Реабілітація учасників бойових дій, осіб з інвалідністю внаслідок війни

Матеріал з WikiLegalAid
Ця консультація не перевірена досвідченим користувачем. Правова консультація не є офіційним роз'ясненням, носить інформаційний характер та не може безумовно застосовуватися в кожному конкретному випадку.

Нормативна база

Поняття та види реабілітації учасників бойових дій

Згідно пункту 19 частини першої статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» військовослужбовці (резервісти, військовозобов'язані, добровольці Сил територіальної оборони) Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовці військових прокуратур, особи рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейські, особи рядового, начальницького складу, військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, особи рядового і начальницького складу Державного бюро розслідувань, особи начальницького складу Національного антикорупційного бюро України, особи, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України визнаються учасниками бойових дій.

Сьогодні в українському суспільстві залишається актуальною тема повернення учасників АТО (ООС), військовослужбовців до життя після участі у бойових діях шляхом реабілітації.

Реабілітація учасників АТО (ООС) - це один із найважливіших напрямків діяльності органів державної влади щодо створення та реалізації програм соціального захисту бійців, збереження або відновлення фізичного та психологічного здоров’я учасників бойових дій, досягнення ними соціально-психологічного благополуччя.

До реабілітації можна віднести такі заходи:

  1. лікування (безкоштовне протезування, безкоштовні ліки та лікарські засоби);
  2. психологічна реабілітація (санаторно-курортне лікування).

Розроблення та впровадження державної стратегії в питаннях соціального захисту ветеранів АТО (ООС) покладено на Міністерство у справах ветеранів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері соціального захисту ветеранів війни.

Лікування учасників бойових дій

З моменту отримання відповідного статусу учасник бойових дій, особа з інвалідністю внаслідок війни, члени сімей загиблих учасників бойових дій набувають право на безкоштовні ліки та лікарські засоби.

В аптеках, при медичному закладі у якому було видано рецепт на лікування можна отримати безкоштовні ліки та лікарські засоби. У разі амбулаторного лікування особи, відпуск безоплатних ліків здійснюється за місцем проживання цієї особи. Необхідно зазначити, що особи, які мають право на пільговий відпуск ліків в період обслуговування їх у відомчих лікувально-профілактичних закладах можуть отримати безоплатні лікарські засоби у аптеках, закріплених за цими закладами.

При цьому з собою необхідно мати рецепт лікаря та ветеранське посвідчення.

Детальний перелік захворювань на лікування яких безоплатно видаються лікарські засоби за рецептами передбачено у додатку 2 до постанови Кабінету Міністрів України «Про впорядкування безоплатного та пільгового відпуску лікарських засобів за рецептами лікарів у разі амбулаторного лікування окремих груп населення та за певними категоріями захворювань»  від 17 серпня 1998 р. № 1303.

Варто пам'ятати, що безоплатний відпуск лікарських засобів провадиться лише у разі амбулаторного лікування основного захворювання, за яким хворому надано пільги.

Дане питання регулюється у відповідності до п.1 ст. 12,13,15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та постанови Кабінету Міністрів України від 17 серпня 1998 року № 1303 «Про впорядкування безоплатного та пільгового відпуску лікарських засобів за рецептами лікарів у разі амбулаторного лікування окремих груп населення та за певними категоріями захворювань»

Чинним законодавством України передбачено і те, що учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, члени сімей загиблих мають право на безкоштовне протезування. Слід вказати, що в державних закладах охорони здоров'я здійснюється зубопротезування, яке фінансується з місцевих бюджетів. В разі відмови у наданні пільги слід звертатися до територіальних структурних підрозділів з питань охорони здоров’я за місцем проживання особи (обласних, міських).

Дане питання регулюється у відповідності до п.2 ст. 12, 13, 15  Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Варто зазначити, що у період дії воєнного стану військовослужбовці, які брали безпосередню участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах здійснення зазначених заходів, можуть бути направлені відповідно до висновку військово-лікарської комісії для подальшого надання їм медичної допомоги або проведення медико-психологічної реабілітації до медичних закладів, розташованих за межами України. На зазначених військовослужбовців та супроводжуючий їх медичний персонал не поширюються обмеження щодо виїзду громадян України за межі України.

Відшкодування вартості проїзду та оплати послуг з надання такої медичної допомоги або проведення медико-психологічної реабілітації здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, крім випадків надання зазначеної допомоги коштом приймаючої сторони (пункт 1 статті 11 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»).

Також, необхідно зауважити, що у період дії воєнного стану військовослужбовці мають право на безоплатне отримання медичної послуги, пов’язаної із забезпеченням реалізації їхнього права на біологічне батьківство (материнство), зокрема на здійснення забору, кріоконсервації та зберігання їхніх репродуктивних клітин на випадок втрати репродуктивної функції при виконанні обов’язків із оборони держави, захисту Вітчизни (пункт 1 статті 11 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»).

