Фінансовий лізинг: визнання договору недійсним: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
Немає опису редагування
(Не показані 12 проміжних версій 6 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
== Нормативна база ==
== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 "Цивільний кодекс України"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України] (далі - ЦК України)
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/723/97-%D0%B2%D1%80 ЗУ "Про фінансовий лізинг"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1201-20#Text Закон України "Про фінансовий лізинг"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 ЗУ "Про захист прав споживачів"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закон України "Про захист прав споживачів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2664-14 ЗУ "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2664-14 Закон України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0156500-21#Text Постанова Правління Національного банку від 29 грудня 2021 року № 156 “Про затвердження Положення про впорядкування діяльності з надання супровідних послуг на ринку фінансового лізингу”]  


Відносини, що виникають із договору фінансового лізингу, регулюються положеннями ЦК України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж та положеннями [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/723/97-%D0%B2%D1%80 Закону України «Про фінансовий лізинг».]<br />
== Загальна інформація ==
Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 частин першої та другої статті 806 ЦК України] за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов’язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).<br />
'''Увага'''! ''13 червня 2021 року набрав чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1201-20#Text Закон України «Про фінансовий лізинг»] (далі - Закон), прийнятий Верховною Радою України 04.02.2021.''
До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.<br />
До відносин, пов’язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.<br />
ВАЖЛИВО: За своєю правовою природою договір лізингу є змішаним договором та містить елементи договорів оренди (найму) та купівлі-продажу або договору поставки.
За договором найму (оренди) здійснюється передача майна наймачеві у користування.<br />
Частинами [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 першою та третьою статті 760 ЦК України] передбачено, що предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні. Особливості найму окремих видів майна встановлюються цим Кодексом та іншим законом.<br />
Найм (оренда) транспортних засобів врегульовано параграфом [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 5 глави 58 ЦК України.]<br />
За загальним правилом, передбаченим [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 частиною першою статті 799 ЦК України], договір найму транспортного засобу укладається у письмовій формі.<br />
Якщо стороною у цьому договорі виступає фізична особа, то згідно з [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 частиною другою статті 799 ЦК України] договір підлягає обов’язковому нотаріальному посвідченню.
(!!!) Згідно зі [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 статтею 220 ЦК України] у разі недодержання сторонами вимог закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.
Нікчемний договір не породжує тих прав і обов’язків, настання яких бажали сторони, і визнання такого договору недійсним судом не вимагається.<br />


== Підстави визнання договору недійсним ==
Розділом ІІІ "Прикінцеві та перехідні положення" [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1201-20#Text Закону] визначено, що він застосовується до відносин, які виникли після дня набрання чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1201-20#Text Законом].


Одним з таких «бізнесових рішень» є послуга фінансового лізингу фізичним особам. Предмет лізингу не має особливого значення: споживач послуги не отримує нічого, а головною метою є отримання платежу за укладення самого договору.<br />
Відносини, що виникли на підставі договорів фінансового лізингу, укладених до набрання чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1201-20#Text Законом], регулюються відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1201-20#Text Законом].
То як же діяти і на яке законодавство спиратись, якщо неприємність вже трапилась і необхідно вживати заходів до повернення грошей.<br />
Одним з шляхів вирішення ситуації є визнання договору недійсним в судовому порядку. При цьому варто звернути увагу на ряд моментів.<br />
В подібних випадках у договорах лізингу ті кошти, які привласнюються аферистами називаються по-різному: плата за консультаційні послуги, комісія за організацію договору і тому подібне.<br />
[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/723/97-%D0%B2%D1%80 Частиною 2 статті 16 Закону України «Про фінансовий лізинг»] визначено, що лізингові платежі можуть включати:<br />
а) суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу;<br />
б) платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно;<br />
в) компенсацію відсотків за кредитом;<br />
г) інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу.<br />
Як ми бачимо, різні комісії, плати за консультації і тому подібне до лізингових платежів не відноситься. Не зважаючи на це, подібні платежі не тільки передбачаються договорами, але й вказується, що тільки після їх сплати лізингоодержувач (споживач) може вносити власне лізингові платежі. Також окремо прописується пункт про відсутність права вимоги повернення сплачених коштів у випадку розірвання договору.<br />
[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закон України «Про захист прав споживачів»] регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.<br />
Згідно [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 пунктів 17 та 22 статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів»]:<br />
послуга - діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб;<br /> 
споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.<br /> 
[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Статтею 1-1 Закону України «Про захист прав споживачів»] визначено, що цей Закон регулює відносини між споживачами товарів (крім харчових продуктів, якщо інше прямо не встановлено цим Законом), робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг.<br />
Отже, на описані правовідносини розповсюджується дія вказаного Закону.<br />
Відповідно до вимог [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України] підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу].
Згідно з приписами [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 частини 1 статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів»] продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими.<br />
[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Пунктами 4 та 7 частини 3 статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів»] до несправедливих умов договору віднесено:<br />
надання можливості продавцю (виконавцю, виробнику) не повертати кошти на оплату, здійснену споживачем, у разі відмови споживача укласти або виконати договір, без встановлення права споживача на одержання відповідної компенсації від продавця (виконавця, виробника) у зв'язку з розірванням або невиконанням ним договору;<br />
надання продавцю (виконавцю, виробнику) права не повертати кошти на оплату ненаданої продукції у разі розірвання договору з ініціативи продавця (виконавця, виробника).<br />
Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 частин 5 та 6 статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів»], якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. У разі коли зміна положення або визнання його недійсним зумовлює зміну інших положень договору, на вимогу споживача:<br />


