Перегляд вихідного коду сторінки Юридичний факт запровадження карантину як форс-мажор

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15 Господарський кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/671/97-вр Закон України "Про торгово-промислові палати в Україні"] 
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/211-2020-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2"] 
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/392-2020-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 року № 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів"] 
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/641-2020-%D0%BF#n5 Постанова Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 року № 641 "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2"] 
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1236-2020-%D0%BF#n5 Постанова Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року № 1236 "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2"] 
== Загальні положення ==
Українське законодавство визначає форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), як надзвичайні та невідворотні обставини, що об’єктивно унеможливлюють виконання зобов’язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов’язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами.  

'''<u>Детальніше див.:</u>''' [[Форс-мажор]] 

Визначення форс-мажору закріплене в декількох нормативно-правових актах. Однак оскільки лише торгово-промислові палати України (ТПП) віднесені законодавством України до органів, наділених повноваженнями засвідчувати форс-мажор, то логічно буде застосовувати визначення форс-мажору, яким керуватиметься ТПП при його засвідченні. Гостра респіраторна хвороба COVID-19, спричинена коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19) сам собою не є форс-мажором. Ним є '''''карантин''''', введений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/211-2020-%D0%BF постановою Кабінету МІністрів України від 11 березня 2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2]"'''.''' Не є форс-мажорними обставинами: відсутність грошових коштів (з будь-якої причини), зростання курсу валют, криза, дефолт, відсутність товарів на ринку, а також порушення зобов'язань контрагентами. 

Незважаючи на те, що карантин віднесений до переліку форс-мажорних обставин, це не означає автоматичне звільнення суб’єктів господарювання від відповідальності. Вони мають довести, що порушення зобов’язання (умов договору) сталося внаслідок запроваджених обмежень.

Порядок звернення (регламент), строки видачі сертифікатів, орієнтовний перелік документів, [https://ucci.org.ua/press-center/ucci-news/protsedura-zasvidchennia-fors-mazhornikh-obstavin-z-28-02-2022 зразки заяв] тощо перебувають у вільному доступі на веб-порталі ТПП.

Форс-мажор засвідчуються за кожним окремо зобов’язанням (договором, окремим податковим, іншим зобов’язанням чи обов’язком), і тягар доведення виникнення, існування та впливу таких обставин для конкретного обов’язку лежить саме на заявнику. ТПП самостійно не здійснює збір доказів, але може в процесі розгляду вимагати подання оригіналів документів для огляду, додаткових відомостей, документів, пояснень тощо.

Оскільки непереборною силою є надзвичайні та невідворотні обставини, які об’єктивно унеможливлюють виконання зобов’язань ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/671/97-%D0%B2%D1%80 стаття 14<sup>1</sup> Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні"]), можна розраховувати на звільнення від відповідальності, якщо дійсно неможливо виконати обов’язки, і така об’єктивна неможливість зумовлена заборонами, які зазначені у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/211-2020-%D0%BF#Text постанові Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2"].
== Засвідчення карантину як форс-мажору ==
Законодавство України визначає лише одну систему організацій, які можуть засвідчувати форс-мажор «за замовчуванням» (тобто, без вказівки про це в договорі) – це торгово-промислові палати. Вказану систему органів складають ТПП України та 25 регіональних ТПП (24 обласних та міста Києва).

Водночас, законодавець не передбачив, що єдиним належним та достатнім документом на засвідчення форс-мажорних обставин в умовах пандемії є сертифікат ТПП України (як, наприклад, це передбачено статтею 10 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1669-18#Text Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції"] стосовно підтвердження настання форс-мажору на території проведення АТО).

Такий '''сертифікат''' треба отримувати на кожен договір, щодо якого виникли форс-мажорні обставини чи кожне окреме зобов'язання перед державними органами.

Сертифікат не видається будь-кому за першим зверненням і для його отримання підприємець має довести, що він не може виконати свій обов'язок саме через дію карантину.

За отримання сертифікату справляється плата. Суб'єкти малого підприємництва отримують сертифікат безкоштовно. Якщо ТПП України відмовила у видачі сертифікату про настання форс-мажорних обставин, заявник може повернути сплачені кошти, звернувшись з відповідною заявою.

Відповідно до законодавства України та міжнародної практики до форс-мажору не відносяться: відсутність необхідних коштів або відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язань; недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника.

Сторона не може посилатися на форс-мажорні обставини, які існували на момент укладання договору та які можна було передбачити.

Тож сторони за домовленістю між собою можуть встановити, що належним та достатнім доказом існування форс-мажорних обставин є власне рішення Кабінету Міністрів України та органів на місцях про запровадження карантинних заходів. У такому разі звернення до ТПП за засвідченням форс-мажору вже не буде необхідністю.
== Залучення ТПП ==
Значною перевагою звернення саме до ТПП за засвідченням форс-мажору є те, що видання сертифікату ТПП можливе лише за '''встановлення нею причинно-наслідкового зв’язку між форс-мажором і невиконанням суб’єктом господарювання договірних зобов’язань'''. Відтак наявність сертифікату ТПП є вагомим аргументом на користь існування такого причинно-наслідкового зв’язку, що значно полегшує задачу для зацікавленої особи. Адже в разі виникнення спірної ситуації самого лише документу про фіксацію обставини непереборної сили буде недостатньо - потрібно буде доводити, що саме і виключно така обставина спричинила неможливість виконання суб’єктом господарювання обов’язків за договором.

Такі критерії прямо передбачені визначенням форс-мажору та були неодноразово визначені українськими судами.

Так, введення карантину Кабінетом Міністрів України через COVID-19 може звільняти від відповідальності, якщо компанія доведе:
# наявність обставин непереборної сили;
# їхній надзвичайний характер;
# неможливість попередити за даних умов завдання шкоди;
# причинний зв'язок між обставинами та неможливістю виконання зобов’язання.
Інакше кажучи, у будь-якому разі, компанія, виправдовуючи свою неспроможність поставити товар, виконати роботи, сплатити заробітну плату або податки, матиме довести, що така неспроможність справді існує та обумовлена обмежувальними карантинними заходами, запровадженими через COVID-19.

Слід пам’ятати що в контрактах – у положеннях про форс-мажор – можуть міститись інші критерії, правила та вимоги, які можуть бути м’якшими чи жорсткішими за загальні правила.

Зазвичай, сертифікат ТПП є достатнім та належним доказом, адже вказівка саме на ТПП міститься у більшості українських договорів. Однак, суди можуть критично поставитись до такого сертифікату та вдатись в дослідження фактичних обставин справи. Також існує варіант встановити такі обставини в судовому процесі або ж сторони можуть добровільно погодити наявність таких обставин (якщо по іншу сторону зобов’язання не виступає державний орган).

У випадку з тимчасово окупованими територіями можливість українських судів вдаватись до таких дій була мінімізована, адже Верховна Рада Україна чітко визначила, що єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує форс-мажор через проведення антитерористичної операції є сертифікат ТПП ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1669-18#Text стаття 10 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції»]).

Тобто, наявність такого сертифіката не у всіх випадках буде належним і достатнім доказом наявності форс-мажору. Замість цього, компаніям слід в першу чергу керуватися положенням контрактів щодо форс-мажору.
== Уникнення ризику невизнання форс-мажору ==
Якщо ж контракт все-таки передбачає отримання сертифікату ТПП, процедура отримання такого висновку, вимоги до заяви, перелік необхідних документів, а також обставини, які не вважаються форс-мажором, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0044571-14#Text Регламентом засвідчення Торгово-промислової палати України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженим Рішення Президії ТПП України від 18 грудня 2014 року № 44(5)] (далі - Регламент ТПП). Важливо, що рішення в такому випадку приймає ТПП, маючи доволі широкі можливості для інтерпретацій тих чи інших фактів та договірних положень про форс-мажор.

