Ядерна та радіоактивна (радіоекологічна) безпека в системі екологічного права

Матеріал з WikiLegalAid
Версія від 11:34, 5 жовтня 2017, створена Iryna.malanchuk (обговорення | внесок) (Створена сторінка: == Нормативна база: == # [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/39/95-%D0%B2%D1%80 Закон України «Про використання яд...)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)

Нормативна база:

  1. Закон України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку» від 08.02.1995 № 39/95-ВР
  2. Конвенція про ядерну безпеку ООН від 17.06.1994

Поняття радіаційна безпека

Радіаційна безпека в Законі України "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку" (ст.1) визначена як дотримання допустимих меж радіаційного впливу на персонал, населення та навколишнє природне середовище, встановлених нормами, правилами та стандартами з безпеки;


Завдання ядерного законодавства

Основними завданнями ядерного законодавства відповідно до ст. 3 Закону України "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку" є:

  1. правове регулювання суспільних відносин під час здійснення всіх видів діяльності у сфері використання ядерної енергії;
  2. створення правових засад системи управління у сфері використання ядерної енергії і системи регулювання безпеки під час використання ядерної енергії;
  3. встановлення прав, обов'язків і відповідальності органів державної влади, підприємств, установ і організацій, посадових осіб і персоналу, а також громадян стосовно їх діяльності, пов'язаної з використанням ядерної енергії;
  4. визначення основних принципів радіаційного захисту людей та навколишнього природного середовища;
  5. забезпечення участі громадян та їх об'єднань у формуванні державної політики у сфері використання ядерної енергії;
  6. сприяння подальшому зміцненню міжнародного режиму безпечного використання ядерної енергії.

Основними цілями Міжнародної конвенції з ядерної безпеки

Координація та об’єднання зусиль по забезпеченню ядерної безпеки - порівняно новий напрям міжнародного співробітництва у сфері мирного використання ядерної енергії. Одна із особливостей цього напряму полягає в тому, що він дедалі більше набуває міжнародно-правових форм. Свідченням цього є прийняття Міжнародної конвенції з ядерної безпеки (1994 p), яку Україна ратифікувала 17 грудня 1997 р.
Конвенція має наступні цілі:

  • досягти високого рівня ядерної безпеки в усьому світі на основі зміцнення національних заходів і міжнародного співробітництва, в тому числі, у відповідних випадках, на основі технічного співробітництва в галузі безпеки, і підтримувати такий рівень;
  • створити і підтримувати на ядерних установках ефективні засоби захисту від потенційної радіаційної небезпеки, з тим, щоб захистити окремих осіб, суспільство в цілому і навколишнє середовище від шкідливого впливу іонізуючих випромінювань від таких установок;
  • відвертати аварії з радіологічними наслідками і пом'якшувати такі наслідки в тому випадку, якщо вони матимуть місце.

Основні принципи ядерного та радіаційного захисту

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку" , радіаційний захист під час використання ядерної енергії базується на таких основних принципах:

  • не може бути дозволена жодна діяльність, пов'язана з іонізуючим випромінюванням, якщо кінцева вигода від такої діяльності не перевищує заподіяної нею шкоди;
  • величина індивідуальних доз, кількість осіб, які опромінюються, та ймовірність опромінення від будь-якого з видів іонізуючого випромінювання повинні бути найнижчими з тих, що їх можна практично досягти, враховуючи економічні і соціальні фактори;
  • опромінення окремих осіб від усіх джерел та видів діяльності у підсумку не повинно перевищувати встановлених дозових меж.

Основні принципи державної політики у сфері використання ядерної енергії та радіаційного захисту

Основними принципами державної політики у сфері використання ядерної енергії та радіаційного захисту є:

  1. пріоритет захисту людини та навколишнього природного середовища від впливу іонізуючого випромінювання;
  2. забезпечення при використанні ядерної енергії мінімального рівня утворення радіоактивних відходів
  3. заборона будь-якої діяльності у сфері використання ядерної енергії, результатом якої є обґрунтовано передбачений більший
  4. негативний вплив на майбутні покоління, ніж той, що допускається для нинішнього покоління;
  5. забезпечення безпеки під час використання ядерної енергії;
  6. відкритість і доступність інформації, пов'язаної звикористанням ядерної енергії;
  7. забезпечення відшкодування шкоди, зумовленої радіаційним впливом;
  8. створення правового і фінансового механізму щодо соціально-економічної компенсації ризику для населення, яке проживає в зонах спостереження;
  9. створення спеціальної соціальної інфраструктури в зонах спостереження;
  10. забезпечення заходів щодо соціально-економічної заінтересованості місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, на території яких розташовані ядерні установки та об'єкти, призначені для поводження з радіоактивними відходами;
  11. встановлення відповідальності за порушення правового режиму безпеки у сфері використання ядерної енергії;
  12. розмежування функцій державного управління у сфері використання ядерної енергії і державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки;
  13. розмежування функцій державного управління у сфері використання ядерної енергії і безпосередньої господарчої діяльності щодо використання ядерної енергії;
  14. розподіл обов'язків, прав та відповідальності між усіма суб'єктами правовідносин у сфері використання ядерної енергії;
  15. нормування, ліцензування та нагляд у сфері використання ядерної енергії;
  16. створення правового та фінансового механізму відповідальності експлуатуючої організації перед громадянами та суб'єктами господарювання за заподіяну ядерну шкоду;
  17. створення правового та фінансового механізму відповідальності ліцензіата перед громадянами та суб'єктами господарювання за заподіяну шкоду в разі радіаційної аварії;
  18. захоронення та довгострокове зберігання радіоактивних відходів за рахунок виробників відходів;
  19. участь громадян та їх об'єднань у формуванні державної політики у сфері використання ядерної енергії;
  20. заборона будь-якої діяльності, пов'язаної з іонізуючим випромінюванням, якщо перевага від такої діяльності менша, ніж можлива заподіяна нею шкода;
  21. дотримання дозових меж впливу на персонал і населення, встановлених нормами, правилами та стандартами з ядерної та радіаційної безпеки;
  22. встановлення найнижчих показників величини індивідуальних доз, кількості осіб, що опромінюються, ймовірності опромінення від будь-якого конкретного джерела іонізуючого випромінювання за нормами, правилами і стандартами з радіаційної безпеки з урахуванням економічних і соціальних умов держави;
  23. виконання міжнародних договорів, розвиток міжнародного співробітництва у сфері використання ядерної енергії в мирних цілях та зміцнення міжнародного режиму безпеки та радіаційного захисту населення;
  24. розмежування державного управління у сфері використання ядерної енергії та захоронення радіоактивних відходів.

Норми, правила і стандарти з ядерної та радіаційної безпеки

Норми, правила і стандарти з ядерної та радіаційної безпеки - це критерії, вимоги і умови забезпечення безпеки під час використання ядерної енергії.

Дотримання норм, правил і стандартів з ядерної та радіаційної безпеки є обов'язковим при здійсненні будь-якого виду діяльності у сфері икористання ядерної енергії.

Вимоги зазначених норм, правил та стандартів приймаються з урахуванням рекомендацій міжнародних організацій у сфері використання ядерної енергії.

Норми, правила і стандарти з ядерної та радіаційної безпеки затверджуються у порядку, що визначається законодавством України, підлягають опублікуванню і є обов'язковими на території України. (ст.8 ЗУ «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку»)