Адвокатський запит
Нормативна база
- Кримінальний кодекс України
- Кодекс України про адміністративні правопорушення
- Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»
- Закон України «Про доступ до публічної інформації»
- Закон України "Про запобігання корупції"
- Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, затверджене рішенням Ради адвокатів України від 12 квітня 2019 року № 41
Загальні положення
Адвокатський запит — письмове звернення адвоката до органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об’єднань про надання інформації, копій документів, необхідних адвокату для надання правничої допомоги клієнту (частина перша статті 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон).
Адвокат має право звертатися з адвокатськими запитами, у тому числі щодо отримання копій документів, також до фізичних осіб (за згодою таких фізичних осіб).
Адвокатський запит не може стосуватися надання консультацій і роз’яснень положень законодавства.
Оформлення адвокатського запиту
До адвокатського запиту додаються посвідчені адвокатом копії:
- свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю,
- ордера або доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги.
Вимагати від адвоката подання разом з адвокатським запитом інших документів забороняється.
У разі відсутності копій вказаних документів у додатках до адвокатського запиту останній не може вважатися оформленим неналежним чином. Неналежне оформлення адвокатського запиту є підставою для відмови у наданні інформації та/або документів на такий запит.
Також, статтею 26 Закону встановлено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правничої допомоги.
Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правничої допомоги, можуть бути:
- договір про надання правничої допомоги;
- довіреність;
- ордер;
- доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 20 Закону під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правничої допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правничої допомоги, зокрема, звертатися з адвокатськими запитами, у тому числі щодо отримання копій документів, до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, підприємств, установ, організацій, громадських об’єднань, а також до фізичних осіб (за згодою таких фізичних осіб).
Таким чином, подання адвокатом адвокатського запиту є професійним правом адвоката, у зв’язку із наданням правничої допомоги на підставі договору про надання правничої допомоги. Вимоги до подання адвокатського запиту є однаковими для всіх адвокатів, незалежно від організаційних форм, в яких вони здійснюють адвокатську діяльність – індивідуально, або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об’єднання.
У адвокатів є можливість генерувати необмежену кількість ордерів через «Особистий кабінет адвоката» на офіційному вебсайті Національної асоціації адвoкатів України.
Положенням про ордер на надання правничої допомоги, затвердженим рішенням Ради адвокатів України від 12 квітня 2019 року № 41, визначено, що oрдер, встановленої форми, є обов’язковим для прийняття усiма органами, установами, організаціями на підтвердження правомочності адвoката на вчинення дій, передбачених статтею 20 Закoну.
Положення про ордер на надання правничої допомоги встановлює єдині для всіх адвокатів України, адвокатських об’єднань/адвокатських бюро правила виготовлення, оформлення, зберігання, обліку ордерів.
Уповноваженим ВРУ з прав людини надано роз'яснення щодо використання адвокатами адвокатського запиту під час здійснення професійної діяльності в особливий період:
"В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Відповідно до Конституції України, законів України «Про правовий режим воєнного стану» та «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» жодних обмежень щодо отримання адвокатом інформації від державних органів та приватних організацій для надання клієнту правничої допомоги не встановлено.
При цьому законодавством України передбачено право адвоката вимагати надання фактично будь-якої інформації та документів, крім інформації (документів) з обмеженим доступом.
Разом з тим, враховуючи вимоги ч. 3 ст. 34 Конституції України, гарантоване статтею 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» право на інформацію може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров’я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.
Отже, в умовах воєнного стану доступ до інформації може бути обмеженим задля захисту інтересів національної безпеки та територіальної цілісності. Тому адвокатам слід не просто послатися на необхідність отримання інформації для його роботи, як адвоката, але й підтвердити за допомогою копії ордера або доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, що така інформація потрібна йому для захисту конкретного клієнта у конкретній справі та належним чином обґрунтувати необхідність отримання такої інформації.
Таким чином, адвокатам для захисту прав та інтересів клієнта рекомендовано належним чином готувати та обґрунтовувати адвокатські запити, чітко формулювати запитання та дотримуватися вимог щодо оформлення запитів з метою отримання належної на них відповіді. При цьому, адвокатський запит не може стосуватися надання консультацій і роз’яснень положень законодавства."
Надання відповіді на адвокатський запит
Орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об’єднань, яким направлено адвокатський запит, зобов’язані не пізніше п’яти робочих днів з дня отримання запиту надати адвокату відповідну інформацію, копії документів, крім інформації з обмеженим доступом і копій документів, в яких міститься інформація з обмеженим доступом.
У разі якщо адвокатський запит стосується надання значного обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, строк розгляду адвокатського запиту може бути продовжено до двадцяти робочих днів з обґрунтуванням причин такого продовження, про що адвокату письмово повідомляється не пізніше п’яти робочих днів з дня отримання адвокатського запиту.
