Порядок консервації земель

Матеріал з WikiLegalAid
Ця консультація не перевірена досвідченим користувачем. Правова консультація не є офіційним роз'ясненням, носить інформаційний характер та не може безумовно застосовуватися в кожному конкретному випадку.

Нормативно-правова база

Визначення понять

Консервація земель - припинення господарського використання на визначений термін та залуження або залісення деградованих і малопродуктивних земель, господарське використання яких є екологічно та економічно неефективним, а також техногенно забруднених земельних ділянок, на яких неможливо одержувати екологічно чисту продукцію, а перебування людей на цих земельних ділянках є небезпечним для їх здоров'я (стаття 1 Закону України "Про охорону земель").

До деградованих земель відносяться:

  • земельні ділянки, поверхня яких порушена внаслідок землетрусу, зсувів, карстоутворення, повеней, добування корисних копалин тощо;
  • земельні ділянки з еродованими, перезволоженими, з підвищеною кислотністю або засоленістю, забрудненими хімічними речовинами ґрунтами та інші.

До малопродуктивних земель відносяться сільськогосподарські угіддя, ґрунти яких характеризуються негативними природними властивостями, низькою родючістю, а їх господарське використання за призначенням є економічно неефективним (стаття 171 Земельний кодекс України).

Відповідно до ст. 169 Земельного кодексу України, до техногенно забруднених земель відносяться землі, забруднені внаслідок господарської діяльності людини, що призвела до деградації земель та її негативного впливу на довкілля і здоров'я людей. Забруднення земель внаслідок господарської діяльності людини та її негативного впливу на довкілля і здоров'я людей може мати місце як у разі впливу антропогенних факторів (аварії, техногенні катастрофи тощо), так і у разі виникнення ситуацій, що знаходяться поза контролем людини (повені, землетруси і т. ін. у місцях розміщення шкідливих техногенних факторів).

Консервація земель здійснюється шляхом припинення чи обмеження їх господарського використання на визначений термін та залуження, заліснення або ренатуралізації. Передача у власність і користування земель державної та комунальної власності, щодо яких прийнято рішення про їх консервацію, для цілей, не пов’язаних із такою консервацією, забороняється.

Категорії земель, які підлягають консервації

Консервація земель здійснюється за наявності:

  • деградованих земель, зокрема земельних ділянок, поверхня яких порушена внаслідок землетрусів, зсувів, карстоутворення, повеней, добування корисних копалин, незаконної зміни рельєфу, та земельних ділянок з еродованими, перезволоженими, з підвищеною кислотністю або засоленістю, із забрудненими хімічними речовинами ґрунтами;
  • малопродуктивних земель, зокрема земель, ґрунти яких характеризуються негативними природними властивостями, низькою родючістю;
  • техногенно забруднених земель, зокрема радіаційно небезпечних, радіоактивно забруднених земель або земель, забруднених важкими металами та іншими хімічними елементами.На час проведення консервації земель забороняється зміна цільового призначення земельної ділянки та ведення будь-якої діяльності, крім передбаченої проектами консервації земель.
  • земельні ділянки, забруднені хімічними речовинами внаслідок надзвичайних ситуацій та/або збройної агресії та бойових дій під час дії воєнного стану;
  • земельні ділянки, на яких розташовані військові інженерно-технічні та/або фортифікаційні споруди;

ОРІЄНТОВНІ ПОКАЗНИКИ, що характеризують ґрунтові властивості і зумовлюють необхідність консервації земель за природно-сільськогосподарськими зонами

Властивості й ознаки ґрунтів Одиниці виміру Показники ґрунтових властивостей (з урахуванням зонального місцеположення)
1. Еродованість (змитість та дефльованість) Ступінь еродованості ґрунтів Розмиті, сильно та середньо змиті, сильно та середньо дефльовані
2. Скелетність Уміст уламків гірських порід розміром 3 мм,% >26 % від об’єму ґрунту (у 30 см шарі ґрунту)
3. Легкий гранулометричний склад Уміст фізичної глини (часток діаметром менше 0,01 мм), % а) зона Полісся - до 3;

б) зона Лісостепу - до 7;

в) зони Степу і Сухого степу - до 10

4. Важкий гранулометричний склад поверхнево оглеєних ґрунтів Уміст фізичної глини (часток діаметром менше 0,01 мм), % Понад 50
5. Гумусованість Уміст гумусу, % від маси ґрунту а) на Поліссі - менше 0,5;

б) у Лісостепу, Степу північному і південному - менше 1,0;

в) у Сухому степу - 1,0

6. Реакція ґрунтового розчину pH (водний) В усіх зонах:

а) менше 4,0;

б) понад 8,5

7. Уміст рухомого алюмінію мг/екв на 100 г ґрунту Понад 3,0
8. Уміст увібраного натрію % від суми увібраних основ Понад 10
9. Засолення % від маси ґрунту, у перерахунку на токсичні солі а) содове - понад 0,1;

б) сульфатно-хлоридне - понад 0,2;

в) сульфатне - понад 1,0

10. Фізична деградація Об’ємна маса, г/куб. см а) понад 1,5 - для суглинкових і глинистих ґрунтів;

б) понад 1,7 - для супіщаних і піщаних ґрунтів

11. Спрацювання органогенних ґрунтів (торфових) Потужність органогенного шару, см Менше 30
12. Вторинна підтопленість (заболоченість) Рівень підгрунтових вод, м Менше 1,0
13. Хімічне забруднення Граничнодопустима концентрація (ГДК) Перевищення ГДК рухомих форм (амонійно-ацетатна витяжка)
14. Радіаційне забруднення щільність забруднення ґрунтів ізотопами цезію, стронцію, плутонію, Кі/кв. кілометр цезій - 15 і більше;

стронцій - 3 і більше; плутоній - 0,1 і більше

Способи та методи консервації

У землевпорядній науці розрізняють консервацію-реабілітацію та консервацію-трансформацію:

  • При консервації-реабілітації рілля після певного періоду відпочинку знов залучається у виробництво (після відновлення показників ґрунту);
  • При консервації- трансформації деградовані та малородючі ґрунти вилучаються з ріллі безповоротно.

