Зайняття бджільництвом

Матеріал з WikiLegalAid

Нормативна база

Загальні поняття

Бджільництво - галузь сільськогосподарського виробництва, основою функціонування якої є розведення, утримання та використання бджіл для запилення ентомофільних рослин сільськогосподарського призначення і підвищення їх урожайності, виробництво харчових продуктів і сировини для промисловості (ст. 1 Закону України «Про бджільництво»).

Об'єктами бджільництва є робочі бджоли, бджолині матки, трутні, бджолині сім'ї, яких розводять на племінних і товарних пасіках (ст. 3 Закону України «Про бджільництво»).

Суб'єктами бджільництва незалежно від форм власності є:

  • племінні та товарні пасіки, племінні бджолорозплідники;
  • підприємства з виготовлення обладнання та пасічного інвентаря;
  • підприємства, установи та організації із заготівлі, переробки, реалізації продуктів бджільництва та препаратів із них;
  • лабораторії сертифікації продуктів бджільництва;
  • наукові установи, заклади освіти, дослідні господарства, які займаються бджільництвом (ст. 4 Закону України «Про бджільництво»).

До суб'єктів бджільництва також належать спілки, асоціації та інші об'єднання, діяльність яких пов'язана з питаннями бджільництва, а також виробники сільськогосподарської продукції, які займаються виробництвом і переробкою продуктів бджільництва. Громадяни, з метою задоволення спільних інтересів у питаннях розвитку бджільництва, можуть добровільно об'єднуватися у громадські організації пасічників (ст. 5 Закону України «Про бджільництво»).

Право на зайняття бджільництвом

Статтею 11 Закону України «Про бджільництво» встановлено, що право на утримання бджіл і зайняття бджільництвом мають:

  • громадяни України, які мають необхідні навики або спеціальну підготовку;
  • іноземці, які мають необхідні навики або спеціальну підготовку;
  • особи без громадянства, які мають необхідні навики або спеціальну підготовку;
  • юридичні особи.

Державна підтримка бджільництва

Згідно з статтею 8 Закону України «Про бджільництво», державна підтримка зайняття бджільництвом здійснюється шляхом:

  • створення умов і сприяння розвитку бджільництва на Україні;
  • проведення наукових досліджень і вжиття заходів щодо охорони та збереження генотипів бджіл;
  • відшкодування витрат на ветеринарно-санітарне забезпечення бджільництва;
  • надання пільг при оподаткуванні відповідно до чинного законодавства;
  • надання кредитів та залучення інвестицій на пільгових умовах;
  • надання цільових субсидій та інших видів фінансової підтримки;
  • підготовки спеціалістів із бджільництва;
  • вжиття інших заходів економічного стимулювання.

Фінансування заходів у галузі бджільництва (ст. 26 Закону України «Про бджільництво») здійснюється за рахунок:

  • Державного бюджету України,
  • місцевих бюджетів,
  • інших.

Загальнодержавні та регіональні цільові програми у галузі бджільництва фанансуються відповідно в межах коштів, передбачених у Державному бюджеті України та місцевих бюджетах на проведення селекційно-племінної роботи у тваринництві.

Оформлення та дозволи для зайняття бджільництвом

Зайняття бджільництвом здійснюється без окремого дозволу органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Необхідні документи для зайняття бджільництвом:
  • Ветеринарно-санітарний паспорт пасіки - видається районним (міським) управлінням ветеринарної медицини на пасіку незалежно від форми її власності і є документом, який засвідчує ветеринарно-санітарний стан пасіки.
  • Племінне свідоцтво (сертифікат) - документ встановленої форми, який підтверджує якість племінних бджіл (для племінних пасік та племінних бджолорозплідників).
  • Ветеринарне свідоцтво за формою № 1 - документ встановленої форми для перевезення пасіки за межі району (міста), при їх транспортуванні територією України.

Відповідальність та види порушень законодавства в галузі бджільництва

Порушення законодавства в галузі бджільництва тягне за собою відповідальність:

  • дисциплінарну,
  • адміністративну,
  • цивільно-правову,
  • кримінальну.
Види порушень в галузі бджільництва (ст. 38 Закону України «Про бджільництво»):
  • неповідомлення (приховування) або надання неправдивої інформації про виникнення загрози бджолам при застосуванні засобів захисту рослин;
  • порушення технології вирощування рослин сільськогосподарського та іншого призначення, що призвело до погіршення умов у ареалах розселення бджіл;
  • реалізація продуктів бджільництва та їх сумішей, що не пройшли ветеринарно-санітарної експертизи;
  • ухилення від обов'язкової ветеринарно-санітарної експертизи продуктів бджільництва та їх сумішей;
  • порушення правил ввезення на територію України та вивезення за її межі бджіл та продуктів бджільництва;
  • реалізація на території України не зареєстрованих в Україні засобів захисту бджіл.

