Фінансовий лізинг: визнання договору недійсним: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 1: Рядок 1:
== Нормативна база ==
== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України] (далі - ЦК України)
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України] (далі - ЦК України)
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/723/97-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про фінансовий лізинг"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1201-20#Text Закон України "Про фінансовий лізинг"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закон України "Про захист прав споживачів"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закон України "Про захист прав споживачів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2664-14 Закон України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2664-14 Закон України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг"]


== Загальна інформація ==
== Загальна інформація ==
За '''договором фінансового лізингу''' <u>лізингодавець</u> зобов'язується набути у власність річ у <u>продавця (постачальника)</u> відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування <u>лізингоодержувачу</u> на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі)  (стаття 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/723/97-%D0%B2%D1%80#Text Закону України "Про фінансовий лізинг"]).
'''Увага'''! ''13 червня 2021 року набрав чинності Закон України «Про фінансовий лізинг» № 1201-IX, прийнятий Верховною Радою України 04.02.2021.


''Форма договору фінансового лізингу'' - договір фінансового лізингу має бути укладений в письмовій формі.
Розділом ІІІ Прикінцеві та перехідні положення цього закону визначено, що він застосовується до відносин, які виникли після дня набрання чинності цим Законом.


У певних випадках договір фінансового лізингу підлягає обов'язковому нотаріальному посвідченню предметом яких є:
Відносини, що виникли на підставі договорів фінансового лізингу, укладених до набрання чинності цим Законом, регулюються відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом.''
* будівля або інша капітальна споруда (нерухоме майно) і договір укладено строком на три і більше років;
* транспортний засіб і одна зі сторін договору – фізична особа.
Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 частини другої статті 806 ЦК України] до договору лізингу застосовуються загальні положення про [[Договір найму (оренди)|найм (оренду)]] з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.


До відносин, пов’язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про [[Договір купівлі – продажу|купівлю-продаж]] та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.
'''Фінансовий лізинг''' - вид правових відносин, за якими лізингодавець зобов’язується відповідно до договору фінансового лізингу на строк та за плату, визначені таким договором, передати лізингоодержувачу у володіння та користування як об’єкт фінансового лізингу майно, що належить лізингодавцю на праві власності та набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем, або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов, та які передбачають наявність хоча б однієї з ознак фінансового лізингу, встановлених цим Законом (стаття 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1201-20#n6 Закону України "Про фінансовий лізинг"]).
 
'''Форма договору фінансового лізингу'''
Договір фінансового лізингу має бути укладений ''в письмовій формі та не підлягає нотаріальному посвідченню'', крім випадків, встановлених законом або домовленістю сторін.
 
Договір фінансового лізингу ''транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню'' на вимогу однієї із сторін такого договору.
 
Об’єктом фінансового лізингу може бути майно, визначене індивідуальними ознаками, що відповідає критеріям основних засобів відповідно до законодавства, не заборонене законом до вільного обігу на ринку і щодо передачі якого в лізинг законом не встановлено обмежень.
 
'''ВАЖЛИВО!''' Не можуть бути об’єктами фінансового лізингу земельні ділянки та інші природні об’єкти, а також об’єкти, визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/157-20#n66 частиною другою статті 3 Закону України "Про оренду державного та комунального майна"].
 
Об’єкт фінансового лізингу підлягає реєстрації у випадках та порядку, передбачених законодавством.
 
Обтяження рухомого майна лізингом реєструється в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна у випадках та порядку, встановлених законодавством.
 
Обтяження нерухомого майна лізингом підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому законодавством.
 
До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3883 параграфом 6 глави 58 Цивільного кодексу України] та законом.
 
До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.


