Усиновлення дитини громадянами України, зміна її прізвища, ім'я та по батькові: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
Рядок 9: Рядок 9:


=== Порядок взяття на облік кандидатів в усиновлювачі. ===
=== Порядок взяття на облік кандидатів в усиновлювачі. ===
Відповідно до  статті 207 Сімейного Кодексу України усиновленням є прийняття у свою сім'ю особи на правах дочки чи сина, що здійснене на підставі рішення суду, крім випадків, коли усиновлення здійснюється громадянином України дитини, яка є громадянином України, але проживає за межами України, або якщо усиновлювач не є громадянином України чи усиновлення дитини, яка є громадянином України здійснюється іноземцем. Усиновлення дитини провадиться у її найвищих інтересах для забезпечення стабільних та гармонійних умов її життя. Згідно статті 211 Сімейного Кодексу України усиновлювачем дитини може бути дієздатна особа віком не молодша двадцяти одного року, за винятком, коли усиновлювач є родичем дитини. Усиновлювачем може бути особа, що старша за дитину, яку вона бажає усиновити, не менш як на п'ятнадцять років. У разі усиновлення повнолітньої особи різниця у віці не може бути меншою, ніж вісімнадцять років. Усиновлювачами можуть бути подружжя, а також особи, які проживають однією сім'єю, або якщо дитина має лише матір або лише батька, які у зв'язку з усиновленням втрачають правовий зв'язок з нею, усиновлювачем дитини може бути один чоловік або одна жінка. Усиновлювачами не можуть бути особи однієї статі. Якщо дитина має лише матір, вона не може бути усиновлена чоловіком, з яким її мати не перебуває у шлюбі. Якщо дитина має лише батька, вона не може бути усиновлена жінкою, з якою він не перебуває у шлюбі.
Відповідно до  статті 207 Сімейного Кодексу України усиновленням є прийняття у свою сім'ю особи на правах дочки чи сина, що здійснене на підставі рішення суду, крім випадків, коли усиновлення здійснюється громадянином України дитини, яка є громадянином України, але проживає за межами України, або якщо усиновлювач не є громадянином України чи усиновлення дитини, яка є громадянином України здійснюється іноземцем. Усиновлення дитини провадиться у її найвищих інтересах для забезпечення стабільних та гармонійних умов її життя. Згідно статті 211 Сімейного Кодексу України усиновлювачем дитини може бути дієздатна особа віком не молодша двадцяти одного року, за винятком, коли усиновлювач є родичем дитини. Усиновлювачем може бути особа, що старша за дитину, яку вона бажає усиновити, не менш як на п'ятнадцять років. У разі усиновлення повнолітньої особи різниця у віці не може бути меншою, ніж вісімнадцять років. Усиновлювачами можуть бути подружжя, а також особи, які проживають однією сім'єю, або якщо дитина має лише матір або лише батька, які у зв'язку з усиновленням втрачають правовий зв'язок з нею, усиновлювачем дитини може бути один чоловік або одна жінка. Усиновлювачами не можуть бути особи однієї статі. Якщо дитина має лише матір, вона не може бути усиновлена чоловіком, з яким її мати не перебуває у шлюбі. Якщо дитина має лише батька, вона не може бути усиновлена жінкою, з якою він не перебуває у шлюбі.
Громадяни України, які бажають усиновити дитину, звертаються з письмовою заявою про взяття їх на облік кандидатів в усиновлювачі до служби у справах дітей за місцем проживання дитини. До заяви додаються такі документи:
Громадяни України, які бажають усиновити дитину, звертаються з письмовою заявою про взяття їх на облік кандидатів в усиновлювачі до служби у справах дітей за місцем проживання дитини. До заяви додаються такі документи:
* - копія паспорта;  
* - копія паспорта;  
* - довідка про заробітну плату за останні 6 місяців або копія декларації про доходи за попередній календарний рік, засвідчена органом Державної Фіскальної Служби;  
* - довідка про заробітну плату за останні 6 місяців або копія декларації про доходи за попередній календарний рік, засвідчена органом Державної Фіскальної Служби;  

Версія за 16:05, 20 грудня 2016

Нормативна база

- Конвенція про права дитини,

- Сімейний кодекс України,

- Цивільний процесуальний кодекс України,

- Порядок провадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України №905 від 08.10.2008 року.

Порядок взяття на облік кандидатів в усиновлювачі.