Слід також звернути увагу, що [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0044571-14#Text Регламент ТПП] чітко визначає, що фінансова та економічна криза, дефолт, зростання офіційного та комерційного курсів іноземної валюти до національної валюти, недодержання/порушення своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів не вважаються форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили).

Слід також пам’ятати, що якщо контракт регулюється іноземним правом (це актуально для зовнішньоекономічних договорів), то питання форс-мажору регулюватиметься законодавством відповідної іноземної держави, яке може містити інші правила.

За таких обставин, для уникнення додаткових ризиків для бізнесу необхідно розглядати кожну конкретну ситуацію та намагатись мінімізувати порушення або невиконання зобов’язання через введення карантину у зв’язку з COVID-19. Також треба звертатись до ТПП для отримання сертифікату чи отримувати довідку у інший спосіб, визначений контрактом. 
== Захист від недобросовісних контрагентів ==
Для убезпечення підприємства від недобросовісного контрагента необхідно передбачити у договорі:

# ''жорсткі строки для повідомлення про настання форс-мажорних обставин'' (наприклад, контрагент має повідомити про настання критичних обставин якомога швидше, протягом одного-двох днів);
# ''конкретне визначення способу підтвердження настання таких обставин та строків, протягом яких таке підтвердження має бути надано'' – джерелом такого підтвердження (сертифікату, довідки) має бути організація, яка викликає беззаперечну довіру та має бездоганну репутацію. Також важливо, щоб таке підтвердження було надано якомога раніше;
# ''доведення фактичного причинно-наслідкового зв’язку між форс-мажорними обставинами, що настали, та дійсною неможливістю виконати своє зобов’язання'' – метою цієї умови є виключити можливість посилання на обставину, яка може й є форс-мажорною, але не унеможливлює виконання договірних зобов’язань. Контрагент має довести, що він не може виконати обіцяне за договором. Ці положення можуть містити додаткові компоненти, наприклад зобов’язання докласти зусиль щодо виконання зобов’язання іншим способом або хоча би частково;
# правило про те, що у разі дійсного настання форс-мажорних обставин, що не дозволяють виконати зобов’язання за договором, ''таке зобов’язання спочатку має бути відстрочене або розстрочене на розумний строк'', і тільки якщо такі обставини зберігатимуться тривалий час – зобов’язання може бути припинено через форс-мажор.

В будь-якому разі, для кожного договору можуть бути підібрані свої формулювання і положення, залежно від обставин і потреб. Такі положення як мінімум гарантують, що недобросовісного простроченого контрагента можна буде притягнути до відповідальності згодом. 
== Застосування форс-мажора у правовідносинах договору оренди ==
Фінансові складнощі орендаря, загалом, не є форс-мажором, навіть коли вони виникли через невідворотні та непередбачувані обставини, а отже орендар не звільняється від зобов’язання платити орендну плату саме через форс-мажор, якщо тільки це не такий форс-мажор, який позбавив його технічних засобів здійснювати грошові перекази, наприклад, зупинка банківської системи

Однак, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 частини шостої статті 762 Цивільного кодексу України] ''наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає''.

Що ж до випадку, коли орендар продовжує користуватись приміщенням, але, вимушеним чином, в обмеженому режимі (наприклад, заклад харчування, що мусить бути зачиненим для відвідувачів, втім виконує замовлення на доставку) – орендар може скористатись іншим правом: ''вимагати зменшення плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість користування майном істотно зменшилася'' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 частина четверта статті 762 Цивільного кодексу України]).
== Судова практика ==
* П[https://reyestr.court.gov.ua/Review/72201251 останова Верховного Суду від 14 лютого 2018 року у справі № 926/2343/16]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/73354719 постанова Верховного Суду від 11 квітня 2018 року у справі № 904/4470/16]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/81785469 Постанова Верховного Суду від 14 травня 2019 року у справі № 904/1224/18]
[[Категорія:Договірне (зобов’язальне) право]]
[[Категорія:Господарське право]]