Наслідки неприбуття обвинуваченого в судове засідання

Матеріал з WikiLegalAid


Нормативна база

Загальні поняття


Обвинуваченим (підсудним) є особа, обвинувальний акт щодо якої переданий до суду в порядку, передбаченому статтею 291 Кримінального процесуального кодексу
Обвинува́льний акт (обвинувальний висновок) — процесуальний документ, яким слідство висуває обвинувачення особі у вчиненні злочину і яким завершується досудове розслідування.
В обвинувальному акті викладаються юридично значимі обставини злочину і надається його юридична кваліфікація. Обвинувальний акт складається слідчим, після чого затверджується прокурором. Обвинувальний акт може бути складений прокурором, зокрема якщо він не погодиться з обвинувальним актом, що був складений слідчим.
Обвинувальний акт має містити такі відомості:

  • найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер;
  • анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім’я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство);
  • анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім’я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство);
  • прізвище, ім’я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора;
  • виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення;
  • обставини, які обтяжують чи пом’якшують покарання;
  • розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням;
  • підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими;
  • розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування);
  • дату та місце його складення та затвердження.

Обвинувальний акт підписується слідчим та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно. До обвинувального акта додається:

  • реєстр матеріалів досудового розслідування;
  • цивільний позов, якщо він був пред’явлений під час досудового розслідування;
  • розписка підозрюваного про отримання копії обвинувального акта, копії цивільного позову, якщо він був пред’явлений під час досудового розслідування, і реєстру матеріалів досудового розслідування (крім випадку, передбаченого частиною другою статті 297-1 КПК);
  • розписка або інший документ, що підтверджує отримання цивільним відповідачем копії цивільного позову, якщо він був пред’явлений під час досудового розслідування не до підозрюваного;
  • довідка про юридичну особу, щодо якої здійснюється провадження, у якій зазначаються: найменування юридичної особи, її юридична адреса, розрахунковий рахунок, ідентифікаційний код, дата і місце державної реєстрації.
 Надання суду інших документів до початку судового розгляду забороняється.

Права та обов`язки обвинуваченого


обвинувачений має право:

  • знати, у вчиненні якого кримінального правопорушення його підозрюють, обвинувачують;
  • бути чітко і своєчасно повідомленим про свої права, передбачені цим Кодексом, а також отримати їх роз’яснення;
  • на першу вимогу мати захисника і побачення з ним до першого допиту з дотриманням умов, що забезпечують конфіденційність спілкування, а також після першого допиту - мати такі побачення без обмеження їх кількості й тривалості; на участь захисника у проведенні допиту та інших процесуальних дій; на відмову від захисника в будь-який момент кримінального провадження; на отримання правової допомоги захисника за рахунок держави у випадках, передбачених цим Кодексом та/або законом, що регулює надання безоплатної правової допомоги, в тому числі у зв’язку з відсутністю коштів на її оплату;
  • не говорити нічого з приводу підозри проти нього, обвинувачення або у будь-який момент відмовитися відповідати на запитання;
  • давати пояснення, показання з приводу підозри, обвинувачення чи в будь-який момент відмовитися їх давати;
  • вимагати перевірки обґрунтованості затримання;
  • у разі затримання або застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - на негайне повідомлення членів сім’ї,близьких родичів чи інших осіб про затримання і місце свого перебування згідно з положеннями статті 213 КПК;
  • збирати і подавати слідчому, прокурору, слідчому судді докази;
  • брати участь у проведенні процесуальних дій;
  • під час проведення процесуальних дій ставити запитання, подавати свої зауваження та заперечення щодо порядку проведення дій, які заносяться до протоколу;
  • застосовувати з додержанням вимог цього Кодексу технічні засоби при проведенні процесуальних дій, в яких він бере участь. Слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд мають право заборонити застосовування технічних засобів при проведенні окремої процесуальної дії чи на певній стадії кримінального провадження з метою нерозголошення відомостей, які містять таємницю, що охороняється законом, чи стосуються інтимного життя особи, про що виноситься (постановляється) вмотивована постанова (ухвала);
  • заявляти клопотання про проведення процесуальних дій, про забезпечення безпеки щодо себе, членів своєї сім’ї, близьких родичів, майна, житла тощо;
  • заявляти відводи;
  • ознайомлюватися з матеріалами досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 221 цього Кодексу, та вимагати відкриття матеріалів згідно зі статтею 290 цього Кодексу;
  • одержувати копії процесуальних документів та письмові повідомлення;
  • оскаржувати рішення, дії та бездіяльність слідчого, прокурора, слідчого судді в порядку, передбаченому цим Кодексом;
  • вимагати відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, в порядку, визначеному законом, а також відновлення репутації, якщо підозра, обвинувачення не підтвердилися;
  • користуватися рідною мовою, отримувати копії процесуальних документів рідною або іншою мовою, якою він володіє, та в разі необхідності користуватися послугами перекладача за рахунок держави.

