Умови зарахування до стажу періодів роботи засуджених осіб під час відбування ними покарання: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
Мітка: редагування коду 2017
Мітка: редагування коду 2017
Рядок 88: Рядок 88:
Відповідачем у таких справах є відповідне управління Пенсійного фонду України у районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах.  
Відповідачем у таких справах є відповідне управління Пенсійного фонду України у районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах.  


За подання позовної заяви сплачується судовий збір у розмірі 0,4 розміру мінімальної заробітної плати - 1073,60 грн. (станом на 01 січня 2023 року).
За подання позовної заяви сплачується судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду (станом на 2023 рік розмір судового збору становить 1073,60 грн.).


=== Судовий порядок у рамках цивільного судочинства ===
=== Судовий порядок у рамках цивільного судочинства ===

Версія за 08:04, 26 січня 2023

Нормативна база

  1. Закон України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”
  2. Закон України “Про пенсійне забезпечення”
  3. Виправно-трудовий кодекс України
  4. Кримінально-виконавчий кодекс України
  5. Кримінальний кодекс України
  6. Кримінальний процесуальний кодекс України
  7. Цивільний процесуальний кодекс України
  8. Кодекс адміністративного судочинства України
  9. Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637.
  10. Інструкція про порядок відбування покарання засуджених військовослужбовців у вигляді тримання в дисциплінарному батальйоні, затверджена наказом Міністерства оборони від 18.05.2015 року № 215.

Основні поняття порядку зарахування до страхового стажу періодів роботи засуджених осіб для призначення пенсії

Згідно з ст. 24 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Відповідно до п. а) ч. 3 ст. 56 Закону України “Про пенсійне забезпечення” до стажу роботи зараховується будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в'язнів і робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків.

Важливо! Трудовий стаж - період роботи, який підтверджують записи у трудовій книжці або інші документи. Основним документом, який підтверджує стаж, набутий до 2004 року, є трудова книжка. Дані періоди зараховуються до страхового стажу.

Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із Законом і за який сплачено страхові внески Поняття «страхового стажу» введено Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV, який набув чинності з 1 січня 2004 року. Тобто, до 01.01.2004 року мав місце трудовий стаж, після — страховий. Крім того, слід зазначити, що трудовий стаж, набутий до 01.01.2004 року використовується для нарахування пенсії та інших соціальних виплат так само як і страховий (фактично прирівняний до страхового).

Стосовно врахування періоду роботи під час відбуття покарання у стаж: по-перше, слід зазначити, що до періодів відбуття покарання до 31.12.2003 року та з 01.01.2004 року року застосовуються різні правила, так як під час цих періодів діяло різне законодавство, що регулювало питання включення відпрацьованого періоду до стажу (зокрема до 31.12.2003 року діяв Виправно-трудовий кодекс України (далі - ВТК України), а з 01.01.2004 року - Кримінально-виконавчий кодекс України (далі - КВК України).

Перелік покарань, відбування яких передбачає або уможливлює виконання певної роботи:

1. Громадські роботи.

2. Виправні роботи.

3. Обмеження волі.

4. Тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців.

5. Позбавлення волі.

Час тримання під вартою, час відбування покарання в місцях позбавлення волі та час перебування в засланні і на примусовому лікуванні підтверджується довідками МВС та/або довідками правоохоронних органів і зараховується до трудового стажу за наявності документів про реабілітацію (довідки суду, органів прокуратури чи досудового розслідування про закриття кримінального провадження або довідки суду про ухвалення виправдувального вироку). За відсутності вказаних документів, час тримання під вартою, час відбування покарання в місцях позбавлення волі та час перебування в засланні і на примусовому лікуванні може бути встановлено в судовому порядку (п. 12 Порядку).

Робота засуджених підтверджується довідкою МВС і довідкою про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України (п. 12 Порядку).

  • Громадянам, необґрунтовано притягнутим до кримінальної відповідальності, необґрунтовано репресованим і згодом реабілітованим, час тримання під вартою, час відбування покарання в місцях позбавлення волі та заслання, а також перебування на примусовому лікуванні зараховується до стажу у потрійному розмірі (ст. 58 Закону України “Про пенсійне забезпечення”).

Громадські роботи

Громадські роботи відповідно до ч. 1 ст. 56 Кримінального кодексу України (далі - КК України) полягають у виконанні засудженим у вільний від роботи чи навчання час безоплатних суспільно корисних робіт, вид яких визначають органи місцевого самоврядування.

Громадські роботи мають безоплатний характер і здійснюються засуд­женим без оплати його праці (ч. 1 ст. 56 КК України). Оскільки зазначені роботи особа виконує не за умовами трудового договору, а на підставі вироку суду, то час їх виконання не зараховується до трудового стажу засудженого.

Виправні роботи

Покарання у виді виправних робіт встановлюється на строк від шести місяців до двох років і відбувається за місцем роботи засудженого. Із суми заробітку засудженого до виправних робіт провадиться відрахування в доход держави у розмірі, встановленому вироком суду, в межах від десяти до двадцяти відсотків (ст. 57 КК України).

До 31.12.2003 року відповідно до ч. 3 ст. 95 ВТК України час відбування покарання у виді виправних робіт може бути включений судом до загального трудового стажу засудженого. Тобто автоматично, період відбування виправних робіт до 31.12.2003 року не включається, для цього потрібно додаткове рішення суду.

З 01.01.2004 року відповідно до ч. 3 ст. 42 КВК України час відбування засудженим покарання у виді виправних робіт зараховується в загальний стаж роботи.

Обмеження волі

Обмеження волі відповідно до ч. 1 ст. 61 КК України полягає у триманні особи в кримінально-виконавчих установах відкритого типу без ізоляції від суспільства в умовах здійснення за нею нагляду з обов'язковим залученням засудженого до праці.

