Втручання в діяльність захисника чи представника особи

Нормативна база

• Кримінальний кодекс України (КК України)
• Кримінальний процесуальний кодекс України (КПК України)
• Цивільний процесуальний кодекс України (ЦПК України)
• Господарський процесуальний кодекс України (ГПК України)
• Кодекс України про адміністративні правопорушення
• Кодекс адміністративного судочинства України
• Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"
• Постанова Пленуму верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 8 "Про застосування законодавства, яке забезпечує право на захист у кримінальному судочинстві"

Загальна інформація

Втручання в діяльність захисника чи представника особи визнається кримінальним проступком відповідно до статті 397 КК України та полягає у вчиненні в будь-якій формі перешкод до здійснення правомірної діяльнос­ті захисника чи представника особи по наданню правової допомоги або порушен­ня встановлених законом гарантій їх діяльності та професійної таємниці.

Безпосередній об'єкт кримінального проступку

Об'єктом кримінального проступку є встановлений законом порядок здійснення правосуддя в частині забезпечення права особи на захист чи представлення її інтересів під час розгляду справи у суді, а також нормальна діяльність захисника чи представника особи.

Потерпілий від кримінального проступку

Потерпілим від кримінального проступку є:

• захисник у кримінальному чи адміністративному провадженні (стаття 45 КПК України, стаття 271 КУпАП, пункт 5 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»);
• представник (законний представник) підозрюваного, обвинуваченого, потерпілого, цивільного позивача та відповідача, а також юридичної особи у цивільному, господарському, кримінальному чи адміністративному провадженнях (статті 58 - 60 ЦПК України, статті 58, 59, 63, 64, 64¹ КПК України, стаття 270 КУпАП, стаття 56, 57 КАС України, статті 56 - 58 ГПК України, пункт 9 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Об'єктивна сторона кримінального проступку

Об'єктивна сторона кримінального проступку характеризується діянням, яке може бути вчинено як шляхом дії, так і бездіяльності шляхом:

→ вчинення в будь-якій формі перешкод до здійснення правомірної діяльності захисника чи представника особи по наданню правової допомоги;

→ порушення встановлених законом гарантій їх діяльності та професійної таємниці.

Такі перешкоди можуть створюватися, зокрема, шляхом відмови в наданні необхідних матеріалів, документів або іншої інформації. Адвокат вказував на втручання в його адвокатську діяльність службовими особами ГУНП у Тернопільській області та прокуратури Тернопільської області, шляхом використання матеріалів НСРД у кримінальному провадженні № 12017210000000203 щодо спілкування адвоката із законним представником неповнолітнього підозрюваного (Ухвала слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду від 13.08.2019 у справі № 607/17667/19 за результатами розгляду скарги адвоката на постанову про закриття кримінального провадження).

Склад кримінального проступку є формальним, та визнається закінченим із моменту вчинення хоча б одного із зазначених діянь, незалежно від їх наслідків.

Втручання є впливом на свідомість та волю захисника (представника особи), для здійснення якого винний може використовувати різні способи (форми) як активної (дія), так і пасивної.

Вчинення в будь-якій формі перешкод для здійснення правомірної діяльності захисника (представника особи) передбачає створення таких умов, які перешкоджають останнім надавати ефективну правову допомогу і реалізовувати надані ним законом права (статті 46, 58, 63 КПК України, статя 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»). Ці перешкоди можуть створюватися шляхом застосування психічного або фізичного впливу щодо потерпілого (погрози, залякування, підкуп, відмова в наданні необхідних матеріалів, документів або іншої інформації, незаконне позбавлення права здійснювати захист чи представляти інтереси клієнта у відповідному провадженні тощо).

На кваліфікацію кримінального проступку не впливає, на якій стадії провадження створюються перешкоди для законної діяльності потерпілого і при розгляді якої категорії справ здійснюється таке втручання. Форми (усна, письмова) та способи такого втручання можуть бути різними (прохання, умовляння, рекомендації, вказівки, вимоги, розпо­рядження, залякування, обіцянки різних вигід тощо).

Якщо способом втручання в діяльність потерпілого є вчинення більш тяжкого злочину проти правосуддя, відповідальність настає за спеціальною нормою КК України. Зокрема, якщо фізичне насильство чи погроза його застосуванням (стаття 398 КК України), знищення чи пошкодженням майна (стаття 399 КК України) або посягання на життя захисника чи представника (стаття 400 КК України) використовувалися як спосіб створення перешкод в їх діяльності щодо надання правової допомоги, тобто були формою втручання у здійснення такої діяльності, вчинене слід кваліфікувати лише за статтями 398-400 КК України. Кваліфікація таких діянь ще й за статтею 397 КК України можлива лише за наявності реальної сукупності цих кримінальних правопорушень.

