Умисне знищення або пошкодження майна: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
Немає опису редагування
мНемає опису редагування
(Не показані 16 проміжних версій 8 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
== Нормативна база ==
== Нормативна база ==
[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/paran1295#n1295 Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальний кодекс України (далі - КК України)] 
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України]  
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового кодексу України]
*Закон України "Про внесення змін до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів України щодо гуманізації кримінальної відповідальності" [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/270-17#Text]
*Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень" [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2617-19#Text]
*Постанова Пленуму Верховного суду України "Про судову практику у справах про злочини проти власності" [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0010700-09#Text] 


== Сутність злочину ==
== Загальна інформація==
Даний вид злочину характеризується суспільне небезпечними діями, які полягають у знищенні чи пошкодженні чужого майна і наслідками у вигляді шкоди у великих розмірах.
Відповідно до частини першої статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1295 194 КК України] злочином визначається умисне знищення або пошкодження чужого майна, що заподіяло шкоду у великих розмірах.
Знищення майна - це доведення майна до повної непридатності щодо його цільового призначення. Внаслідок знищення майно перестає існувати або повністю втрачає свою цінність.
Пошкодженням майна визнається погіршення якості, зменшення цінності речі або доведення речі на якийсь час у непридатний за ЇЇ цільовим призначенням стан.
Знищення чи пошкодження чужого майна можуть бути здійснені у будь-який спосіб (розбиття, розламування чи розрізання речі на шматки, дія на річ водою чи повітрям, повне чи часткове розчинення її у воді чи інших рідинах тощо). Умисне знищення чи пошкодження майна шляхом підпалу, вибуху чи іншим загальнонебезпечним способом утворює кваліфікований склад цього злочину і потребує кваліфікації за ч. 2 ст. 194. Використання майна за його призначенням, що призвело до припинення його існування (наприклад, спалення палива), не може розглядатися як спосіб його знищення чи пошкодження, а тому не утворює складу розглядуваного злочину. За наявності для того підстав зазначені діяння можуть розглядатися як привласнення чи розтрата такого майна.
У випадках, коли для вирішення питання про те, чи втрачено внаслідок вчиненого діяння можливість використання майна за цільовим призначенням або наскільки зменшилась його цінність, потрібні спеціальні знання, необхідно призначати відповідну експертизу.
Шкода у великих розмірах- ознака оціночна. Вирішення питання про те, чи є заподіяна шкода великою, вирішується у кожному конкретному випадку з урахуванням усіх обставин справи (вартості майна, обсягу, кількості предметів, значущості його для власника, матеріального становища потерпілого тощо). Виходячи із законодавчого визначення значної шкоди як кваліфікуючої ознаки у ряді інших злочинів проти власності (п. 2 примітки до ст. 185), видається, що шкода у великому розмірі у складі умисного знищення або пошкодження майна може бути визнана тоді, коли цим злочином спричинено матеріальні збитки приблизно на суму, яка в двісті п'ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
Визначення розміру шкоди знищеного чи пошкодженого майна кремих видів здійснюється за таксами, встановленими відповідними нормативно-правовими актами. В окремих випадках розмір шкоди може бути визначено шляхом проведення відповідної експертизи. При визначенні розміру шкоди враховуються лише реальні матеріальні збитки. Упущена вигода до уваги братися не повинна.
Суб'єктом злочину може бути осудна особа, яка досягла 16-річного (ч. 1 ст. 194) або 14-річного (ч. 2 ст. 194) віку.
Умисне знищення або пошкодження майна, вчинене службовою особою з використанням свого службового становища, потребує додаткової кваліфікації за ст. ст. 364 (423) або 365 (424).
Кваліфікуючими ознаками умисного знищення або пошкодження майна є: 1) вчинення його шляхом підпалу, вибуху чи іншим загальнонебезпечним способом, або 2) заподіяння майнової шкоди в особливо великих розмірах, або 3) спричинення загибелі людей чи інших тяжких наслідків.
== Відповідальність ==
Відповідальність за умисне знищення або пошкодження майна передбачена ст. 194 Кримінального кодексу України. Статтею передбачені наступні види кримінальної відповідальності:
# Штраф.
# Виправні роботи.
# Позбавлення волі.
== Куди звертатись? ==
Про факт вчинення діяння, які мають ознаки умисного знищення або пошкодженн чужого майна, необхідно повідомити правоохоронні органи.