У ст. 33 ВТК України зазначено, що при умові сумлінної роботи і зразкової поведінки засудженим, які відбули покарання в колоніях-поселеннях усіх видів, суд за спільним клопотанням органу, який відає виконанням покарання, і спостережної комісії при виконавчому комітеті місцевої Ради народних депутатів може включити час їх роботи в колоніях-поселеннях до загального трудового стажу.

Тримання у дисциплінарному батальйоні військовослужбовців

Відповідно до ст. 62 КК України покарання у вигляді тримання в батальйоні призначається військовослужбовцям строкової служби, військовослужбовцям, які проходять військову службу за контрактом, особам офіцерського складу, які проходять кадрову військову службу, особам офіцерського складу, які проходять військову службу за призовом, військовослужбовцям, призваним на військову службу під час мобілізації, на особливий період, військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період (крім військовослужбовців-жінок), на строк від шести місяців до двох років у випадках, передбачених цим Кодексом, а також якщо суд, враховуючи обставини справи та особу засудженого, вважатиме за можливе замінити позбавлення волі на строк не більше двох років триманням у дисциплінарному батальйоні на той самий строк.

Законодавство України не передбачає особливих правил щодо обрахування стажу осіб, що відбувають покарання у вигляді тримання у дисциплінарному батальйоні військовослужбовців, тож строк такого покарання зараховується до стажу.

Позбавлення волі

Позбавлення волі на певний строк відповідно до ч. 1 ст. 63 КК України полягає в ізоляції засудженого та поміщені його на певний строк до кримінально-виконавчої установи закритого типу.

До 31.12.2003 року включно, відповідно до ч. 6 ст. 50 ВТК України час роботи засуджених у період відбування ними покарання у вигляді позбавлення волі до трудового стажу не зараховується. Відрахування із заробітку або іншого доходу, нарахованого засудженим, проводилося із дотриманням черговості, визначеної ст. 53 ВТК України, де відрахувань на пенсійне страхування також не передбачалося.

З 01.01.2004 року у відповідності до ч. 1 ст. 122 Кримінально-виконавчого кодексу України засуджені до позбавлення волі, залучені до суспільно корисної оплачуваної праці за строковим трудовим договором, підлягають загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню. Тобто, з отримуваної засудженим заробітної плати з 01.01.2004 року за умови укладення з виправною установою трудового договору повинні відраховуватися страхові внески, і, відповідно, цей період має зараховуватися до стажу роботи. Для перевірки наявності таких відрахувань необхідно звернутися до органів Пенсійного фонду України за довідкою про інформацію, що міститься в Державному реєстрі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Судовий порядок підтвердження стажу роботи під час виконання покарань (для виправних робіт та обмеження волі)

З аналізу рішень, що містяться у Єдиному державному реєстрі судових рішень України вирішення цього питання для виправних робіт можливо у порядку адміністративного, цивільного або кримінального судочинства, для обмеження волі — у порядку кримінального судочинства.

Важливо! В незалежності від типу судочинства, в якому особа буде вирішувати це питання, формулювання вимог буде однаковим, а саме: включити період відбування виправних робіт (обмеження волі) до загального трудового стажу.

Судовий порядок у рамках адміністративного судочинства

Шляхом подання позовної заяви (адміністративного позову).

Відповідачем у таких справах є відповідне управління Пенсійного фонду України у районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах.

За подання позовної заяви сплачується судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду (станом на 2023 рік розмір судового збору становить 1073,60 грн.).

Судовий порядок у рамках цивільного судочинства

Шляхом подання заяви про встановлення факту, що має юридичне значення (окреме провадження).

Відповідач відсутній, у якості заінтересованих сторін можуть виступати відповідні управління Пенсійного фонду України, служба пробації або прокуратура.

Підсудність визначається за ч. 1 ст. 316 ЦПК України - заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання.

У заяві повинно бути зазначено:

  1. Найменування суду, до якого подається заява.
  2. Ім'я (найменування) заявника та заінтересованих осіб а також ім'я представника заявника, якщо заява подається представником, їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв'язку, якщо такі відомі.
  3. Який факт заявник просить встановити та з якою метою.
  4. Докази, що підтверджують факт.
  5. До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини.

За подання заяви про встановлення факту, що має юридичне значення сплачується судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду (станом на 2023 рік розмір судового збору становить 536,80 грн.).

Судовий порядок у рамках кримінального судочинства

Шляхом подання заяви про включення часу відбування виправних робіт (обмеження волі) в загальний трудовий стаж.

Відповідач відсутній, у якості заінтересованих сторін можуть виступати відповідні управління Пенсійного фонду України, служба пробації або прокуратура. Для обмеження волі обов'язковою є участь органу, який відає виконанням покарання, спостережної комісії при виконавчому комітеті органу місцевого самоврядування, оскільки необхідно їхнє клопотання на підтвердження сумлінної роботи і зразкової поведінки засудженого.

Заява подається до суду, який виніс вирок про засудження до виправних робіт (обмеження волі).

У заяві повинно бути зазначено:

  1. Найменування суду, до якого подається заява.
  2. Ім'я (найменування) заявника та заінтересованих осіб а також ім'я представника заявника, якщо заява подається представником, їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв'язку, якщо такі відомі.
  3. Яку вимогу заявник просить задовольнити та з якою метою.
  4. Докази, що підтверджують законність вимоги.
  5. До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини.

За подання заяви у кримінальній юрисдикції Законом України “Про судовий збір” сплата судового збору не передбачена.

Заява підписується заявником або його представником із зазначенням дати її підписання.

Заява має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку.