Участь перекладача в кримінальному провадженні: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 3: Рядок 3:
[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України]
[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України]


== Поняття ==
== Загальні положення ==


'''Перекладач''' - це особа, що володіє мовою, якою провадиться судочинство та мовою особи, котра не володіє мовою судочинства, що залучається дізнавачем, слідчим, прокурором суддею чи судом для здійснення перекладу.
'''Перекладач у кримінальному провадженні''' - це особа, здійснює переклад з мови, якою провадиться судочинство на мову особи, котра не володіє мовою судочинства та навпаки.
До цього статусу також належать особи, які проводять переклад жестовою мовою (сурдоперекладачі).
На залучення перекладача (сурдоперекладача) мають право: підозрюваний, обвинувачений, потерпілий, свідок та інші учасники процесу.
Положення Кримінального процесуального кодексу України визначено, що у разі якщо підозрюваний, обвинувачений не володіє мовою, якою ведеться судочинство, то органом досудового розслідування чи суду обов'язково залучається перекладач та захисник.
Докази, які отримані під час проведення слідчих та процесуальних дії з особою, яка не володіє мовою, якою ведеться кримінальне провадження можуть визнаватися недопустимими.


Статус перекладача в кримінальному процесі має також особа, запрошена до участі в справі для роз'яснення знаків німого чи глухого.
Статус перекладача в кримінальному процесі має також особа, запрошена до участі в справі для роз'яснення знаків німого чи глухого.
Рядок 33: Рядок 37:


Перед початком процесуальної дії сторона кримінального провадження, яка залучила перекладача, чи слідчий суддя або суд пересвідчуються в особі і компетентності перекладача, з’ясовують його стосунки з підозрюваним, обвинуваченим, потерпілим, свідком і роз’яснюють його права і обов’язки.
Перед початком процесуальної дії сторона кримінального провадження, яка залучила перекладача, чи слідчий суддя або суд пересвідчуються в особі і компетентності перекладача, з’ясовують його стосунки з підозрюваним, обвинуваченим, потерпілим, свідком і роз’яснюють його права і обов’язки.
 
Залучення перекладача на стадії досудового розслідування здійснюється на підставі постанови слідчого чи прокурора або ухвали слідчого судді, а на стадії судового провадження на підставі ухвали суду.
[[Категорія: Кримінальне процесуальне право]]
[[Категорія: Кримінальне процесуальне право]]

Версія за 15:22, 17 грудня 2019

Нормативна база

Кримінальний процесуальний кодекс України

Загальні положення

Перекладач у кримінальному провадженні - це особа, здійснює переклад з мови, якою провадиться судочинство на мову особи, котра не володіє мовою судочинства та навпаки. До цього статусу також належать особи, які проводять переклад жестовою мовою (сурдоперекладачі). На залучення перекладача (сурдоперекладача) мають право: підозрюваний, обвинувачений, потерпілий, свідок та інші учасники процесу. Положення Кримінального процесуального кодексу України визначено, що у разі якщо підозрюваний, обвинувачений не володіє мовою, якою ведеться судочинство, то органом досудового розслідування чи суду обов'язково залучається перекладач та захисник. Докази, які отримані під час проведення слідчих та процесуальних дії з особою, яка не володіє мовою, якою ведеться кримінальне провадження можуть визнаватися недопустимими.

Статус перекладача в кримінальному процесі має також особа, запрошена до участі в справі для роз'яснення знаків німого чи глухого.

Права перекладача

  1. ставити запитання з метою уточнень для правильного перекладу;
  2. знайомитися з протоколами процесуальних дій, в яких він брав участь, і подавати до них зауваження;
  3. одержати винагороду за виконаний переклад та відшкодування витрат, пов’язаних із його залученням до кримінального провадження;
  4. заявляти клопотання про забезпечення безпеки у випадках, передбачених законом.

Обов'язки перекладача

  1. прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду;
  2. заявити самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Кодексом
  3. здійснювати повний і правильний переклад, посвідчувати правильність перекладу своїм підписом;
  4. не розголошувати без дозволу слідчого, прокурора, суду відомості, які безпосередньо стосуються суті кримінального провадження та процесуальних дій, що здійснюються (здійснювалися) під час нього, і які стали відомі перекладачу у зв’язку з виконанням його обов’язків.

Відповідальність перекладача

  1. кримінальна (за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків - за ст. 385 КК України;
  2. за завідомо неправильний переклад - за ст. 384 КК України;
  3. за розголошення даних досудового слідства чи дізнання - за ст. 387 КК України);
  4. адміністративна (за неповагу до суду, що полягала в злісному ухиленні від явки до суду чи в непідкоренні розпорядженням головуючого або в порушенні порядку під час судового засідання, а також за вчинення ним будь- яких дій, що свідчать про явну неповагу до суду чи встановлених у суді правил; за злісне ухилення від явки до органів досудового слідства чи дізнання.)

Залучення перекладача до кримінального провадження

Перед початком процесуальної дії сторона кримінального провадження, яка залучила перекладача, чи слідчий суддя або суд пересвідчуються в особі і компетентності перекладача, з’ясовують його стосунки з підозрюваним, обвинуваченим, потерпілим, свідком і роз’яснюють його права і обов’язки. Залучення перекладача на стадії досудового розслідування здійснюється на підставі постанови слідчого чи прокурора або ухвали слідчого судді, а на стадії судового провадження на підставі ухвали суду.