Відшкодування матеріальних збитків, постраждалим внаслідок надзвичайних ситуацій

Матеріал з WikiLegalAid
Версія від 10:24, 20 березня 2023, створена Odesa1.odesa (обговорення | внесок)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)

Нормативна база

  1. Кодекс цивільного захисту України
  2. Закон України  «Про гуманітарну допомогу»
  3. Постанова Кабінету Міністрів України від 24 березня 2004 року № 368 «Про затвердження Порядку класифікації надзвичайних ситуацій за їх рівнями»
  4. Постанова Кабінету Міністрів України від 26.01.2015 р. №18 «Про Державну комісію з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій»
  5. Постанова Кабінету Міністрів України від 19 березня 2002 року № 415 «Про затвердження Порядку використання коштів резервного фонду бюджету»
  6. Наказ Міністерства Внутрішніх Справ від  31.08.2017 р. № 747 «Про затвердження порядку психологічного забезпечення в Державній службі України з надзвичайних ситуацій»

Загальні поняття

Надзвичайна ситуація - обстановка на окремій території чи суб’єкті господарювання на ній або водному об’єкті, яка характеризується порушенням нормальних умов життєдіяльності населення, спричинена катастрофою, аварією, пожежею, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, застосуванням засобів ураження або іншою небезпечною подією, що призвела (може призвести) до виникнення загрози життю або здоров’ю населення, великої кількості загиблих і постраждалих, завдання значних матеріальних збитків, а також до неможливості проживання населення на такій території чи об’єкті, провадження на ній господарської діяльності (пункт 24 частини першої статті 2 Кодексу цивільного захисту України)

Види надзвичайних ситуацій залежно від характеру походження подій, що можуть зумовити виникнення надзвичайних ситуацій на території України:

  1. техногенного характеру;
  2. природного характеру;
  3. соціальні;
  4. воєнні.

Постраждалий внаслідок надзвичайної ситуації - це особа, якій заподіяно моральну, фізичну або матеріальну шкоду внаслідок надзвичайної ситуації або проведення робіт з ліквідації її наслідків (ст.84 Кодексу Цивільного захисту України)

Соціальний захист постраждалих

Заходи соціального захисту та відшкодування матеріальних збитків постраждалим внаслідок надзвичайної ситуації включають:

  • надання (виплату) матеріальної допомоги (компенсації);
  • забезпечення житлом;
  • надання медичної та психологічної допомоги;
  • надання гуманітарної допомоги;
  • надання інших видів допомоги.

Заходи соціального захисту та відшкодування матеріальних збитків постраждалим здійснюються за рахунок:

  1. коштів державного та місцевих бюджетів;
  2. коштів суб’єктів господарювання або фізичних осіб, винних у виникненні надзвичайних ситуацій;
  3. коштів за договорами добровільного страхування, укладеними відповідно до законодавства про страхування;
  4. добровільних пожертвувань фізичних та юридичних осіб, благодійних організацій та об’єднань громадян;
  5. інших не заборонених законодавством джерел.

Надання невідкладної допомоги постраждалим може здійснюватися за рахунок коштів резервних фондів державного та місцевих бюджетів відповідно до рівня надзвичайної ситуації, а також матеріальних резервів для запобігання та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій.

УВАГА! Відповідно до Указів Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 “Про введення воєнного стану в Україніˮ та № 69 “Про загальну мобілізаціюˮ, пункту 22 розділу VI “Прикінцеві та перехідні положенняˮ Бюджетного кодексу України Кабінет Міністрів України видав Постанову від 01 березня 2022 року № 175 «Про тимчасовий порядок виділення та використання коштів з резервного фонду бюджету в умовах воєнного стан», якою ПОСТАНОВИВ:

  1. Зупинити до припинення чи скасування воєнного стану дію Порядку використання коштів резервного фонду бюджету, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 березня 2002 р. № 415
  2. Установити, що в умовах воєнного стану:

виділення коштів з резервного фонду бюджету здійснюється за рішенням відповідно Кабінету Міністрів України, місцевої державної адміністрації, військової адміністрації, виконавчого органу відповідної ради, у якому визначаються:

  • головний розпорядник бюджетних коштів, якому виділяються кошти з резервного фонду бюджету;
  • напрям використання коштів з резервного фонду бюджету;
  • обсяг коштів, що виділяються з резервного фонду бюджету;
  • інші умови (щодо виділення, використання, ведення обліку, звітності) у разі необхідності;
  1. після прийняття рішення про виділення коштів з резервного фонду бюджету:
  •  головний розпорядник бюджетних коштів повідомляє Міністерству фінансів (місцевому фінансовому органу) коди економічної класифікації видатків та кредитування державного бюджету і відповідні обсяги коштів згідно із зазначеним рішенням;
  • Міністерство фінансів (місцевий фінансовий орган) під час визначення бюджетної програми з резервного фонду бюджету закріплює за нею коди програмної та функціональної класифікації видатків і кредитування бюджету відповідно до напряму використання коштів резервного фонду бюджету, визначеного зазначеним рішенням;
  • місцевий фінансовий орган вносить у встановленому порядку зміни до розпису відповідного місцевого бюджету на поточний рік;
  • Державна казначейська служба здійснює фінансове забезпечення видатків та платежі з резервного фонду державного бюджету за погодженням з Міністром фінансів з подальшим внесенням змін до розпису Державного бюджету України на поточний рік в установленому порядку;
  1. залишки невикористаних коштів резервного фонду державного бюджету, виділених за рішеннями Кабінету Міністрів України, можуть головними розпорядниками коштів державного бюджету у поточному році спрямовуватися на відновлення обсягу видатків резервного фонду державного бюджету, передбачених за програмою “Резервний фонд”, шляхом внесення Міністерством фінансів або, як виняток, Державною казначейською службою за погодженням з Міністерством фінансів змін до розпису Державного бюджету України на поточний рік.

Відшкодування матеріальних збитків постраждалим внаслідок надзвичайних ситуацій

Питання, пов’язані з відшкодуванням збитків та ліквідацією наслідків надзвичайних ситуацій, вирішують органи державної влади та місцевого самоврядування. На регіональному рівні – це місцеві державні адміністрації або місцеві ради.

Порядок дій постраждалого внаслідок надзвичайної ситуації:

По-перше, постраждалому потрібно звернутися до місцевих органів влади (комісії у справах осіб, які постраждали від надзвичайних обставин) з паспортом або документом, що його замінює, для отримання довідки про визнання особи постраждалою від надзвичайної ситуації. Саме ця довідка є підставою для вирішення питань забезпечення житлом, відшкодування матеріальних збитків та надання іншої необхідної допомоги (відповідно до Порядку відшкодування шкоди особам, які постраждали від надзвичайних обставин, затвердженого постановою КМУ від 05.10.1992 № 562).

Якщо паспорт чи документ, що його замінює, відсутній (наприклад, втрачений внаслідок надзвичайної ситуації), потерпілому слід звернутися до правоохоронних органів за місцем проживання.

По-друге, після отримання довідки постраждалому слід подати письмову заяву до місцевих органів влади, де коротко описати події, що відбулися, та попередньо визначити розмір збитків. За можливості додати до заяви фото, відео, показання сусідів тощо.

Після отримання такої заяви місцеві органи влади повинні направити на місце події спеціально створену комісію у справах осіб, які постраждали від надзвичайних ситуацій. За наслідками виїзду комісії складається акт обстеження, де зазначаються обставини завдання збитків, їхні види та розмір, загальний майновий стан постраждалих та інші дані.

Відповідні органи в п’ятиденний строк з дня подання відповідних документів, а також за результатами обстеження житлових будинків (квартир), пошкоджених внаслідок надзвичайної ситуації або проведення робіт з ліквідації її наслідків, приймають рішення щодо надання постраждалим грошової допомоги, що оформляється протоколом, та повідомляють про це постраждалим.

Розмір грошової допомоги постраждалим становить від 3 до 15 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Під час визначення розміру грошової допомоги враховується розмір завданої матеріальної шкоди, страхових виплат, інших видів допомоги.

Грошова допомога надається постраждалим, які є власниками (співвласниками), наймачами житлового будинку (квартири), в місячний строк з дня прийняття рішення про її надання. Грошова допомога співвласникам надається пропорційно площі житлового будинку (квартири), що належить кожному з них. Виплата здійснюється через Укрпошту або банківський рахунок постраждалого.

Забезпечення житлом постраждалих внаслідок надзвичайних ситуацій

Відповідно до статті 86 Кодексу цивільного захисту України місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування та суб’єкти господарювання забезпечують житлом постраждалих, житло яких стало непридатним для проживання внаслідок надзвичайної ситуації, шляхом:

  • надання житлових приміщень з фонду житла для тимчасового проживання;
  • позачергового надання житла, збудованого за замовленням місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування та суб’єктів господарювання;
  • будівництва житлових будинків для постраждалих;
  • закупівлі квартир або житлових будинків.

Постраждалі, яким виплачено грошову компенсацію за зруйновану або пошкоджену квартиру (житловий будинок), житлом за рахунок держави не забезпечуються.

Розмір грошової компенсації за зруйновану або пошкоджену квартиру (житловий будинок) визначається за показниками опосередкованої вартості спорудження житла у регіонах України відповідно до місцезнаходження такого майна.

Надання медичної та психологічної допомоги

Постраждалі під час надзвичайних ситуацій мають право на надання їм безоплатної медичної допомоги.

Постраждалі, а також особи, які залучалися до виконання аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, гасіння пожеж, за висновками медико-соціальних експертних комісій забезпечуються психологічною реабілітацією.

Неповнолітні особи, які постраждали внаслідок надзвичайних ситуацій, забезпечуються психологічною реабілітацією у санаторно-курортних закладах, при яких утворено центри медико-психологічної реабілітації.

Постраждалі, а також особи, які залучалися до виконання аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, гасіння пожеж, мають право на отримання безоплатної психологічної допомоги.

Відповідно до Наказа МВС від 31.08.2017 р. № 747 «Про затвердження порядку психологічного забезпечення в Державній службі України з надзвичайних ситуацій» при надзвичайних ситуаціях  державного рівня за рішенням Голови ДСНС або особи, яка виконує його обов’язки, створюється зведена група екстреної психологічної допомоги (далі - Зведена група) для роботи з постраждалими. Зведена група складається з психологів та створюється за територіальним принципом місця виникнення надзвичайної ситуації. Для надання екстреної психологічної допомоги постраждалим, при утворенні штабу ДСНС з ліквідації наслідків НС, розгортається Пункт екстреної психологічної допомоги. Головна мета екстреної психологічної допомоги - збереження психічного здоров’я постраждалих унаслідок НС, запобігання розвитку деструктивних і девіантних форм поведінки.

Громадяни, які постраждали від війни, можуть отримати телефоном безоплатну психологічну допомогу.  Національна психологічна асоціація за фінансової підтримки Європейського Союзу з 01 червня 2022 року запустила «Гарячу лінію» безоплатної психологічної допомоги 0-800-100-102 . Вона працює з 10:00 до 20:00 щодня, без вихідних.

Гуманітарна допомоги

Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про гуманітарну допомогу», гуманітарна допомога це - цільова адресна безоплатна допомога в грошовій або натуральній формі, у вигляді безповоротної фінансової допомоги або добровільних пожертвувань, або допомога у вигляді виконання робіт, надання послуг, що надається іноземними та вітчизняними донорами із гуманних мотивів отримувачам гуманітарної допомоги в Україні або за кордоном, які потребують її у зв’язку з соціальною незахищеністю, матеріальною незабезпеченістю, важким фінансовим становищем, виникненням надзвичайного стану,  які створюють загрозу для життя і здоров’я населення, або тяжкою хворобою конкретних фізичних осіб, а також для підготовки до збройного захисту держави та її захисту у разі збройної агресії або збройного конфлікту.

До гуманітарної допомоги належать, зокрема:

  • одяг, взуття, текстильні вироби,
  • меблі,
  • побутова техніка,
  • медико-соціальне обладнання та оснащення (лікарняні ліжка, інвалідні візки, ролатори, медична техніка тощо),
  • продукти харчування,
  • гігієнічні матеріали, засоби гігієни,
  • медикаменти та інше.

Товари можуть бути як новими, так і такими, що були у використанні. До гуманітарної допомоги не належать підакцизні товари.

До спеціально уповноважених державних органів з питань гуманітарної допомоги належать:

  • центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері соціального захисту населення;
  • Рада міністрів Автономної Республіки Крим;
  • обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.

Набувачі гуманітарної допомоги - фізичні та юридичні особи, які її потребують і яким вона безпосередньо надається.

Куди звернутися громадянину для отримання гуманітарної допомоги?

З метою отримання гуманітарної допомоги потрібно звернутися до отримувачів гуманітарної допомоги.

Контактні дані отримувачів гуманітарної допомоги та склад отриманих ними вантажів розміщені на офіційному веб-сайті Мінсоцполітики (розділ „Гуманітарна допомога”).

Єдиний реєстр отримувачів гуманітарної допомоги також за посиланням .

Відповідно до ч.1 ст.89 Кодексу цивільного захисту України , Громадяни України, які постраждали внаслідок надзвичайних ситуацій за межами території України, мають право на відшкодування завданої їм шкоди відповідно до угод про співробітництво і взаємну допомогу у разі виникнення надзвичайних ситуацій та ліквідації їх наслідків, укладених між Кабінетом Міністрів України та урядами інших держав.

Див. також