1) такі положення також підлягають зміні; або<br />
'''Фінансовий лізинг''' - вид правових відносин, за якими лізингодавець зобов’язується відповідно до договору фінансового лізингу на строк та за плату, визначені таким договором, передати лізингоодержувачу у володіння та користування як об’єкт фінансового лізингу майно, що належить лізингодавцю на праві власності та набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем, або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов, та які передбачають наявність хоча б однієї з ознак фінансового лізингу, встановлених цим Законом (стаття 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1201-20#n6 Закону]).


2) договір може бути визнаним недійсним у цілому.<br />
29 грудня 2021 року Правління Національного банку України своєю постановою № 156 затвердило [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0156500-21#Text Положення про впорядкування діяльності з надання супровідних послуг на ринку фінансового лізингу (далі - Положення)], яким запроваджено нові правила для надавачів супровідних послуг на ринку фінансового лізингу.


Положення договору, що стосуються сплати коштів за, власне, його укладення – є несправедливими. В зв’язку з тим, що визнання недійсним положення про такі платежі тягне за собою зміну інших положень договору, то він може бути визнаний недійсним у цілому.<br />
'''Агент''' – надавач посередницьких послуг на ринку фінансового лізингу, який від імені, за дорученням та в інтересах лізингодавця здійснює укладення договору фінансового лізингу, надає консультаційні чи експертно-інформаційні послуги та/або проводить іншу роботу, пов’язану з підготовкою, укладенням, виконанням та/або супроводом договору фінансового лізингу;


Також в даному випадку слід звернути увагу і на питання сплати судового збору.<br />
'''Надавач допоміжних послуг''' – юридична особа/фізична особа-підприємець, яка залучається для надання допоміжних послуг лізингоодержувачу.
Споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 частина 3 статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів»]).<br />


== Несправедливі умови договору ==
Договір, укладений між лізингодавцем і агентом, має обов’язково включати:


Визначення поняття "несправедливі умови договору" закріплено в [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 частині другій статті 18 цього Закону] – умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживачу.<br />
1) повний перелік завдань/повноважень, які лізингодавець передає агенту;
Аналізуючи норму [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 статті 18 Закону України "Про захист прав споживачів"] Верховний суд України дійшов висновку, що для кваліфікації умов договору несправедливими необхідна наявність одночасно таких ознак:<br />
 
1) умови договору порушують принцип добросовісності (пункт 6 частини першої статті 3, частина третя статті 509 ЦК України);<br />  
2) порядок розрахунку розміру та сплати лізингодавцем винагороди за послуги агента;
2) умови договору призводять до істотного дисбалансу договірних прав та обов’язків сторін; по-третє, умови договору завдають шкоди споживачеві.<br />
 
ВАЖЛИВО: Несправедливими є, зокрема, умови договору про:<br />
3) інформацію про територію, на яку поширюються завдання/повноваження агента. Якщо територію, на яку поширюються завдання/повноваження агента, у договорі не визначено, то вважається, що агент діє в межах території України;
* виключення або обмеження прав споживача стосовно продавця (виконавця, виробника) або третьої особи у разі повного або часткового невиконання чи неналежного виконання продавцем (виконавцем, виробником) договірних зобов’язань, включаючи умови про взаємозалік,
 
зобов’язання споживача з оплати та його вимог у разі порушення договору з боку продавця (виконавця, виробника);<br />
4) порядок урегулювання спорів між лізингодавцем і агентом, які виникають під час здійснення агентом посередницької діяльності на ринку фінансового лізингу;
* встановлення жорстких обов’язків споживача, тоді як надання послуги обумовлене лише власним розсудом виконавця; ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 пункти 2,3 частини третьої статті 18 Закону «Про захист прав споживачів»]);<br />
 