Обвинувачений також має право:

  • брати участь під час судового розгляду у допиті свідків обвинувачення або вимагати їхнього допиту, а також вимагати виклику і допиту свідків захисту на тих самих умовах, що й свідків обвинувачення;
  • збирати і подавати суду докази;
  • висловлювати в судовому засіданні свою думку щодо клопотань інших учасників судового провадження;
  • виступати в судових дебатах;
  • ознайомлюватися з журналом судового засідання та технічним записом судового процесу, які йому зобов’язані надати уповноважені працівники суду, і подавати щодо них свої зауваження;
  • оскаржувати в установленому цим Кодексом порядку судові рішення та ініціювати їх перегляд, знати про подані на них апеляційні та касаційні скарги, заяви про їх перегляд, подавати на них заперечення;
  • отримувати роз’яснення щодо порядку підготовки та використання досудової доповіді, відмовлятися від участі у підготовці досудової доповіді;
  • брати участь у підготовці досудової доповіді, надавати представнику персоналу органу пробації інформацію, необхідну для підготовки такої доповіді, ознайомлюватися з текстом досудової доповіді, подавати свої зауваження та уточнення.
  • Підозрюваний, обвинувачений мають також інші процесуальні права, передбачені КПК.
  • Підозрюваний, обвинувачений, який є іноземцем і тримається під вартою, має право на зустріч з представником дипломатичної чи консульської установи своєї держави, яку йому зобов’язана забезпечити адміністрація місця ув’язнення.

Підозрюваний, обвинувачений зобов’язаний:

  • прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це зазначених осіб;
  • виконувати обов’язки, покладені на нього рішенням про застосування заходів забезпечення кримінального провадження;
  • підкорятися законним вимогам та розпорядженням слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;
  • надавати достовірну інформацію представнику персоналу органу пробації, необхідну для підготовки досудової доповіді.
 Підозрюваному, обвинуваченому вручається пам’ятка про його процесуальні права та обов’язки одночасно з їх повідомленням особою, яка здійснює таке повідомлення.

Наслідки неявки в судове засідання


Якщо обвинувачений, до якого не застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, не прибув за викликом у судове засідання, суд відкладає судовий розгляд, призначає дату нового засідання і вживає заходів до забезпечення його прибуття до суду. Суд також має право постановити ухвалу про привід обвинуваченого та/або ухвалу про накладення на нього грошового стягнення в порядку, передбаченому главами 11 та 12 КПК.
Судовий розгляд у кримінальному провадженні щодо злочинів, зазначених у частині другій статті 297-1 Кодексу, може здійснюватися за відсутності обвинуваченого (in absentia), крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності (спеціальне судове провадження) та оголошений у міждержавний та/або міжнародний розшук.
За наявності таких обставин за клопотанням прокурора, до якого додаються матеріали про те, що обвинувачений знав або повинен був знати про розпочате кримінальне провадження, суд постановляє ухвалу про здійснення спеціального судового провадження стосовно такого обвинуваченого.
Якщо у справі декілька обвинувачених, суд постановляє ухвалу лише стосовно тих обвинувачених, щодо яких існують обставини для спеціального судового провадження.

 Участь захисника у спеціальному судовому провадженні є обов’язковою.

Повістки про виклик обвинуваченого у разі здійснення спеціального судового провадження надсилаються за останнім відомим місцем його проживання чи перебування, а процесуальні документи, що підлягають врученню обвинуваченому, надсилаються захиснику. Інформація про такі документи та повістки про виклик обвинуваченого обов’язково публікуються у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження згідно з положеннями статті 297-5 Кодексу. З моменту опублікування повістки про виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження обвинувачений вважається належним чином ознайомленим з її змістом.
За наявності у такому провадженні інших обвинувачених за клопотанням прокурора судовий розгляд здійснюється у судовому засіданні у одному кримінальному провадженні. Якщо підстави для постановлення судом ухвали про спеціальне судове провадження перестали існувати, подальший судовий розгляд розпочинається спочатку згідно із загальними правилами, передбаченими цим Кодексом.
Вимога закону про обов'язкову участь обвинуваченого у судовому розгляді є додатковою гарантією захисту його прав, оскільки надає йому можливість самому захищати свої права і законні інтереси в суді. Розглядувана вимога дає можливість суду безпосередньо заслухати обвинуваченого, вислухати його доводи, спрямовані на спростування обвинувачення чи на пом'якшення покарання, перевірити й оцінити їх у сукупності з іншими наявними у справі доказами та винести законне і обґрунтоване рішення. У випадку неприбуття обвинуваченого за викликом у судове засідання суд відкладає розгляд справи, призначає дату нового засідання і вживає заходів до забезпечення його прибуття до суду (наприклад, шляхом відправлення повістки про виклик).