[[Категорія: Доробити]]
У постанові Пленуму Верховного суду України №10  від 06 листопада 2009 року "Про судову практику у справах прро злоични проти власності" [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0010700-09#Text] зазначається, що погроза  пошкодити  чи знищити майно має місце лише тоді, коли вона  стосується  майна, що  належить  потерпілому чи  його близьким родичам, або майна, що перебуває в їхньому віданні чи під охороною. Крім того, умисне знищення або  пошкодження  такого  майна   під   час вимагання   повністю охоплюється  частиною  другою, третьою  або четвертою статті 189 КК,  крім випадків його  знищення чи пошкодження шляхом підпалу, вибуху чи іншим загальнонебезпечним способом,  яке  за   наявності   до  того   підстав   додатково  кваліфікується за частиною другою статті 194 КК.
 
== Склад злочину ==
 
=== Об'єкт злочину ===
<u>Безпосереднім</u> об'єктом злочину є право власності.
 
<u>Додатковими факультативними</u> об'єктами можуть виступати громадський порядок, екологічна безпека, життя і здоров'я людини.
 
<u>Предметом злочину</u> може бути будь-яке майно, як рухоме, так і нерухоме будь-якої форми власності, крім окремих його видів, знищення чи пошкодження яких передбачено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України] як спеціальний вид знищення чи пошкодження майна.
 
=== Об'єктивна сторона ===
Об'єктивна сторона злочину характеризується суспільно небезпечними діями, які полягають у знищенні, або пошкодженні майна, наслідками у вигляді шкоди у великих розмірах і причинним зв'язком між вказаними діями і наслідками.
 
'''Знищення чужого майна''' – це доведення майна до повної непридатності, що унеможливлює його використання за призначенням і призводить до втрати спо­живчих властивостей та економічної цінності або до повного припинення існування (при цьому втрачені майном властивості не можуть бути відновлені). Наприклад, це спалення будівлі чи споруди, загибель худоби, отруєння напоїв, розтрощення коштовної антикварної речі тощо. У окремих випадках майно може бути знищене без фізичного зіпсування (зокрема, у разі виливання бензину у каналізацію).
 
'''Пошкодження чужого майна''' – це дії, спрямовані на погіршення якості майна, обмеження можливості його використання за при­значенням, при якому споживчі властивості та економічна цінність втрачається не в повному обсязі, а частково. При цьому пошкоджене майно може бути відновлене і знову набу­ти повістю або частково втрачених корисних якостей для вико­ристання його за призначенням, однак для цього необхідні значні витрати коштів і часу. Знищення чи пошкодження чужого майна можуть бути здійснені у будь-який спосіб (розбиття, розламування чи розрізання речі на шматки, дія на річ водою чи повітрям, повне чи часткове розчинення її у воді чи інших рідинах тощо).
 
Суспільно небезпечні наслідки як ознака об’єктивної сторони злочину полягають у спричиненні знищенням чи пошкодженням чужого майна шкоди '''у великих розмірах''' (кримінальне правопорушення, що вчинене однією особою чи групою осіб на суму, яка в '''двісті п'ятдесят''' і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення кримінального правопорушення).
 
Умисне знищення чи пошкодження майна шляхом підпалу, вибуху чи іншим загальнонебезпечним способом утворює кваліфікований склад цього злочину і потребує кваліфікації за [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/paran1295#n1295 частиною другою статті 194 КК України]. Використання майна за його призначенням, що призвело до припинення його існування (наприклад, спалення палива), не може розглядатися як спосіб його знищення чи пошкодження, а тому не утворює складу розглядуваного злочину. За наявності для того підстав зазначені діяння можуть розглядатися як привласнення чи розтрата такого майна.
 
=== Суб'єктивна сторона злочину ===
Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим або непрямим умислом. При цьому свідомістю винного охоплюється той факт, що в результаті його дій власникові майна заподіюється велика шкода.
 
=== Суб'єкт злочину ===
Суб'єктом злочину може бути осудна особа, яка досягла 16-річного ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/paran1295#n1295 частина перша статті 194 КК України]) або 14-річного ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/paran1295#n1295 частина друга статті 194 КК України]) віку.
 
Умисне знищення або пошкодження майна, вчинене службовою особою з використанням свого службового становища, потребує додаткової кваліфікації за статтями 364 або 365 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України].
 