* надання можливості продавцю (виконавцю, виробнику) не повертати кошти на оплату, здійснену споживачем, у разі відмови споживача укласти або виконати договір, без встановлення права споживача на одержання відповідної компенсації від продавця (виконавця, виробника) у зв’язку з розірвання або невиконанням ним договору ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 пункт 4 частини третьої статті 18 Закону]).<br />
5) порядок здійснення лізингодавцем контролю за діяльністю агента;
 
6) порядок розрахунку розміру відшкодування та сплати збитків, заподіяних лізингодавцю внаслідок неправомірних дій агента під час здійснення ним діяльності на ринку фінансового лізингу;
 
7) порядок припинення дії укладеного з агентом договору, включаючи його дострокове розірвання;
 
8) строк його дії. 
 
Лізингодавець, який має намір укласти договір з агентом, зобов’язаний передбачити у своїх внутрішніх правилах надання послуг з фінансового лізингу або окремому внутрішньому положенні щодо надання фінансових послуг за участю агента таке:
 
1) порядок, особливості надання лізингодавцем послуг фінансового лізингу за участю агента;
 
2) організацію роботи лізингодавця з агентом і припинення роботи з ним, включаючи порядок укладення та розірвання договору з агентом;
 
3) порядок організації та проведення навчання та підвищення кваліфікації агентів і їх працівників;
 
4) порядок здійснення лізингодавцем внутрішнього контролю за відповідністю агента вимогам, установленим у пунктах 10−14 розділу ІІІ  [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0156500-21#Text Положення], під час укладення договору з агентом та протягом строку його дії;
 
5) перелік завдань/повноважень, які лізингодавець має право доручити агенту;
 
6) вимоги до агента, що забезпечують технічну спроможність здійснення ним діяльності на ринку фінансового лізингу на належному рівні (наявність комп’ютерної техніки, програмного забезпечення, комунікаційних засобів, захищеності електронних систем);
 
7) порядок здійснення лізингодавцем внутрішнього контролю за відповідністю договору фінансового лізингу, який укладений за участю агента, вимогам законодавства України та внутрішнім правилам надання послуг з фінансового лізингу або окремому внутрішньому положенню щодо надання фінансових послуг за участю агента;
 
8) порядок передання агентом лізингодавцю документів, інформації, необхідних для забезпечення виконання лізингодавцем вимог нормативно-правових актів Національного банку;
 
9) порядок здійснення лізингодавцем контролю за дотриманням агентом вимог законодавства України про фінансовий лізинг та реагування лізингодавцем на порушення в діяльності агента;
 
10) порядок врегулювання спорів із лізингоодержувачами за договорами, укладеними за участю агентів.
 
'''Вимоги до агента'''
 
Фізична особа-підприємець, яка здійснює посередницьку діяльність на ринку фінансового лізингу, а також керівник (особа, яка виконує його обов’язки) юридичної особи, що здійснює посередницьку діяльність на ринку фінансового лізингу, повинні відповідати таким вимогам:
 
1) належати до резидентів України відповідно до Податкового кодексу України;
 
2) знати законодавство України про фінансовий лізинг, про захист прав споживачів фінансових послуг та про захист персональних даних;
 
3) мати повну цивільну дієздатність;
 
4) мати бездоганну ділову репутацію відповідно до пункту 14 розділу ІІІ  [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0156500-21#Text Положення].
 
Агент надає лізингодавцю підтвердження його відповідності встановленим у пункті 10 розділу ІІІ  [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0156500-21#Text Положення] вимогам до укладення договору між агентом та лізингодавцем про надання посередницьких послуг.
 
Працівники агента, до посадових обов’язків яких належить укладання договорів фінансового лізингу, надання консультаційних чи експертно-інформаційних послуг та/або проведення іншої роботи, пов’язаної з підготовкою, укладанням, виконанням та/або супроводом договорів фінансового лізингу, повинні знати законодавство України про захист прав споживачів фінансових послуг, про фінансовий лізинг та про захист персональних даних для належного виконання своїх посадових обов’язків та попередження порушень агентом вимог законодавства України.
 
Особи, зазначені в пунктах 10, 11 розділу III  [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0156500-21#Text Положення], для отримання знань зобов’язані не рідше одного разу на рік проходити підготовку та постійно підвищувати рівень своєї кваліфікації шляхом проходження організованого лізингодавцем навчання (інструктажу) з питань законодавства України про фінансовий лізинг, про захист прав споживачів фінансових послуг та про захист персональних даних.
 
'''Форма договору фінансового лізингу'''
Договір фінансового лізингу має бути укладений ''в письмовій формі та не підлягає нотаріальному посвідченню'', крім випадків, встановлених законом або домовленістю сторін.
 
