Відмінності між версіями «Шахрайство при покупках і продажах в мережі Інтернет»

Матеріал з WikiLegalAid
Перейти до: навігація, пошук
Рядок 75: Рядок 75:
  
 
Знищення, пошкодження або псування продукції, що сталося не з вини споживача, не позбавляє споживача права на розірвання договору. Зменшення вартості продукції внаслідок відкриття упаковки, огляду чи перевірки продукції не позбавляє права споживача на розірвання договору.
 
Знищення, пошкодження або псування продукції, що сталося не з вини споживача, не позбавляє споживача права на розірвання договору. Зменшення вартості продукції внаслідок відкриття упаковки, огляду чи перевірки продукції не позбавляє права споживача на розірвання договору.
 +
== Як захистити себе при купівлі товарів через Інтернет? ==
 +
Забезпечити свою покупку в Інтернеті можна за допомогою:
 +
Відправлення товару з післяплатою. Післяплата – спосіб розрахунку, коли гроші за товар сплачуються у поштовому відділенні та за додаткову плату надсилаються продавцеві. При післяплаті можна оглянути товар прямо у відділенні та відмовитися від купівлі, якщо він не підійшов.
 +
 +
Повернення оплати через банк. Якщо Ви оплатили покупку в Інтернеті, а продавець не відправив куплений товар - зверніться до свого банку із заявою про повернення сплачених коштів. Банк пояснить, чи можливе повернення коштів, скоординує подальші дії та проведе розслідування.
 +
Якщо через банк повернути гроші не вдалося - звертайтеся із позовом про відшкодування коштів до суду.
 +
 
== Відповідальність власників інтернет-магазинів ==
 
== Відповідальність власників інтернет-магазинів ==
 
В організації діяльності інтернет-магазину, що допомагає здійснювати свою діяльність із дотриманням норм законодавства, є усвідомлення можливих несприятливих наслідків, що передбачені такими нормативно-правововими актами.<br />
 
В організації діяльності інтернет-магазину, що допомагає здійснювати свою діяльність із дотриманням норм законодавства, є усвідомлення можливих несприятливих наслідків, що передбачені такими нормативно-правововими актами.<br />

Версія за 11:35, 28 грудня 2019

Нормативна база

Поняття інтернет-магазину, електронного магазину

Інтернет-магазин — місце в інтернеті, де відбувається прямий продаж товарів споживачеві (юридичній або фізичній особі), враховуючи доставку. При цьому розміщення споживацької інформації, замовлення товару і угода відбуваються там само, всередині мережі (на сайті інтернет-магазину). Згідно п.8 ч.1 ст.3 Закону України “”Про електронну комерцію” інтернет-магазин – це засіб для представлення або реалізації товару, роботи чи послуги шляхом вчинення електронного правочину. Електрóнний магази́н (е-магазин, e-shop) — сайт, з якого можна вибрати та замовити потрібний товар чи послугу. Інтернет-магазин перш за все передбачає грошові розрахунки на відміну від сайтів, які надають послуги безкоштовно.

Обов’язкова інформація, яка розміщується на сайті інтернет-магазину

Зі змісту Закону України “”Про електронну комерцію” вбачається, що на сайті інтернет-магазину повинна бути розміщена певна інформації, такими відомостями є:

  • повне найменування юридичної особи або прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи – підприємця;
  • адреса підприємства або місце реєстрації та місце фактичного проживання ФОП;
  • адреса електронної пошти;
  • ідентифікаційний код для юридичної або фізичної особи – підприємця;
  • якщо діяльність передбачає отримання ліцензії – необхідно зазначити відомості про таку ліцензію, зокрема серія, номер, строк дії та дата видачі;
  • порядок формування кінцевої вартості товару щодо включення (невключення) певних податків у вартість товару;
  • інформація про вартість доставки.

Зазначення інформації про найменування, адресу, контакті дані є вкрай необхідним, щоб споживачу було повністю зрозуміло хто є контрагентом за правочином, до кого можна звернутися із вимогами, організувати належну взаємодію. Також такий перелік інформації повинен міститися при розсиланні потенційним споживачам електронних повідомлень (емейл-розсилки) із комерційними пропозиціями.

Укладення договору в інтернет-магазині

Згідно ЗУ «Про електронну комерцію» договір, який укладено в інтернет-магазині, вважається електронним правочином.

Обов’язкові умови електронного договору

Для укладення електронного правочину обов’язково на сайті повинні зазначатися найменування товару, роботи чи послуги, а також її вартість. Розміщення вказаної інформації повинно безумовно вказувати на готовність продавця виконати зазначені вимоги щодо продажу та доставки товару, виконання роботи чи надання послуги.

