Обмеження при застосуванні пестицидів та агрохімікатів в межах населених пунктів

Матеріал з WikiLegalAid

Нормативна база

Загальна характеристика

Пестициди - токсичні речовини, їх сполуки або суміші речовин хімічного чи біологічного походження, призначені для знищення, регуляції та припинення розвитку шкідливих організмів, внаслідок діяльності яких вражаються рослини, тварини, люди і завдається шкоди матеріальним цінностям, а також гризунів, бур'янів, деревної, чагарникової рослинності, засмічуючих видів риб.

обмеження при застосуванні

Агрохімікати - органічні, мінеральні і бактеріальні добрива, хімічні меліоранти, регулятори росту рослин та інші речовини, що застосовуються для підвищення родючості ґрунтів, урожайності сільськогосподарських культур і поліпшення якості рослинницької продукції ( Закон України «Про пестициди та агрохімікати»).

Заборона зберігання та застосування пестицидів у народному господарстві

Відповідно до Державних санітарних правил ДСП 8.8.1.2.001-98 «Транспортування, зберігання та застосування пестицидів у народному господарстві» забороняється:

  1. Застосування пестицидів для захисту зелених насаджень на територіях лікувально-профілактичних і дитячих установ, спортивних майданчиків, підприємств харчової промисловості, а також усередині густонаселених житлових кварталів.
  2. Застосування пестицидів для захисту зелених насаджень в межах населеного пункту дозволяється тільки з 22:00 до 07:00 ранку, а за межами населеного пункту всі роботи з пестицидами слід проводити в ранкові (до 10) і вечірні (18-22) години при мінімальних висхідних повітряних потоках. Роботи необхідно проводити в безвітряну погоду. При швидкості вітру більше 4 м/с обприскування не допускається.
  3. Перед проведенням обробок об'єктів, розташованих в межі або поблизу населених пунктів, необхідно встановити попереджувальні знаки та оповістити людей про майбутні роботи і строки, протягом яких забороняється перебування людей в обробленій зоні (за два дні до початку захисних хімічних заходів повідомляти сільські ради, пасічників та інших зацікавлених осіб). У період проведення робіт у радіусі 200 м від меж ділянок, що обробляються, повинні бути встановлені попереджувальні написи. Місцеве населення повинно бути проінформоване про час і місце запланованих обробок шляхом оголошення по радіо, встановлення попереджувальних написів. Відповідно до судової практики можна стверджувати, що належним повідомленням у випадках використання пестицидів господарствами буде публікація відповідного оголошення у місцевих газетах. У разі, якщо пестициди було застосовано, але населення та власників суміжних сільськогосподарських угідь попереджено не було та у зв’язку з цим останнім було завдано збитків, потерпілі мають повне право звертатися до суду.
  4. У масштабі населеного пункту забороняється повсюдна, одночасна обробка рослин однотипним препаратом, яка може обумовити масове надходження в атмосферне повітря населених пунктів аерозолю та парів токсиканта. Такі ситуації регулюються календарним графіком робіт, чергуванням асортименту препаратів в період інтенсивних обробок.
  5. Для обробки індивідуальних садів та городів у межах населеного пункту дозволяється застосування тих пестицидів, які дозволені до роздрібного продажу «Переліком пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні» і доповненнями до нього. Рекомендується в межах населеного пункту застосовувати біологічні методи боротьби зі шкідниками.
  6. Забороняється залишати пестициди та отруєні принади без охорони в місцях застосування, на польових станах, індивідуальних господарствах і інших місцях.
  7. До роботи з пестицидами допускаються особи, що пройшли медичний огляд, спеціальну підготовку та мають відповідні посвідчення, допуск та наряд на виконання робіт з пестицидами відповідно до "Порядку одержання допуску (посвідчення) на право роботи, пов'язаної з транспортуванням, зберіганням, застосуванням та торгівлею пестицидами і агрохімікатами" (затверджено Постановою Кабінету Міністрів України N 746 від 18.09.95). Усі роботи з пестицидами і протруєним насіннєвим матеріалом обов’язково реєструються у спеціальних журналах.
  8. В межах населеного пункту дозволяється обприскування ранцевими обприскувачами при швидкості вітру до 4 м/с , а за межами обприскування вентиляторними і штанговими обприскувачами допускається при швидкості вітру до 3 м/с (дрібнокрапельне) і 4 м/с (крупнокрапельне).
  9. У зоні роботи з пестицидами мають бути обладнані місця для відпочинку і споживання їжі, які забезпечуються бачками з питною водою, рукомийником і медичною аптечкою. Це місце повинно розташовуватися не ближче 200 м від межі застосування пестицидів.
  10. До виконання роботи з пестицидами і агрохімікатами не допускаються особи віком до 18 років, вагітні жінки, жінки, що годують дітей особи, що мають медичні протипоказання за станом здоров’я, а також особи, зазначенні у переліку важких робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці жінок, визначених МОЗ. Діти шкільного та дошкільного віку не допускаються до роботи з пестицидами і на оброблених ними площах.
  11. Керівники фермерських господарств, приватні підприємці зобов'язані надавати в розпорядження працюючих з пестицидами засоби механізації, спеціальний одяг і спецвзуття, засоби захисту рук, органів дихання, зору, проводити навчання правилам техніки безпеки відповідно до вимог ГОСТ 12.0.004-90. Тривалість роботи з пестицидами першого і другого класів небезпеки не повинна перевищувати 4 години, з іншими — 6 годин на добу (з доробкою іншої частини робочого дня на операціях, не пов'язаних із застосуванням пестицид.