'''<u>Детальніше див.</u>''' "[[Договір фінансового лізингу]]"
'''<u>Детальніше див.</u>''' "[[Договір фінансового лізингу]]"


== Підстави визнання договору фінансового лізингу недійсним ==
== Підстави визнання договору фінансового лізингу недійсним ==
'''І.''' [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/723/97-%D0%B2%D1%80 Частиною 2 статті 16 Закону України «Про фінансовий лізинг»] визначено, що лізингові платежі можуть включати:
 
# суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу;
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1242 Статтею 220 ЦК УКраїни] передбачено, що у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.
# платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно;
 
# компенсацію відсотків за кредитом;
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1201-20#n106 Частиною 10 статті 14 Закону України "Про фінансовий лізинг"] передбачено, що умови договору фінансового лізингу, що суперечать положенням цього Закону або обмежують права лізингоодержувача порівняно з правами, встановленими законодавством про захист прав споживачів, є нікчемними.
# інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу.
Однак, часто в договорі так звані лізингоодержувачі з метою привласнення коштів передбачають також сплату інших платежів: плата за консультаційні послуги, комісія за організацію договору і тому подібне. Також окремо прописується положення про відсутність права вимоги повернення сплачених коштів у випадку розірвання договору.


[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закон України «Про захист прав споживачів»] регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.
[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закон України «Про захист прав споживачів»] регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.


Продавець (виконавець, виробник) <u>не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими</u> [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 (частина перша статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів»]).
Продавець (виконавець, виробник) <u>не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими</u> [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 (частина перша статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів»]). Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача.
 
''До несправедливих умов договору, зокрема віднесено:''


<u>До несправедливих умов договору, зокрема віднесено:</u>
* виключення або обмеження прав споживача стосовно продавця (виконавця, виробника) або третьої особи у разі повного або часткового невиконання чи неналежного виконання продавцем (виконавцем, виробником) договірних зобов'язань, включаючи умови про взаємозалік, зобов'язання споживача з оплати та його вимог у разі порушення договору з боку продавця (виконавця, виробника);
* виключення або обмеження прав споживача стосовно продавця (виконавця, виробника) або третьої особи у разі повного або часткового невиконання чи неналежного виконання продавцем (виконавцем, виробником) договірних зобов'язань, включаючи умови про взаємозалік, зобов'язання споживача з оплати та його вимог у разі порушення договору з боку продавця (виконавця, виробника);
* встановлення жорстких обов'язків споживача, тоді як надання послуги обумовлене лише власним розсудом виконавця;
* встановлення жорстких обов'язків споживача, тоді як надання послуги обумовлене лише власним розсудом виконавця;
* надання можливості продавцю (виконавцю, виробнику) не повертати кошти на оплату, здійснену споживачем, у разі відмови споживача укласти або виконати договір, без встановлення права споживача на одержання відповідної компенсації від продавця (виконавця, виробника) у зв'язку з розірванням або невиконанням ним договору;
* надання можливості продавцю (виконавцю, виробнику) не повертати кошти на оплату, здійснену споживачем, у разі відмови споживача укласти або виконати договір, без встановлення права споживача на одержання відповідної компенсації від продавця (виконавця, виробника) у зв'язку з розірванням або невиконанням ним договору;
* надання продавцю (виконавцю, виробнику) права не повертати кошти на оплату ненаданої продукції у разі розірвання договору з ініціативи продавця (виконавця, виробника).
* надання продавцю (виконавцю, виробнику) права не повертати кошти на оплату ненаданої продукції у разі розірвання договору з ініціативи продавця (виконавця, виробника);
Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути <u>змінено або визнано недійсним</u>. У разі коли зміна положення або визнання його недійсним зумовлює зміну інших положень договору, на вимогу споживача:<br />♦ такі положення також підлягають зміні;
* надання продавцю (виконавцю, виробнику) права передавати свої права та обов'язки за договором третій особі, якщо це може стати наслідком зменшення гарантій, що виникають за договором для споживача, без його згоди.


♦ договір може бути визнаним недійсним у цілому ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 частина шоста статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів»]).  
Перелік несправедливих умов у договорах із споживачами не є вичерпним.


Положення договору, що стосуються сплати коштів за, власне, його укладення – є несправедливими. В зв’язку з тим, що визнання недійсним положення про такі платежі тягне за собою зміну інших положень договору, то він може бути визнаний недійсним у цілому.  
Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним.
 
У разі коли зміна положення або визнання його недійсним зумовлює зміну інших положень договору, на вимогу споживача:
 
1) такі положення також підлягають зміні; або
 
2) договір може бути визнаним недійсним у цілому.
 
Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору. Якщо до положення вносяться зміни, такі зміни вважаються чинними з моменту їх внесення.
 
Нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача.
 
