Характеристика кримінальних правопорушень майнового характеру: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
Немає опису редагування
Рядок 5: Рядок 5:


== Кримінальні правопорушення проти власності ==  
== Кримінальні правопорушення проти власності ==  
Право власності в Україні охороняється законом. Зокрема, у розділі VI Особливої частини [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України] встановлено, які саме суспільно небезпечні діяння проти власності є кримінальними правопорушеннями та які покарання застосовуються до осіб, які їх вчинили.
Право власності в Україні охороняється законом. Зокрема, у розділі VI Особливої частини [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України] (далі - КК України) встановлено, які саме суспільно небезпечні діяння проти власності є кримінальними правопорушеннями та які покарання застосовуються до осіб, які їх вчинили.


'''Кримінальні правопорушення проти власності''' – це суспільно небезпечні та протиправні діяння, що порушують право власності, спричиняють майнову шкоду приватній особі, колективу чи державі й учиняються, зазвичай, із корисливих мотивів.  
'''Кримінальні правопорушення проти власності''' – це суспільно небезпечні та протиправні діяння, що порушують право власності, спричиняють майнову шкоду приватній особі, колективу чи державі й учиняються, зазвичай, із корисливих мотивів.  


Родовим і безпосереднім '''об’єктом''' цих кримінальних правопорушень є врегульовані законом суспільні відносини власності, передусім, відносини щодо володіння, користування та розпорядження майном. Додатковими необхідними безпосередніми об’єктами кримінальних правопорушень, які вчиняються з використанням насильства чи погрози його застосування (насильницький [[грабіж]], розбій, [[Кримінальна відповідальність за вимагання|вимагання]], погроза знищення майна), можуть бути здоров’я, життя, психічна чи фізична недоторканність особи. При знищенні або пошкодженні майна додаткові факультативні безпосередні об’єкти – громадський порядок, громадська безпека, довкілля.
Родовим і безпосереднім '''об’єктом''' цих кримінальних правопорушень є врегульовані законом суспільні відносини власності, передусім, відносини щодо володіння, користування та розпорядження майном. Додатковими необхідними безпосередніми об’єктами кримінальних правопорушень, які вчиняються з використанням насильства чи погрози його застосування (насильницький [[грабіж]], розбій, [[Кримінальна відповідальність за вимагання|вимагання]], [[погроза знищення майна]]), можуть бути здоров’я, життя, психічна чи фізична недоторканність особи. При [[Умисне знищення або пошкодження майна|знищенні або пошкодженні майна]] додаткові факультативні безпосередні об’єкти – громадський порядок, громадська безпека, довкілля.


Важливе значення при кваліфікації злочинів проти власності має '''предмет''' злочину - чуже майно, яке має певну вартість і є чужим для винної особи (наприклад, речі (рухомі й нерухомі), грошові кошти, цінні метали, цінні папери тощо), а також право на майно та дії майнового характеру, електрична та теплова енергія (абз. 1 п. 2 ППВСУ “[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0010700-09 Про судову практику у справах про злочини проти власності]”  від  6  листопада 2009 р. № 10).
Важливе значення при кваліфікації кримінальних правопорушень проти власності має '''предмет''' кримінального правопорушення - чуже майно, яке має певну вартість і є чужим для винної особи (наприклад, речі (рухомі й нерухомі), грошові кошти, цінні метали, цінні папери тощо), а також право на майно та дії майнового характеру, електрична та теплова енергія (абзац перший пункту 2 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0010700-09 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 10 “Про судову практику у справах про злочини проти власності”]).


'''Майно''' – це речі матеріального світу, яким притаманні специфічні ознаки фізичного, економічного та юридичного характеру (наприклад, грошові кошти, цінні папери, особисті речі, побутова техніка, предмети домашнього господарства, продуктивна робоча худоба тощо).  
'''Майно''' – це речі матеріального світу, яким притаманні специфічні ознаки фізичного, економічного та юридичного характеру (наприклад, грошові кошти, цінні папери, особисті речі, побутова техніка, предмети домашнього господарства, продуктивна робоча худоба тощо).  


''Фізичні ознаки'' майна характеризуються тим, що вказані предмети та речі можна вилучити, привласнити, спожити, пошкодити, знищити тощо (людина як фізична особа не може бути предметом злочинів проти власності, а тому її викрадення, а також інше незаконне заволодіння слід кваліфікувати за відповідними статтями розділів III або XX Особливої частини КК).  
''Фізичні ознаки'' майна характеризуються тим, що вказані предмети та речі можна вилучити, привласнити, спожити, пошкодити, знищити тощо (людина як фізична особа не може бути предметом злочинів проти власності, а тому її викрадення, а також інше незаконне заволодіння слід кваліфікувати за відповідними статтями розділів III або XX Особливої частини [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України]).  


''Економічні ознаки'' полягають у тому, що майно повинно:  
''Економічні ознаки'' полягають у тому, що майно повинно:  
Рядок 24: Рядок 24:
* бути чужим для винного;
* бути чужим для винного;
* належати за правом власності іншому суб’єктові права власності;
* належати за правом власності іншому суб’єктові права власності;
* не належати до предметів злочинів, відповідальність за які передбачена іншими розділами Особливої частини КК.
* не належати до предметів злочинів, відповідальність за які передбачена іншими розділами Особливої частини [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України].


== Об’єктивна сторона злочинів проти власності ==
== Об’єктивна сторона кримінальних правопорушень проти власності ==


З '''об’єктивної сторони''' злочини проти власності характеризуються, зазвичай, активними діями, що спричиняють матеріальну шкоду певній особі, колективу чи державі.  
З '''об’єктивної сторони''' кримінальні правопорушення проти власності характеризуються, зазвичай, активними діями, що спричиняють матеріальну шкоду певній особі, колективу чи державі.  


Бездіяльністю вирізняється такий злочин, як ''порушення обов’язків щодо охорони майна'' (ст. 197 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 КК]).
Бездіяльністю вирізняється таке кримінальне правопорушення, як ''порушення обов’язків щодо охорони майна'' (стаття 197 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 КК України]).  
Більшість злочинів проти власності сконструйовано законодавцем переважно як матеріальні склади, тобто, при кваліфікації слід враховувати той факт, що обов’язковими ознаками їх об’єктивної сторони є суспільно небезпечне діяння, злочинний наслідок і причинний зв’язок між діянням та наслідком. Склади деяких злочинів – формальні (вимагання – ст. 189 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 КК]; придбання, отримання, зберігання чи збут майна, одержаного злочинним шляхом – ст. 198 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 КК]) або усічені (розбій – ст. 187 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 КК]; погроза знищення майна – ст. 195 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 КК]).
 
Більшість кримінальних правопорушень проти власності сконструйовано законодавцем переважно як матеріальні склади, тобто, при кваліфікації слід враховувати той факт, що обов’язковими ознаками їх об’єктивної сторони є суспільно небезпечне діяння, кримінально притиправний наслідок і причинний зв’язок між діянням та наслідком. Склади деяких кримінальних правопорушень – формальні ([[Кримінальна відповідальність за вимагання|вимагання]] стаття 189 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 КК України]; придбання, отримання, зберігання чи збут майна, одержаного кримінально протиправним шляхом – стаття 198 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 КК України]) або усічені (розбій – стаття 187 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 КК України]; [[погроза знищення майна]] стаття 195 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 КК України]).


Спосіб вчинення посягання є одним з основних критеріїв для кваліфікації вчиненого та відмежування різних форм викрадення майна й іншого протиправного заволодіння ним.
Спосіб вчинення посягання є одним з основних критеріїв для кваліфікації вчиненого та відмежування різних форм викрадення майна й іншого протиправного заволодіння ним.
Спосіб злочинів проти власності може бути таким:
 
* таємний (стаття 185 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 КК України]);
Спосіб кримінальних правопорушень проти власності може бути таким:
* відкритий (стаття 186 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 КК України]);
* [[Крадіжка|таємний]] (стаття 185 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 КК України]);
* [[Грабіж|відкритий]] (стаття 186 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 КК України]);
* шляхом нападу (стаття 187 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 КК України]);
* шляхом нападу (стаття 187 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 КК України]);
* викрадення води, електричної або теплової енергії шляхом її самовільного використання (стаття 188<sup>1</sup> [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 КК України]);
* викрадення води, електричної або теплової енергії шляхом її самовільного використання (стаття 188<sup>1</sup> [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 КК України]);
* вимагання (стаття 189 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 КК України]);
* [[Кримінальна відповідальність за вимагання|вимагання]] (стаття 189 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 КК України]);
* шахрайство (стаття 190 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 КК України]);
* [[шахрайство]] (стаття 190 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 КК України]);
* привласнення, розтрата чи заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем (стаття 191 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 КК України]).
* [[Привласнення, розтрата або заволодіння майном шляхом зловживання службовим становищем, відмінність від інших майнових злочинів|привласнення, розтрата чи заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем]] (стаття 191 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 КК України]).
'''''Особи у віці від чотирнадцяти до шістнадцяти років, підлягають кримінальній відповідальності за злочини:'''''
'''''Особи у віці від чотирнадцяти до шістнадцяти років, підлягають кримінальній відповідальності за кримінальні правопорушення:''''' крадіжку (стаття 185, частина перша статей 262, 308), грабіж (статті 186, 262, 308), розбій (стаття 187, частина третя статей 262, 308), вимагання (статті 189, 262, 308), умисне знищення або пошкодження майна (частина друга статей 194, 347, 352, 378, частини друга та третя статті 399). За загальним порядком кримінальній відповідальності підлягають особи, яким до вчинення кримінального правопорушення виповнилося шістнадцять років.
крадіжку (стаття 185, частина перша статей 262, 308), грабіж (статті 186, 262, 308), розбій (стаття 187, частина третя статей 262, 308), вимагання (статті 189, 262, 308), умисне знищення або пошкодження майна (частина друга статей 194, 347, 352, 378, частини друга та третя статті 399). За загальним порядком кримінальній відповідальності підлягають особи, яким до вчинення злочину виповнилося шістнадцять років.
 