== Кваліфікуючі ознаки умисного знищення або пошкодження майна ==
Кваліфікуючі ознаки:
 
* заподіяння шкоди в особливо великих розмірах (кримінальне правопорушення, що вчинене однією особою чи групою осіб на суму, яка в <u>600 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян</u> на момент вчинення кримінального правопорушення)
 
Неоподаткований мінімум доходів громадян становить 17 грн. проте згідно пункту 5 Підрозділу 1 Розділу ХХ «Перехідні положення» [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового кодексу України] '''<u>в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги</u>''', визначеної підпунктом 169.1.1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового кодексу України], а саме у розмірі, що дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи. Станом на січень 2022 року 50% прожиткового мінімуму становить 2481 грн. Таким чином станом на січень 2022 року 2481х600 = 1 488 600 грн.);
*вчинення його шляхом підпалу, вибуху чи іншим загальнонебезпечним способом;
* спричинення загибелі людей чи інших тяжких наслідків (заподіяння тяжкого тілесного ушкодження одному чи кільком особам або тілесного пошкодження середньої тяжкості двом чи більше особам). Форма вини у даному випадку стосовно наслідків необережна.
 
== Мотив і мета злочину ==
Такі елементи складу як мотив і мета не є обов'язковими ознаками цього злочину, але їх встановлення є важливим в плані відмежування його від інших злочинів, вчинення яких може супроводжуватись знищенням чи пошкодженням чужого майна. Це, зокрема, стосується таких злочинів, як [[Диверсія: поняття та форми|диверсія]] (стаття 113 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України]), [[Кримінальна відповідальність за вимагання|вимагання]] ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/paran1295#n1295 стаття189 КК України]), [[Тероризм: поняття, ознаки та відповідальність|терористичний акт]] ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/paran1295#n1295 стаття 258 КК України]), масові заворушення ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/paran1295#n1295 стаття 294 КК України]).
 
== Санкція (покарання) ==
# '''Умисне знищення або пошкодження чужого майна, що заподіяло шкоду у великих розмірах -'''  <br />карається <u>[[Виконання покарання у виді штрафу в кримінальному провадженні|штрафом]]</u> від однієї тисячі до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або <u>[[Порядок виконання покарання у виді громадських робіт|громадськими роботами]]</u> на строк від ста двадцяти до двохсот сорока годин, або <u>[[Виконання покарання у виді виправних робіт|виправними роботами]]</u> на строк до двох років, або <u>[[Обмеження волі, як вид кримінального покарання|обмеженням волі]]</u> на строк до трьох років, або <u>[[Порядок і умови покарання у виді позбавлення волі|позбавленням волі]]</u> на той самий строк.
# '''Умисне знищення або пошкодження чужого майна, вчинене шляхом підпалу, вибуху чи іншим загально небезпечним способом, або заподіяло майнову шкоду в особливо великих розмірах, або спричинило загибель людей чи інші тяжкі наслідки''', -<br />карається <u>позбавленням волі</u> на строк від трьох до десяти років.
Законом  України "Про внесення змін до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів України щодо гуманізації кримінальної відповідальності" [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/270-17#Text] у статті 194  абзац другий частини першої викласти в такій редакції:  "карається штрафом  до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або  громадськими  роботами на  строк  від ста двадцяти до двохсот сорока годин, або виправними роботами на строк до двох років,  або обмеженням волі на строк до трьох  років,  або позбавленням волі на той самий строк";
 
в абзаці другому частини другої слово "п'ятнадцяти" замінити словом "десяти".
 
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень" [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2617-19#Text] в абзаці другому частини першої статті 194 слова "до п’ятдесяти" замінити словами "від однієї тисячі до чотирьох тисяч".
 
У статтях 185-191, 194 цього Кодексу у великих розмірах визнається кримінальне правопорушення, що вчинене однією особою чи групою осіб на суму, яка в двісті п’ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення кримінального правопорушення.
 
У статтях 185-187 та 189-191, 194 цього Кодексу в особливо великих розмірах визнається кримінальне правопорушення, що вчинене однією особою чи групою осіб на суму, яка в шістсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення кримінального правопорушення".
 
== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/92765517 Постанова Верховного Суду від 05 листопада 2020 року у справі № 536/621/16-к] (обов'язковою характеристикою злочину, передбаченого частиною другою статті 194 КК України, є не наслідки (шкода у великих розмірах), а саме діяння (спосіб вчинення), оскільки воно в цьому випадку має більшу суспільну небезпеку порівняно зі шкодою у великих розмірах).
*Постанова Верховного Суду від 5 грудня 2018 року у справі №301/2178/13-к [http://reyestr.court.gov.ua/Review/80889416.] (кваліфікований склад, передбачений ч. 2 ст. 194 КК України, містить кілька альтернативних (окремих) кваліфікуючих ознак: вчинення шляхом підпалу, вибуху чи іншим загальнонебезпечним способом; заподіяння майнової шкоди в особливо великих розмірах; спричинення загибелі людей чи інших тяжких наслідків. При цьому обґрунтовано кожній із них надано цілком самостійне значення)
 
== Див. також ==
* [[Крадіжка]]
* [[Грабіж]]
* [[Привласнення, розтрата або заволодіння майном шляхом зловживання службовим становищем, відмінність від інших майнових злочинів]]
[[Категорія: Кримінальне право]]
[[Категорія: Кримінальне процесуальне право]]
[[Категорія: Правоохоронні органи]]
[[Категорія:Кримінальні правопорушення]]

Версія за 07:23, 28 березня 2022

Нормативна база

Загальна інформація

Відповідно до частини першої статті 194 КК України злочином визначається умисне знищення або пошкодження чужого майна, що заподіяло шкоду у великих розмірах.

У постанові Пленуму Верховного суду України №10 від 06 листопада 2009 року "Про судову практику у справах прро злоични проти власності" [4] зазначається, що погроза  пошкодити  чи знищити майно має місце лише тоді, коли вона  стосується  майна, що  належить  потерпілому чи  його близьким родичам, або майна, що перебуває в їхньому віданні чи під охороною. Крім того, умисне знищення або  пошкодження  такого  майна   під   час вимагання   повністю охоплюється  частиною  другою, третьою  або четвертою статті 189 КК,  крім випадків його  знищення чи пошкодження шляхом підпалу, вибуху чи іншим загальнонебезпечним способом,  яке  за   наявності   до  того   підстав   додатково  кваліфікується за частиною другою статті 194 КК.

Склад злочину

Об'єкт злочину

Безпосереднім об'єктом злочину є право власності.

Додатковими факультативними об'єктами можуть виступати громадський порядок, екологічна безпека, життя і здоров'я людини.

Предметом злочину може бути будь-яке майно, як рухоме, так і нерухоме будь-якої форми власності, крім окремих його видів, знищення чи пошкодження яких передбачено КК України як спеціальний вид знищення чи пошкодження майна.

Об'єктивна сторона

Об'єктивна сторона злочину характеризується суспільно небезпечними діями, які полягають у знищенні, або пошкодженні майна, наслідками у вигляді шкоди у великих розмірах і причинним зв'язком між вказаними діями і наслідками.

Знищення чужого майна – це доведення майна до повної непридатності, що унеможливлює його використання за призначенням і призводить до втрати спо­живчих властивостей та економічної цінності або до повного припинення існування (при цьому втрачені майном властивості не можуть бути відновлені). Наприклад, це спалення будівлі чи споруди, загибель худоби, отруєння напоїв, розтрощення коштовної антикварної речі тощо. У окремих випадках майно може бути знищене без фізичного зіпсування (зокрема, у разі виливання бензину у каналізацію).

Пошкодження чужого майна – це дії, спрямовані на погіршення якості майна, обмеження можливості його використання за при­значенням, при якому споживчі властивості та економічна цінність втрачається не в повному обсязі, а частково. При цьому пошкоджене майно може бути відновлене і знову набу­ти повістю або частково втрачених корисних якостей для вико­ристання його за призначенням, однак для цього необхідні значні витрати коштів і часу. Знищення чи пошкодження чужого майна можуть бути здійснені у будь-який спосіб (розбиття, розламування чи розрізання речі на шматки, дія на річ водою чи повітрям, повне чи часткове розчинення її у воді чи інших рідинах тощо).

Суспільно небезпечні наслідки як ознака об’єктивної сторони злочину полягають у спричиненні знищенням чи пошкодженням чужого майна шкоди у великих розмірах (кримінальне правопорушення, що вчинене однією особою чи групою осіб на суму, яка в двісті п'ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення кримінального правопорушення).

Умисне знищення чи пошкодження майна шляхом підпалу, вибуху чи іншим загальнонебезпечним способом утворює кваліфікований склад цього злочину і потребує кваліфікації за частиною другою статті 194 КК України. Використання майна за його призначенням, що призвело до припинення його існування (наприклад, спалення палива), не може розглядатися як спосіб його знищення чи пошкодження, а тому не утворює складу розглядуваного злочину. За наявності для того підстав зазначені діяння можуть розглядатися як привласнення чи розтрата такого майна.

