Участь органу опіки і піклування у захисті сімейних прав та інтересів

Матеріал з WikiLegalAid
Версія від 10:19, 28 вересня 2018, створена Kelemen.diana (обговорення | внесок) (створення нової статті)

Зміст:

  1. Опіка і піклування:поняття та особливості;
  2. Орган, на який покладено обов’язок захисту прав та законних інтересів дитини;
  3. Повноваження органу опіки і піклування.

Нормативна база:

  1. Конституція України;
  2. Сімейний кодекс України;
  3. Цивільний кодекс України;
  4. Закон України «Про охорону дитинства»;
  5. Питання діяльності органів опіки та піклування, пов’язаної із захистом прав дитини.



Опіка і піклування:поняття та особливості

Згідно із ч. 3 ст. 51 Конституції України та ст. 5 Сімейного кодексу України сім’я, дитинство, материнство та батьківство охороняються державою. Держава створює умови для зміцнення сім’ї. Для цього в Україні сформована система державних органів, на які покладено обов’язок здійснювати правовий захист прав і законних інтересів дитини. Одним із таких органів, на який покладено функції захисту прав і законних інтересів дитини, є орган опіки та піклування.

Опіка, піклування є особливою формою державної турботи про неповнолітніх дітей, що залишилися без піклування батьків, вона встановлюється для забезпечення виховання неповнолітніх дітей, які внаслідок смерті батьків, хвороби батьків або позбавлення їх батьківських прав чи з інших причин залишилися без батьківського піклування, а також для захисту особистих і майнових прав та інтересів дітей.

Питання захисту прав і законних інтересів дитини регулюється нормами Конституції України, Цивільного кодексу України, Сімейного кодексу України, Закону України «Про охорону дитинства», міжнародного права, а також Питаннями діяльності органів опіки та піклування, пов’язаної із захистом прав дитини, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 р. № 866.


Орган, на який покладено обов’язок захисту прав та законних інтересів дитини

Відповідно до абзацу третього статті 15 Закону України «Про охорону дитинства» (№ 2402-ІІІ) «У разі коли батьки не можуть дійти згоди щодо участі одного з батьків, який проживає окремо, у вихованні дитини, порядок такої участі визначається органами опіки та піклування за участю батьків виходячи з інтересів дитини. Рішення органів опіки та піклування з цих питань можуть бути оскаржені в суді у порядку, встановленому законом».

Стаття 19 Сімейного кодексу України визначає орган опіки та піклування як попередню ланку розв'язання спору між батьками щодо дитини. Спір щодо дитини передається на розгляд батьків, одного з батьків, не вимагаючи дозволу на це звернення у другого з батьків. У той же час другий з батьків, не чекаючи рішення органу опіки та піклування по заявленому спору, може звернутися за вирішенням цього ж спору до суду. Суд зобов'язаний таку заяву прийняти, хоча перший спір в органі опіки та піклування не вирішений до кінця. У цьому випадку орган опіки та піклування припиняє розгляд справи, а якщо спір було розглянуто і по ньому прийнято рішення, орган опіки та піклування припиняє виконувати рішення.

Повноваження органу опіки і піклування

До повноважень органів опіки та піклування є забезпечення вирішення питань щодо: встановлення статусу дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування; надання опіки та піклування над дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування, та застосування інших форм влаштування дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування; соціального захисту і захисту особистих, майнових, житлових прав та інтересів дітей; забезпечення пріоритетних форм влаштування дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування; притягнення до відповідальності осіб, які порушують права дитини; надання письмової згоди або заперечення на відчуження нерухомого майна (у тому числі житла) й іншого майна, власником якого є дитина; подання заяв, клопотань, позовів про захист прав дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування.

Органи опіки та піклування відповідно до покладених на них завдань: а) розглядають звернення дітей щодо неналежного виконання батьками (одним з них) обов'язків з виховання або щодо зловживання батьків своїми правами; б) розглядають спори, пов'язані з вихованням неповнолітніх дітей; в) беруть участь у розгляді судами спорів, пов'язаних із захистом прав неповнолітніх дітей та осіб, які перебувають під опікою, піклуванням.

Орган опіки та піклування може розглянути відповідно до своєї компетенції спір між батьками щодо імені (стаття 146 Сімейного кодексу України), прізвища дитини (стаття 145 Сімейного кодексу України), участі того з батьків, хто проживає окремо від дитини, у її вихованні (стаття 158 Сімейного кодексу України).

У Сімейному кодексі України зазначено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, особа має право на попереднє звернення за захистом своїх сімейних прав та інтересів до органу опіки та піклування (ст. 19). Рішення органу опіки та піклування є обов’язковим до виконання, якщо протягом десяти днів від часу його винесення заінтересована особа не звернулася за захистом своїх прав або інтересів до суду, крім випадку, передбаченого ч. 2 ст. 170 цього Кодексу. Звернення за захистом до органу опіки та піклування не позбавляє особу права на звернення до суду. У разі звернення з позовом до суду орган опіки та піклування припиняє розгляд поданої йому заяви.

Участь органів опіки та піклування обов'язкова в судовому засіданні для надання висновку по спору в таких випадках: а) про місце проживання дитини; б) позбавлення батьківських прав; в) поновлення у батьківських правах; г) побачення з дитиною матері, батьків, які позбавлені батьківських прав; ґ) відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або відношення суду; д) управління батьками майном дитини ; е) скасування усиновлення; є) визнання усиновлення недійсним.

Орган опіки та піклування на прохання суду подає письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Основним документом, який підтверджує висновок органу опіки та піклування, є акт, складений за результатами обстеження умов проживання батьків, інших осіб та дитини. Висновок повинен бути обґрунтованим і не суперечити інтересам дитини, оскільки в протилежному випадку суд може з ним не погодитися.