Вимоги безпеки в бджільництві

  • До виконання робіт з обслуговування бджолиних сімей допускаються спеціально навчені працівники, яким виповнилося 18 років, які за станом здоров’я можуть виконувати такі роботи та не мають алергії на укуси бджіл.
  • Роботи з обслуговування бджолиних сімей потрібно виконувати з використанням відповідного спецодягу, спецвзуття та засобів індивідуального захисту органів дихання та обличчя, а також димаря. Димар має перебувати у справному стані та бути заправленим.
  • Працюючи з димарем, потрібно дотримуватися правил пожежної безпеки.
  • Вулики потрібно встановлювати без перекошень, які можуть спричинити їхнє падіння.
  • Під час проколювання отворів у рамках треба використовувати упори, щоб унеможливити травмування працівника свердлом або шилом.
  • Під час роботи з бджолами у зимівнику потрібно використовувати ліхтарі та світильники з червоними світлофільтрами.
  • Під час огляду та оброблення бджолиних сімей бджоляру не дозволяється робити різких рухів, використовувати парфюмерно-косметичні засоби і речовини із сильним запахом.
  • Трапи і підмостки, які використовують під час вантажних робіт у бджолярстві, мають бути сухими і неслизькими.
  • Забороняється перевозити людей у кузові транспортного засобу одночасно з бджолами.
  • Відчиняти борти транспортних засобів із розміщеними у них вуликами мають два працівники.
  • Переносити вулики в заглиблений зимівник і виставляти їх із зимівника треба по спеціальним трапам або за допомогою бокових ручок сходовим маршем. Кут нахилу трапа і маршу не має перевищувати 30°.
  • У разі зберігання бджолиних сімей без стелажів їх потрібно розміщувати у зимівнику на твердій підлозі або настилі.
  • Висота штабелювання вуликів має бути не більше ніж 2 м, ширина проходу - не менше ніж 0,8 м. У рядах вулики потрібно установлювати впритул один до одного.
  • Нагрівальні прилади з розміщеними на них пароутворювачами або вмістищами для нагрівання ножів для розпечатання стільників треба встановлювати на теплоізоляційній підставці на відстані не менше ніж 1 м від легкозаймистих предметів.
  • Електричні ножі для розпечатування стільників повинні мати теплоізоляційні підставки, а під час перерви в роботі їх потрібно від’єднувати від електричної мережі.
  • Не дозволяється торкатися ротора медогонки до його остаточного зупинення.
  • Переробляння воскової сировини та інші роботи з використанням відкритого вогню треба проводити у спеціально відведеному місці.
  • Під час збирання бджолиної отрути отрутоприймальні пристрої потрібно виймати з вулика не раніше ніж через 15-20 хв після їх вимкнення і заспокоєння бджіл.
  • Зскрібати отруту з отрутоприймальних пластин потрібно за допомогою леза, закріпленого у спеціальному тримачі. Роботу треба проводити у витяжній шафі з використанням спецодягу та засобів індивідуального захисту.
  • Збирання маточного молочка, прополісу з полотнянок і сушіння квіткового пилку потрібно здійснювати в окремому приміщенні, обладнаному припливно-витяжною вентиляцією.

Міжнародне співробітництво в галузі бджільництва

Україна бере участь у міжнародному співробітництві в галузі бджільництва на основі багатосторонніх і двосторонніх угод.

Участь України у міжнародному співробітництві в галузі бджільництва здійснюється в порядку, встановленому законодавством України, шляхом (ст. 41 Закону України «Про бджільництво»):

  • проведення спільних наукових досліджень;
  • розроблення та реалізації міжнародних програм;
  • здійснення взаємного обміну інформацією та вивчення міжнародного досвіду;
  • участі у міжнародних конгресах, конференціях, симпозіумах, виставках, ярмарках та в їх проведенні;
  • набуття членства в міжнародних організаціях пасічників;
  • підтримання міжнародних професійних і виробничих контактів.

Див. також