Якщо в результаті застосування умов договору, що обмежують права споживача, споживачеві завдано збитків, вони повинні відшкодовуватися винною особою у повному обсязі.
 
Споживач має право на відшкодування збитків, завданих йому виробником (виконавцем, продавцем), у зв'язку з використанням останнім переваг свого становища у виробничій чи торговельній діяльності.


У випадку недосягнення згоди з лізингодавцем щодо зміни договору або визнання його недійсним, лізингоодержувач має право [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі|звернутися до суду]] для захисту своїх прав.  
У випадку недосягнення згоди з лізингодавцем щодо зміни договору або визнання його недійсним, лізингоодержувач має право [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі|звернутися до суду]] для захисту своїх прав.  
Рядок 46: Рядок 76:
Споживачі <u>звільняються від сплати судового збору</u> за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 частина 3 статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів»]).  
Споживачі <u>звільняються від сплати судового збору</u> за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 частина 3 статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів»]).  


'''ІІ.''' Договір фінансового лізингу транспортного засобу непосвідений нотаріально може бути [[Визнання правочину недійсним та наслідки його недійсності|визнаним нікчемним із застосуванням наслідків недійсності нікчемного правочину]], якщо стороною у цьому договорі виступає фізична особа.
==Наслідки визнання договору лізингу недійсним==
== Судова практика ==
 
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/62322795 Постанова Верховного Суду України від 19 жовтня 2016 року у справі № 161/6341/15-ц] (умови договору кваліфікуються як несправедливі за наявності одночасно таких ознак: по-перше, умови договору порушують принцип добросовісності ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text пункт 6 частини першої статті 3, частина третя статті 509 ЦК України]); по-друге, умови договору призводять до істотного дисбалансу договірних прав та обов'язків сторін; по-третє, умови договору завдають шкоди споживачеві).
У разі визнання договору лізингу недійсним або віднесення до нікчемного лізингоодержувач зобов’язаний негайно повернути лізингодавцю предмет договору лізингу у стані, в якому він був одержаний, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. При цьому лізингові платежі, сплачені на момент визнання договору лізингу недійсним або віднесення до нікчемного, поверненню не підлягають.
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/64346989 Постанова Верховного Суду України від 18 січня 2017 року у справі № 363/3673/14-ц] (договір фінансового лізингу транспортного засобу підлягає нотаріальному посвідченню).
 
Суд, визнаючи договір лізингу недійсним або встановлюючи його нікчемність, за заявою лізингодавця накладає арешт на предмет такого договору.
 
Якщо лізингоодержувач користувався або продовжує користуватися предметом договору лізингу до та/або після дати визнання договору лізингу недійсним, лізингоодержувач зобов’язаний відшкодувати лізингодавцю суми лізингових платежів за весь відповідний період користування.
 


== Див. також ==
== Див. також ==

Версія за 14:25, 12 липня 2021

Нормативна база

Загальна інформація

Увага! 13 червня 2021 року набрав чинності Закон України «Про фінансовий лізинг» № 1201-IX, прийнятий Верховною Радою України 04.02.2021.

Розділом ІІІ Прикінцеві та перехідні положення цього закону визначено, що він застосовується до відносин, які виникли після дня набрання чинності цим Законом.

Відносини, що виникли на підставі договорів фінансового лізингу, укладених до набрання чинності цим Законом, регулюються відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Фінансовий лізинг - вид правових відносин, за якими лізингодавець зобов’язується відповідно до договору фінансового лізингу на строк та за плату, визначені таким договором, передати лізингоодержувачу у володіння та користування як об’єкт фінансового лізингу майно, що належить лізингодавцю на праві власності та набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем, або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов, та які передбачають наявність хоча б однієї з ознак фінансового лізингу, встановлених цим Законом (стаття 1 Закону України "Про фінансовий лізинг").

Форма договору фінансового лізингу

Договір фінансового лізингу має бути укладений в письмовій формі та не підлягає нотаріальному посвідченню, крім випадків, встановлених законом або домовленістю сторін.

Договір фінансового лізингу транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню на вимогу однієї із сторін такого договору.