Суб'єктивна сторона злочину

Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим або непрямим умислом. При цьому свідомістю винного охоплюється той факт, що в результаті його дій власникові майна заподіюється велика шкода.

Суб'єкт злочину

Суб'єктом злочину може бути осудна особа, яка досягла 16-річного (частина перша статті 194 КК України) або 14-річного (частина друга статті 194 КК України) віку.

Умисне знищення або пошкодження майна, вчинене службовою особою з використанням свого службового становища, потребує додаткової кваліфікації за статтями 364 або 365 КК України.

Кваліфікуючі ознаки умисного знищення або пошкодження майна

Кваліфікуючі ознаки:

  • заподіяння шкоди в особливо великих розмірах (кримінальне правопорушення, що вчинене однією особою чи групою осіб на суму, яка в 600 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення кримінального правопорушення)

Неоподаткований мінімум доходів громадян становить 17 грн. проте згідно пункту 5 Підрозділу 1 Розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 Податкового кодексу України, а саме у розмірі, що дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи. Станом на січень 2022 року 50% прожиткового мінімуму становить 2481 грн. Таким чином станом на січень 2022 року 2481х600 = 1 488 600 грн.);

  • вчинення його шляхом підпалу, вибуху чи іншим загальнонебезпечним способом;
  • спричинення загибелі людей чи інших тяжких наслідків (заподіяння тяжкого тілесного ушкодження одному чи кільком особам або тілесного пошкодження середньої тяжкості двом чи більше особам). Форма вини у даному випадку стосовно наслідків необережна.

Мотив і мета злочину

Такі елементи складу як мотив і мета не є обов'язковими ознаками цього злочину, але їх встановлення є важливим в плані відмежування його від інших злочинів, вчинення яких може супроводжуватись знищенням чи пошкодженням чужого майна. Це, зокрема, стосується таких злочинів, як диверсія (стаття 113 КК України), вимагання (стаття189 КК України), терористичний акт (стаття 258 КК України), масові заворушення (стаття 294 КК України).

Санкція (покарання)

  1. Умисне знищення або пошкодження чужого майна, що заподіяло шкоду у великих розмірах -
    карається штрафом від однієї тисячі до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від ста двадцяти до двохсот сорока годин, або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк.
  2. Умисне знищення або пошкодження чужого майна, вчинене шляхом підпалу, вибуху чи іншим загально небезпечним способом, або заподіяло майнову шкоду в особливо великих розмірах, або спричинило загибель людей чи інші тяжкі наслідки, -
    карається позбавленням волі на строк від трьох до десяти років.

Законом України "Про внесення змін до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів України щодо гуманізації кримінальної відповідальності" [5] у статті 194 абзац другий частини першої викласти в такій редакції: "карається штрафом  до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або  громадськими  роботами на  строк  від ста двадцяти до двохсот сорока годин, або виправними роботами на строк до двох років,  або обмеженням волі на строк до трьох  років,  або позбавленням волі на той самий строк";

в абзаці другому частини другої слово "п'ятнадцяти" замінити словом "десяти".

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень" [6] в абзаці другому частини першої статті 194 слова "до п’ятдесяти" замінити словами "від однієї тисячі до чотирьох тисяч".

У статтях 185-191, 194 цього Кодексу у великих розмірах визнається кримінальне правопорушення, що вчинене однією особою чи групою осіб на суму, яка в двісті п’ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення кримінального правопорушення.

У статтях 185-187 та 189-191, 194 цього Кодексу в особливо великих розмірах визнається кримінальне правопорушення, що вчинене однією особою чи групою осіб на суму, яка в шістсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення кримінального правопорушення".

Судова практика

  • Постанова Верховного Суду від 05 листопада 2020 року у справі № 536/621/16-к (обов'язковою характеристикою злочину, передбаченого частиною другою статті 194 КК України, є не наслідки (шкода у великих розмірах), а саме діяння (спосіб вчинення), оскільки воно в цьому випадку має більшу суспільну небезпеку порівняно зі шкодою у великих розмірах).
  • Постанова Верховного Суду від 5 грудня 2018 року у справі №301/2178/13-к [7] (кваліфікований склад, передбачений ч. 2 ст. 194 КК України, містить кілька альтернативних (окремих) кваліфікуючих ознак: вчинення шляхом підпалу, вибуху чи іншим загальнонебезпечним способом; заподіяння майнової шкоди в особливо великих розмірах; спричинення загибелі людей чи інших тяжких наслідків. При цьому обґрунтовано кожній із них надано цілком самостійне значення)

Див. також