Договір фінансового лізингу ''транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню'' на вимогу однієї із сторін такого договору.
 
Об’єктом фінансового лізингу може бути майно, визначене індивідуальними ознаками, що відповідає критеріям основних засобів відповідно до законодавства, не заборонене законом до вільного обігу на ринку і щодо передачі якого в лізинг законом не встановлено обмежень.
 
Лізинг вважається '''фінансовим''', якщо до лізингоодержувача переходять усі ризики та винагороди (вигоди) щодо користування та володіння об'єктом фінансового лізингу та виконується хоча б одна з таких ознак (умов):
 
* об'єкт фінансового лізингу передається на строк, протягом якого амортизується не менш як 75 відсотків його первісної вартості, а лізингоодержувач зобов'язаний на підставі договору фінансового лізингу, або іншого договору, визначеного договором фінансового лізингу, протягом строку дії договору фінансового лізингу придбати об'єкт фінансового лізингу з подальшим переходом права власності від лізингодавця до лізингоодержувача за ціною та на умовах, передбачених таким договором;
 
* сума лізингових платежів на момент укладення договору фінансового лізингу дорівнює первісній вартості об'єкта фінансового лізингу або перевищує її;
 
* балансова (залишкова) вартість об'єкта фінансового лізингу на момент закінчення строку дії договору фінансового лізингу, передбаченого таким договором, становить не більш як 25 відсотків первісної вартості (ціни) такого об'єкта фінансового лізингу станом на початок строку дії договору фінансового лізингу.
 
'''ВАЖЛИВО!''' Не можуть бути об’єктами фінансового лізингу земельні ділянки та інші природні об’єкти, а також об’єкти, визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/157-20#n66 частиною другою статті 3 Закону України "Про оренду державного та комунального майна"].
 
Об’єкт фінансового лізингу підлягає реєстрації у випадках та порядку, передбачених законодавством.
 
Обтяження рухомого майна лізингом реєструється в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна у випадках та порядку, встановлених законодавством.
 
Обтяження нерухомого майна лізингом підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому законодавством.
 
До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3883 параграфом 6 глави 58 ЦК України] та законом.
 
До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.
 
'''<u>Детальніше див.</u>''' "[[Договір фінансового лізингу]]"
 
== Підстави визнання договору фінансового лізингу недійсним ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1242 Статтею 220 ЦК УКраїни] передбачено, що у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.
 
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1201-20#n106 Частиною десятою статті 14 Закону] передбачено, що умови договору фінансового лізингу, що суперечать положенням цього Закону або обмежують права лізингоодержувача порівняно з правами, встановленими законодавством про захист прав споживачів, є нікчемними.
 
[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закон України «Про захист прав споживачів»] регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.
 
Продавець (виконавець, виробник) <u>не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими</u> [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 (частина перша статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів»]). Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача.
 
''До несправедливих умов договору, зокрема віднесено:''
 
* виключення або обмеження прав споживача стосовно продавця (виконавця, виробника) або третьої особи у разі повного або часткового невиконання чи неналежного виконання продавцем (виконавцем, виробником) договірних зобов'язань, включаючи умови про взаємозалік, зобов'язання споживача з оплати та його вимог у разі порушення договору з боку продавця (виконавця, виробника);
* встановлення жорстких обов'язків споживача, тоді як надання послуги обумовлене лише власним розсудом виконавця;
* надання можливості продавцю (виконавцю, виробнику) не повертати кошти на оплату, здійснену споживачем, у разі відмови споживача укласти або виконати договір, без встановлення права споживача на одержання відповідної компенсації від продавця (виконавця, виробника) у зв'язку з розірванням або невиконанням ним договору;
* надання продавцю (виконавцю, виробнику) права не повертати кошти на оплату ненаданої продукції у разі розірвання договору з ініціативи продавця (виконавця, виробника);
* надання продавцю (виконавцю, виробнику) права передавати свої права та обов'язки за договором третій особі, якщо це може стати наслідком зменшення гарантій, що виникають за договором для споживача, без його згоди.
 
Перелік несправедливих умов у договорах із споживачами не є вичерпним.
 
Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним.
 
У разі коли зміна положення або визнання його недійсним зумовлює зміну інших положень договору, на вимогу споживача:
 
1) такі положення також підлягають зміні; або
 
2) договір може бути визнаним недійсним у цілому.
 
Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору. Якщо до положення вносяться зміни, такі зміни вважаються чинними з моменту їх внесення.
 
Нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача.
 
Якщо в результаті застосування умов договору, що обмежують права споживача, споживачеві завдано збитків, вони повинні відшкодовуватися винною особою у повному обсязі.
 