Психологічна реабілітація

Особи, які звільняються або звільнені з військової служби з числа ветеранів війни, осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, члени сімей таких осіб, члени сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, члени сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України, визначені Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", мають право на безоплатну психологічну допомогу (стаття 11 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей ").

Організація психологічної допомоги зазначеним особам провадиться Мінветеранів.

Порядок та умови надання психологічної допомоги ветеранам війни, членам їх сімей та деяким іншим категоріям осіб затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2022 р. № 1338

Психологічна реабілітація - діяльність, спрямована на відновлення та підтримку функціонування особи у фізичній, емоційній, інтелектуальній, соціальній та духовній сфері із застосуванням методів психологічної та психотерапевтичної допомоги у формі психотерапії, психологічного консультування або першої психологічної допомоги.

Метою проведення психологічної реабілітації є:

1) збереження та відновлення психічного здоров’я, профілактика/запобігання розвитку психічних та поведінкових розладів отримувачів послуг;

2) подолання складних життєвих обставин;

3) зниження частоти та тяжкості наслідків травматичних подій для психічного здоров’я особи;

4) запобігання інвалідності.

Надання психологічної допомоги здійснюється на таких рівнях:

  • перший - соціально-психологічна підтримка та надання соціальних послуг, зокрема соціального супроводу, соціальної адаптації, консультування;
  • другий - психологічна реабілітація;
  • третій - комплексна медико-психологічна реабілітація.

Рівень, на якому отримувачу послуг повинні бути надані послуги із психологічної допомоги, визначається за результатами психологічної діагностики з урахуванням життєвих обставин отримувача послуг та стану його здоров’я, психічного стану.

Психологічна просвіта, психологічна діагностика, групова робота, психологічне консультування здійснюються на всіх рівнях, змінюється лише їх наповнення, а психотерапія проводиться на другому і третьому рівні.

Психологічна діагностика обов’язково проводиться на початку та наприкінці надання психологічної допомоги, а також за потреби у процесі її надання відповідно до стану отримувача послуг. Психологічна діагностика проводиться із застосуванням психометричних методів, які є валідними.

Хто може отримати послуги

Отримувачами послуг є особи, яким установлено один із таких статусів:

  • учасника бойових дій - відповідно до пунктів 19-21 частини першої статті 6 Закону;
  • особи з інвалідністю внаслідок війни - відповідно до пунктів 10-14 частини другої статті 7 Закону;
  • особи, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, - відповідно до статті 11 Закону;
  • учасника війни - відповідно до пункту 13 статті 9 Закону;
  • постраждалого учасника Революції Гідності - відповідно до статті 16-1 Закону;
  • члена сім’ї загиблого (померлого) ветерана війни - відповідно до абзацу четвертого пункту 1 статті 10 Закону;
  • члена сім’ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України - відповідно до статті 10-1 Закону.

На період воєнного стану та протягом трьох місяців після його припинення або скасування до отримувачів послуг належать також військовослужбовці (резервісти, військовозобов’язані, добровольці Сил територіальної оборони) Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, військовослужбовці військових прокуратур, поліцейські, особи рядового та начальницького складу, військовослужбовці Управління державної охорони, Держспецзв’язку, ДСНС, Державної кримінально-виконавчої служби, співробітники Служби судової охорони, інших утворених відповідно до законів військових формувань, які брали безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, та члени їх сімей.

Куди звернутись

Для отримання психологічної допомоги першого рівня отримувач послуг може звернутися безпосередньо до суб’єкта надання послуг, визначеного пунктом 11 Порядку та умов надання психологічної допомоги ветеранам війни, членам їх сімей та деяким іншим категоріям осіб

Для отримання психологічної допомоги другого рівня отримувач послуг може звернутися безпосередньо до суб’єкта надання послуг або звернутися до Мінветеранів із заявою в електронній формі через Єдиний державний вебпортал електронних послуг чи його мобільний додаток (Дія).

Підставою для отримання психологічних послуг, які надаються суб’єктом надання послуг на третьому рівні психологічної допомоги, є:

  • направлення лікаря з надання первинної медичної допомоги, якому отримувач послуг подав декларацію про вибір лікаря, або направлення лікуючого лікаря в разі надання психологічної допомоги одночасно з наданням медичної допомоги в стаціонарних умовах;
  • направлення суб’єкта надання послуг, що надає психологічну допомогу другого рівня;
  • особисте звернення отримувача послуг.

Направлення до суб’єктів надання послуг лікарем або суб’єктом, що надає психологічну допомогу другого рівня, здійснюється за результатами первинного психологічного скринінгу отримувача послуг.

Інформація про суб’єктів надання послуг, які надають психологічні послуги на другому і третьому рівні психологічної допомоги, оприлюднена на офіційному веб-сайті Мінветеранів.

