Перегляд вихідного коду сторінки Відповідальність за створення злочинної організації, керівництво такою організацією або участь у ній

==Нормативна база==
#[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]<br>
#[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України]<br>
#[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3341-12 Закон України «Про  організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю»]<br>
#[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0013700-05 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 № 13 «Про практику розгляду судами справ про злочини, вчинені стійкими злочинними об’єднаннями»]<br>
==Загальне законодавчо визначене поняття злочинної організації та її складових==
===Визначення поняття===
Злочин визнається вчиненим злочинною організацією, якщо він скоєний стійким ієрархічним об’єднанням декількох осіб (п’ять і більше), члени якого або структурні частини якого за попередньою змовою зорганізувалися для спільної діяльності з метою безпосереднього вчинення тяжких або особливо тяжких злочинів учасниками цієї організації, або керівництва чи координації злочинної діяльності інших осіб, або забезпечення функціонування як самої злочинної організації, так і інших злочинних груп (частина 4 статті 28 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України], частина 10 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0013700-05 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 № 13 «Про практику розгляду судами справ про злочини, вчинені стійкими злочинними об’єднаннями»]).<br>
Злочин визнається таким, що вчинений групою осіб, якщо у ньому брали участь декілька (два або більше) виконавців без попередньої змови між собою.
Злочин визнається вчиненим за попередньою змовою групою осіб, якщо його спільно вчинили декілька осіб (дві або більше), які заздалегідь, тобто до початку злочину, домовилися про спільне його вчинення.
Злочин визнається вчиненим організованою групою, якщо в його готуванні або вчиненні брали участь декілька осіб (три і більше), які попередньо зорганізувалися у стійке об’єднання для вчинення цього та іншого (інших) злочинів, об’єднаних єдиним планом з розподілом функцій учасників групи, спрямованих на досягнення цього плану, відомого всім учасникам групи (частини 1-3 статті 28 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України]).<br>
Організатором є особа,  яка організувала вчинення злочину (злочинів) або керувала його (їх) підготовкою  чи вчиненням,  а  також  особа,  яка  утворила організовану групу або злочинну організацію чи керувала нею, або особа, яка забезпечувала фінансування  чи  організовувала приховування злочинної діяльності такої групи або організації (частина 3 статті 27 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України], частина 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0013700-05 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 № 13 «Про практику розгляду судами справ про злочини, вчинені стійкими злочинними об’єднаннями»]).<br>
Тяжким злочином є злочин, за який передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше двадцяти п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше десяти років.
Особливо тяжким злочином є злочин, за який передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі понад двадцять п’ять тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, позбавлення волі на строк понад десять років або довічного позбавлення волі (частини 4,5 статті 12 (частина 3 статті 27 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України]).<br>
==Кримінально-правова характеристика  створення злочинної організації==
===Об’єкт злочину:===
Об’єктом злочину є громадська безпека. Злочинні організації, оскільки вони створюються з метою вчинення злочинів, становлять потенційну загрозу для самих різноманітних правоохоронюваних інтересів.
===Об’єктивна сторона злочину визначена у наступних формах===
*створення злочинної організації; 
*керівництво злочинною організацією;
*участь у злочинній організації;
*участь у злочинах, вчинюваних такою організацією; 
*організація, керівництво чи сприяння зустрічі (сходці) представників злочинних організацій або організованих груп для розроблення планів і умов спільного вчинення злочинів, матеріального забезпечення злочинної діяльності чи координації дій об’єднань злочинних організацій або організованих груп
===Суб’єкт злочину===
Суб’єкт злочину загальний, тобто фізична осудна особа, яка вчинила злочин у віці, з якого відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України] може наставати кримінальна відповідальність.<br>
Особа віком від 14 до 16 років може нести відповідальність лише за окремі злочини, вчинені у складі злочинної організації, перелік яких визначений частиною 2 статті 22 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України.]
===Суб’єктивна сторона злочину===
Суб’єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом, тобто винна особа  усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння щодо створення злочинної організації, керування злочинною організацією, участі в злочинній  організації або  у вчиненні злочинів злочинною організацією, а також  передбачає, що його дії створюють загрозу громадській безпеці, і бажає настання таких наслідків.
==Кримінальна відповідальність за створення злочинної організації==
Створення злочинної організації з метою вчинення тяжкого чи особливо тяжкого злочину, а також керівництво такою організацією або участь у ній, або участь у злочинах, вчинюваних такою організацією, а також організація, керівництво чи сприяння зустрічі (сходці) представників злочинних організацій або організованих груп для розроблення планів і умов спільного вчинення злочинів, матеріального забезпечення злочинної діяльності чи координації дій об’єднань злочинних організацій або організованих груп –  карається позбавленням волі на строк від п’яти до дванадцяти років.<br>
Звільняється від кримінальної відповідальності особа, крім організатора або керівника злочинної організації, за вчинення злочину, передбаченого частиною першою цієї статті, якщо вона добровільно заявила про створення злочинної організації або участь у ній та активно сприяла її розкриттю.<br>
(стаття 255 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України]).