Споживач має право на відшкодування збитків, завданих йому виробником (виконавцем, продавцем), у зв'язку з використанням останнім переваг свого становища у виробничій чи торговельній діяльності.
 
У випадку недосягнення згоди з лізингодавцем щодо зміни договору або визнання його недійсним, лізингоодержувач має право [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі|звернутися до суду]] для захисту своїх прав.
 
Споживачі <u>звільняються від сплати судового збору</u> за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 частина 3 статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів»]).  
 
==Наслідки визнання договору лізингу недійсним==
У разі визнання договору лізингу недійсним або віднесення до нікчемного лізингоодержувач зобов’язаний негайно повернути лізингодавцю предмет договору лізингу у стані, в якому він був одержаний, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. При цьому лізингові платежі, сплачені на момент визнання договору лізингу недійсним або віднесення до нікчемного, поверненню не підлягають.
 
Суд, визнаючи договір лізингу недійсним або встановлюючи його нікчемність, за заявою лізингодавця накладає арешт на предмет такого договору.
 
Якщо лізингоодержувач користувався або продовжує користуватися предметом договору лізингу до та/або після дати визнання договору лізингу недійсним, лізингоодержувач зобов’язаний відшкодувати лізингодавцю суми лізингових платежів за весь відповідний період користування.


== Судова практика ==
== Судова практика ==
Велика Палата Верховного Суду розглянула справу щодо особливостей відмови від договору лізингу внаслідок несплати лізингових платежів.


У постанові Верховного Суду України від 16.12.2015 року по справі https://oda.court.gov.ua/sud1590/pravovipoziciivsu/6-2766cs15 № 6-2766цс15] (в ЄДРСРУ 54513238)  міститься правовий висновок про те, що відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 частини другої статті 806 ЦК України] до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. Договір лізингу є змішаним договором і містить елементи договорів оренди (найму) та купівлі-продажу транспортного засобу.<br />
Позицію Верховного Суду висловлено в [https://reyestr.court.gov.ua/Review/98524308 постанові від 15 червня 2021 року у справі 904/5726/19], яка містить висновок, про те, що "''Лізингодавець не може вимагати і повернення об’єкта лізингу, і відшкодування вартості об’єкта лізингу (у межах здійснення лізингових платежів) водночас, тому для вирішення питання щодо стягнення заборгованості слід аналізувати умови договору та структуру лізингових платежів.''"
Згідно зі [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 статтею 799 ЦК України]:<br />
1) договір найму транспортного засобу укладається у письмовій формі;<br />
2) договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню.<br />
ВАЖЛИВО: У разі недодержання сторонами вимог закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 частина перша статті 220 ЦК України]).<br />
Більше того, [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 стаття 18 Закону України "Про захист прав споживачів"] містить самостійні підстави визнання угоди (чи її умов) недійсною.<br />
Так, за змістом [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 частини п’ятої] цієї норми у разі визнання окремого положення договору, включаючи ціну договору, несправедливим може бути визнано недійсним або змінено саме це положення, а не сам договір.<br />
Тільки у разі, коли зміна окремих положень або визнання їх недійсними зумовлює зміну інших положень договору, на вимогу споживача такі положення підлягають зміні або договір може бути визнаний недійсним у цілому ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 частина шоста статті 18 Закону]).<br />
Аналогічна Правова позиція Верховного Суду України висловлена у справі https://oda.court.gov.ua/sud1590/pravovipoziciivsu/6-330cs16 № 6-330цс16] від 08.06.2016 р. (№ в ЄДРСРУ 58275279).<br />
За змістом [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 статті 808 ЦК України], якщо відповідно до договору непрямого лізингу вибір продавця (постачальника) предмета договору лізингу був здійснений лізингоодержувачем, продавець (постачальник) несе відповідальність перед лізингоодержувачем за порушення зобов’язання щодо якості, комплектності, справності предмета договору лізингу, його доставки, монтажу, запуску в експлуатацію, тощо. Якщо вибір продавця (постачальника) предмета договору лізингу був здійснений лізингодавцем, продавець та лізингодавець несуть перед лізингоодежувачем солідарну відповідальність за зобов’язанням щодо продажу (поставки) предмета договору лізингу.<br />
ВАЖЛИВО: Окрім того, згідно https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2664-14 пункту 4 частини першої статті 34 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»] діяльність з надання будь-яких фінансових послуг, що передбачають пряме або опосередковане залучення фінансових активів від фізичних осіб може здійснюватись лише фінансовими установами після отримання відповідної ліцензії.<br />
Послуга з адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах є фінансовою послугою (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2664-14 пункт 11-1 статті 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»]).<br />
Отже, відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 частини першої статті 227 ЦК України] правочин юридичної особи, вчинений нею без відповідного дозволу (ліцензії), може бути визнаний судом недійсним.<br />
Вирішуючи питання про усунення розбіжностей у застосуванні судом касаційної інстанції норм матеріального права, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України виходила  з такого.<br />
Правові наслідки недійсності договору передбачені [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 статтею 216 ЦК України].<br />
Положення [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 статті 216 ЦК України] застосовуються також при вирішенні вимог про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину.<br />
 
