Умисне знищення або пошкодження майна: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 3: Рядок 3:
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України]  
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України]  


== Поняття злочину==
== Загальна інформація==
<u>'''Знищення чужого майна'''</u> – це доведення майна до повної непридатності, що унеможливлює його використання за призначенням і призводить до втрати спо­живчих властивостей та економічної цінності або до повного припинення існування (при цьому втрачені майном властивості не можуть бути відновлені). Наприклад, це спалення будівлі чи споруди, загибель худоби, отруєння напоїв, розтрощення коштовної антикварної речі тощо. У окремих випадках майно може бути знищене без фізичного зіпсування (зокрема, у разі виливання бензину у каналізацію).  
Відповідно до статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1295 194 КК України] злочином визначється умисне знищення або пошкодження майна.


<u>'''Пошкодження чужого майна'''</u> – це дії, спрямовані на погіршення якості майна, обмеження можливості його використання за при­значенням, при якому споживчі властивості та економічна цінність втрачається не в повному обсязі, а частково. При цьому пошкоджене майно може бути відновлене і знову набу­ти повістю або частково втрачених корисних якостей для вико­ристання його за призначенням, однак для цього необхідні значні витрати коштів і часу.
== Склад злочину ==
Знищення чи пошкодження чужого майна можуть бути здійснені у будь-який спосіб (розбиття, розламування чи розрізання речі на шматки, дія на річ водою чи повітрям, повне чи часткове розчинення її у воді чи інших рідинах тощо).


Умисне знищення чи пошкодження майна шляхом підпалу, вибуху чи іншим загальнонебезпечним способом утворює кваліфікований склад цього злочину і потребує кваліфікації за [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/paran1295#n1295 ч. 2 ст. 194 КК України]. Використання майна за його призначенням, що призвело до припинення його існування (наприклад, спалення палива), не може розглядатися як спосіб його знищення чи пошкодження, а тому не утворює складу розглядуваного злочину. За наявності для того підстав зазначені діяння можуть розглядатися як привласнення чи розтрата такого майна.
=== '''Об'єкт злочину''' ===
<u>Безпосереднім</u> об'єктом злочину є право власності.


== Суб'єкт злочину ==
<u>Додатковими факультативними</u> об'єктами можуть виступати громадський порядок, екологічна безпека, життя і здоров'я людини.  
Суб'єктом злочину може бути осудна особа, яка досягла 16-річного ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/paran1295#n1295 частина перша статті 194 КК України]) або 14-річного ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/paran1295#n1295 частина друга статті 194 КК України]) віку.


Умисне знищення або пошкодження майна, вчинене службовою особою з використанням свого службового становища, потребує додаткової кваліфікації за статтями 364 або 365 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України].
<u>Предметом злочину</u> може бути будь-яке майно, як рухоме, так і нерухоме будь-якої форми власності, крім окремих його видів, знищення чи пошкодження яких передбачено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України] як спеціальний вид знищення чи пошкодження майна.


== Суб'єктивна сторона злочину ==
=== Об'єктивна сторона ===
Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим або непрямим умислом. При цьому свідомістю винного охоплюється той факт, що в результаті його дій власникові майна заподіюється велика шкода.
Об'єктивна сторона злочину характеризується суспільно небезпечними діями, які полягають у знищенні, або пошкодженні майна, наслідками у вигляді шкоди у великих розмірах і причинним зв'язком між вказаними діями і наслідками.


== Об'єкт ==
'''Знищення чужого майна''' – це доведення майна до повної непридатності, що унеможливлює його використання за призначенням і призводить до втрати спо­живчих властивостей та економічної цінності або до повного припинення існування (при цьому втрачені майном властивості не можуть бути відновлені). Наприклад, це спалення будівлі чи споруди, загибель худоби, отруєння напоїв, розтрощення коштовної антикварної речі тощо. У окремих випадках майно може бути знищене без фізичного зіпсування (зокрема, у разі виливання бензину у каналізацію).  
'''''Основним безпосереднім''''' об'єктом злочину є право власності.  


''Додатковими факультативними'' об'єктами можуть виступати громадський порядок, екологічна безпека, життя і здоров'я людини.  
'''Пошкодження чужого майна''' – це дії, спрямовані на погіршення якості майна, обмеження можливості його використання за при­значенням, при якому споживчі властивості та економічна цінність втрачається не в повному обсязі, а частково. При цьому пошкоджене майно може бути відновлене і знову набу­ти повістю або частково втрачених корисних якостей для вико­ристання його за призначенням, однак для цього необхідні значні витрати коштів і часу. Знищення чи пошкодження чужого майна можуть бути здійснені у будь-який спосіб (розбиття, розламування чи розрізання речі на шматки, дія на річ водою чи повітрям, повне чи часткове розчинення її у воді чи інших рідинах тощо).  