==Особливості кримінального процесу щодо злочину, передбаченого статтею 255 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України] «Створення злочинної організації»==
У виняткових невідкладних випадках, пов’язаних із врятуванням життя людей та запобіганням вчиненню тяжкого або особливо тяжкого злочину, передбаченого,  у тому числі розділом IX [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України] який починається із статті 255 «Створення злочинної організації»,  негласна слідча (розшукова) дія може бути розпочата до постановлення ухвали слідчого судді у випадках, передбачених цим Кодексом, за рішенням слідчого, узгодженого з прокурором, або прокурора. У такому випадку прокурор зобов’язаний невідкладно після початку такої негласної слідчої (розшукової) дії звернутися з відповідним клопотанням до слідчого судді.<br>
Виконання будь-яких дій з проведення негласної слідчої (розшукової) дії повинно бути негайно припинено, якщо слідчий суддя постановить ухвалу про відмову в наданні дозволу на проведення негласної слідчої (розшукової) дії. Отримана внаслідок такої негласної слідчої (розшукової) дії інформація повинна бути знищена в порядку, передбаченому статтею 255 цього Кодексу.<br>
(частини 1,3 статті 250 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінального процесуального кодексу України]).<br>
Протоколи щодо проведення негласних слідчих (розшукових) дій, аудіо- або відеозаписи, фотознімки, інші результати, здобуті за допомогою застосування технічних засобів, вилучені під час їх проведення речі і документи або їх копії можуть використовуватися в доказуванні на тих самих підставах, що і результати проведення інших слідчих (розшукових) дій під час досудового розслідування.<br>
Особи, які проводили негласні слідчі (розшукові) дії або були залучені до їх проведення, можуть бути допитані як свідки. Допит цих осіб може відбуватися із збереженням у таємниці відомостей про цих осіб та із застосуванням щодо них відповідних заходів безпеки, передбачених законом.<br>
У разі використання для доказування результатів негласних слідчих (розшукових) дій можуть бути допитані особи, з приводу дій або контактів яких проводилися такі дії. Такі особи повідомляються про проведення негласних слідчих (розшукових) дій тільки щодо них у строк, передбачений статтею 253 цього Кодексу, і в тому обсязі, який зачіпає їх права, свободи чи інтереси.<br>
(частини 1-3 статті 256 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінального процесуального кодексу України]).<br>
==Гарантії прав громадян та юридичних осіб під час здійснення заходів боротьби з організованою злочинністю==
Забороняється використання спеціальних підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю, їх співробітників, матеріально-технічних засобів для виконання завдань, не віднесених законами України до компетенції цих спеціальних підрозділів.<br>
Одержана спеціальними підрозділами по боротьбі з організованою злочинністю та їх співробітниками інформація, не пов’язана з вчиненням злочинів чи інших правопорушень з боку фізичних та юридичних осіб, не може використовуватися на шкоду правам та законним інтересам цих осіб.<br>
Документи та інші джерела, що містять таку інформацію, підлягають знищенню не пізніше шести місяців з дня їх одержання відповідним спеціальним органом по боротьбі з організованою злочинністю.
Фізичні та юридичні особи мають право в порядку, встановленому законодавством України, оскаржити до суду дії співробітників спеціальних підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю та інших органів, які вони вважають неправомірними.<br>
(частини 2-4 статті 22 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3341-12 Закону України «Про  організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю»]).<br>
==Обставини, на які вважається за доцільне звертати увагу при наданні безоплатної вторинної правової допомоги==
Стійкість  організованої  групи  та злочинної організації полягає в їх здатності забезпечити стабільність  і  безпеку  свого функціонування,  тобто ефективно протидіяти факторам, що можуть їх дезорганізувати, як внутрішнім (наприклад,  невизнання авторитету або   наказів   керівника,  намагання  окремих  членів  об’єднання відокремитись чи вийти з нього),  так  і  зовнішнім  (недотримання правил   безпеки   щодо  дій  правоохоронних  органів,  діяльність конкурентів  по  злочинному   середовищу   тощо).<br>
На   здатність об’єднання    протидіяти   внутрішнім   дезорганізуючим   факторам указують,  зокрема,  такі ознаки: стабільний склад, тісні стосунки між його учасниками,  їх централізоване підпорядкування, єдині для всіх  правила  поведінки,  а  також  наявність   плану   злочинної діяльності   і   чіткий   розподіл  функцій  учасників  щодо  його досягнення.<br>
Ознаками зовнішньої  стійкості  злочинної  організації можуть бути встановлення корупційних зв’язків в органах влади,  наявність каналів   обміну   інформацією  щодо  діяльності  конкурентів  по злочинному середовищу,  створення нелегальних (тіньових) страхових фондів  та  визначення  порядку їх наповнення й використання тощо.<br>
Набуття організованою групою  крім  ознак  внутрішньої  ще  й ознак  зовнішньої  стійкості (за наявності ієрархічної побудови та мети вчинення тяжких і  особливо  тяжких  злочинів),  як  правило, свідчить   про   те,  що  ця  група  трансформувалась  у  злочинну організацію.<br>
(частина 11 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0013700-05 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 № 13 «Про практику розгляду судами справ про злочини, вчинені стійкими злочинними об’єднаннями»]).<br>
Структура  злочинного  об’єднання  -  це  його  внутрішня 
побудова,  яка  визначається  відповідною  конфігурацією і змістом стійких зв’язків учасників об’єднання та  забезпечує  психологічну єдність і стабільність останнього.<br>
Ієрархічність злочинної      організації      полягає       у підпорядкованості  учасників  останньої  організатору і забезпечує певний  порядок  керування  таким  об’єднанням,  а  також   сприяє збереженню  функціональних  зв’язків та принципів взаємозалежності його учасників або  структурних  частин  при  здійсненні  спільної злочинної діяльності.<br>
(частина 12 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0013700-05 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 № 13 «Про практику розгляду судами справ про злочини, вчинені стійкими злочинними об’єднаннями»]).<br>
[[Категорія:Злочини]]