Причини неприбуття обвинуваченого


ст. 138 КПК надає перелік поважних причин неприбуття особи на виклик, який не є вичерпним. У будь-якому випадку обвинувачений зобов'язаний довести поважність причини своєї неявки, оскільки в протилежному випадку суд своєю ухвалою може постановити рішення про привід обвинуваченого та/або ухвалу про накладення на нього грошового стягнення. Поважність причини неявки повинна бути доведена до відома суду і засвідчена відповідними документами. Якщо такі причини суду стали відомі за час, достатній для перенесення справи і повідомлення учасників провадження про інший день розгляду справи, суд зобов'язаний використати таку можливість.

Привід


Привід полягає у примусовому супроводженні особи, до якої він застосовується, особою, яка виконує ухвалу про здійснення приводу, до місця її виклику в зазначений в ухвалі час. Рішення про здійснення приводу приймається: під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, прокурора або з власної ініціативи, а під час судового провадження - судом за клопотанням сторони кримінального провадження, потерпілого, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, або з власної ініціативи.

 Рішення про здійснення приводу приймається у формі ухвали.

Привід може бути застосований до підозрюваного, обвинуваченого або свідка. Привід свідка не може бути застосований до неповнолітньої особи, вагітної жінки, інвалідів першої або другої груп, особи, яка одноосібно виховує дітей віком до шести років або дітей-інвалідів, а також осіб, які згідно із цим Кодексом не можуть бути допитані як свідки. Привід співробітника кадрового складу розвідувального органу України під час виконання ним своїх службових обов’язків здійснюється тільки в присутності офіційних представників цього органу (ст.ст. 140- 143, 188 КПК ).
Грошове стягнення накладається ухвалою суду на обвинуваченого в тому випадку, якщо він не виконав свій процесуальний обов'язок без поважної причини і якщо таке стягнення є необхідним (див. ст.ст. 139, 144 КПК). Зазначені дії суду мають бути відображені у журналі судового засідання.
Обвинуваченому необхідно сумлінно ставитись до свого обов'язку бути присутнім за викликом у судовому засіданні, оскільки, крім перерахованих наслідків, неприбуття за викликом до суду може бути однією з підстав для обрання чи зміни до нього запобіжного заходу, оскільки метою застосування запобіжного заходу є, зокрема, забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків (див. ч. 1 ст. 177 КПК). Так, одним з основних обов'язків обвинуваченого є прибуття за викликом до суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це осіб, які його викликають (див. п. 1 ч. 7 ст. 42 КПК). Необхідно зазначити, що дотримання обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувались до нього раніше (наприклад, особисте зобов'язання), є також однією з обставин, що враховується при обранні запобіжного заходу (див. п. 9 ч. 1 ст. 178 КПК).

Спрощене провадження


При проведенні спрощеного провадження у справах щодо кримінальних проступків судовий розгляд обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку без судового розгляду в судовому засіданні може бути проведений без участі обвинуваченого, якщо до суду надійшло клопотання прокурора або слідчого, погодженого з прокурором. Проведення такого засідання без участі обвинуваченого можливе, якщо він беззаперечно визнає свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності, а також якщо потерпілий проти цього не заперечує (див. ч. 1 ст. 381 КПК). В такому разі обвинувачений позбавлений можливості оскаржувати вирок суду з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження (див. ч. 1 ст. 394 КПК).
Необхідно звернути увагу на випадки, коли неприбуття обвинуваченого за викликом не перешкоджає проведенню засідання без його участі: при розгляді питання про передання кримінального провадження з одного суду до іншого (див. ч. 4 ст. 34 КПК), розгляд клопотання про накладення грошового стягнення (див. ч. 1 ст. 146 КПК), розгляд клопотання про скасування грошового стягнення (див. ч. 2 ст. 147 КПК), розгляд клопотань про тимчасовий доступ до речей і документів (див. ч. 4 ст. 163 КПК), розгляд клопотання про арешт майна (див. ч. 1 ст. 172 КПК), питання про звернення застави в дохід держави (див. ч. 9 ст. 182 КПК) та в деяких інших випадках, визначених КПК.