'''''Предметом злочину''''' може бути будь-яке майно, як рухоме, так і нерухоме, крім окремих його видів, знищення чи пошкодження яких передбачено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України] як спеціальний вид знищення чи пошкодження майна.
Суспільно небезпечні наслідки як ознака об’єктивної сторони злочину полягають у спричиненні знищенням чи пошкодженням чужого майна шкоди '''у великих розмірах''' (кримінальне правопорушення, що вчинене однією особою чи групою осіб на суму, яка в '''двісті п'ятдесят''' і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення кримінального правопорушення).  


== Об'єктивна сторона ==
Умисне знищення чи пошкодження майна шляхом підпалу, вибуху чи іншим загальнонебезпечним способом утворює кваліфікований склад цього злочину і потребує кваліфікації за [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/paran1295#n1295 частиною другою статті 194 КК України]. Використання майна за його призначенням, що призвело до припинення його існування (наприклад, спалення палива), не може розглядатися як спосіб його знищення чи пошкодження, а тому не утворює складу розглядуваного злочину. За наявності для того підстав зазначені діяння можуть розглядатися як привласнення чи розтрата такого майна.
Об'єктивна сторона злочину характеризується суспільно небезпечними діями, які полягають у знищенні, або пошкодженні майна, наслідками у вигляді шкоди у великих розмірах і причинним зв'язком між вказаними діями і наслідками.


=== Кваліфікуючими ознаками умисного знищення або пошкодження майна є: ===
=== Суб'єктивна сторона злочину ===
* вчинення його шляхом підпалу, вибуху чи іншим загальнонебезпечним способом, або
Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим або непрямим умислом. При цьому свідомістю винного охоплюється той факт, що в результаті його дій власникові майна заподіюється велика шкода.
* заподіяння майнової шкоди в особливо великих розмірах, або
* спричинення загибелі людей чи інших тяжких наслідків.


== Мотив і мета злочину ==
=== Суб'єкт злочину ===
Такі елементи складу як мотив і мета не є обов'язковими ознаками цього злочину, але їх встановлення є важливим в плані відмежування його від інших злочинів, вчинення яких може супроводжуватись знищенням чи пошкодженням чужого майна. Це, зокрема, стосується таких злочинів, як диверсія (ст. 113 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України]), вимагання ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/paran1295#n1295 ст.189 КК України]), терористичний акт ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/paran1295#n1295 ст. 258 КК України]), масові заворушення ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/paran1295#n1295 ст. 294 КК України]).
Суб'єктом злочину може бути осудна особа, яка досягла 16-річного ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/paran1295#n1295 частина перша статті 194 КК України]) або 14-річного ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/paran1295#n1295 частина друга статті 194 КК України]) віку.


== Санкція (покарання) ==
Умисне знищення або пошкодження майна, вчинене службовою особою з використанням свого службового становища, потребує додаткової кваліфікації за статтями 364 або 365 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України].
# Відкрите викрадення чужого майна (грабіж) -  <br />карається <u>штрафом</u> від двох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або <u>громадськими роботами</u> на строк від ста двадцяти до двохсот сорока годин, або <u>виправними роботами</u> на строк до двох років, або <u>арештом</u> на строк до шести місяців, або <u>позбавленням волі</u> на строк до чотирьох років.  
# Грабіж, поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, або з погрозою застосування такого насильства, або вчинений повторно, або за попередньою змовою групою осіб, -<br />карається п<u>озбавленням волі</u> на строк від чотирьох до шести років.  


[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/paran1295#n1295 ч. 1 ст. 194 КК України] '''''за умисне знищення або пошкодження чужого майна, що заподіяло шкоду у великих розмірах, передбачені наступні види кримінальної відповідальності :'''''
== Кваліфікуючі ознаки умисного знищення або пошкодження майна ==
# Штраф до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
* вчинення його шляхом підпалу, вибуху чи іншим загальнонебезпечним способом;
# Громадські роботи на строк від ста двадцяти до двохсот сорока годин;  
* заподіяння майнової шкоди в особливо великих розмірах (кримінальне правопорушення, що вчинене однією особою чи групою осіб на суму, яка в '''шістсот і більше разів''' перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення кримінального правопорушення);
# Виправні роботи на строк до двох років;
* спричинення загибелі людей чи інших тяжких наслідків (заподіяння тяжкого тілесного ушкодження одному чи кільком особам або тілесного шкодження середньої тяжкості двом чи більше особам). Форма вини у даному випадку стосовно наслідків необережна.
# Обмеження волі на строк до трьох років;
# Позбавлення волі на строк до трьох років.  


