

'''<u>Детальніше див.:</u>''' [[Визнання особи потерпілою, її права та обов’язки]]

'''Підозрюваним''' є особа, якій у порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 статтями 276-279 КПК України], повідомлено про [[Повідомлення про підозру|підозру]], особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України] для вручення повідомлень.

'''Обвинуваченим (підсудним)''' є особа, обвинувальний акт щодо якої переданий до суду в порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 статтею 291 КПК України] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 стаття 42 КПК України]).

Угода про примирення може бути укладена <u>за ініціативою потерпілого, підозрюваного або обвинуваченого</u>. Домовленості стосовно угоди про примирення можуть проводитися самостійно потерпілим і підозрюваним чи обвинуваченим, захисником і представником або за допомогою іншої особи, погодженої сторонами кримінального провадження (крім слідчого, прокурора або судді).

Угода про примирення у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, пов’язаних з [[Кримінальна відповідальність за вчинення домашнього насильства|домашнім насильством]], може бути укладена лише <u>за ініціативою потерпілого, його представника або законного представника</u>.

Угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо [[Кримінальні проступки: поняття, їх місце в класифікації та порядок досудового розслідування|кримінальних проступків]], нетяжких злочинів та у [[Кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення|кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення]]. Укладення угоди про примирення у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв’язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, не допускається.

<u>Укладення угоди про примирення може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.</u>

У разі недосягнення згоди щодо укладення угоди факт її ініціювання і твердження, що були зроблені з метою її досягнення, не можуть розглядатися як відмова від обвинувачення або як визнання своєї винуватості.

Слідчий, прокурор зобов’язані проінформувати підозрюваного та потерпілого про їхнє право на примирення, роз’яснити механізм його реалізації та не чинити перешкод в укладенні угоди про примирення. У разі якщо кримінальне провадження здійснюється щодо кількох осіб, які підозрюються чи обвинувачуються у вчиненні одного або кількох кримінальних правопорушень, і згода щодо укладення угоди досягнута не з усіма підозрюваними чи обвинуваченими, угода може бути укладена з одним (кількома) з підозрюваних чи обвинувачених. Кримінальне провадження щодо особи (осіб), з якими досягнуто згоди, підлягає виділенню в окреме провадження. У разі якщо в кримінальному провадженні беруть участь кілька потерпілих від одного кримінального правопорушення, угода може бути укладена та затверджена <u>лише з усіма потерпілими</u>.

У разі якщо в кримінальному провадженні беруть участь кілька потерпілих від різних кримінальних правопорушень, і згода щодо укладення угоди досягнута не з усіма потерпілими, угода може бути укладена з одним (кількома) з потерпілих. Кримінальне провадження щодо особи (осіб), яка досягла згоди, підлягає виділенню в окреме провадження (стаття 469 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).

В угоді про примирення зазначаються її сторони, формулювання підозри чи обвинувачення та його правова кваліфікація із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, істотні для відповідного кримінального провадження обставини, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, строк її відшкодування чи перелік дій, не пов’язаних з відшкодуванням шкоди, які підозрюваний чи обвинувачений зобов’язані вчинити на користь потерпілого, строк їх вчинення, узгоджене покарання та згода сторін на його призначення або на призначення покарання та [[Звільнення від відбування покарання з випробуванням|звільнення від його відбування з випробуванням]], наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені статтею 473 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України], наслідки невиконання угоди. В угоді зазначається дата її укладення та вона скріплюється підписами сторін (стаття 471 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).

<u>Наслідком укладення та затвердження угоди про примирення є:</u>
# для підозрюваного чи обвинуваченого - обмеження права оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 і 424 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України] та відмова від здійснення прав, передбачених пунктом 1 частини четвертої статті 474 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України];
# для потерпілого - обмеження права оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 і 424 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України] та позбавлення права вимагати в подальшому притягнення особи до кримінальної відповідальності за відповідне кримінальне правопорушення і змінювати розмір вимог про відшкодування шкоди (стаття 473 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).
Якщо угоди досягнуто під час досудового розслідування, обвинувальний акт з підписаною сторонами угодою невідкладно надсилається до суду. Прокурор має право відкласти направлення до суду обвинувального акта з підписаною сторонами угодою до отримання висновку експерта або завершення проведення інших слідчих дій, необхідних для збирання та фіксації доказів, які можуть бути втрачені зі спливом часу, або які неможливо буде провести пізніше без істотної шкоди для їх результату у разі відмови суду в затвердженні угоди.