У разі якщо задоволення адвокатського запиту передбачає виготовлення копій документів обсягом більш як десять сторінок, адвокат зобов’язаний відшкодувати фактичні витрати на копіювання та друк. Розмір таких витрат не може перевищувати граничні норми витрат на копіювання та друк, встановлені Кабінетом Міністрів України відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації».
Надання адвокату інформації та копій документів, отриманих під час здійснення кримінального провадження, здійснюється в порядку, встановленому кримінальним процесуальним законом.
Випадки, коли отримувачі запитів мають право або зобов’язані відмовити у наданні інформації, оскільки вона належить до інформації з обмеженим доступом, передбачені окремими спеціальними законами, наприклад, «Про державну таємницю», «Про банки і банківську діяльність», «Про захист персональних даних», Кримінальним процесуальним кодексом України тощо. Особливо, з прийняттям останнього закону, адвокати доволі часто у відповідь на поданий запит отримують відмову у наданні необхідної інформації через її конфіденційність та обмежений режим доступу до неї.
Інформація з обмеженим доступом – це конфіденційна, таємна та службова інформація (частина перша статті 21 Закону України «Про інформацію»).
| Цікаво! До конфіденційної інформації про фізичну особу слід відносити інформацію про її національність, освіту, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров’я, матеріальний стан, адресу, дату і місце народження, місце проживання та перебування тощо, дані про особисті майнові й немайнові відносини цієї особи з іншими особами (зокрема, з членами сім’ї), а також відомості про події та явища, що відбувалися або відбуваються в побутовому, інтимному, товариському, професійному, діловому та інших сферах життя особи, – за винятком даних стосовно виконання повноважень особою, яка обіймає посаду, пов’язану зі здійсненням функцій держави або органів місцевого самоврядування (рішення Конституційного Суду України від 20 січня 2012 року у справі №1-9/2012). |
Проте ненадання відповіді, надання неповної інформації, є підставою подальшої реалізації процесуальних прав як учасника справи – витребування доказів в порядку статті 84 Цивільного процесуального кодексу України, статті 81 Господарського процесуального України та статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України. У більшості випадків, якщо клопотання про витребування доказів обґрунтовано належним чином, до клопотання додано копію адвокатського запиту із доказами подання (направлення) та підтверджено відсутність відповіді у 5-денний строк з дня отримання, то суди такі клопотання задовольняють.
Переваги адвокатського запиту:
- короткий строк розгляду запиту і надання інформації та/або копій документів. Законом встановлено, що відповідь на запит має бути надано протягом 5-ти робочих днів з моменту його отримання.
- наявність відповідальності за ненадання, несвоєчасне надання або неповне надання відповіді на запит. Законодавством України передбачена адміністративна відповідальність за ненадання, несвоєчасне надання або неповне надання відповіді на запит.
Відповідальність за ненадання інформації на адвокатський запит
Відповідно до частини третьої статті 24 Закону відмова в наданні інформації на адвокатський запит, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, тягнуть за собою відповідальність, встановлену законом, крім випадків відмови в наданні інформації з обмеженим доступом.
Вимога про надсилання договору про надання правничої допомоги є незаконною, адже адвокатська угода з клієнтом може містити відомості, що становлять адвокатську таємницю. Також, відповідно до статті 23 Закону забороняються будь-які втручання і перешкоди здійсненню адвокатської діяльності, забороняється вимагати від адвоката, його помічника, стажиста, інших осіб, надання відомостей, що є адвокатською таємницею.
В інших випадках порушення права на адвокатський запит адвокат може керуватися:
- статтею 397 Кримінального кодексу України, що встановлює відповідальність за вчинення перешкод до здійснення правомірної діяльності захисника чи представника особи по наданню правничої допомоги або порушення встановлених законом гарантій їх діяльності та професійної таємниці;
- статтею 2123 Кодексу України про адміністративні правопорушення, що встановлює відповідальність за порушення права на інформацію (неправомірну відмову в наданні інформації, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, у відповідь на адвокатський запит) - тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від двадцяти п’яти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (наприклад, рішення суду);
- статтею 60 Закону України "Про запобігання корупції", якою встановлюються вимоги щодо прозорості та доступу до інформації.
Судова практика
- Постанова Верховного Суду від 22 липня 2020 року у справі № 299/3792/17 (відсутність в адвокатському запиті конкретизації того, що запитуються саме копії документів, виходячи зі змісту та мети адвокатського запиту та передбаченого в законах порядку доступу до інформації, не дає підстав уважати, що в спірних правовідносинах адвокат мав намір одержати оригінали документів, зазначених в адвокатському запиті).