Підсумовуючи зазначене вбачається наступне:<br />
По-перше: 1) договір найму транспортного засобу укладається у письмовій формі; 2) договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню;<br />
По-друге: договір фінансового лізингу із споживачем повинен виключати несправедливими умови і не допускати істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживачу;<br />
По-третє: договір фінансового лізингу зі споживачем, мають право укладати лише фінансові установи і лише після отримання відповідної ліцензії.<br />
ВИСНОВОК: за недотримання вищевказаних умов - договір фінансового лізингу є нікчемним або може бути визнаний судом недійсним.<br />


[[Категорія:Цивільне право‏‎]] [[Категорія:Фінансове право‏‎]]
== Див. також ==
* [[Договір фінансового лізингу]]
* [[Фінансовий лізинг автотранспорту. Визнання договору фінансового лізингу автотранспорту недійсним]]
* [[Договір лізингу]]
* [[Визнання правочину недійсним та наслідки його недійсності]]
[[Категорія:Фінансове право‏‎]]
[[Категорія:Договірне (зобов’язальне) право]]

Версія за 10:51, 23 травня 2022

Нормативна база

Загальна інформація

Увага! 13 червня 2021 року набрав чинності Закон України «Про фінансовий лізинг» (далі - Закон), прийнятий Верховною Радою України 04.02.2021.

Розділом ІІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону визначено, що він застосовується до відносин, які виникли після дня набрання чинності Законом.

Відносини, що виникли на підставі договорів фінансового лізингу, укладених до набрання чинності Законом, регулюються відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності Законом.

Фінансовий лізинг - вид правових відносин, за якими лізингодавець зобов’язується відповідно до договору фінансового лізингу на строк та за плату, визначені таким договором, передати лізингоодержувачу у володіння та користування як об’єкт фінансового лізингу майно, що належить лізингодавцю на праві власності та набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем, або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов, та які передбачають наявність хоча б однієї з ознак фінансового лізингу, встановлених цим Законом (стаття 1 Закону).

29 грудня 2021 року Правління Національного банку України своєю постановою № 156 затвердило Положення про впорядкування діяльності з надання супровідних послуг на ринку фінансового лізингу (далі - Положення), яким запроваджено нові правила для надавачів супровідних послуг на ринку фінансового лізингу.

Агент – надавач посередницьких послуг на ринку фінансового лізингу, який від імені, за дорученням та в інтересах лізингодавця здійснює укладення договору фінансового лізингу, надає консультаційні чи експертно-інформаційні послуги та/або проводить іншу роботу, пов’язану з підготовкою, укладенням, виконанням та/або супроводом договору фінансового лізингу;

Надавач допоміжних послуг – юридична особа/фізична особа-підприємець, яка залучається для надання допоміжних послуг лізингоодержувачу.

Договір, укладений між лізингодавцем і агентом, має обов’язково включати:

1) повний перелік завдань/повноважень, які лізингодавець передає агенту;

2) порядок розрахунку розміру та сплати лізингодавцем винагороди за послуги агента;

3) інформацію про територію, на яку поширюються завдання/повноваження агента. Якщо територію, на яку поширюються завдання/повноваження агента, у договорі не визначено, то вважається, що агент діє в межах території України;

4) порядок урегулювання спорів між лізингодавцем і агентом, які виникають під час здійснення агентом посередницької діяльності на ринку фінансового лізингу;

5) порядок здійснення лізингодавцем контролю за діяльністю агента;

6) порядок розрахунку розміру відшкодування та сплати збитків, заподіяних лізингодавцю внаслідок неправомірних дій агента під час здійснення ним діяльності на ринку фінансового лізингу;

7) порядок припинення дії укладеного з агентом договору, включаючи його дострокове розірвання;

8) строк його дії.