[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/paran1295#n1295 ч. 2 ст. 194 КК України] '''''передбачене те саме діяння, вчинене шляхом підпалу, вибуху чи іншим загальнонебезпечним способом, або заподіяло майнову шкоду в особливо великих розмірах, або спричинило загибель людей чи інші тяжкі наслідки''''' - карається позбавленням волі на строк від трьох до десяти років.
== Мотив і мета злочину ==
Такі елементи складу як мотив і мета не є обов'язковими ознаками цього злочину, але їх встановлення є важливим в плані відмежування його від інших злочинів, вчинення яких може супроводжуватись знищенням чи пошкодженням чужого майна. Це, зокрема, стосується таких злочинів, як [[Диверсія: поняття та форми|диверсія]] (стаття 113 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України]), [[Кримінальна відповідальність за вимагання|вимагання]] ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/paran1295#n1295 стаття189 КК України]), [[Тероризм: поняття, ознаки та відповідальність|терористичний акт]] ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/paran1295#n1295 стаття 258 КК України]), масові заворушення ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/paran1295#n1295 стаття 294 КК України]).


== Куди звертатись? ==
== Санкція (покарання) ==
Про факт вчинення діяння, які мають ознаки умисного знищення або пошкодження чужого майна, необхідно звернутися з заявою про вчинення кримінального правопорушення до правоохоронних органів.
# Умисне знищення або пошкодження чужого майна, що заподіяло шкоду у великих розмірах -  <br />карається <u>[[Виконання покарання у виді штрафу в кримінальному провадженні|штрафом]]</u> від однієї тисячі до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або <u>[[Порядок виконання покарання у виді громадських робіт|громадськими роботами]]</u> на строк від ста двадцяти до двохсот сорока годин, або <u>[[Виконання покарання у виді виправних робіт|виправними роботами]]</u> на строк до двох років, або <u>[[Обмеження волі, як вид кримінального покарання|обмеженням волі]]</u> на строк до трьох років, або <u>[[Порядок і умови покарання у виді позбавлення волі|позбавленням волі]]</u> на той самий строк.
# Умисне знищення або пошкодження чужого майна, вчинене шляхом підпалу, вибуху чи іншим загальнонебезпечним способом, або заподіяло майнову шкоду в особливо великих розмірах, або спричинило загибель людей чи інші тяжкі наслідки, -<br />карається п<u>озбавленням волі</u> на строк від трьох до десяти років.  


== Судова практика ==
== Судова практика ==
[https://reyestr.court.gov.ua/Review/92765517 Постанова Верховного Суду щодо кваліфікації дій особи за умисне знищення або пошкодження майна шляхом підпалу, вибуху чи іншим загальнонебезпечним способом (ч. 2 ст. 194 КК України)]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/92765517 Постанова Верховного Суду від 05 листопада 2020 року у справі № 536/621/16-к] (обов'язковою характеристикою злочину, передбаченого частиною другою статті 194 КК України, є не наслідки (шкода у великих розмірах), а саме діяння (спосіб вчинення), оскільки воно в цьому випадку має більшу суспільну небезпеку порівняно зі шкодою у великих розмірах).
 
[[Категорія: Кримінальне право]]
[[Категорія: Кримінальне право]]
[[Категорія: Кримінальне процесуальне право]]
[[Категорія: Кримінальне процесуальне право]]
[[Категорія: Правоохоронні органи]]
[[Категорія: Правоохоронні органи]]
[[Категорія:Кримінальні правопорушення]]

Версія за 15:07, 5 квітня 2021

Нормативна база

Загальна інформація

Відповідно до статті 194 КК України злочином визначється умисне знищення або пошкодження майна.

Склад злочину

Об'єкт злочину

Безпосереднім об'єктом злочину є право власності.

Додатковими факультативними об'єктами можуть виступати громадський порядок, екологічна безпека, життя і здоров'я людини.

Предметом злочину може бути будь-яке майно, як рухоме, так і нерухоме будь-якої форми власності, крім окремих його видів, знищення чи пошкодження яких передбачено КК України як спеціальний вид знищення чи пошкодження майна.