Відповідно до статті 207 Сімейного Кодексу України усиновленням є прийняття у свою сім'ю особи на правах дочки чи сина, що здійснене на підставі рішення суду, крім випадків, коли усиновлення здійснюється громадянином України дитини, яка є громадянином України, але проживає за межами України, або якщо усиновлювач не є громадянином України чи усиновлення дитини, яка є громадянином України здійснюється іноземцем. Усиновлення дитини провадиться у її найвищих інтересах для забезпечення стабільних та гармонійних умов її життя. Згідно статті 211 Сімейного Кодексу України усиновлювачем дитини може бути дієздатна особа віком не молодша двадцяти одного року, за винятком, коли усиновлювач є родичем дитини. Усиновлювачем може бути особа, що старша за дитину, яку вона бажає усиновити, не менш як на п'ятнадцять років. У разі усиновлення повнолітньої особи різниця у віці не може бути меншою, ніж вісімнадцять років. Усиновлювачами можуть бути подружжя, а також особи, які проживають однією сім'єю, або якщо дитина має лише матір або лише батька, які у зв'язку з усиновленням втрачають правовий зв'язок з нею, усиновлювачем дитини може бути один чоловік або одна жінка. Усиновлювачами не можуть бути особи однієї статі. Якщо дитина має лише матір, вона не може бути усиновлена чоловіком, з яким її мати не перебуває у шлюбі. Якщо дитина має лише батька, вона не може бути усиновлена жінкою, з якою він не перебуває у шлюбі. Громадяни України, які бажають усиновити дитину, звертаються з письмовою заявою про взяття їх на облік кандидатів в усиновлювачі до служби у справах дітей за місцем проживання дитини. До заяви додаються такі документи:

  • - копія паспорта;
  • - довідка про заробітну плату за останні 6 місяців або копія декларації про доходи за попередній календарний рік, засвідчена органом Державної Фіскальної Служби;
  • - копія свідоцтва про шлюб (якщо заявники перебувають у шлюбі);
  • - висновок про стан здоров'я кожного заявника;
  • - засвідчена нотаріально письмова згода 2-го з подружжя на усиновлення дитини (у разі усиновлення одним з подружжя), якщо інше не передбачено законодавством;
  • - довідка про наявність чи відсутність судимості для кожного заявника, видана органом внутрішніх справ за місцем проживання заявника;
  • - копія документа, що підтверджує право власності або користування житловим приміщенням.
  • Після одержання заяви та вище вказаними документами служба у справах дітей протягом 10-ти робочих днів:
  • - Перевіряє документи на відповідність вимогам законодавства;
  • - Проводить бесіду із заявниками;
  • - Складає акт обстеження житлово-побутових умов заявників;
  • - Розглядає питання про можливість заявників бути усиновлювачами та готує відповідний висновок і в разі надання позитивного висновку ставить заявників на облік кандидатів в усиновлювачі.

Підстави для відмови органом опіки та піклування заявнику:

Заявнику в усиновленні дитини органом опіки та піклування може бути відмовлено з наступних підстав:

  • - відсутність постійного доходу, реєстрація місця проживання та громадянства;
  • - наявність судимості;
  • - за станом здоров'я заявник потребує постійного стороннього догляду, або страждає на хвороби, перелік яких затверджений центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я;
  • - обмежені у дієздатності;
  • - визнані недієздатними;
  • - зловживання алкоголем та наркотиками, а також перебування на обліку з причини алко - або наркозалежності;
  • - якщо особа, яка претендує на усиновлення раніше була позбавлена батьківських прав, відмовилася від опіки над дитиною або скасувала усиновлення.


Порядок звернення до суду про усиновлення дитини.

Після отримання висновку заявники звертаються до місцевого суду із позовною заявою про усиновлення із доданими до неї документами:

  • -копії паспорту;
  • - копії свідоцтва про одруження;
  • - копії свідоцтва про народження дитини;
  • - характеристика на заявника з місця роботи;
  • - довідка про доходи;
  • - характеристика на дитину з навчального закладу;
  • - висновок служби у справах дітей про можливість бути усиновлювачем;
  • - довідка про відсутність судимостей;
  • - довідка про стан здоров'я;
  • - довідка про реєстрацію за місцем проживання;
  • - квитанція про сплату судового збору;
  • - копії позовних заяв.


Зміна прізвища, імені, по батькові при усиновленні:

Якщо усиновлювачами є одночасно жінка та чоловік і якщо вони записуються батьками дитини, відповідно змінюються прізвище та по батькові дитини. За заявою усиновлювачів може бути змінено ім'я дитини. Для такої зміни потрібна згода дитини. Така згода не вимагається, якщо дитина живе в сім'ї усиновлювачів і звикла до нового імені. 

- Якщо усиновлювач записується батьком дитини, відповідно змінюється по батькові дитини. - Якщо усиновлюється повнолітня особа, її прізвище, ім'я та по батькові можуть бути змінені у зв'язку з усиновленням за заявою усиновлювача та усиновленої особи. Про перелічені зміни суд зазначає у рішенні про усиновлення. На підставі рішення суду про усиновлення в актовий запис про народження дитини або повнолітньої особи, складений органами державної реєстрації актів цивільного стану України, орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни і видає нове Свідоцтво про народження з урахуванням цих змін. При цьому Свідоцтво про народження, що було видане раніше, анулюється.