Обов'язок по утриманню малолітніх та неповнолітніх дітей інших членів сім'ї та родичів(Переглядів: 4065)
Нормативна база
Особи, на яких може бути покладено обов'язок по утриманню малолітньої, неповнолітньої дитини
Обов'язок по утриманню дітей покладається на батьків, які зобов'язані їх утримувати в першу чергу. Якщо батьки з поважних причин не в змозі утримувати дітей, обов'язок по утриманню малолітніх, неповнолітніх дітей може бути покладений на інших родичів:
- баба, дід;
- брати, сестри;
- мачуха, вітчим;
- особа, в сім'ї якої виховувалася дитина.
Обставини, які впливають на виникнення такого обов’язку
- відсутність матері або батька (визнані безвісно відсутніми, зниклі безвісти за особливих обставин, оголошені померлими або є неповнолітніми);
- відсутність майна, за рахунок якого може надаватися належне утримання дітям.
Відповідно до положень частини 4 статті 44 Цивільного кодексу України за заявою заінтересованої особи опікун над майном фізичної особи, яка визнана безвісно відсутньою, або особи, зниклої безвісти за особливих обставин, надає за рахунок цього майна утримання особам, яких вони за законом зобов’язані утримувати.
- батьки не можуть з поважних причин надавати дитині належного утримання;
- факт родинних відносин;
- факт відсутності у малолітніх/неповнолітніх дітей родичів більш близького ступеня спорідненості або встановлена судом неспроможність останніх надавати належне утримання з поважних причин (непрацездатність, виконання аліментних обов’язків стосовно більш близьких родичів при низькому рівні доходів, багатодітність тощо);
- потреба у матеріальній допомозі й утриманні з боку інших осіб;
- можливість інших членів сім'ї та родичів надавати матеріальну допомогу.
Чи виникає обов'язок по утриманню у зв'язку з позбавленням батьківських прав
У випадках, коли у дитини є батьки, позбавлені щодо неї або всіх своїх дітей батьківських прав, вони не звільняються від обов’язку щодо її утримання (частина 2 статті 166 Сімейного кодексу України).
Тому, якщо утримання, яке надається дитині її батьками, позбавленими батьківських прав, є належним, на членів сім'ї чи інших родичів не може бути покладений обов’язок щодо їх утримання.
Право на утримання з боку діда та баби
Баба, дід зобов'язані утримувати своїх малолітніх, неповнолітніх внуків, якщо у них немає матері, батька або якщо батьки не можуть з поважних причин надавати їм належного утримання, за умови, що баба, дід можуть надавати матеріальну допомогу (стаття 265 Сімейного кодексу України).
Законодавство не робить різниці - по якій лінії (батьківській або материнської) існують родинні відносини між онуками та їх дідусями і бабусями. Тому, аліменти на утримання онуків при наявності необхідних підстав можуть бути стягнуті, як з батьків (одного з них) батька, так і з батьків (одного з них) матері дитини або з тих і інших одночасно. Обов'язок по утриманню покладається як на працездатних, так і на непрацездатних дідусів і бабусь, за умови, що останні можуть надавати матеріальну допомогу.
Право на утримання з боку братів та сестер
Повнолітні брати, сестри зобов'язані утримувати малолітніх, неповнолітніх братів та сестер, які потребують матеріальної допомоги і якщо вони не мають батьків, чоловіка, дружини або ці особи з поважних причин не можуть надавати їм належного утримання, за умови, що повнолітні брати та сестри можуть надавати матеріальну допомогу.
Цей обов'язок також виникає і стосовно непрацездатних повнолітніх братів і сестер у випадку, якщо вони потребують матеріальної допомоги, якщо вони не мають чоловіка, дружини, батьків або повнолітніх дочки, сина, за умови можливості надавати таку матеріальну допомогу. Це передбачено частиною 2 статті 267 Сімейного кодексу України.