Лізингодавець, який має намір укласти договір з агентом, зобов’язаний передбачити у своїх внутрішніх правилах надання послуг з фінансового лізингу або окремому внутрішньому положенні щодо надання фінансових послуг за участю агента таке:

1) порядок, особливості надання лізингодавцем послуг фінансового лізингу за участю агента;

2) організацію роботи лізингодавця з агентом і припинення роботи з ним, включаючи порядок укладення та розірвання договору з агентом;

3) порядок організації та проведення навчання та підвищення кваліфікації агентів і їх працівників;

4) порядок здійснення лізингодавцем внутрішнього контролю за відповідністю агента вимогам, установленим у пунктах 10−14 розділу ІІІ Положення, під час укладення договору з агентом та протягом строку його дії;

5) перелік завдань/повноважень, які лізингодавець має право доручити агенту;

6) вимоги до агента, що забезпечують технічну спроможність здійснення ним діяльності на ринку фінансового лізингу на належному рівні (наявність комп’ютерної техніки, програмного забезпечення, комунікаційних засобів, захищеності електронних систем);

7) порядок здійснення лізингодавцем внутрішнього контролю за відповідністю договору фінансового лізингу, який укладений за участю агента, вимогам законодавства України та внутрішнім правилам надання послуг з фінансового лізингу або окремому внутрішньому положенню щодо надання фінансових послуг за участю агента;

8) порядок передання агентом лізингодавцю документів, інформації, необхідних для забезпечення виконання лізингодавцем вимог нормативно-правових актів Національного банку;

9) порядок здійснення лізингодавцем контролю за дотриманням агентом вимог законодавства України про фінансовий лізинг та реагування лізингодавцем на порушення в діяльності агента;

10) порядок врегулювання спорів із лізингоодержувачами за договорами, укладеними за участю агентів.

Вимоги до агента

Фізична особа-підприємець, яка здійснює посередницьку діяльність на ринку фінансового лізингу, а також керівник (особа, яка виконує його обов’язки) юридичної особи, що здійснює посередницьку діяльність на ринку фінансового лізингу, повинні відповідати таким вимогам:

1) належати до резидентів України відповідно до Податкового кодексу України;

2) знати законодавство України про фінансовий лізинг, про захист прав споживачів фінансових послуг та про захист персональних даних;

3) мати повну цивільну дієздатність;

4) мати бездоганну ділову репутацію відповідно до пункту 14 розділу ІІІ Положення.

Агент надає лізингодавцю підтвердження його відповідності встановленим у пункті 10 розділу ІІІ Положення вимогам до укладення договору між агентом та лізингодавцем про надання посередницьких послуг.

Працівники агента, до посадових обов’язків яких належить укладання договорів фінансового лізингу, надання консультаційних чи експертно-інформаційних послуг та/або проведення іншої роботи, пов’язаної з підготовкою, укладанням, виконанням та/або супроводом договорів фінансового лізингу, повинні знати законодавство України про захист прав споживачів фінансових послуг, про фінансовий лізинг та про захист персональних даних для належного виконання своїх посадових обов’язків та попередження порушень агентом вимог законодавства України.

Особи, зазначені в пунктах 10, 11 розділу III Положення, для отримання знань зобов’язані не рідше одного разу на рік проходити підготовку та постійно підвищувати рівень своєї кваліфікації шляхом проходження організованого лізингодавцем навчання (інструктажу) з питань законодавства України про фінансовий лізинг, про захист прав споживачів фінансових послуг та про захист персональних даних.

Форма договору фінансового лізингу

Договір фінансового лізингу має бути укладений в письмовій формі та не підлягає нотаріальному посвідченню, крім випадків, встановлених законом або домовленістю сторін.

Договір фінансового лізингу транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню на вимогу однієї із сторін такого договору.

Об’єктом фінансового лізингу може бути майно, визначене індивідуальними ознаками, що відповідає критеріям основних засобів відповідно до законодавства, не заборонене законом до вільного обігу на ринку і щодо передачі якого в лізинг законом не встановлено обмежень.

Лізинг вважається фінансовим, якщо до лізингоодержувача переходять усі ризики та винагороди (вигоди) щодо користування та володіння об'єктом фінансового лізингу та виконується хоча б одна з таких ознак (умов):

  • об'єкт фінансового лізингу передається на строк, протягом якого амортизується не менш як 75 відсотків його первісної вартості, а лізингоодержувач зобов'язаний на підставі договору фінансового лізингу, або іншого договору, визначеного договором фінансового лізингу, протягом строку дії договору фінансового лізингу придбати об'єкт фінансового лізингу з подальшим переходом права власності від лізингодавця до лізингоодержувача за ціною та на умовах, передбачених таким договором;
  • сума лізингових платежів на момент укладення договору фінансового лізингу дорівнює первісній вартості об'єкта фінансового лізингу або перевищує її;
  • балансова (залишкова) вартість об'єкта фінансового лізингу на момент закінчення строку дії договору фінансового лізингу, передбаченого таким договором, становить не більш як 25 відсотків первісної вартості (ціни) такого об'єкта фінансового лізингу станом на початок строку дії договору фінансового лізингу.