Об'єктивна сторона

Об'єктивна сторона злочину характеризується суспільно небезпечними діями, які полягають у знищенні, або пошкодженні майна, наслідками у вигляді шкоди у великих розмірах і причинним зв'язком між вказаними діями і наслідками.

Знищення чужого майна – це доведення майна до повної непридатності, що унеможливлює його використання за призначенням і призводить до втрати спо­живчих властивостей та економічної цінності або до повного припинення існування (при цьому втрачені майном властивості не можуть бути відновлені). Наприклад, це спалення будівлі чи споруди, загибель худоби, отруєння напоїв, розтрощення коштовної антикварної речі тощо. У окремих випадках майно може бути знищене без фізичного зіпсування (зокрема, у разі виливання бензину у каналізацію).

Пошкодження чужого майна – це дії, спрямовані на погіршення якості майна, обмеження можливості його використання за при­значенням, при якому споживчі властивості та економічна цінність втрачається не в повному обсязі, а частково. При цьому пошкоджене майно може бути відновлене і знову набу­ти повістю або частково втрачених корисних якостей для вико­ристання його за призначенням, однак для цього необхідні значні витрати коштів і часу. Знищення чи пошкодження чужого майна можуть бути здійснені у будь-який спосіб (розбиття, розламування чи розрізання речі на шматки, дія на річ водою чи повітрям, повне чи часткове розчинення її у воді чи інших рідинах тощо).

Суспільно небезпечні наслідки як ознака об’єктивної сторони злочину полягають у спричиненні знищенням чи пошкодженням чужого майна шкоди у великих розмірах (кримінальне правопорушення, що вчинене однією особою чи групою осіб на суму, яка в двісті п'ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення кримінального правопорушення).

Умисне знищення чи пошкодження майна шляхом підпалу, вибуху чи іншим загальнонебезпечним способом утворює кваліфікований склад цього злочину і потребує кваліфікації за частиною другою статті 194 КК України. Використання майна за його призначенням, що призвело до припинення його існування (наприклад, спалення палива), не може розглядатися як спосіб його знищення чи пошкодження, а тому не утворює складу розглядуваного злочину. За наявності для того підстав зазначені діяння можуть розглядатися як привласнення чи розтрата такого майна.

Суб'єктивна сторона злочину

Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим або непрямим умислом. При цьому свідомістю винного охоплюється той факт, що в результаті його дій власникові майна заподіюється велика шкода.

Суб'єкт злочину

Суб'єктом злочину може бути осудна особа, яка досягла 16-річного (частина перша статті 194 КК України) або 14-річного (частина друга статті 194 КК України) віку.

Умисне знищення або пошкодження майна, вчинене службовою особою з використанням свого службового становища, потребує додаткової кваліфікації за статтями 364 або 365 КК України.

Кваліфікуючі ознаки умисного знищення або пошкодження майна

  • вчинення його шляхом підпалу, вибуху чи іншим загальнонебезпечним способом;
  • заподіяння майнової шкоди в особливо великих розмірах (кримінальне правопорушення, що вчинене однією особою чи групою осіб на суму, яка в шістсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення кримінального правопорушення);
  • спричинення загибелі людей чи інших тяжких наслідків (заподіяння тяжкого тілесного ушкодження одному чи кільком особам або тілесного шкодження середньої тяжкості двом чи більше особам). Форма вини у даному випадку стосовно наслідків необережна.

Мотив і мета злочину

Такі елементи складу як мотив і мета не є обов'язковими ознаками цього злочину, але їх встановлення є важливим в плані відмежування його від інших злочинів, вчинення яких може супроводжуватись знищенням чи пошкодженням чужого майна. Це, зокрема, стосується таких злочинів, як диверсія (стаття 113 КК України), вимагання (стаття189 КК України), терористичний акт (стаття 258 КК України), масові заворушення (стаття 294 КК України).

Санкція (покарання)

  1. Умисне знищення або пошкодження чужого майна, що заподіяло шкоду у великих розмірах -
    карається штрафом від однієї тисячі до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від ста двадцяти до двохсот сорока годин, або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк.
  2. Умисне знищення або пошкодження чужого майна, вчинене шляхом підпалу, вибуху чи іншим загальнонебезпечним способом, або заподіяло майнову шкоду в особливо великих розмірах, або спричинило загибель людей чи інші тяжкі наслідки, -
    карається позбавленням волі на строк від трьох до десяти років.

Судова практика