Вибір форми консервації залежить від конкретних характеристик земельної ділянки. Зокрема, залісення доцільно здійснювати у випадках із ярами, крутими схилами, земельними ділянками вздовж доріг, по берегах водойм. Залуження доцільно здійснювати тоді, коли в подальшому передбачається повернення земельної ділянки до сільськогосподарського обробітку тощо.

  1. Заліснення як форма консервації земель здійснюється за проектами землеустрою щодо визначення земельних ділянок, які підлягають залісненню, в розрізі сільських рад.Залісення регламентується положеннями лісового законодавства про лісорозведення (див. ст. 81 Лісового кодексу України, постанову КМУ від 01.03.2007 N 303 "Про затвердження Правил відтворення лісів"). При залісенні відповідна земельна ділянка переводиться до земель лісогосподарського призначення (див. ст. 20 Земельного кодексу України та коментар до неї, ст. 81 Лісового кодексу України).
  2. Залуження та залісення належать до меліоративних заходів, їхнє здійснення регламентується положеннями Закону України "Про меліорацію земель" (ст. ст. 5, 8 та ін.). Меліоративні заходи – це роботи, спрямовані на поліпшення хімічних і фізичних властивостей ґрунтів, обводнення пасовищ, створення захисних лісових насаджень, проведення культур-технічних робіт, поліпшення земель з несприятливим водним режимом та інженерно-геологічними умовами, проектування, будівництво (реконструкція) і експлуатація меліоративних систем, включаючи наукове, організаційне та виробничо-технічне забезпечення цих робіт.
  3. Припинення господарського використання земельних ділянок на визначений термін.
На час проведення консервації земель забороняється зміна цільового призначення земельної ділянки та ведення будь-якої діяльності, крім передбаченої проектами консервації земель.

Порядок проведення консервації деградованих, малопродуктивних земель та техногенно забруднених земельних ділянок

Організаційні засади щодо консервації земель та земельних ділянок, визначених ч. 1 ст. 51 ЗУ “Про охорону земель” затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 19.01.2022 № 35 "Про затвердження Порядку консервації земель".

Під час визначення земель, що підлягають консервації, враховуються показники, що характеризують ґрунтові властивості і зумовлюють необхідність консервації земель за природно-сільськогосподарськими зонами, згідно з додатком.

  • Консервація земель здійснюється незалежно від форми власності земельної ділянки відповідно до робочого проекту землеустрою щодо консервації земель, яким визначаються види, способи консервації земель, строк консервації, напрями використання земель. Проект консервації земель складається розробником документації із землеустрою згідно з договором про розроблення проекту консервації земель, укладеним між замовником і розробником документації із землеустрою та затверджується в порядку, встановленому ст.186 Земельного кодексу України.

Затверджений проект консервації земель в електронній формі подається розробником документації із землеустрою до територіального органу Держгеокадастру для забезпечення його зберігання в місцевому фонді документації із землеустрою та оцінки земель.

Консервація земель приватної власності

Консервація земель приватної власності здійснюється за заявою власника такої земельної ділянки до суб’єкта господарювання, що є виконавцем робіт із землеустрою відповідно до Закону України “Про землеустрій”. Консервація земель, що перебувають у заставі або користуванні, здійснюється за погодженням із заставодержателем та/або землекористувачем.

Консервація земель державної та комунальної власності

Консервація земель державної та комунальної власності здійснюється за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, що здійснюють розпорядження земельними ділянками державної та комунальної власності відповідно до повноважень, визначених ст. 122 Земельного кодексу України.

Рішення уповноважених органів про консервацію земель державної та комунальної власності може прийматися за власною ініціативою або за поданням територіальних органів Держгеокадастру та/або територіальних органів Держекоінспекції.

Рішення уповноважених органів про консервацію земель державної та комунальної власності може прийматися за їх власною ініціативою на підставі:

  • матеріалів, отриманих за результатами проведення інвентаризації земель, державної інвентаризації земель та земельних ділянок;
  • схем (карт), складених за результатами робіт із районування земель;
  • технічної документації із загальнонаціональної (всеукраїнської) нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення;
  • містобудівної документації, затвердженої в установленому законодавством порядку;
  • відомостей Державного земельного кадастру;
  • матеріалів Державного фонду документації із землеустрою та оцінки земель;
  • регіональних програм використання та охорони земель.

На час здійснення консервації земель зміна цільового призначення земельної ділянки та її господарське використання, крім передбаченого проектом консервації земель, забороняється. Після повернення земельної ділянки до господарського використання у разі потреби зміна її цільового призначення здійснюється в установленому порядку.

Припинення, продовження або зміна заходів з консервації земель

Дострокове припинення, продовження або зміна заходів з консервації земель, визначених проектом консервації земель, здійснюються після внесення змін до відповідної документації із землеустрою.

Після здійснення комплексу заходів та обсягу робіт з охорони земель, закінчення строку консервації земель, визначеного проектом консервації земель, уповноважений орган або її власник (в залежності від форми власності) приймає рішення про повернення земельної ділянки до господарського використання.

Отримано з https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=Порядок_консервації_земель&oldid=47055