ВАЖЛИВО! Не можуть бути об’єктами фінансового лізингу земельні ділянки та інші природні об’єкти, а також об’єкти, визначені частиною другою статті 3 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Об’єкт фінансового лізингу підлягає реєстрації у випадках та порядку, передбачених законодавством.

Обтяження рухомого майна лізингом реєструється в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна у випадках та порядку, встановлених законодавством.

Обтяження нерухомого майна лізингом підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому законодавством.

До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених параграфом 6 глави 58 ЦК України та законом.

До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

Детальніше див. "Договір фінансового лізингу"

Підстави визнання договору фінансового лізингу недійсним

Статтею 220 ЦК УКраїни передбачено, що у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Частиною десятою статті 14 Закону передбачено, що умови договору фінансового лізингу, що суперечать положенням цього Закону або обмежують права лізингоодержувача порівняно з правами, встановленими законодавством про захист прав споживачів, є нікчемними.

Закон України «Про захист прав споживачів» регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими (частина перша статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів»). Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача.

До несправедливих умов договору, зокрема віднесено:

  • виключення або обмеження прав споживача стосовно продавця (виконавця, виробника) або третьої особи у разі повного або часткового невиконання чи неналежного виконання продавцем (виконавцем, виробником) договірних зобов'язань, включаючи умови про взаємозалік, зобов'язання споживача з оплати та його вимог у разі порушення договору з боку продавця (виконавця, виробника);
  • встановлення жорстких обов'язків споживача, тоді як надання послуги обумовлене лише власним розсудом виконавця;
  • надання можливості продавцю (виконавцю, виробнику) не повертати кошти на оплату, здійснену споживачем, у разі відмови споживача укласти або виконати договір, без встановлення права споживача на одержання відповідної компенсації від продавця (виконавця, виробника) у зв'язку з розірванням або невиконанням ним договору;
  • надання продавцю (виконавцю, виробнику) права не повертати кошти на оплату ненаданої продукції у разі розірвання договору з ініціативи продавця (виконавця, виробника);
  • надання продавцю (виконавцю, виробнику) права передавати свої права та обов'язки за договором третій особі, якщо це може стати наслідком зменшення гарантій, що виникають за договором для споживача, без його згоди.

Перелік несправедливих умов у договорах із споживачами не є вичерпним.

Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним.

У разі коли зміна положення або визнання його недійсним зумовлює зміну інших положень договору, на вимогу споживача:

1) такі положення також підлягають зміні; або

2) договір може бути визнаним недійсним у цілому.

Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору. Якщо до положення вносяться зміни, такі зміни вважаються чинними з моменту їх внесення.

Нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача.

Якщо в результаті застосування умов договору, що обмежують права споживача, споживачеві завдано збитків, вони повинні відшкодовуватися винною особою у повному обсязі.

Споживач має право на відшкодування збитків, завданих йому виробником (виконавцем, продавцем), у зв'язку з використанням останнім переваг свого становища у виробничій чи торговельній діяльності.

У випадку недосягнення згоди з лізингодавцем щодо зміни договору або визнання його недійсним, лізингоодержувач має право звернутися до суду для захисту своїх прав.

Споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав (частина 3 статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів»).

Наслідки визнання договору лізингу недійсним

У разі визнання договору лізингу недійсним або віднесення до нікчемного лізингоодержувач зобов’язаний негайно повернути лізингодавцю предмет договору лізингу у стані, в якому він був одержаний, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. При цьому лізингові платежі, сплачені на момент визнання договору лізингу недійсним або віднесення до нікчемного, поверненню не підлягають.

Суд, визнаючи договір лізингу недійсним або встановлюючи його нікчемність, за заявою лізингодавця накладає арешт на предмет такого договору.

Якщо лізингоодержувач користувався або продовжує користуватися предметом договору лізингу до та/або після дати визнання договору лізингу недійсним, лізингоодержувач зобов’язаний відшкодувати лізингодавцю суми лізингових платежів за весь відповідний період користування.

Судова практика

Велика Палата Верховного Суду розглянула справу щодо особливостей відмови від договору лізингу внаслідок несплати лізингових платежів.

Позицію Верховного Суду висловлено в постанові від 15 червня 2021 року у справі № 904/5726/19, яка містить висновок, про те, що "Лізингодавець не може вимагати і повернення об’єкта лізингу, і відшкодування вартості об’єкта лізингу (у межах здійснення лізингових платежів) водночас, тому для вирішення питання щодо стягнення заборгованості слід аналізувати умови договору та структуру лізингових платежів."

Див. також