Наслідки порушень встановлених Правил

Місцеві органи державної виконавчої влади разом з іншими зацікавленими підприємствами і установами організовують та проводять заходи щодо санітарно-гігієнічного та медичного забезпечення робіт, пов’язаних з застосуванням пестицидів у відповідності з чинним законодавством.
Посадові особи спеціально уповноважених органів виконавчої влади у сфері захисту рослин мають право розглядати справи та накладати адміністративне стягнення на осіб, винних у порушенні законодавства про захист рослин.
Якщо при виконанні вказаних робіт допущено порушення встановлених Правил, наприклад допущено до такого виду робіт працівників, які не мають відповідного допуску ( посвідчення) на право виконання такої роботи, порушення технології і порядку обприскування чим завдано шкоду іншій особі, можна ставити питання про стягнення шкоди, відповідно до ст.1187 Цивільного Кодексу України. Відповідно до вимог статті особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Цією ж статтею необхідно позивачеві обґрунтовувати свої вимоги, якщо вони підлягають розгляду саме в порядку цивільного судочинства.
Для захисту своїх інтересів у суді потерпілому необхідно довести кілька обставин, від напряму яких залежить задоволення чи незадоволення його позовних вимог.

Наприклад, завдання шкоди особі. Потерпілий, встановивши, що внаслідок застосування пестицидів у нього виникли негативні наслідки (загибель тварин, забруднення ґрунту, пошкодження посівів, дерев тощо), повинен цей факт одразу зафіксувати: звернутися до державної інспекції із захисту рослин, санітарно – епідеміологічної служби з метою проведення за участі їх представників обстеження та складення акту обстеження. Отримати протокол лабораторних досліджень проб ґрунту, повітря, сільськогосподарських культур. Під час обстеження можна звертатися до різноманітних державних та приватних лабораторій, наукових закладів.
Доцільним буде складення акту перевірки дотримання санітарного законодавства. Відповідно дост. 83 КУпАП, порушення правил застосування, зберігання, транспортування, знешкодження, ліквідації та захоронення пестицидів і агрохімікатів тягне за собою адміністративну відповідальність. Тому у такому випадку звернення до органу виконавчої влади, що реалізує державну політику зі здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів (такими є органи державної санітарно-епідеміологічної служби) є обов’язковим. Винесення постанови про накладення адміністративного стягнення на порушника є беззаперечним фактом вчинення ним протиправної діяльності, його вини, цим буде доведено що обробку пестицидами чи агрохімікатами відповідач провів всупереч вимогам чинного законодавства України, зокрема Закону України «Про пестициди і агрохімікати», Закону України «Про захист рослин», Державних санітарних правил тощо.

Також належним доказом буде наявність відповідного припису Державної інспекції захисту рослин (саме вона визначає, чи було порушено вимоги правил техніки безпеки та санітарні норми з роботи з пестицидами). Тому звернення до цього органу є незайвим. У деяких випадках протиправна поведінка може підтверджуватися і показаннями свідків.

Необхідно довести і наявність причинного зв’язку між протиправною дією та завданою шкодою. Цей зв’язок може підтвердити наявність протоколу лабораторних досліджень, у якому має бути зазначено, яким видом пестициду здійснено обприскування поля позивача та відповідача та чи є він одним і тим же препаратом.
Для притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.83, необхідно звертатись в органи державної санітарно – епідеміологічної служби ( ст.236 КУпАП).
Від імені органів державної санітарно-епідеміологічної служби розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення в межах територій та об'єктів нагляду, визначених законодавством, мають право:

  1. головний державний санітарний лікар України та його заступники, головні державні санітарні лікарі Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, головні державні санітарні лікарі водного, залізничного, повітряного транспорту, водних басейнів, залізниць та їх заступники, головні державні санітарні лікарі районів, міст, районів у містах, лінійних підрозділів та об'єктів водного, залізничного, повітряного транспорту, Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері захисту державного кордону, Служби безпеки України, з'єднань, частин та підрозділів і їх заступники;
  2. лікарі-гігієністи, лікарі-епідеміологи органів державної санітарно-епідеміологічної служби - щодо адміністративних правопорушень, передбачених частиною п'ятою статті 41, а також статтями 42, 78, 80 - 83, 95, 167, 168-1, 170 (коли вони є порушеннями санітарних норм).