Порушенням встановлених законом гарантій діяльності та професійної таємниці захисника чи представника особи є вчинення будь-яких протиправних діянь, таких як прохання, вимога чи примушування надати відомості, що становлять адвокатську таємницю; незаконне прослуховування телефонних розмов; порушення порядку призначення захисника або допуску представника до участі за справою; необґрунтована заборона використання науково-технічних засобів під час участі у провадженні; відмова в наданні доказів тощо.

Відповідальність за статтею 397 КК України можлива лише за умови, якщо втручання було незаконним, а діяльність захисника (представника), у яку втручаються, навпаки, була законною (правомірною). Якщо втручання в діяльність захисника (представника) містить ознаки підбурювання до вчинення конкретного кримінального правопорушення (наприклад, до знищення чи підроблення документів), вчинене утворює сукупність кримінальних правопорушень.

Діяльність захисника чи представника, у здійснення якої винний незаконно втручається, має бути пов’язана з наданням особі саме правової допомоги, бо перешкоджання іншій діяльності (наприклад, науковій, публіцистичній, педагогічній тощо) не утворює складу кримінального проступку, передбаченого статтею 397 КК України. Не може розглядатися як втручання в діяльність захисника (представника) і звичайне прохання, не пов’язане з впливом на них, або загальні заклики до справедливості та гуманізму. Не підлягають кваліфікації за статтею 397 КК України і такі дії, які вчиняються із мотивів помсти вже після виконання захисником (представником) своїх обов’язків щодо надання правової допомоги. За інших необхідних умов такі дії можуть кваліфікуватися за статтями 398-400 КК України.

За частиною другою статті 397 КК України караються ті самі діяння, вчинені службовою особою з використанням свого службового становища, тобто встановлена відповідальність за спеціальний вид службового зловживання (стаття 364 КК України). Такі дії охоплюються ознаками складу кримінального проступку, передбаченого частиною другою статті 397 КК України і додаткової кваліфікації за частиною першою статті 364 КК України не потребують. Проте, якщо зазначені дії: а) спричинили тяжкі наслідки або б) вчинені працівником правоохоронного органу, то вони утворюють сукупність кримінальних правопорушень і у першому випадку кваліфікуються за частиною другою статті 364 та частиною другою статті 397 КК України, а у другому - за частиною третьою статті 364 та частиною другою статті 397 КК України. Якщо такою службовою особою є особа, що провадить дізнання, досудове слідство, прокурор або суддя, а втручання в діяльність захисника призводить до порушення права на захист підозрюваного, обвинуваченого чи підсудного, вчинене слід кваліфікувати ще й за статтею 374 КК України.

В постанові Пленуму верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 8 "Про застосування законодавства, яке забезпечує право на захист у кримінальному судочинстві" зазначено, що суди повинні гостро реагувати на факти безпідставного усунення захисника від участі у справі. Встановивши факти втручання будь-якої особи в діяльність захисника, суд зобов'язаний повідомити про це постановою чи ухвалою прокурора для вирішення питання про притягнення її до кримінальної відповідальності за статтею 397 КК України.

Суб'єктивна сторона кримінального проступку

Суб’єктивна сторона кримінального проступку характеризується лише прямим умислом. Мотиви можуть бути різними і на кваліфікацію не впливають.

Суб'єкт кримінального проступку

Суб’єкт кримінального проступку за частиною першою статті 397 КК України - загальний, тобто особа, що досягла 16-річного віку, а за частиною другою статті 397 КК Украни - спеціальний - лише службова особа.

Санкція (відповідальність)

1. Вчинення в будь-якій формі перешкод до здійснення правомірної діяльності захисника чи представника особи по наданню правової допомоги або порушення встановлених законом гарантій їх діяльності та професійної таємниці -

карається штрафом від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або пробаційним наглядом на строк до трьох років, або обмеженням волі на той самий строк.

2. Ті самі дії, вчинені службовою особою з використанням свого службового становища, -

караються штрафом від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або пробаційним наглядом на строк до трьох років, або обмеженням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Фіксація факту втручання в діяльність захисника чи представника особи

Про факт втручання в діяльність захисника чи представника особи необхідно повідомити раду адвокатів регіону, в якому трапилося подібне. І її представники мають допомогти вирішити проблему або ж від ради задокументувати факт порушення.

Окрім цього, можна зателефонувати на 102 і викликати наряд поліції. Поліційські можуть відібрати від вас пояснення щодо такого факту.

Поруч із вищенаведеним, можна самостійно задокументувати факт порушення професійних прав і гарантій діяльності як адвоката, шляхом складання відповідного акту.