Право на утримання з боку мачухи, вітчима
Обов’язок мачухи, вітчима утримувати падчерку, пасинка закріплений у статті 268 СК України:
Мачуха, вітчим зобов'язані утримувати малолітніх, неповнолітніх падчерку, пасинка, які з ними проживають, якщо у них немає матері, батька, діда, баби, повнолітніх братів та сестер або ці особи з поважних причин не можуть надавати їм належного утримання, за умови, що мачуха, вітчим можуть надавати матеріальну допомогу.
Суд може звільнити вітчима, мачуху від обов'язку по утриманню падчерки, пасинка або обмежити його певним строком, зокрема у разі:
- нетривалого проживання з їхнім матір'ю, батьком;
- негідної поведінки у шлюбних відносинах матері, батька дитини.
Право на утримання дитини з боку інших осіб
Положеннями статті 269 Сімейного кодексу України закріплений обов’язок осіб, у сім’ї яких виховувалась дитина (якщо дитина виховувалась у сім'ї опікунів, піклувальників, або інших осіб, які взяли на себе обов’язки по догляду за дитиною), щодо її утримання, якщо вони мають можливість надавати їй матеріальну допомогу.
Відносини, які виникають між дитиною та особами, у сім’ї яких вона виховувалась, є подібними до стосунків між рідними батьками та дітьми. Але наявність у дитини родичів за походженням при визначенні кола осіб, які мають обов’язки щодо її утримання, відповідно до законодавства підлягає врахуванню.
Розмір, способи і порядок сплати аліментів
Розмір аліментів, що стягуються з інших членів сім'ї та родичів на утримання дітей, які потребують матеріальної допомоги, визначається у частці від заробітку (доходу) або у твердій грошовій сумі (ст. 272 СК України). Суд може визначити строк, протягом якого будуть стягуватися аліменти.
При визначенні розміру аліментів суд бере до уваги матеріальний та сімейний стан платника та одержувача аліментів. Якщо позов пред’явлений не до всіх зобов’язаних осіб, а лише до деяких з них, розмір аліментів визначається з урахуванням обов’язку всіх зобов’язаних осіб надавати утримання. При цьому сукупний розмір аліментів, що підлягає стягненню на одну дитину, має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини і не може бути менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований сукупний розмір аліментів, що підлягає стягненню з інших членів сім’ї та родичів на одну дитину, становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Якщо матеріальний або сімейний стан особи, яка сплачує аліменти, чи особи, яка їх одержує, змінився та за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд може за позовом будь-кого з них змінити встановлений розмір аліментів або звільнити від їх сплати.
Визначення заборгованості за аліментами, що стягуються з інших членів сім'ї та родичів
Визначення заборгованості за аліментами, що стягуються з інших членів сім'ї та родичів, можливість повного або часткового звільнення їх від сплати заборгованості провадяться за рішенням суду за наступних підстав:
- заборгованість за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), визначається виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилося їх стягнення, незалежно від того, одержано такий заробіток (дохід) в Україні чи за кордоном;
- заборгованість за аліментами платника аліментів, який не працював на час виникнення заборгованості або є фізичною особою - підприємцем і перебуває на спрощеній системі оподаткування, або є громадянином України, який одержує заробіток (дохід) у державі, з якою Україна не має договору про правову допомогу, визначається виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості;
- у разі встановлення джерела і розміру заробітку (доходу) платника аліментів, який він одержав за кордоном, за заявою одержувача аліментів державний виконавець, приватний виконавець здійснює перерахунок заборгованості;
- розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору - судом;
- аліменти можуть бути стягнуті за виконавчим листом за минулий час;
за наявності заборгованості з вини особи, яка зобов’язана сплачувати аліменти, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені);
- якщо за виконавчим листом, пред'явленим до виконання, аліменти не стягувалися у зв'язку з розшуком платника аліментів або у зв'язку з його перебуванням за кордоном, вони мають бути сплачені за весь минулий час;
- заборгованість за аліментами стягується незалежно від досягнення дитиною повноліття;
- з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів суд може відстрочити або розстрочити сплату заборгованості за аліментами;
- за позовом платника аліментів суд може повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості за аліментами, якщо вона виникла у зв'язку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення.
відповідно до положень, встановлених статтями 194-197 цього Кодексу.