Додаткові умови електронного договору

Законом “Про електронну комерцію” визначено, що крім обов’язкових умов може бути передбачені і інші умови, зокрема:

  • порядок укладення договору (наприклад, зазначено про обов’язковість проведення попередньої оплати, але така оплата проводиться після підтвердження продавцем отримання замовлення);
  • можливість та порядок внесення змін до договору (наприклад, можливість заміни товару на аналогічний, у разі відсутності замовленого на складі продавця);
  • спосіб та порядок прийняття пропозиції укласти електронний договір (наприклад, прийняття пропозиції здійснюється шляхом надсилання листа за допомогою емейл або заповнення форми);
  • порядок обміну інформацією між покупцем і продавцем під час виконання договору (наприклад, інформація про адреси листування та строки відповіді);
  • порядок дій у разі, якщо покупець помилково або неправильно вказав інформацію про укладення договору як такого (помилково направив замовлення) або щодо окремих його умов (наприклад, невірно зазначив адресу доставки).

Окремі умови, що будуть обов’язковими складовими електронного договору між покупцем та продавцем, можуть зазначатися в окремому електронному документі (файлі), до якого відсилається покупець. Після укладення договору в Інтернеті, покупець повинен отримати від продавця оперативне підтвердження отримання замовлення, а також зазначення умов договору для унеможливлення в подальшому їх односторонньої зміни. Таким підтвердженням може розглядатися, наприклад, електронний лист із підтвердженням та зазначенням товару, що придбається, його характеристик, ціни, умов оплати та доставки, а також посилання на інші умови договору, що можуть бути розміщені на сайті інтернет-магазину. Крім підтвердження отримання замовлення, по факту виконання договірних зобов’язань (наприклад) продавець повинен обов’язково надати вже підтвердження вчинення правочину, якими можуть бути електронний документ, квитанція, товарний чи касовий чек, квиток, талон. При чому, такий документ обов’язково повинен містити порядок обміну чи повернення товару, відмови від роботи чи послуги, найменування продавця адреса та контакті дані, а також гарантійні зобов’язання.

Розірвання договору купівлі-продажу, заміна і повернення товару, придбаного в Інтернет

Відносини, що виникають між продавцями та покупцями в інтернет-магазинах, в повному обсязі підпадають під дію Закону України “Про захист прав споживачів”.

Заміна товару

Частина 6 ст. 13 Закону України “Про захист прав споживачів” дозволяє продавцю використовувати у договорі стандартну умову про можливість заміни товару за його відсутності іншим. Про це покупця повинні повідомити перед укладенням договору. Продавець може замінити товар тільки тоді, коли одночасно виконуються три умови:

  1. інший товар відповідає меті використання замовленого;
  2. має таку ж або кращу якість;
  3. його ціна не перевищує ціни замовленого товару.

Повернення товару

Згідно ч.4 ст. 13 Закону України “Про захист прав споживачів” договір купівлі-продажу, укладений через Інтернет, покупець може розірвати протягом 14 днів із моменту підтвердження інформації про укладення договору від продавця або з моменту одержання товару чи його першої поставки. Якщо згадане підтвердження не відповідає наведеним вище вимогам, покупець вправі розірвати договір протягом 90 днів від дати отримання інформації. Продавець може виправитися і надіслати нове, правильне підтвердження. За таких умов покупцю дозволено відмовитися від договору протягом 14 днів з моменту одержання уточненого повідомлення.

Відповідно до ч.5 ст.12 Закону України “Про захист прав споживачів” якщо покупець вирішив розірвати договір, він має повідомити продавця про місце, де продукцію можна забрати назад. Обов’язок споживача зберігати її в себе припиняється по закінченні 60 днів після одержання. Якщо протягом цього часу продавець не приїде за товаром, товар стає власністю споживача, причому безоплатно. Коли для доставки використовували послуги пошти, у договорі може бути передбачено, що покупець повертатиме товар також поштою. Тоді будь-які витрати, пов’язані з пересиланням продукції, покладають на продавця (він має відшкодувати споживачу гроші, які той заплатив у зв’язку з поверненням).

Частина 7 ст.12 Закону України “Про захист прав споживачів” передбачає що споживач повинен зберігати товар у незмінному стані, щоб мати змогу розірвати договір купівлі-продажу.