Об’єктом фінансового лізингу може бути майно, визначене індивідуальними ознаками, що відповідає критеріям основних засобів відповідно до законодавства, не заборонене законом до вільного обігу на ринку і щодо передачі якого в лізинг законом не встановлено обмежень.

ВАЖЛИВО! Не можуть бути об’єктами фінансового лізингу земельні ділянки та інші природні об’єкти, а також об’єкти, визначені частиною другою статті 3 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Об’єкт фінансового лізингу підлягає реєстрації у випадках та порядку, передбачених законодавством.

Обтяження рухомого майна лізингом реєструється в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна у випадках та порядку, встановлених законодавством.

Обтяження нерухомого майна лізингом підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому законодавством.

До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених параграфом 6 глави 58 Цивільного кодексу України та законом.

До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

Детальніше див. "Договір фінансового лізингу"

Підстави визнання договору фінансового лізингу недійсним

Статтею 220 ЦК УКраїни передбачено, що у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Частиною 10 статті 14 Закону України "Про фінансовий лізинг" передбачено, що умови договору фінансового лізингу, що суперечать положенням цього Закону або обмежують права лізингоодержувача порівняно з правами, встановленими законодавством про захист прав споживачів, є нікчемними.

Закон України «Про захист прав споживачів» регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими (частина перша статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів»). Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача.

До несправедливих умов договору, зокрема віднесено:

  • виключення або обмеження прав споживача стосовно продавця (виконавця, виробника) або третьої особи у разі повного або часткового невиконання чи неналежного виконання продавцем (виконавцем, виробником) договірних зобов'язань, включаючи умови про взаємозалік, зобов'язання споживача з оплати та його вимог у разі порушення договору з боку продавця (виконавця, виробника);
  • встановлення жорстких обов'язків споживача, тоді як надання послуги обумовлене лише власним розсудом виконавця;
  • надання можливості продавцю (виконавцю, виробнику) не повертати кошти на оплату, здійснену споживачем, у разі відмови споживача укласти або виконати договір, без встановлення права споживача на одержання відповідної компенсації від продавця (виконавця, виробника) у зв'язку з розірванням або невиконанням ним договору;
  • надання продавцю (виконавцю, виробнику) права не повертати кошти на оплату ненаданої продукції у разі розірвання договору з ініціативи продавця (виконавця, виробника);
  • надання продавцю (виконавцю, виробнику) права передавати свої права та обов'язки за договором третій особі, якщо це може стати наслідком зменшення гарантій, що виникають за договором для споживача, без його згоди.

Перелік несправедливих умов у договорах із споживачами не є вичерпним.

Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним.

У разі коли зміна положення або визнання його недійсним зумовлює зміну інших положень договору, на вимогу споживача:

1) такі положення також підлягають зміні; або

2) договір може бути визнаним недійсним у цілому.

Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору. Якщо до положення вносяться зміни, такі зміни вважаються чинними з моменту їх внесення.

Нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача.

Якщо в результаті застосування умов договору, що обмежують права споживача, споживачеві завдано збитків, вони повинні відшкодовуватися винною особою у повному обсязі.

Споживач має право на відшкодування збитків, завданих йому виробником (виконавцем, продавцем), у зв'язку з використанням останнім переваг свого становища у виробничій чи торговельній діяльності.

У випадку недосягнення згоди з лізингодавцем щодо зміни договору або визнання його недійсним, лізингоодержувач має право звернутися до суду для захисту своїх прав.

Споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав (частина 3 статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів»).

Наслідки визнання договору лізингу недійсним

У разі визнання договору лізингу недійсним або віднесення до нікчемного лізингоодержувач зобов’язаний негайно повернути лізингодавцю предмет договору лізингу у стані, в якому він був одержаний, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. При цьому лізингові платежі, сплачені на момент визнання договору лізингу недійсним або віднесення до нікчемного, поверненню не підлягають.

Суд, визнаючи договір лізингу недійсним або встановлюючи його нікчемність, за заявою лізингодавця накладає арешт на предмет такого договору.

Якщо лізингоодержувач користувався або продовжує користуватися предметом договору лізингу до та/або після дати визнання договору лізингу недійсним, лізингоодержувач зобов’язаний відшкодувати лізингодавцю суми лізингових платежів за весь відповідний період користування.


Див. також