'''Корисливий мотив при вчиненні злочинів''' проти власності полягає в прагненні винного протиправно використати чуже майно на свою  чи іншої особи користь або отримати майнову вигоду без обернення чужого майна на свою користь.
 
== Суб’єктивна сторона злочину проти власності ==
'''Суб`єктивна сторона''' злочину характеризується наявністю у винної особи прямого умислу на протиправне заволодіння чужим майном і корисливим мотивом.
 
== Особливості застосування щодо неповнолітніх кримінального покарання ==
 
При цьому існують певні особливості притягнення неповнолітніх до кримінальної відповідальності.
 
При призначенні неповнолітньому покарання крім передбачених у статтях 65-67 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального Кодексу України] ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом’якшують чи обтяжують покарання, суди відповідно до ч. 1 ст. 103 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальньго Кодексу України] мають враховувати також умови його життя та виховання, вплив на нього дорослих, рівень розвитку й інші особливості його особи.
 
Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
 
До неповнолітніх, визнаних винними у вчиненні злочину, судом можуть бути застосовані такі '''''основні види покарань''''':
# штраф;
# громадські роботи;
# виправні роботи;
# арешт;
# позбавлення волі на певний строк.
Застосування до осіб, які на час постановлення вироку не досягли шістнадцятирічного віку, таких покарань, як громадські та виправні роботи, а також арешту законом не передбачено.
 
До неповнолітніх можуть бути застосовані '<nowiki/>'''додаткові покарання'''' у виді штрафу та позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print (ст. 98 КК України)].


Неповнолітній, який вчинив злочин ''невеликої або середньої тяжкості'', може бути '''звільнений судом від покарання''', якщо буде визнано, що внаслідок щирого розкаяння та подальшої бездоганної поведінки він на момент постановлення вироку не потребує застосування покарання. Висновки суду про наявність чи відсутність обставин, які пом’якшують покарання неповнолітнього, мають бути вмотивовані у вироку.
'''Корисливий мотив при вчиненні кримінальних правопорушень''' проти власності полягає в прагненні винного протиправно використати чуже майно на свою чи іншої особи користь або отримати майнову вигоду без обернення чужого майна на свою користь.


Якщо санкцією закону, за яким засуджується неповнолітній, передбачено лише такі види покарань, які з огляду на вік підсудного чи його стан не можуть до нього застосовуватися, суд звільняє його від кримінальної відповідальності із застосуванням примусових заходів виховного характеру, або відповідно до статті 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кримінального процесуального Кодексу України] закриває справу і звільняє його від кримінальної відповідальності, або постановляє обвинувальний вирок і звільняє засудженого від покарання.
== Суб'єктивна сторона кримінального правопорушення проти власності ==
'''Суб'єктивна сторона''' кримінального правопорушення характеризується наявністю у винної особи прямого умислу на протиправне заволодіння чужим майном і корисливим мотивом.


У цьому разі суд застосовує до неповнолітнього такі '''примусові заходи виховного характеру''':
[[Категорія:Кримінальні правопорушення]]
1) застереження;
2) обмеження дозвілля і встановлення особливих вимог до поведінки неповнолітнього;
3) передача неповнолітнього під нагляд батьків чи осіб, які їх заміняють, чи під нагляд педагогічного або трудового колективу за його згодою, а також окремих громадян на їхнє прохання;
4) покладення на неповнолітнього, який досяг п'ятнадцятирічного віку і має майно, кошти або заробіток, обов'язку відшкодування заподіяних майнових збитків;
5) направлення неповнолітнього до спеціальної навчально-виховної установи для дітей і підлітків до його виправлення, але на строк, що не перевищує трьох років.
[[Категорія:Кримінальне право]]
[[Категорія:Кримінальне процесуальне право]]
[[Категорія:Особливості кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх]]

Версія за 13:25, 13 квітня 2022

Нормативна база

Кримінальні правопорушення проти власності

Право власності в Україні охороняється законом. Зокрема, у розділі VI Особливої частини Кримінального кодексу України (далі - КК України) встановлено, які саме суспільно небезпечні діяння проти власності є кримінальними правопорушеннями та які покарання застосовуються до осіб, які їх вчинили.