Однак, ч. 5 ст. 13 Закону України “Про захист прав споживачів” перелічено обставини, за яких це неможливо повернути товар:

  1. за згодою споживача поставка товару електронними засобами зв’язку відбулася до закінчення строку розірвання договору, про що споживачеві повідомлено у підтвердженні інформації (наприклад, при купівлі через Інтернет комп’ютерної програми її можуть надіслати споживачу дуже оперативно);
  2. ціна товару залежить від котировок на фінансовому ринку, тобто поза контролем продавця;
  3. договір стосується виготовлення або переробки товару на замовлення споживача, тобто товар не можна продати іншим особам (або можна з істотними фінансовими втратами для продавця);
  4. споживач відкрив аудіо- чи відеокасету або носій комп’ютерного забезпечення (компакт-диск), які постачають запечатаними;
  5. договір стосується доставки періодичних видань;
  6. договір укладено щодо лотерей чи інших азартних ігор.

У разі розірвання договору, обов’язок споживача зберігати у себе продукцію припиняється по закінченні шістдесяти днів після її одержання. Якщо продавець (виконавець) не вживає заходів для повернення її собі протягом зазначеного періоду, така продукція переходить у власність споживача без виникнення зобов’язання з оплати її вартості.

Якщо споживачеві не було надано документ, який засвідчує факт здійснення купівлі (правочину), такий правочин не є підставою для виникнення обов’язків для споживача. У разі ненадання документа або підтвердження інформації споживач повідомляє продавця (виконавця) про недійсність договору. Продавець (виконавець) протягом тридцяти днів з моменту одержання такого повідомлення повинен повернути споживачеві одержані кошти та відшкодувати витрати, понесені споживачем у зв’язку з поверненням продукції. Для здійснення права на розірвання договору споживач повинен зберігати одержану продукцію у незміненому стані.

Знищення, пошкодження або псування продукції, що сталося не з вини споживача, не позбавляє споживача права на розірвання договору. Зменшення вартості продукції внаслідок відкриття упаковки, огляду чи перевірки продукції не позбавляє права споживача на розірвання договору.

Як захистити себе при купівлі товарів через Інтернет?

Забезпечити свою покупку в Інтернеті можна за допомогою: Відправлення товару з післяплатою. Післяплата – спосіб розрахунку, коли гроші за товар сплачуються у поштовому відділенні та за додаткову плату надсилаються продавцеві. При післяплаті можна оглянути товар прямо у відділенні та відмовитися від купівлі, якщо він не підійшов.

Повернення оплати через банк. Якщо Ви оплатили покупку в Інтернеті, а продавець не відправив куплений товар - зверніться до свого банку із заявою про повернення сплачених коштів. Банк пояснить, чи можливе повернення коштів, скоординує подальші дії та проведе розслідування. Якщо через банк повернути гроші не вдалося - звертайтеся із позовом про відшкодування коштів до суду.

Відповідальність власників інтернет-магазинів

В організації діяльності інтернет-магазину, що допомагає здійснювати свою діяльність із дотриманням норм законодавства, є усвідомлення можливих несприятливих наслідків, що передбачені такими нормативно-правововими актами.
Цивільно-правова відповідальність
Такий вид відповідальності передбачає, як правило, сплату штрафних санкцій, пені, а також відшкодування матеріальної та моральної шкоди за порушення зобов’язань, що передбачені договором.

Адміністративна відповідальність
Кодекс України про адміністративні правопорушення містить окремий розділ, що передбачає відповідальність за порушення правопорушення в галузі торгівлі, громадського харчування, сфері послуг, в галузі фінансів і підприємницької діяльності. (глава 12 КУпАП)

Кримінальна відповідальність
Згідно ст. 190 Кримінального кодексу України заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою (шахрайство) - карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років.

Куди скаржитися на шахраїв в Інтернеті?

У разі інтернет-шахрайств подавати скаргу треба туди ж, куди ви б звернулися в разі звичайного розкрадання, тобто в правоохоронні органи. В Управлінні по боротьбі з кіберзлочинністю МВС України можна оформити електронну заяву про випадок правопорушення. В онлайн-формі необхідно залишити контактні дані, а також детально описати, як ви постраждали від дій шахрая. Графу «Зміст Звернення» дуже важливо заповнити відповідно вимог Закону України «Про звернення громадян».

Якщо гроші були переведені шахраєві через платіжну онлайн систему, то варто звернутися в службу підтримки цієї платіжної системи. Є ймовірність, що після цього гаманець афериста заблокують. У деяких випадках можна буде навіть дізнатися дані паспорта власника рахунку. Це дасть можливість звернутися з позовом до суду.

У випадку ж з інтернет-магазинами потрібно написати скаргу на адресу продавця. Якщо претензія буде проігнорована, то потрібно буде подати заяву в правоохоронні органи або звернутися в прокуратуру і «Український споживчий нагляд» (у випадку отримання товару, але з дефектами).

Корисні посилання

Енциклопедія шахрайств та лохотронів

Кидали-онлайн. Названо найбільш поширені способи інтернет-шахрайства