Ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів)

Матеріал з WikiLegalAid
Ця консультація не перевірена досвідченим користувачем. Правова консультація не є офіційним роз'ясненням, носить інформаційний характер та не може безумовно застосовуватися в кожному конкретному випадку.
Версія для друку більше не підтримується і може мати помилки обробки. Будь ласка, оновіть свої закладки браузера, а також використовуйте натомість базову функцію друку у браузері.

Нормативна база

Загальні положення

Кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом (частина перша статті 67 Конституції України).

Платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених Податковим кодексом України (далі - ПКУ) та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПКУ).

Податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету або на єдиний рахунок, що справляється з платників податку відповідно до Податкового кодексу України (пункт 6.1 статті 6 ПКУ).

Збором (платою, внеском) є обов'язковий платіж до відповідного бюджету або на єдиний рахунок, що справляється з платників зборів, з умовою отримання ними спеціальної вигоди, у тому числі внаслідок вчинення на користь таких осіб державними органами, органами місцевого самоврядування, іншими уповноваженими органами та особами юридично значимих дій (пункт 6.2 статті 6 ПКУ).

В Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори.

До загальнодержавних податків належать:

  • податок на прибуток підприємств;
  • податок на доходи фізичних осіб;
  • податок на додану вартість;
  • акцизний податок;
  • екологічний податок;
  • рентна плата;
  • мито (пункт 9.1 статті 9 ПКУ).

До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених ПКУ, рішеннями сільських, селищних, міських рад у межах їх повноважень і є обов’язковими до сплати на території відповідних територіальних громад (пункт 8.3 статті 8 ПКУ).

Детальніше див.: Місцеві податки та їх види

Платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з ПКУ або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з ПКУ (пункт 15.1 статті 15 ПКУ).

Кожний з платників податків може бути платником податку за одним або кількома податками та зборами.

Склад кримінального правопорушення

Ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) - умисне ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчинене службовою особою підприємства, установи, організації, незалежно від форми власності або особою, що займається підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи чи будь-якою іншою особою, яка зобов'язана їх сплачувати, якщо ці діяння призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів у значних розмірах (стаття 212 Кримінального кодексу України).

Об'єкт

Об'єктом злочину є встановлений законом порядок оподаткування фізичних та юридичних осіб, який забезпечує за рахунок надходження податків, зборів та їнших обов'язкових платежів формування доходної частини державного та місцевих бюджетів чи державних цільових фондів коштів.

Предмет

Предмет кримінального правопорушення - податки, збори, інші обов'язкові платежі, що входять в систему оподаткування і введені у встановленому законом порядку.

Об'єктивна сторона

Об'єктивна сторона злочину повинна мати сукупність трьох ознак:

▶ Діяння - ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів, що входять до системи оподаткування (наприклад, шляхом неподання документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, інших обов'язкових платежів; приховування та заниження об'єкта оподаткування; ухилення зареєєстрованих суб'єктів підприємницької діяльності від взяття на облік у контролюючих органах, обманні маніпуляціїї з податковими пільгами тощо).

▶ Суспільні небезпечні наслідки у вигляді фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів у значних (в 3000 і більше разів перевищують установлений законодавством неоподаткований мінімум доходів громадян - 3 721 500 гривень станом на 2022 рік), великих (5000 і більше разів - 6 202 500 гривень станом на 2022 рік) чи особливо великих розмірах (7000 і більше разів - 8 683 500 гривень станом на 2022 рік).

▶ Причинний зв'язок між діянням і наслідками.

Кримінальне правопорушення вважається закінченим з наступного дня після настання строку, до якого мав бути сплачений податок, збір чи інший обов'язковий платіж, а коли закон пов'язує цей строк із виконанням певної дії, - з моменту фактичного ухилення від їх сплати.

Суб'єкт

  1. Службова особа підприємства, установи, організації, незалежно від форми власності.
  2. Особа, що займається підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи.
  3. Будь-яка інша особа, яка зобов'язана сплачувати податки, збори (обов'язкові платежі).

Суб'єктивна сторона

Суб'єктивною стороною кримінального правопорушення є умисел.

Кваліфікуючий склад кримінального правопорушення

Кваліфікуючі ознаки:

  • вчиненння за попередньою змовою групою осіб;
  • фактичне ненадходження коштів у великих розмірах.

Особливо кваліфікуючі ознаки:

  • вчинення особою, раніше судимою за ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів);
  • фактичне ненадходження коштів в особливо великих розмірах.

Санкція (покарання)

1. Умисне ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчинене службовою особою підприємства, установи, організації, незалежно від форми власності або особою, що займається підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи чи будь-якою іншою особою, яка зобов'язана їх сплачувати, якщо ці діяння призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів у значних розмірах, -

карається штрафом від п’яти тисяч до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.

2. Ті самі діяння, вчинені за попередньою змовою групою осіб, або якщо вони призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів у великих розмірах, -

карається штрафом від десяти тисяч до п’ятнадцяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

3. Діяння, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені особою, раніше судимою за ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), або якщо вони призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів в особливо великих розмірах, -

караються штрафом від п'ятнадцяти тисяч до двадцяти п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.

Дії, що виключають відповідальність

Особа, яка ухилялася від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) (якщо такі дії призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів в особливо великих розмірах) звільняється від кримінальної відповідальності, якщо до притягнення її до кримінальної відповідальності сплачено податки, збори (обов’язкові платежі), а також відшкодовано шкоду, завдану державі їх несвоєчасною сплатою (фінансові санкції, пеня).

Не вважається умисним ухиленням від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), якщо платник податків досяг податкового компромісу відповідно до підрозділу 9-2 розділу XX "Перехідні положення" ПКУ.

Не вважається умисним ухиленням від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), що входять у систему оподаткування, якщо такі діяння пов'язані з придбанням (формуванням джерел придбання), створенням, одержанням, використанням об'єктів, щодо яких особою було подано одноразову (спеціальну) добровільну декларацію та сплачено узгоджену суму збору відповідно до підрозділу 94 "Особливості застосування одноразового (спеціального) добровільного декларування активів фізичних осіб" розділу XX ПКУ в межах складу та вартості об'єктів декларування, зазначеної в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації як база для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, якщо такі діяння вчинені до 1 січня 2021 року та пов'язані з придбанням (формуванням джерел придбання), створенням, одержанням, використанням об'єктів одноразового (спеціального) добровільного декларування або розпорядженням ними.