Кримінальні правопорушення проти власності – це суспільно небезпечні та протиправні діяння, що порушують право власності, спричиняють майнову шкоду приватній особі, колективу чи державі й учиняються, зазвичай, із корисливих мотивів.

Родовим і безпосереднім об’єктом цих кримінальних правопорушень є врегульовані законом суспільні відносини власності, передусім, відносини щодо володіння, користування та розпорядження майном. Додатковими необхідними безпосередніми об’єктами кримінальних правопорушень, які вчиняються з використанням насильства чи погрози його застосування (насильницький грабіж, розбій, вимагання, погроза знищення майна), можуть бути здоров’я, життя, психічна чи фізична недоторканність особи. При знищенні або пошкодженні майна додаткові факультативні безпосередні об’єкти – громадський порядок, громадська безпека, довкілля.

Важливе значення при кваліфікації кримінальних правопорушень проти власності має предмет кримінального правопорушення - чуже майно, яке має певну вартість і є чужим для винної особи (наприклад, речі (рухомі й нерухомі), грошові кошти, цінні метали, цінні папери тощо), а також право на майно та дії майнового характеру, електрична та теплова енергія (абзац перший пункту 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 10 “Про судову практику у справах про злочини проти власності”).

Майно – це речі матеріального світу, яким притаманні специфічні ознаки фізичного, економічного та юридичного характеру (наприклад, грошові кошти, цінні папери, особисті речі, побутова техніка, предмети домашнього господарства, продуктивна робоча худоба тощо).

Фізичні ознаки майна характеризуються тим, що вказані предмети та речі можна вилучити, привласнити, спожити, пошкодити, знищити тощо (людина як фізична особа не може бути предметом злочинів проти власності, а тому її викрадення, а також інше незаконне заволодіння слід кваліфікувати за відповідними статтями розділів III або XX Особливої частини КК України).

Економічні ознаки полягають у тому, що майно повинно:

  • мати мінову та споживчу вартість;
  • бути відокремлене від природного середовища чи бути створене заново;
  • бути здатним задовольняти потреби людини та суспільства.

Юридичними ознаками майна є те, що воно має:

  • бути чужим для винного;
  • належати за правом власності іншому суб’єктові права власності;
  • не належати до предметів злочинів, відповідальність за які передбачена іншими розділами Особливої частини КК України.

Об’єктивна сторона кримінальних правопорушень проти власності

З об’єктивної сторони кримінальні правопорушення проти власності характеризуються, зазвичай, активними діями, що спричиняють матеріальну шкоду певній особі, колективу чи державі.

Бездіяльністю вирізняється таке кримінальне правопорушення, як порушення обов’язків щодо охорони майна (стаття 197 КК України).

Більшість кримінальних правопорушень проти власності сконструйовано законодавцем переважно як матеріальні склади, тобто, при кваліфікації слід враховувати той факт, що обов’язковими ознаками їх об’єктивної сторони є суспільно небезпечне діяння, кримінально притиправний наслідок і причинний зв’язок між діянням та наслідком. Склади деяких кримінальних правопорушень – формальні (вимагання – стаття 189 КК України; придбання, отримання, зберігання чи збут майна, одержаного кримінально протиправним шляхом – стаття 198 КК України) або усічені (розбій – стаття 187 КК України; погроза знищення майна – стаття 195 КК України).

Спосіб вчинення посягання є одним з основних критеріїв для кваліфікації вчиненого та відмежування різних форм викрадення майна й іншого протиправного заволодіння ним.

Спосіб кримінальних правопорушень проти власності може бути таким:

Особи у віці від чотирнадцяти до шістнадцяти років, підлягають кримінальній відповідальності за кримінальні правопорушення: крадіжку (стаття 185, частина перша статей 262, 308), грабіж (статті 186, 262, 308), розбій (стаття 187, частина третя статей 262, 308), вимагання (статті 189, 262, 308), умисне знищення або пошкодження майна (частина друга статей 194, 347, 352, 378, частини друга та третя статті 399). За загальним порядком кримінальній відповідальності підлягають особи, яким до вчинення кримінального правопорушення виповнилося шістнадцять років.

Корисливий мотив при вчиненні кримінальних правопорушень проти власності полягає в прагненні винного протиправно використати чуже майно на свою чи іншої особи користь або отримати майнову вигоду без обернення чужого майна на свою користь.

Суб'єктивна сторона кримінального правопорушення проти власності

Суб'єктивна сторона кримінального правопорушення характеризується наявністю у винної особи прямого умислу на протиправне заволодіння чужим майном і корисливим мотивом.