Необхідні документи

Під час першого звернення до суб’єкта надання послуг (крім звернення за екстреною психологічною допомогою) отримувач послуг звертається з письмовою заявою, яка складається ним у довільній формі, або надає направлення та пред’являє оригінали таких документів:

  1. паспорта громадянина України/паспорта громадянина України для виїзду за кордон або е-паспорта/е-паспорта для виїзду за кордон;
  2. реєстраційного номера облікової картки платника податків (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, - паспорта громадянина України з відміткою відповідного контролюючого органу);
  3. посвідчення учасника бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасника війни, постраждалого учасника Революції Гідності або посвідчення члена сім’ї загиблого, члена сім’ї загиблого Захисника чи Захисниці України (у разі наявності);
  4. свідоцтва про народження учасника бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасника війни, постраждалого учасника Революції Гідності (у разі, коли отримувачем послуг є батько або мати);
  5. свідоцтва про шлюб (у разі, коли отримувачем послуг є дружина (чоловік) учасника бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасника війни, постраждалого учасника Революції Гідності);
  6. свідоцтва про народження дитини (у разі, коли отримувачем послуг є дитина учасника бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасника війни, постраждалого учасника Революції Гідності);
  7. свідоцтва про смерть учасника бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасника війни, постраждалого учасника Революції Гідності (у разі, коли отримувачами послуг є члени сім’ї).

Звертатися до суб’єкта надання послуг та виконувати інші дії і вчиняти правочини, пов’язані з отриманням психологічної допомоги, мають право законні представники отримувачів послуг.

Права отримувача послуг

Отримувачі послуг мають право:

  • відмовитися від певних або всіх видів психологічних послуг із зазначенням причини такої відмови;
  • вибирати та змінювати суб’єкта надання послуг;
  • отримувати інформацію про психологічні послуги, зокрема про результати психологічної діагностики, мету та зміст психологічної допомоги;
  • отримати психологічні послуги належної якості.

Санаторно-курортне лікування

У відповідності до чинного законодавства України забезпечення безоплатними путівками до санаторно-курортних закладів здійснюється для:

- учасників бойових дій - не частіше ніж один раз на рік строком на 18-21 день;

-  осіб з інвалідністю внаслідок війни – позачергово щороку строком на 18-21 день;

- особи з інвалідністю внаслідок війни із захворюванням нервової системи ( з наслідками травм і захворюваннями хребта та спинного мозку) – відповідно до медичних рекомендацій, з них:

I та II груп - до санаторіїв (відділень) спінального профілю з лікуванням строком на 35 днів;

III групи - до санаторіїв неврологічного профілю з лікуванням строком на 18-21 день;

-  постраждалих учасників Революції Гідності - не частіше ніж один раз на рік строком на 18-21 день;

-  учасників війни - не частіше ніж один раз на два роки строком на 18-21 день.

Для того, щоб отримати санаторно-курортне лікування потрібно перебувати на обліку в органах соціального захисту населення за зареєстрованим місцем проживання.

Варто зазначити, що учасник АТО (ООС) має можливість вільно обирати заклад для санаторно-курортного лікування. Для цього необхідно визначитись із санаторієм та повідомити про свій вибір управління соцзахисту. Після цього, працівниками управління соцзахитсу виконується перевірка закладу на відповідність встановленим вимогам. Згодом, між органом соцзахисту, особою та адміністрацією санаторію укладається тристоронній договір про отримання путівки та надання санаторно-курортного лікування.

Якщо ж особа протягом двох років не одержувала безоплатної санаторно-курортної путівки, то законодавством передбачено право на грошову компенсацію вартості санаторно-курортного лікування. Вказаний 2-х річний термін розпочинається з моменту звернення із заявою про виділення путівки або виплату грошової компенсації.

Важливо знати, що діти учасників бойових дій або діти, один з батьків яких загинув у районі проведення АТО (ООС) мають право на безоплатне забезпечення путівкою до дитячого закладу оздоровлення  один раз на рік у випадку, якщо така путівка не надавалась у поточному році.

Для цього потрібно звернутись до управління соціального захисту населення за місцем постійного проживання дитини та подати копію свідоцтва про народження дитини, копію посвідчення учасника бойових дій одного з батьків.

Дане питання регулюється у відповідності до п. 3 ст. 12, п.З; ст 13, п.З; ст.15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».; Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»; постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 2015 року № 200 «Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті на забезпечення постраждалих учасників Революції Гідності, учасників антитерористичної операції та осіб, які здійснювали заходи із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях санаторно-курортним лікуванням»; постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2004 року № 785 «Про затвердження Порядку виплати грошової компенсації вартості санаторно-курортного лікування деяким категоріям громадян»; постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2009 року №734 «Про затвердження Порядку направлення дітей до дитячих закладів оздоровлення та відпочинку за рахунок коштів державного бюджету».

Отримано з https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=Реабілітація_учасників_бойових_дій,_осіб_з_інвалідністю_внаслідок_війни&oldid=47378