=== Розгляд угоди про примирення судом ===
Розгляд щодо угоди проводиться судом під час [[Підготовче засідання у кримінальному процесі|підготовчого судового засідання]] за обов’язкової участі сторін угоди з повідомленням інших учасників судового провадження. Відсутність інших учасників судового провадження не є перешкодою для розгляду. Якщо угоди досягнуто під час судового провадження, суд невідкладно зупиняє проведення процесуальних дій і переходить до розгляду угоди.
Перед ухваленням рішення про затвердження угоди про визнання винуватості <u>суд під час судового засідання повинен з’ясувати в обвинуваченого, чи цілком він розуміє:</u>

* що він має право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов’язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, а він має такі права:

# мовчати, і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення;
# мати захисника, у тому числі на отримання правової допомоги безоплатно у порядку та випадках, передбачених законом, або захищатися самостійно;
# допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь;

* наслідки укладення та затвердження угод, передбачені статтею 473 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України];
* характер кожного обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим;
* вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом (частина четверта статті 474 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]).

Перед прийняттям рішення про затвердження угоди про примирення суд під час судового засідання повинен з’ясувати в обвинуваченого, чи цілком він розуміє:

* що він має право на справедливий судовий розгляд, під час якого сторона обвинувачення зобов’язана довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, а він має такі права:

# мовчати, і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення;
# мати захисника, у тому числі на отримання правової допомоги безоплатно у порядку та випадках, передбачених законом, або захищатися самостійно;
# допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь;

* наслідки укладення та затвердження угод, передбачені статтею 473 Кримінального процесуального кодексу України;
* характер кожного обвинувачення;
* вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом (частина п'ята статті 474 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]).

Крім того, перед прийняттям рішення про затвердження угоди про примирення суд під час судового засідання повинен з’ясувати у потерпілого, чи цілком він розуміє наслідки затвердження угоди, передбачені статтею 473 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України].

Суд зобов’язаний переконатися у судовому засіданні, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Для з’ясування добровільності укладення угоди у разі необхідності суд має право витребовувати документи, у тому числі скарги підозрюваного чи обвинуваченого, подані ним під час кримінального провадження, та рішення за наслідками їх розгляду, а також викликати в судове засідання осіб та опитувати їх.

Суд перевіряє угоду на відповідність вимогам [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України] та/або закону. 

'''Суд відмовляє в затвердженні угоди, якщо:'''

# умови угоди суперечать вимогам [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України] та/або закону, в тому числі допущена неправильна правова кваліфікація кримінального правопорушення, яке є більш тяжким ніж те, щодо якого передбачена можливість укладення угоди;
# умови угоди не відповідають інтересам суспільства;
# умови угоди порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб;
# існують обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, або сторони не примирилися;
# очевидна неможливість виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов’язань;
# відсутні фактичні підстави для визнання винуватості (частина сьома статті 474 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]).

У такому разі досудове розслідування або судове провадження продовжуються у загальному порядку.

<u>Повторне звернення з угодою в одному кримінальному провадженні не допускається</u> (стаття 474 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).

Якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює '''вирок''', яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання. Вирок на підставі угоди повинен відповідати загальним вимогам до обвинувальних вироків з урахуванням особливостей, передбачених частиною третьою статті 475 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України].

Мотивувальна частина вироку на підставі угоди має містити: формулювання обвинувачення та статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, яка передбачає кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачувалася особа; відомості про укладену угоду, її реквізити, зміст та визначена міра покарання; мотиви, з яких суд виходив при вирішенні питання про відповідність угоди вимогам Кримінального процесуального кодексу України та закону і ухваленні вироку, та положення закону, якими він керувався.

У резолютивній частині вироку на підставі угоди повинно міститися рішення про затвердження угоди із зазначенням її реквізитів, рішення про винуватість особи із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, рішення про призначення узгодженої сторонами міри покарання за кожним з обвинувачень та остаточна міра покарання, а також інші відомості, передбачені статтею 374 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]. Вирок на підставі угоди може бути оскаржений у порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України], з підстав, передбачених статтею 394 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України] (стаття 475 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).

=== Наслідки невиконання угоди про примирення ===
У разі невиконання угоди про примирення або про визнання винуватості потерпілий чи прокурор відповідно мають право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з '''клопотанням''' про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, може бути подано <u>протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності</u> за вчинення відповідного кримінального правопорушення та розглядається в судовому засіданні за участю сторін угоди з повідомленням інших учасників судового провадження. Відсутність інших учасників судового провадження не є перешкодою для судового розгляду. 
Суд своєю ухвалою скасовує вирок, яким затверджена угода, якщо особа, яка звернулася з відповідним клопотанням, доведе, що засуджений не виконав умови угоди. Наслідком скасування вироку є призначення судового розгляду в загальному порядку або направлення матеріалів провадження для завершення досудового розслідування в загальному порядку, якщо угода була ініційована на стадії досудового розслідування.

Ухвала про скасування вироку, яким була затверджена угода, або про відмову у скасуванні вироку може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Умисне невиконання угоди є підставою для притягнення особи до відповідальності, встановленої законом (стаття 476 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України])
[[Категорія:Кримінальне право]]
[[Категорія:Кримінальне процесуальне право]]
[[Категорія:Правоохоронні органи]]