Ухилення від військового обліку або навчальних (спеціальних) зборів

Матеріал з WikiLegalAid

Нормативна база

  1. Кримінальний кодекс України
  2. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України
  3. Кодекс України про адміністративні правопорушення
  4. Закон України "Про загальний військовий обов'язок та військову службу"

Об’єкт злочину

Об'єктом злочину є встановлений з метою забезпечення нормальної діяльності органів державної виконавчої влади порядок ведення військового обліку й організації відповідних зборів.

Об'єктивна сторона злочину

З об'єктивної сторони злочин може мати дві форми: 1) ухилення від військового обліку після попередження, зробленого відповідним військовим комісаріатом (ч. 1 ст. 337 КК України); 2) ухилення від навчальних (перевірних) або спеціальних зборів (ч. 2 ст. 337 КК України).

Військовий облік усіх військовозобов'язаних ведеться за місцем їх проживання і поділяється за обсягом і деталізацією на персонально-якісний, персонально-первинний і персональний, а за призначенням - на загальний і спеціальний.

Персонально-якісний облік військовозобов'язаних СБ ведуть облікові органи СБ, а всіх інших військовозобов'язаних - районні (міські) військові комісари, персонально-первинний облік військовозобов'язаних у сільській місцевості, а також у селищах і містах, де відсутні військові комісаріати, органи місцевого самоврядування, персональний облік військовозобов'язаних, які працюють чи навчаються, підприємства, установи, організації та навчальні заклади незалежно від форми власності.

На загальному військовому обліку перебувають військовозобов'язані, не заброньовані за органами державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами й організаціями на період мобілізації і на воєнний час, а на спеціальному - заброньовані. Військовий облік громадян, що перебувають за кордоном, провадиться дипломатичними і консульськими представництвами України. Військовозобов'язані повинні стати на військовий облік у військовому комісаріаті в 7-денний строк з дня прибуття на нове місце постійного або фактичного проживання. Невиконання цього обов'язку після попередження, зробленого відповідним військовим комісаріатом, протягом терміну, необхідного для проїзду до військового комісаріату, містить закінчений склад злочину у першій його формі.

Інше порушення військовозобов'язаним правил військового обліку, крім безпосереднього ухилення від військового обліку (скажімо, нез'явлення військовозобов'язаного до воєнного комісаріату без поважних причин за викликом, якщо такий виклик не стосується обов'язку стати на військовий облік або пройти навчальні (перевірні) чи спеціальні збори, або ухилення від подання а орган військового обліку відомостей про зміну місця проживання, освіти, місця роботи, посади, навіть і з метою унеможливити таким шляхом наступний виклик на навчальні (чи перевірні) або спеціальні збори), у т.ч. повторне, тягне адміністративну відповідальність за ст. 210 КУпАП.

Стаття 4 Закону України «Про загальний військовий обов'язок та військову службу» передбачає, що виконання військового обов'язку військовозобов'язаним у запасі в мирний час полягає у дотриманні порядку та правил військового обліку, проходження зборів.

Порядок проходження навчальних (перевірних) та спеціальних зборів встановлений Законом України "Про загальний військовий обов'язок та військову службу". Час і строки навчальних зборів встановлюються МО, перевірні збори проводяться за планом МО в період між навчальними зборами, а спеціальні збори відбуваються у разі прийняття Президентом України рішення про введення в Україні або в окремих її місцевостях надзвичайного стану, а також оголошення окремих місцевостей України зонами надзвичайної екологічної ситуації.

Способами ухилення військовозобов'язаного від військового обліку або від зборів можуть бути самокалічення, симуляція хвороби, підроблення документів, які, скажімо, можуть свідчити про наявність поважних причин на постановки на військовий облік або нез'явлення на збори, інший обман, пряма відмова від постановки на військовий облік або від з'явлення на збори, а так само фактичне неприбуття у відповідний строк до військового комісаріату без поважних причин.

Суб’єкт злочину

Суб'єктами злочину є військовозобов'язані, взяті на військовий облік, і не є ними допризовники, призовники і військовослужбовці. Військовозобов'язаними є особи, які перебувають у запасі ЗС чи інших військових формувань. Згідно з законодавством України вони періодично призиваються на навчальні (або перевірні) та спеціальні збори. Військовозобов'язані під час проходження ними навчальних або інших зборів прирівнюються до військовослужбовців.

Прийому на військовий облік підлягають особи звільнені з військової служби в запас, ті що прибули із інших місцевостей України або з-за кордону на строк понад три місяці, звільнені зі служби в Управлінні державної охорони України чи МВС в запас ЗС, ті, що стали громадянами України, а так само жінки які мають медичну підготовку або споріднену з відповідною військове обліковою спеціальністю підготовку, придатні до військової служби за станом здоров'я і віком.

Не можуть бути суб'єктами розглядуваного злочину військовозобов'язані, зняті або виключені з військового обліку. Крім того, суб'єктами злочину у формі ухилення від навчальних (перевірних) або спеціальних зборів не можуть бути військовозобов'язані, які згідно з законом звільняються від проходження таких зборів (працівники ЗС та інших військових формувань військовозобов'язані жінки та багато інших категорій військовозобов'язаних).

Суб'єктивна сторона злочину

Суб’єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом.

Відповідальність

Згідно статті 337 КК України ухилення військовозобов'язаного від військового обліку після попередження, зробленого відповідним військовим комісаріатом,- .

карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців.

Ухилення військовозобов'язаного від навчальних (чи перевірних) або спеціальних зборів -

карається штрафом до сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців.